Постанова № 7044343, 08.12.2009, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2009 р. Справа № 55/152-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді ,

при секретарі Рижко О.І.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 732 від 24.07.2009 року;

першого відповідача - Зучека Є.Н., довіреність № 1 від 13.01.2009 року

другого відповідача -Воронової Ю.В., довіреність № 140 від 12.01.2009 року

третього відповідача - Воронової Ю.В., довіреність № 08-11/3701-2-08 від 25.12.2008 року

першої третьої особи - Зучека Є.Н., довіреність № 404 від 28.05.2009 року

другої третьої особи - Тюменцева В.Ю., довіреність № 85/1-237-3 від 12.12.2008 року

третьої третьої особи - не з'явився;

четвертої третьої особи - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Харківський тракторний завод імені С. Орджонікідзе", (вх. №2675Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 10 серпня 2009 року по справі № 55/152-09

за позовом Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_6, м. Харків

до 1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків

2. Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради

3. Харківської міської ради

треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1. Фонд державного майна України, м. Київ

2. Відкрите акціонерне товариство "Харківський тракторний завод імені

С. Орджонікідзе ", м. Харків

3. Управління освіти Орджонікідзевської районної ради в м. Харкові, м. Харків

4. Міністерство промислової політики України, м. Київ

про визнання договору укладеним, -

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 10 серпня 2009 року по справі № 55/152-099 (суддя Гребенюк Н.В.) позов задоволено частково. Визнано договір оренди № 59-Н від 21.01.2000 р.з додатковими угодами (№ 3 від 18.06.2003 р., № 4 від 29.12.2006 р., № 5 від 22.03.2007 р.), укладений між Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_6 та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області пролонгованим терміном на 2 роки 11 місяців. В решті заявлених вимог про визнання недійсними та скасування рішення Харківської міської Ради Харківської області 5 сесії 5 скликання № 101/6 (про комунальну власність міста Харкова) від 27.09.2006 р. в частині п. 17 додатку 1 та рішення Харківської міської Ради Харківської області 17 сесії 5 скликання № 299/07(про комунальну власність міста Харкова) від 25.12.2007 р. в частині п. 5 додатку 2 відмовлено. Стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків (61024, м. Харків, вул. Гуданова, 18, код ЄДРПОУ 23148337) на користь субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_6, м. Харків (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ХОД РБ "Аваль", МФО 350589) 85 грн. державного мита та 59 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Третя особа, ВАТ "Харківський тракторний завод імені С. Орджонікідзе", з рішенням місцевого господарського суду не погодилась, звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що не погоджується з рішенням господарського суду Харківської області від 10 серпня 2009 року по справі № 55/152-09 (н. р. 29/218-08) та вважає недоведеними обставини, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими. Просить рішення господарського суду Харківської області від 11.07.2008 р. по справі № 55/152-09 (н. р. 29/218-08) від 10.08.2009 р. в частині визнання договору оренди № 59-Н від 21.01.2000 р. з додатковими угодами ( № 3 від 18.06.2003 р., № 4 від 29.12.2006 р., № 5 від 22.03.2007 р.) пролонгованим терміном на 2 роки 11 місяців скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити.

В судовому засіданні представник третьої особи - ВАТ "Харківський тракторний завод імені С. Орджонікідзе", апеляційну скаргу підтримує у повному обсязі, просить господарський суд апеляційної інстанції її задовольнити.

Представник позивача у відзиві та в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Третя особа - Міністерство промислової політики України у відзиві на апеляційну скаргу підтримує доводи апеляційної скарги, просить її задовольнити, а також просить проводити розгляд справи без участі представника Міністерства промислової політики України.

Представник першого відповідача у своєму відзиві та в судовому засіданні апеляційну скаргу третьої особи підтримує, просить її задовольнити, а рішення господарського суду першої інстанції скасувати.

Перша третя особа відзиву на апеляційну скаргу не надала, її представник в судовому засіданні апеляційну скаргу третьої особи підтримує, просить її задовольнити, а рішення господарського суду першої інстанції скасувати.

Другий та третій відповідачі відзиву на апеляційну скаргу не надали, в судовому засіданні представник другого та третього відповідача доводи апеляційної скарги підтримує та просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасувати, а апеляційну скаргу третьої особи задовольнити.

