Постанова № 7043949, 10.12.2009, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2009 року Справа № 22/147-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідача)

суддів: Джихур О.В., Виноградник О.М.

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Заклецький Володимир Віталійович, довіреність № 02/08 від 04.08.2009 року, представник;

від відповідача: представник у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2009р. у справі № 22/147-09

за позовом відкритого акціонерного товариства “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг

до державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ

про стягнення 3 786 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ про стягнення 3 786 грн. штрафу за порушення термінів доставки вантажу по 25 накладним.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2009 року по справі № 22/147-09 (суддя Подобєд І.М.) позов задоволений частково на суму 152, 80 грн. в силу приписів ч.1 ст.116 Статуту залізниць України та поданих документальних доказів. В частині відмови у сумі 3 633, 20 грн. рішення мотивовано неправильним обрахунком позивачем строків доставки та пропуском шестимісячного строку позовної давності.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив рішення частково скасувати у сумі 3 633, 20 грн., а позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на наступні обставини.

Відповідачем не надано належних і допустимих доказів, які підтверджують факт затримки вагонів з вини позивача (наказ, акт про затримку, акт загальної форми, повідомлення про затримку вагонів) по залізничним накладним №№ 42051443, 42033520, 47929274, 45668579, 47913276, 41981937, 47913277, 45702243, 45733715, 45633237, 51225938, 51319797, 45813035, 45549357, 33566945, 45549461, 45847876. Вказані залізничні накладні у графі 5 не містять відмітку про затримку вагонів.

По накладним №№ 45519172, 45431555, 45432562 суд неправильно розтлумачив норму п.1.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів.

По накладній № 42033407 станом на 24.11.2008 року вже було допущено прострочення у доставці і розкредитування перевізних документів 27.11.2008 року не має значення для розрахування штрафу по 24.11.2008 року.

По накладній № 45562369 позивач погоджується на пропущення ним шестимісячного строку позовної давності, по накладним № 45630555, 45630557 позивач погоджується, що внаслідок переадресації вантажу не було допущено прострочення, по накладній № 45630556 позивач погоджується на часткове визнання залізницею штрафу у розмірі 48 грн.

Відповідач вважає доводи скаржника безпідставними, просить залишити рішення без змін (а.с. 107 т.2).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між сторонами по справі 08.12.2006 року був укладений договір № ПР/ДН-2-061554/НЮп/3331-70-04/06 “Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги” із проколами узгодження розбіжностей, предметом якого є надання залізницею вантажовласнику послуг, повязаних з перевезенням вантажів та проведення розрахунків за ці послуги.

Відповідно до частин 1, 2 статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Частинами 1, 2, 3 статті 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу, одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно зі статтею 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 Статут залізниць України (далі Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статтею 6 Статуту встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.

Статтею 41 Статуту залізниць України встановлено, що залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Відповідно до статті 116 Статуту залізниць України За несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

Правилами обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, встановлено у разі перевезення вантажною швидкістю наступні строки доставки вантажів: маршрутними відправками –1 доба на кожні повні та неповні 320 км; вагонними відправками та відправками у великотоннажних контейнерах –1 доба на кожні повні та неповні 200 км (п.1.1).

Доводи скаржника про те, що по накладним №№ 42051443, 42033520, 47929274, 45668579, 47913276, 41981937, 47913277, 45702243, 45733715, 45633237, 51225938, 51319797, 45813035, 45549357, 33566945, 45549461, 45847876 залізницею не надано належних і допустимих доказів затримки вагонів (наказ, акт про затримку, акт загальної форми, повідомлення про затримку вагонів) з вини вантажоодержувача (позивача) приймаються до уваги судовою колегією з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з пунктом 9 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу України від 25.02.1999 року № 113, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 15.03.1999 року за № 165/3458, про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.

Пунктом 3 Правил складання актів (стаття 129 Статуту залізниць України) затверджених наказом Мінтрансу України від 28.05.2002 року №334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 року за №567/68553 встановлено, що акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності у разі, в т.ч. затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

Судова колегія зауважує, що наявні в матеріалах справи копії актів загальної форми, надані залізницею, подекуди взагалі не мають відношення до спірних накладних, а подекуди є нечитаємими.

З урахуванням викладеного та відомостей (дати відправлення, дати прибуття, відстані між станціями) наведених накладних судова колегія вважає, що по вказаних накладних задоволенню підлягає штраф на загальну суму 2 146 грн.

Враховуючи, що позивач погоджується з позицією відповідача по накладній № 45562369 на пропущення ним шестимісячного строку позовної давності, по накладним № 45630555, 45630557 внаслідок переадресації вантажу не було допущено прострочення, по накладній № 45630556 на часткове визнання залізницею штрафу у розмірі 48 грн., вивчивши наведені накладні та з урахуванням положень ст.136 Статуту залізниць України, ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України, п.2.4 Правил обчислення термінів доставки вантажів, судова колегія дійшла до висновку про задоволення позовних вимог по вказаних накладних на загальну суму 48 грн.

По накладній 42033407 судова колегія погоджується з доводами скаржника про прострочення у доставці на 7 діб, оскільки з урахуванням п.1.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів, відстані між станціями в 222 км, відправкою 14.11.2008 року, доставкою 24.11.2008 року, термін доставки вантажу складає 2 доби, а посилання відповідача на рокредитування позивачем 27.11.2008 року перевізного документу вважає безпідставним, оскільки штраф позивачем розрахований станом на 24.11.2008 року.

Таким чином, за вказаною накладною к оплаті підлягає штраф у сумі 103, 2 грн.

Розглянувши відомості (дати відправлення, дати прибуття, відстані між станціями) накладних №№ 45519172, 45431555, 45432562 та з урахуванням п.1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів, судова колегія погоджується з позицією скаржника про прострочення строків доставки вантажів відповідно на 2, 3, 2 доби. Отже, за вказаними накладними штраф складає 1160 грн.

Таким чином, судова колегія дійшла до висновку про задоволення позовних вимог на суму 3 457,2 грн.

При цьому судова колегія вважає за доцільне задовольнити клопотання залізниці про зменшення розміру штрафних санкцій в порядку ч.2 ст.233 Господарського кодексу України, п.3 ст.83, ст.99 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням довідки про фінансово-економічний стан державного підприємства “Придніпровська залізниця” та зменшити розмір штрафних санкцій на 20%.

Таким чином к оплаті відповідачем підлягає штраф у сумі 2 765,76 грн.

Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, як таке, що винесено при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи.

Державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на залізницю.

На підставі викладеного та, керуючись статтями 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг - задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2009 року по справі № 22/147-09 –скасувати.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ на користь відкритого акціонерного товариства “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг 2 765, 76 грн. штрафу, 74, 51 грн. державного мита, 228, 29 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судовго процесу, видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з з державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ на користь відкритого акціонерного товариства “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг 37, 25 грн. державного мита за перегляд справи по апеляційній скарзі, видати наказ.

Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя О.М.Лисенко

Суддя О.В.Джихур

Суддя О.М.Виноградник