Постанова № 70445754, 20.11.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2017 р. Справа № 805/3922/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Тарасенка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «КРАСНОГОРІВСЬКИЙ ВОГНЕТРИВКИЙ ЗАВОД» до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) № Ю-5-17 від 04.09.2017 року, № Ю-5-17 від 06.10.2017 року,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «КРАСНОГОРІВСЬКИЙ ВОГНЕТРИВКИЙ ЗАВОД» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) № Ю-5-17 від 04.09.2017 року, № Ю-5-17 від 06.10.2017 року.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач засобами поштового зв’язку отримав вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску № Ю-5-17 від 04.09.2017 року та № Ю-5-17 від 06.10.2017 року, прийняті Головним управлінням ДФС у Донецькій області.

Отже, позивач вважає дані вимоги такими, що не відповідають чинному законодавству та порушують права ПАТ «КРАСНОГОРІВСЬКИЙ ВОГНЕТРИВКИЙ ЗАВОД». Просили скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-5-17 від 04.09.2017 року, № Ю-5-17 від 06.10.2017 року, прийняті Головним управлінням ДФС у Донецькій області.

Представник позивача через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Представник відповідача з’явився до суду, через канцелярію суду надав заперечення проти позовної заяви.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, на підставі ст. 128 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Публічне акціонерне товариство «КРАСНОГОРІВСЬКИЙ ВОГНЕТРИВКИЙ ЗАВОД» зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код: 00191744 місцезнаходження: 85630, Донецька область, Мар’їнський район, м. Красногорівка, вул.. Ахтирського, 4, про що зазначено у відомостях з Єдиного державного реєстру, безоплатний доступ до яких забезпечується на підставі Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016 р. № 1657/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 червня 2016 р. за № 839/28969.

Позивач перебуває на податковому обліку в Мар’їнській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, про що зазначено у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач здійснює свою господарську діяльність за адресою: Донецька область, Мар’їнський район, м. Красногорівка, вул. Ахтирського, 4.

Сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини не переробної сили) Торгово-промислова палата України відповідно до п.п. 100.4 і 100.5 ст. 100 Податкового кодексу України, на підставі наданих документів засвідчила позивачу настання обставин непереборної сили при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються сплавлення та сплати податків та обов’язкових платежів. На момент видачі сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати України обставини непереборної сили тривали та дату закінчення їх терміну встановити було неможливо.

22 вересня 2015 року позивач надав до Мар`їнської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області заяву за вих. № 311, відповідно до ст.9-3 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» про звільнення від виконання своїх обов’язків по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

15 грудня 2015 року Публічне акціонерне товариство «КРАСНОГОРІВСЬКИЙ ВОГНЕТРИВКИЙ ЗАВОД» надав повторно до Мар`їнської ОДПІ ГУ ДФС заяву за вих. № 408 про звільнення від виконання своїх обов’язків по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції

04 вересня 2017 року відповідачем складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-5-17 на суму недоїмки з єдиного внеску, пені та штрафів у загальному розмірі 637295,15 грн. Вимога складена станом на 31.08.2017 р.

06 жовтня 2017 року відповідачем складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-5-17 на суму недоїмки з єдиного внеску, пені та штрафів у загальному розмірі 623003,05 грн. Вимога складена станом на 06.10.2017 р.

Відповідно до зазначених вимог, Відповідач вимагає від Публічного акціонерного товариства «КРАСНОГОРІВСЬКИЙ ВОГНЕТРИВКИЙ ЗАВОД», оплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, штраф те пеню, та що згідно цих вимог за даними контролюючого органу складає станом на 31.08.2017 року – 637295,15 грн. (вимога № Ю-5-17 від 04.09.2017 року, де 532693,15 грн. – недоїмка, 53518,43 грн. – штраф, 51083,57 грн. – пеня), а станом на 30.09.2017 року – 623003,05 грн. (вимога № Ю-5-17 від 06.10.2017 року, де 518401, 05 грн. – недоїмка, 53518,43 грн. – штраф, 51083,57 грн. – пеня).

Суд зазначає, що при формуванні вимоги контролюючий орган не визначає платнику суму єдиного внеску до сплати, оскільки такі суми попередньо визначаються на підставі відповідної звітності або рішень. Фактично, вимога формується внаслідок наявності в картці платника відомостей про нараховані суми єдиного внеску, у тому числі нараховані самим платником, але не сплачені у встановлений ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» строк.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі – ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно до приписів підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини є Закон України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Згідно з п. 1 та п. 12 ч. 2 ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Суд зазначає, що Публічне акціонерне товариство «КРАСНОГОРІВСЬКИЙ ВОГНЕТРИВКИЙ ЗАВОД» є платником єдиного внеску згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Як зазначив відповідач у своїх запереченнях, згідно облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів заборгованість Позивача, станом на 31.08.2017 року становила 637295,15 грн. та станом на 30.09.2017 року у розмірі 623003,05 грн. На підставі цих даних ГУ ДФС у Донецькій області сформовано вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.09.2017 року та від 06.10.2017 року № Ю-5-17,згідно вимог чинного законодавства.

