Рішення № 7043688, 18.11.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2009 р. Справа № 53/29-09

вх. № 666/1-53

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Босенко К.В., дов. від 23.02.2009 року

відповідача - Гордеюк А.В., дов. від 22.10.2009 року

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоілком-Україна", м. Львів

до Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "ТВІН - Друк”, м. Харків

про стягнення 1938486,44 грн.

та зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "ТВІН - Друк”, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоілком-Україна", м. Львів

про зобов'язання зменшити ціну поставленого товару на суму 502985,71 грн.

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Харківської області розглядається справа за позовом ТОВ "Фоілком-Україна", в який позивач, після уточнення позовних вимог, прийнятих ухвалою господарського суду Харківської області від 04.11.2009 року, просить суд стягнути з ПАТ "ВП "Твін-Друк" на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 3 від 24.07.2008 року, укладеним між сторонами, а саме просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 282625,68 грн., пеню у розмірі 231758,54 грн., інфляційні втрати у розмірі 60968,82 грн., а також просить суд судові витрати покласти на відповідача.

Також, господарським судом Харківської області розглядається зустрічний позов Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "Твін-Друк", в якому позивач просить зобов'язати ТОВ "Фоілком-Україна" зменшити ціну поставленої ЗАТ "ВП "Твін-Друк" продукції за договором поставки № 3 від 24.07.2008 року на суму вартості товару неналежної якості, тобто зобов'язати зменшити ціну на суму 502985,71 грн.

Ухвалою суду від 25.02.2009 року зустрічний позов був прийнятий до провадження для розгляду з первісним позовом.

У судовому засіданні 02 листопада 2009 року представник відповідача по первісному позову повідомив суд про зміну найменування відповідача по первісному позову у зв'язку з вимогами Закону України "Про акціонерні товариства", яка зареєстрована у встановленому законом порядку, і на теперішній час, згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організації України, відповідач по первісному позову та позивач за зустрічним позовом має найменування “Приватне акціонерне товариство "Виробниче підприємство "ТВІН - Друк”.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.11.2009 року було здійснено заміну вибулої сторони Закритого акціонерного товариства "Виробниче підприємство "ТВІН - Друк” її правонаступником Приватним акціонерним товариством "Виробниче підприємство "ТВІН - Друк”.

У судовому засіданні 17.11.2009 року було оголошено перерву до 18.11.2009року об 11-00. Після перерви судове засідання було поновлено і продовжено у тому ж складі.

Представник позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним) у судовому засіданні наполягає на задоволенні первісного позову з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, проти вимог зустрічного позову заперечує.

Представник відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним) у судовому засіданні вимоги первісного позову визнає частково, а саме визнає суму основного боргу та заперечує проти задоволення позову в частині пені і інфляційних втрат. Щодо зустрічного позову залишає його вирішення на розсуд суду.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

24 липня 2008 року між ТОВ "Фіолком-Україна" та ЗАТ "Виробниче підприємство "ТВІН - Друк” було укладено договір поставки № 3. Відповідно до умов даного договору позивач по первісному позову зобов'язався передати у зумовлені строки відповідачу по первісному позову продукцію, а відповідач по первісному позову зобов'язався прийняти вказану продукцію і сплатити за неї певну грошову суму.

У пункті 1 договору сторонами передбачений предмет договору, а саме у договорі встановлено, що позивач повинен поставити відповідачу фольгу для гарячого та холодного тиснення, плівка та папір в рулонах для друку на машинах рулонного друку, допоміжні матеріали для друку та ламінування (п. 1.2. договору)

Відповідно до п. 2.1. договору ціна товару фіксується у рахунку за попередньою усною або письмовою домовленістю сторін. На вимогу відповідача по первісному позову позивач по первісному позову зобов'язався підготувати для підписання протокол погодження ціни на кожний вид товару.

У відповідності до п. 3.1 договору позивач (постачальник) відвантажує товар протягом дії договору окремими партіями за заявками відповідача, які приймаються позивачем в усній чи письмовій формі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем по первісному позову протягом липня-листопада 2008 року, на виконання умов договору поставки № 3, були відвантажені відповідачу по первісному позову поліграфічні матеріали на суму 2774328,19 грн., а відповідач по первісному позову товар отримав, що підтверджується копіями наданих позивачем видаткових накладних та довіреностей на отримання товару та не заперечувалось відповідачем по первісному позову під час розгляду справи.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 4.3 договору поставки № 3 розрахунок за цим договором між постачальником та покупцем провадиться в строк 60 календарних днів з моменту передачі покупцю кожної окремої партії товару на підставі рахунків-фактур постачальника.

Позивачем за первісним позовом надані до матеріалів справи копії рахунків-фактур, які були надані на оплату товару поставленого відповідачу по первісному позову за спірним договором.

Таким чином, позивач за первісним позовом повністю виконав свої зобов'язання за спірним договором, передавши товар на загальну суму 2774328,19 грн., а відповідач свої обов'язки щодо оплати наданого позивачем товару у строки передбачені у договорі не здійснив.