Третя третя особа - Управління освіти Орджонікідзевської районної ради в м. Харків відзиву на апеляційну скаргу не надала, свого представника в судове засідання не направила, причини його неявки суду не повідомила, про дату, час та місце проведення судового засідання третя особа була повідомлена належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, третіх осіб, що прибули в судове засідання та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне .

Вивченням матеріалів справи встановлено, що 01 січня 2000 р. між Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_6, м. Харків (далі позивач) та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків, (далі відповідач) було укладено договір оренди № 59-Н, у відповідності до умов якого, відповідач (орендодавець) передав, а позивач (орендар) прийняв у строкове платне користування державні нежитлові приміщення площею 395,1 м2, які знаходяться на балансі ВАТ "Харківський тракторний завод" та не увійшли до статутного фонду останнього під час корпоратизації. Відповідно до п.10.1., договір укладено з 01.01.2000 р. по 01.01.2005 р. строком на 5 років.

На виконання умов вказаного договору 1-й відповідач передав, а позивач , в свою чергу, прийняв у строкове платне користування державні нежитлові приміщення площею 395,1 м2, розташовані за адресою: м. Харків, пр. Косіора, що підтверджується актом приймання-передачі б/н від 01.01.2000 р.

Додатковою угодою № 3 від 18.06.2003 р. сторони доповнили п.10.5. вказаного договору та встановили, що невідємні поліпшення, здійснені орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів, підлягають компенсації у процесі приватизації.

У відповідності до додаткової угоди № 4 від 29.12.2006 р. договір оренди № 59-Н від 01.01.2000 р. викладено у новій редакції, зокрема, згідно з п.1.1. договору предметом оренди є окреме індивідуально визначене майно нежитлові приміщення 2-х поверхової будівлі колишнього дитсадка загальною площею 1107,5 м2, розміщені за адресою: м. Харків, вул. Косіора, 65. Пунктом 10.1. додаткової угоди визначено, що договір укладено на термін до передачі майна у комунальну власність.

Згідно з додатковою угодою № 5 від 22.03.2007 р. п.10.1. договору оренди № 59-Н від 01.01.2000 р. було викладено у новій редакції та визначено термін дії договору 1 рік до 21.03.2008 р.

Матеріали справи свідчать, що нежитлова будівля загальною площею 1107,5 м2, розташована за адресою: м. Харків, вул. Косіора, 65, знаходиться на балансі ВАТ "Харківський тракторний завод", використовувалась до 1997 року для розміщення дитячого дошкільного закладу № 16. Дана будівля не увійшла до статутного фонду ВАТ під час приватизації у 1994 році.

Наказом ВАТ "Харківський тракторний завод" №42 від 01.04.1997 р. дитячий заклад № 16 ліквідовано, що підтверджується довідкою Харківського обласного управління статистики № 20478/12-03 від 01.12.2003 р.

Після виключення дитячого садка № 16 з реєстру дошкільних закладів освіти нежитлова будівля стала відноситься до обєктів групи А, як окреме індивідуально визначене майно.

25 травня 2007 р. ВАТ "Харківський тракторний завод" звернулось до Міністерства промислової політики України з листом № 21/П-195 щодо доцільності проведення невід'ємних поліпшень нерухомого майна, яке орендує СПДФО ОСОБА_6

22 червня 2007 р. листом № 06-6646 Регіональне відділення ФДМУ по Харківській області надало згоду на проведення робіт з поліпшення нежитлової будівлі на підставі листа узгодження з МІнпромполітики України (лист №10/5-1-782 від 31.05.2007 р).

З урахуванням наданих дозволів СПДФО ОСОБА_6 провів невід'ємні поліпшення вищезазначеної будівлі, фінансові вкладення останнього становлять 257448 грн.

Як зазначено в аудиторському висновку від 17.09.2007 р., вартість грошових вкладень позивача складає більше 25% вартості експертної оцінки нежитлової будівлі, що підтверджується бухгалтерською довідкою та іншими фінансовими документами.

26 жовтня 2007 р. позивач звернувся до МІнпромполітики України з листом № 117/07, в якому зазначив, що він провів невід'ємні поліпшення орендованого приміщення і має намір прийняти участь у конкурсі з його викупу.

