Постанова № 70445756, 20.11.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2017 р. Справа № 805/3333/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Тарасенка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 11 вересня 2017 року № 00393512,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Дружківський машинобудівний завод» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 11 вересня 2017 року № 00393512.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивачем отримане податкове повідомлення рішення від 11 вересня 2017 року № НОМЕР_1, згідно якого ПАТ «Дружківський машинобудівний завод» зобовязане сплатити штраф за несвоєчасну сплату грошового зобовязання з орендної плати за землю у сумі 2710039,72 грн.

Позивач не згоден з даним податковим повідомленням рішенням, просить суд скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 11 вересня 2017 року № НОМЕР_1, щодо нарахування штрафних санкцій за порушення строку сплати грошового зобовязання з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 2710039,72 грн.

Представник позивача через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Представник відповідача зявився до суду, проти розгляду справи у порядку письмового провадження не заперечував.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, на підставі ст. 128 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач Публічне акціонерне товариство «Дружківський машинобудівний завод» зареєстровано у якості юридичної особи, код ЄДРПОУ 00165669, адреса знаходження: Донецька область, м. Дружківка, вул.. Соборна, 7.

На підставі ст. 19, ст. 20, ст. 75, ст. 76 Податкового кодексу України Головного управління ДФС у Донецькій області було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобовязання з орендної плати за земельні ділянки за 2014 2016 року по Податковим деклараціям з плати за землю № НОМЕР_2 від 03.02.2014 року, № НОМЕР_3 від 20.05.2014 року за 2014 рік, № НОМЕР_4 від 16.02.2015 року за 2015 рік, № НОМЕР_5 від 08.02.2016 року за 2016 рік та складено акт № 66/05-99-12-10/00165669 від 29.08.2017 року.

Перевіркою встановлено, що позивачем порушені терміни сплати узгоджених сум податкових зобовязань з орендної плати за землю згідно з податковими деклараціями.

Згідно з даними інформаційної системи органу доходів і зборів, узгоджені податкові зобовязання у сумі 13550198 грн. 60 коп. сплачені з затримкою більше 30 календарних днів.

Відповідно до актів перевірок та на підставі статті 126 Податкового кодексу України Головне управління ДФС у Донецькій області за порушення граничних строків сплати сум узгоджених податкових зобовязань з орендної плати за землю згідно з податковими деклараціями.

На підставі висновків акту перевірки Відповідача було прийнято повідомлення рішення від 11 вересня 2017 року № НОМЕР_1.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, що відповідачем до податкового органу засобами електронного звязку надана уточнююча податкова декларація з орендної плати за землю № НОМЕР_6 від 01.02.2017 року, якою зменшено податкове зобовязання з 14 квітня 2014 року по 31.12.2014 року на суму 3969369,09 грн., уточнюючу податкову декларацію з орендної плати за землю № НОМЕР_7 від 31.01.2017 року, якою зменшено податкове зобовязання з січня 2015 року по 31.12.2015 року у розмірі 6945037,95 грн. та уточнюючу податкову декларацію з орендної плати за землю № НОМЕР_8 від 31.01.2017 року, якою зменшено податкове зобовязання з січня 2016 року по 07.06.2016 року у сумі 4340069,33 грн. Загальна сума, якою зменшено податкове зобовязання з 14 квітня 2014 року по 07 червня 2016 року складає 15254476,37 грн.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України), який відповідно до пункту 1.1 статті 1 цього Кодексу регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Враховуючи внесення змін у законодавство, при вирішенні справи судом використовуються відповідні норми закону, які діяли в період виникнення спірних відносин.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1. ст. 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, визначених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Згідно до п. 287.1 ст. 287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Нормою п. 287.3 ст. 287 ПК України, передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно зі ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи ситуацію, що склалася в Східному регіоні України, Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII (далі Закон № 1669-VII), згідно до ст. 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На виконання Закону № 1669-VII розпорядженнями Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року та від 02.12.2015 №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Статтею 6 Закону № 1669 передбачено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено субєктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Статтею 7 Закону № 1669-VII встановлено, що на період проведення антитерористичної операції скасовано орендну плату за користування державним та комунальним майном субєктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Згідно з ч. 3 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» ПК України, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

У відповідності до вимог п.п. 30.1, 30.2, 30.3 ст. 30 ПК України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.

За приписами п. 30.4 наведеної норми платник податків має право відмовитися від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету.

У відповідності до п. 30.9 цієї статті податкова пільга надається, зокрема, шляхом звільнення від сплати податку та збору.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що використання податкової пільги є правом платника податків, а не його обовязком.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Суд вважає, що наведені норми ПК України не суперечать Закону № 1669-VII, а тому підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подані податкові декларації та уточнюючи податкові декларації з плати за землю, у якій самостійно визначено річну суму орендної плати за землю, що підлягає сплаті за даними платника.

Пунктом 56.11 статті 56 ПК України визначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

За приписами п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до вимог п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Положеннями п. 37.3 ст. 37 ПК України передбачено, що підставами для припинення податкового обов'язку, крім його виконання, є: ліквідація юридичної особи; смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою; втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом; скасування податкового обов'язку у передбачений законодавством спосіб.

Отже, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» затверджено перелік населених пунктів, на території яких проводилась антитерористична операція, серед яких є м. Дружківка.

ПАТ «Дружківський машинобудівний завод» є зареєстрований та здійснює свою діяльність за адресою: вул. Соборна, 7, м. Дружківка, Донецька область, 84200, та згідно наведеного Переліку, затвердженого Розпорядженням Кабінету міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р здійснює господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Суд вказує на те, що порушення платником податку сплати до бюджету узгодженого грошового зобовязання не відбулося, публічне акціонерне товариство «Дружківській машинобудівний завод» не сплачувало узгодженого податкового зобовязання з орендної плати за землю, оскільки відповідно до статті 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року № 1669-VII було звільнено від сплати за користування земельною ділянкою в період з квітня 2014 року по червень 2016 року, у звязку з чим підприємством були подані уточнюючі податкові декларації з застосуванням пільги з орендній платі за землю.

Отже, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що повідомлення рішення від 11 вересня 2017 року № НОМЕР_1 в частині нарахування штрафних санкцій за порушення строку сплати грошового зобовязання з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 2710039,72 грн. сформовано з порушенням норм чинного законодавства, а тому адміністративний позов ПАТ «Дружківський машинобудівний завод».

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні (ст. 86 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2017 року позивачу було відстрочено сплату судового збору до прийняття судового рішення і набрання ним законної сили, а тому судові витрати розподіляються відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 2-14, 17, 18, 24, 71, 86, 94, 122, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 11 вересня 2017 року № 00393512 задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 11 вересня 2017 року № НОМЕР_9, щодо нарахування штрафних санкцій за порушення строку сплати грошового зобовязання з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 2710039,72 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до адміністративного суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Тарасенко І.М.