Так, 22 грудня 2008 року між позивачем та відповідачем був підписаний акт звірки поставок та розрахунків за договором поставки № 3 від 24.07.2008 року, копія якого надана до матеріалів справи, в якому відповідачем по первісному позову визнано, що протягом дії договору позивачем було поставлено товар на загальну суму 2774328,19 грн. та зазначена сума відповідачем не оплачена.

23 грудня 2008 року між сторонами укладена додаткова угода № 1 до договору поставки № 3 від 24.07.2008 року, в відповідності до якого частина грошового зобов'язання була замінена на вексельне та відповідачем по первісному позову було передано позивачу векселі на суму 973522,83 грн.

Крім того під час розгляду справи відповідач частково оплатив товар, що підтверджується копіями платіжних доручень.

З урахуванням викладеного, заборгованість відповідача перед позивачем на час винесення рішення складає 282758,54 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Наведені обставини свідчать про те, що відповідач за первісним позовом не виконав належним чином своїх обов'язків відповідно до договору поставки № 3 від 24.07.2008 р., у зв'язку з чим порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, що привело до його заборгованості перед позивачем на вищезазначену суму.

За таких обставин та доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в межах суми основного боргу в розмірі 282758,54 грн.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

У відповідності до п. 5.2. спірного договору сторони визначили, що у разі несвоєчасного розрахунку відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми боргу, а також зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Суд не може прийняти доводи відповідача щодо того факту, що між позивачем та відповідачем господарський договір не укладено, тому що відсутнє узгодження істотних умов договору, а саме не узгоджені предмет та ціна договору, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 ЦК України Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, сторони вільні в досягнення домовленостей, однак умови договору повинні відповідати нормам діючого законодавства.

Відповідно до ст. 203 ЦК України волевиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З аналізу змісту договору поставки № 3 від 24 липня 2008 року вбачається, що сторони домовились щодо усіх істотних вимог та крім того, у акті звірки поставок та розрахунків за договором поставки № 3 відповідачем визнано, що всі поставки товару здійснені на виконання умов договору поставки № 3 від 24.07.2008 року.

Позивач за первісним позовом надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та відповідно якого належна до сплати сума становить 231758,54 грн., тому суд задовольняє позовні вимоги і в цій частині.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача за первісним позовом в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 60968,82 грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

За таких обставин суд вважає первісні позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача за зустрічним позовом, господарський суд вважає за необхідне в їх задоволені відмовити у зв'язку з наступним.

В обґрунтування своїх зустрічних позовних вимог ПАТ "ВП "Твін-Друк" посилається на те, що протягом серпня-верссня 2008 року ТОВ "Фоілком-Україна" поставило ЗАТ "ВП "ТВІН-Друк" бракований товар - фольгу дифракційну гарячого та холодного тиснення у кількості 24998 кв.м. та 44876 кв.м. відповідно, на загальну суму 502 985,71 грн. При цьому позивач за зустрічним позовом стверджує, що ТОВ "Фоілком-Україна" було їх єдиним постачальником фольги дифракційної протягом червня-вересня 2008 року. Також позивач за зустрічним позовом стверджує, що інформацію про поставки товару неналежної якості він отримав при поверненні виготовленої ним продукції контрагентом Дочірнім підприємством "Імідж Холдинг" акціонерної компанії "Імідж Холдинг АпС".

Як вже було встановлено судом, 24 липня 2008 року між сторонами був укладений договір поставки № 3.

Договором поставки № 3, передбачено приймання товару за кількістю та якістю відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема Господарського кодексу України (пункт 3.4 договору).

Так, договором № 3 передбачено, що після прийняття товару, у випадку виявлення невідповідності по якості. Покупець на протязі 30 днів повинен повідомити продавця в письмовій формі із вказанням коду і найменування Товару, характеру невідповідності якості, дати поставки, номеру рулона і пред'явити взірець, при цьому при передачі взірців складається Акт прийому-передачі, підписаний обома сторонами (пункт 3.7 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, жодних повідомлень щодо бракованої сировини від позивача за зустрічним позовом до відповідача за зустрічним позовом не надходило та до матеріалів справи не надано. Крім того, 22 грудня 2008 року між сторонами був підписаний акт звірки поставок та розрахунків за спірним договором, в якому позивач за зустрічним позовом визнав прийняття товару за спірним договором без будь-яких застережень та визнав суму заборгованості у повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги зустрічного позову є необґрунтовані та такими що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, витрати за подання первісного позову зі сплати державного мита та витрати зі сплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача за первісним позовом - ПАТ "ВП "Твін-Друк".

Витрати за подання зустрічного позову зі сплати державного мита та витрати зі сплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на позивача за зустрічним позовом та відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 32-34, 43, 44 - 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "Твін-Друк" (61172, м. Харків, вул. Роганська, 149, код 23454034) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіолком-Україна" (79000, м. Львів, вул. Під Голоском, 27, рах. № 26007340 в філії ЗАТ "ПУМБ" м. Львова, МФО 385350, код 34306922) – 282625,68 грн. боргу, 231758,54 грн. пені, 60968,82 грн. інфляційних втрат, 5753,33 грн. витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Суддя

Повний текст рішення підписано 23.11.2009 року.