Міністерство промислової політики України листом № 10/5-2-1529 від 05.11.2007 р. звернулося до ВАТ "Харківський тракторний завод" з проханням надати інформацію щодо виставлення зазначеного приміщення на продаж і надання підтвердження про його відсутність у статутному фонду останнього.

30 листопада 2007 р. з листом № 170/07 позивач звернувся до Фонду державного майна України щодо включення нежитлового приміщення, яке не увійшло до статутного фонду ВАТ "Харківський тракторний завод", розташованого за адресою: м. Харків, пр. Косіора, 65, до переліку об'єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом викупу.

06 грудня 2007 р. Фонд державного майна України звернувся до Мінпромполітики України з листом № 10-20-19464 з вимогою визначити позицію щодо приватизації СПДФО ОСОБА_6 об'єкту державної власності групи А, вищезазначеного нежитлового приміщення.

Частиною 2 ст. 146 Господарського кодексу України встановлено, що приватизація державних (комунальних) підприємств або їх майна здійснюється не інакше як на виконання Державної програми приватизації, що визначає цілі, пріоритети та умови приватизації, і в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 4 вказаної статті, кожен громадянин України має право на придбання державного майна в процесі приватизації в порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 51 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, яка діє до цього часу, у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо їм за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки.

Частиною 5 ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" встановлено, що відмова у приватизації можлива тільки у випадках, коли: особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем підприємства згідно з Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)"; є законодавче встановлене обмеження на приватизацію цього підприємства; не затверджено переліків, передбачених частиною першою ст.7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Згідно з рішенням Конституційного суду України від 13.12.2000 р. № 14-рп/2000 щодо офіційного тлумачення окремих положень ст.7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", положення частини п'ятої статті 7 зазначеного Закону слід розуміти так, що органи приватизації зобов'язані розглянути подані покупцями заяви та, у разі відсутності встановлених цим Законом підстав дня відмови у приватизації, включити конкретне підприємство до переліку об'єктів, що підлягають приватизації у встановлений спосіб, або прийняти рішення про відмову в приватизації.

У відповідності до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 287 Господарського кодексу України, орендодавцем щодо державного та комунального майна є Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом.

Частина 1 ст.284 Господарського кодексу України обумовлює, що істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" до істотних умов договору оренди відносяться: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Згідно зі ст.12 вказаного Закону України договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Таким чином, договором оренди № 59-Н від 01.01.2000 р. між сторонами було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, тому доводи ВАТ "Харківський тракторний завод" (балансоутримовуча) в частині непогодження з ним терміну дії договору з боку орендаря є хибними, оскільки п. 10 договору немає вимог щодо погодження з останнім пролонгації строку договору.

Додаткова угода № 4 від 20.12.2006 р. до вказаного договору була змінена Додатковою угодою № 5 від 22.03.2007 р.

Враховуючи, що Регіональне відділення ФДМУ по Харківській області листом № 06-910 від 06.02.2006 р. зверталося до Мінпромполітики України стосовно продовження терміну дії договору на 2 роки 11 місяців, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що обов'язок доведення до відома ВАТ "Харківський тракторний завод" питання щодо продовження терміну дії договору покладається на орендодавця - Регіональне відділення ФДМУ по Харківській області.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін. Умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря на укладення договору припиняється.

04 лютого 2008 р. позивач звернувся до Регіонального відділення ФДМУ по Харківській області із заявою про зміну терміну дії договору оренди № 59-н від 01.01.2000 р. на подальшу оренду приміщення на 2 роки 11 місяців. З цим терміном Регіональне відділення ФДМУ по Харківській області погодилося, про що свідчить лист останнього до Мінпромполітики України № 06-910 від 06.02.2006 р., в якому зазначено прохання про надання пропозицій стосовно продовження терміну дії договору оренди на 2 роки 11 місяців, а у разі неотримання відповіді у встановлений законом термін, подовження додаткової угоди буде вважатися з Міністерством погодженим.

