Рішення № 7043686, 23.11.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2009 р. Справа № 55/223-09

вх. № 7585/5-55

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився

відповідача- не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Арда", м. Дніпропетровськ

до Дочірнього підприємства "Арт" Товариства з обмеженою відповідальністю "Юність", м.Харків

про стягнення 26014,09 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Арда", м. Дніпропетровськ , звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Дочірнього підприємства "Арт" Товариства з обмеженою відповідальністю "Юність", м. Харків, 21958,41 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 461,94 грн. 3% річних, 3593,74 грн. неустойки та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору поставки № 240 від 13.02.09 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 вересня 2009 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 19 жовтня 2009 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 жовтня 2009 р. було відкладено розгляд справи на 10 листопада 2009 р.

19 жовтня 2009 р. позивач надав документи, які долучені судом до матеріалів справи.

10 листопада 2009 р. позивач надав до суду письмові пояснення з уточненням до позовних вимог, в яких зазначив, що між сторонами був укладений договір № 240 від 04.11.08 р. та саме на виконання цього договору здійснювались поставки на підставі видаткових накладних, доданих до позовної заяви, крім того, між сторонами також існує договір № 240 від 13.02.09 р., який був помилково вказаний в позовній заяві в якості підстав позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 листопада 2009 р. було відкладено розгляд справи на 23 листопада 2009 р.

Представник позивача у призначене судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, причини неявки суду гне повідомив.

Судом перевірено юридичну адресу відповідача, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців станом на 15 жовтня 2009 року юридична адреса відповідача - 61007, м. Харків, вул. Плеханівська, 134-А, саме на вказану адресу судом направлялись процесуальні документи по справі.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами .

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

04 листопада 2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Арда", м. Дніпропетровськ (далі позивач) та Дочірнім підприємством "Арт" Товариства з обмеженою відповідальністю "Юність", м.Харків (далі відповідач) було укладено договір № 240, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався передавати у власність, а відповідач, в свою чергу, приймати та оплачувати на умовах і в порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у специфікації, яка є неві"ємною частиною цього договору. Пунктом 4.2 договору сторонами узгоджений порядок розрахунків, а саме відповідач сплачує кожну партію переданого товару не пізніше 14 календарних днів з дня її поставки, але у будь-якому випадку не раніше моменту надання позивачем всіх необхідних документів, які засвідчують момент передачі товару, підтверджують його якість та відповідність установленим стандартам. Пунктом 6.3 договору передбачена відповідальність відповідача, а саме у випадку порушення відповідачем строків ,визначених п. 4.2 договору, останній сплачує позивачу неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. Сторони домовились про те, що неустойка за порушення відповідачем строків, вказаних в п. 4.2 договору, нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання відповідачем свої зобов"язань, включаючи день повного розрахунку за поставлений товар. Пунктом 8.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2008 р., а у частині невиконаних зобов"язань- до їх повного виконання. Якщо за місяць жодна зі сторін письмово не повідомить одна одну про припинення дії договору, договір вважається пролонгованим на один рік і на тих самих умовах.

На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 44619,91 грн., що підтверджується видатковими накладними № 97506118 від 06.11.08 р., № 97106118 від 06.11.08 р., № 97206118 від 06.11.08 р.,№ 93114118 від 14.11.08 р., які підписані обома сторонами та скріплені печатками. У вказаних накладних зазначений договір № 240 від 04.11.08 р., що свідчить про те, що поставки здійснювались саме на виконання цього договору.

На вимогу суду позивач надав письмові пояснення, в яких зазначив, що між сторонами був укладений договір № 240 від 04.11.08 р. та саме на виконання цього договору здійснювались поставки на підставі видаткових накладних, доданих до позовної заяви, крім того, між сторонами також існує договір № 240 від 13.02.09 р., який був помилково вказаний в позовній заяві в якості підстав позовних вимог.

З боку відповідача товар був отриманий уповноваженою особою на підставі генеральної довіреності, яка дійсна з 01.11.08 р. по 30.11.08 р.

Як було вищезазначено, сторонами у договорі був чітко встановлений порядок розрахунків- не пізніше 14 календарних днів з дня її поставки.

Таким чином, відповідач товар отримав, проте сплатив за нього лише частково на суму 24811,60 грн., що підтверджується витягами банку та платіжними дорученнями, доданими до позовної заяви.

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати товару, у відповідача виникла заборгованість у сумі 19808,31 грн.(сума основного боргу), що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини, враховуючи вимоги ст.629 Цивільного Кодексу України, а саме те, що договір є обов"язковим для виконання сторонами, враховуючи те, що відповідач отримав товар, що підтверджується належними доказами, проте докази здійснення ним повного розрахунку з позивачем в матеріалах справи відсутні, а також приймаючи до уваги те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі –19808,31 грн. правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, позовна вимога щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 2150,10 грн. та 3% річних у сумі 461,94 грн. за прострочення виконання грошового зобов"язання підлягають задоволенню як правомірні (розрахунок перевірений судом).

Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов"язання повинно бути виконано.

Як вже було раніше зазначено, сторони у договорі встановили, що відповідно до п.6.3 договору неустойка за порушення відповідачем строків, вказаних в п. 4.2 договору, нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання відповідачем свої зобов"язань, включаючи день повного розрахунку за поставлений товар.

Враховуючи викладені обставини, враховуючи вимоги ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", а саме, що пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня., позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені у сумі 3593,74 грн., яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором, підлягає задоволенню частково у сумі 3593,10 грн..

В решті заявленої вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмір 0,64 грн. слід відмовити, як зайво нарахованої.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене. керуючись ст.ст.124,129 Конституції України. ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625, ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Арт" Товариства з обмеженою відповідальністю "Юність", м.Харків(61007, м. Харків, вул. Плеханівська, 134-А, код ЄДРПОУ 32867144, р/р № 26000036449300 в АКІБ Укрсиббанк", МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Арда", м. Дніпропетровськ(49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, р/р № 26009001300065 у ПАТ "Акта Банк", МФО 307394) 19808,31 грн. основного боргу, 2150,10 і інфляційних витрат, 461,94 грн. 3% річних, 3593,10 грн. неустойки, 260,13 грн. державного мита та 235,99 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В решті заявленої вимоги про стягнення 0,64 грн. пені відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст Рішення підписано 25 листопада 2009 року.