За приписами абзаців першого та другого ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону визначено, що недоїмка це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Законом України № 1669-VII від 02.09.2014 р. «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набрав чинності 15.10.2014 р., у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 (у наступному 9-4) такого змісту:

9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов’язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».

Позивач неодноразово звертався до Мар’їнської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області із заявами про визнання безнадійною та списання в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску.

Статтею другою Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» передбачено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам – підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Спірним питанням даної справи є не виникнення податкового боргу, а прийняття та виставлення контролюючим органом позивачу, який здійснює діяльність в зоні проведення антитерористичної операції, податкової вимоги.

Спеціальним законодавством стосовно справляння податків, зборів та єдиного внеску на час проведення АТО встановлено, що позивач, який зареєстрований в зоні проведення АТО, звільнений від сплати поточних зобов’язань зі сплати єдиного внеску виходячи з наступного.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ (далі по тексту – Закон № 1669).

Законом України № 1669-VІІ внесено зміни до Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зокрема, розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення доповнено пунктами 9-3 та 9-4 такого змісту:

Тимчасово на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», зупиняється застосування до платників єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України норм статей 25 і 26 цього Закону.

Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Розпорядженням від 02 грудня 2015 року № 1275-р Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Підпунктами 10 пункту 2 додатку до вказаного розпорядження м. Красногорівка (Мар’їнський район), віднесено до переліку населених пунктів, на території яких проводилася антитерористична операція.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань Публічне акціонерне товариство «КРАСНОГОРІВСЬКИЙ ВОГНЕТРИВКИЙ ЗАВОД» було зареєстровано за адресою: 85630, Донецька область, Мар’їнський район, м. Красногорівка, вул. Ахтирського, буд. 4, відповідно до пп. 10 п. 2 Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1275-р м. Красногорівка (Мар’їнський район) входять до зазначеного переліку.

З викладених підстав, внесені Законом України № 1669 зміни до Закону № 2464 звільняють від сплати єдиного внеску суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, оскільки на час розгляду даної справи Президентом України не приймався указ про завершення проведення антитерористичної операції, тобто період проведення АТО триває. Крім того, відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов’язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Пунктом 28 розділу І Закону України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01.01.2016р., виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», але положення пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а змін безпосередньо до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) п. 9-4 розділу VIII цього Закону – не було внесено.

Тобто, положення пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» після набрання ними чинності стали невід’ємною складовою Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а сам пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» вичерпав свою функцію. Аналогічний підхід застосовано Конституційним Судом України в ухвалі від 05.02.2008 р. справа № 2-1/2008.

Оскільки на момент прийняття спірної вимоги п. 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не був скасований та зміни до нього не були внесені, він продовжував свою дію.

Аналогічного висновку дійшов Вищий адміністративний суд України в ухвалах від 18.10.2016р. № К/800/27504/16, від 17.01.2017р. № К/800/34798/16, від 11.01.2017 р. № К/800/396/17.

Крім того, у листі Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Верховної Ради України № 04-34/17-20 (192377) від 05.08.2016 р., повідомляється про чинну редакцію Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з урахуванням п. 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення».

Позивач є зільненим від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, дії контролюючого органу з пред’явлення за оскаржуваними вимогами суми недоїмки, нарахованих штрафу та пені є такими, що суперечать вимогам чинного законодавства.

Отже, з огляду на вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства «КРАСНОГОРІВСЬКИЙ ВОГНЕТРИВКИЙ ЗАВОД» підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «КРАСНОГОРІВСЬКИЙ ВОГНЕТРИВКИЙ ЗАВОД» до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) № Ю-5-17 від 04.09.2017 року, № Ю-5-17 від 06.10.2017 року. – задовольнити.

Скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-5-17 від 04.09.2017 року, № Ю-5-17 від 06.10.2017 року прийняті Головним управлінням ДФС у Донецькій області.

Стягнути на користь публічного акціонерного товариства «КРАСНОГОРІВСЬКИЙ ВОГНЕТРИВКИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 00191744, 85630, Донецька область, Мар’їнський район, м. Красногорівка, вул. Ахтирського, 4) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (87526, Донецька область, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114) суму судових витрат у розмірі 9559,42 (дев’ять тисяч п’ятсот п’ятдесят дев’ять) гривень 42 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до адміністративного суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Тарасенко І.М.