Листом № 06-2054 від 20.03.2008 р. Регіональне відділення ФДМУ по Харківській області повідомило, що ним направлено Міністерству промислової політики України лист № 06-910 від 06.02.2008 р. з пропозицією продовження терміну дії договору оренди. При цьому, з посиланням на лист Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради № 2898 від 12.03.2008 р., зазначило, що нежитлова будівля загальною площею 1107,5 м2, розташована за адресою: м. Харків, вул. Косіора, 65, передана до комунальної власності відповідно до рішення 17 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 25.12.2007 року № 299/07; запропонувало переукласти договір оренди з новим власником - управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про передачу обєктів права державної та комунальної власності" цей закон регулює відносини, повязані з передачею обєктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, районів у містах.

Згідно з ч.1 ст.2, ч.1 ст.4 вищезазначеного Закону передача нерухомого майна (будівлі, споруди) з державної у комунальну власність відбувається за рішенням Кабінету Міністрів України.

Частинами 3, 4 зазначеної статті визначено, що пропозиції щодо передачі обєктів з державної у комунальну власність, яка здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погоджуються з органом, уповноваженим управляти державним майном, державним органом приватизації, підприємством. Пропозиції щодо передачі обєктів державної власності погоджуються ініціаторами такої передачі та подаються до Міністерства економіки України. Міністерство економіки України на підставі внесених пропозицій готує та подає за погодженням з Міністерством фінансів України та Фондом державного майна України проекти відповідних рішень Кабінету Міністрів України.

Як зазначено в ч.1 ст.6 Закону України "Про передачу обєктів права державної та комунальної власності", передача обєктів здійснюється комісією з питань передачі обєктів, до складу якої входять представники виконавчих органів відповідних рад, місцевих органів виконавчої влади, органів, уповноважених управляти державним майном, фінансових органів, підприємств, трудових колективів підприємств, майно якого підлягає передачі. У разі передачі орендованого майна до складу комісії включаються представники державного органу приватизації.

Як вірно зазначив господарський суд першої інстанції, матеріали справи не містять будь-яких належних доказів про розробку пропозицій щодо передачі будівлі колишнього дитсадка загальною площею 1107,5 м2, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Косіора, 65, з державної у комунальну власність, погодження цих пропозицій з Міністерством промислової політики України як органом, уповноваженим управляти державним майном, Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Харківській області, представниками ВАТ "Харківський тракторний завод", а також погодження таких пропозицій Міністерством економіки України, Міністерством фінансів України, Фондом державного майна України. Відсутні також відомості про прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення про передачу спірної будівлі до комунальної власності територіальної громади м. Харкова.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що акт приймання-передачі будівлі колишнього дитячого дошкільного закладу за адресою: вул. Косіора, 65, в комунальну власність м. Харкова не є належним доказом передачі майна до комунальної власності, оскільки відповідно до вказаного акту комісія з передачі обєкта складалася з представників Харківської міської ради та її виконавчих органів, представників Орджонікідзевської районної ради та адміністрації ВАТ "Харківський тракторний завод". З наведеного вбачається, що в порушення вимог ст. 6 Закону України "Про передачу обєктів права державної та комунальної власності" до складу комісії не було включено представників Харківської обласної державної адміністрації, Регіонального відділення Фонду державного майна України у Харківській області, Фонду державного майна України, Міністерства промислової політики України, фінансових органів, трудового колективу ВАТ "Харківський тракторний завод".

Відповідно до акту прийому-передачі комісія 30.10.2007 р. провела обстеження обєкту та надала пропозиції щодо прийняття обєкту до комунальної власності. Отже, вказаний акт не є доказом, який підтверджує передачу нежитлової будівлі загальною площею 1107,5 м2 по вул. Косіора 65 у м. Харкові до комунальної власності.

За таких обставин відмова Регіонального відділення ФДМУ по Харківській області пролонгувати договір оренди № 59-Н від 01.01.2000 р. з посиланням на передачу обєкту до комунальної власності є необґрунтованою.

Таким чином, докази передачі вказаного майна в комунальну власність відсутні, також, матеріали справи свідчать про те, що позивач продовжував користуватися окремою нежитловою будівлею, сплачував орендну плату, за згодою відповідача здійснив невідємні поліпшення обєкту оренди, відповідач, в свою чергу, після прийняття спірного рішення вчинив дії, спрямовані на розпорядження майном, а саме: укладено додаткову угоду №5 від 22.03.2007 року до договору оренди №59-Н від 01.01.2000 року і продовжено термін його дії, надано згоду орендарю на здійснення невідємних поліпшень.

Також, колегія суддів зазначає, що позивач звернувся до Регіонального відділення ФДМУ по Харківській області із заявою про зміну терміну дії договору оренди № 59-н від 01.01.2000 р. на подальшу оренду приміщення на 2 роки 11 місяців. З цим терміном Регіональне відділення ФДМУ по Харківській області погодилося, про що свідчить лист останнього до Мінпромполітики України № 06-910 від 06.02.2006 р., в якому зазначено прохання про надання пропозицій стосовно продовження терміну дії договору оренди на 2 роки 11 місяців, а у разі неотримання відповіді у встановлений законом термін, подовження додаткової угоди буде вважатися з Міністерством погодженим.

Згідно з ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про визнання договору оренди № 59-Н від 21.01.2000 р..з додатковими угодами(№ 3 від 18.06.2003 р., № 4 від 29.12.2006 р., № 5 від 22.03.2007 р.), укладений між Суб"єктом підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_6, м. Харків, та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків, пролонгованим терміном на 2 роки 11 місяців, підлягає задоволенню як правомірна та обґрунтована.

Позивачем було також заявлено позовну вимогу про визнання недійсними та скасування рішень Харківської міської Ради Харківської області.

Рішенням Харківської міської Ради Харківської області 5 сесії 5 скликання № 101/6 (про комунальну власність міста Харкова) від 27.09.2006 р. було надано згоду на прийняття до комунальної власності міста об'єктів згідно з додатком 1, а саме приміщення колишнього дошкільного дитячого закладу, розташованого по пр. Косіора, 65 в м. Харкові- п. 17 додатку 1 до вищевказаного рішення, а також рішенням 17 сесії 5 скликання № 299/07(про комунальну власність міста Харкова) від 25.12.2007 р. надано згоду на прийняття до комунальної власності міста об'єктів згідно з додатком 1 та затверджено перелік майна, яке прийнято до комунальної власності міста станом на 25.12.07 р.

Відповідно до п. 51 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо надання згоди на передачу об'єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об'єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об'єктів державної власності.

Як правильно зазначив місцевий господарський суд, вказана позовна вимога про визнання недійсними та скасування рішень Харківської міської Ради Харківської є необґрунтованою, оскільки наявність вказаних рішень не порушує законних прав та інтересів позивача, врахувавши також при цьому, що правовідносини позивача та відповідача-1 виникли на підставі договору оренди № 59-Н від 01.01.2000 року, укладеного відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Колегія суддів звертає увагу сторін на те, що відповідно до ч.1 ст.770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Як було вказано вище, матеріалами справи не підтверджено перехід вказаного майна у комунальну власність. Акт приймання-передачі будівлі колишнього дитячого дошкільного закладу за адресою: вул. Косіора, 65, в комунальну власність м. Харкова не є належним доказом передачі майна до комунальної власності, оскільки відповідно до вказаного в порушення вимог ст. 6 Закону України "Про передачу обєктів права державної та комунальної власності" до складу комісії не було включено представників Харківської обласної державної адміністрації, Регіонального відділення Фонду державного майна України у Харківській області, Фонду державного майна України, Міністерства промислової політики України, фінансових органів, трудового колективу ВАТ "Харківський тракторний завод", а також цей акт свідчить лише про проведення комісією 30.10.2007 р. обстеження обєкту та надання пропозиції щодо прийняття обєкту до комунальної власності, але не підтверджує перехід цього майна у комунальну власність.

Передача об'єктів права державної власності та комунальної власності регулюється Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності"; Постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.1995 р. №891 затверджено Положення про порядок передачі в комунальну власність державного фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій. Додаток до вказаного Положення є затверджена форма Акту приймання-передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає вірними висновки місцевого господарського суду про те, що рішення Харківської міської Ради Харківської області 5 сесії 5 скликання № 101/6(про комунальну власність міста Харкова) від 27.09.2006 р. та рішення Харківської міської Ради Харківської області 17 сесії 5 скликання № 299/07(про комунальну власність міста Харкова) від 25.12.2007 р. є такими, що не порушують права позивача, а також не вбачається підстав для визнання їх недійсними та скасування вказаних рішень.

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

постановила:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 10.08.2009 року залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя