Рішення № 7043542, 03.12.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"03" грудня 2009 р. справа № 5020-10/093

Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Юріної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікнобудсервіс»,

(вул. Вапняна, 54А, м. Одеса, 65006)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

про стягнення 35 765,66 грн.,

за участю представників:

позивача Слободанюка О.М., довіреність №5/11 від 10.11.2009;

відповідача не зявився.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вікнобудсервіс» (далі Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі Відповідач) про стягнення 35765,66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Відповідачем обовязку щодо внесення оплати за поставлений товар відповідно до умов договору б/н від 22.10.2008.

В судовому засіданні 03.12.2009 представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Відповідач без поважних причин в судові засідання 17.11.2009, 03.12.2009 не зявився, явку уповноваженого представника не забезпечив, про дати, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав. Будь-яких клопотань та інших документів від Відповідача до суду не надійшло.

Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а незявлення представника Відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними в справі матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

22.10.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вікнобудсервіс» (Постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) укладений договір поставки товару б/н (далі Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобовязується передати у встановлений строк належний йому товар, визначений у специфікації або накладних або замовленнях Покупця, у власність Покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а Покупець зобовязується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору (пункт 2.1 Договору) /а.с.8/.

Товар, що є предметом поставки за Договором поставляється Постачальником Покупцю в строк 7 (семи) днів з моменту отримання заявки (замовлення) на постачання товару. Товар постачається за рахунок та транспортом покупця на умовах ЕXW склад Постачальника. Датою поставки вважається дата прибутково-видаткової накладної, скріпленої підписами представників обох сторін. Перехід права власності на товар, що є предметом поставки за цим Договором, відбувається в момент підписання акту приймання-передачі або прибутково-видаткової накладної представниками сторін (пункти 5.1-5.3, 5.5 Договору).

Розділом 6 Договору визначено: ціна товару погоджується сторонами у специфікації (Додаток до даного Договору) у національній валюті України гривні; ціна конкретної партії товару визначається виходячи із специфікації, замовлення Покупця, накладних на товар та актів про виявлені недоліки товару, які підтверджують кількість фактично прийнятого покупцем товару, поставленого Постачальником згідно даного Договору; розрахунки між сторонами здійснюються у безготівковій формі, валюта розрахунків гривня; покупець зобовязаний оплатити поставлений Продавцем товар протягом семи календарних днів від моменту постачання такого товару; доказом поставки є підписана та належним чином оформлена накладна (пункти 6.1, 6.2, 6.5, 6.7 Договору).

Набрання Договором сили визначено сторонами з моменту його підписання, дія один рік, до 22.10.2009. Закінчення дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (пункти 11.1-11.3 Договору).

Судом встановлено, що Договір недійсним не визнаний.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 отриманий товар від Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікнобудсервіс» на загальну суму 27662,31 грн., що підтверджується видатковими накладними: №СМВБ2181 від 12.10.2008 на суму 6 515,28 грн.; №СМВБ2184 від 23.10.2008 на суму 21147,03 грн. /а.с.13,14/.

Таким чином, зобовязання з поставки товару Позивач виконав у повному обсязі, але, як встановлено судом, Відповідач умови пункту 6.7 Договору не виконав - за отриманий товар не розрахувався /а.с.26/, внаслідок чого виникла заборгованість перед Позивачем в розмірі 27662,31 грн.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою та ознаками укладений між сторонами Договір є договором поставки.

Зобов'язання, що виникають на підставі договору поставки є господарськими зобов'язаннями, до яких застосовуються положення статей 264-271 Господарського кодексу України та положення глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки, згідно з частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

У звязку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобовязань Позивач просить суд стягнути з Відповідача та пеню в розмірі 6166,98 грн., та штраф в розмірі 1936,37 грн.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів субєктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 610, частини третій статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частинами другою, третьою статтею 549 Цивільного кодексу України визначено: штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.3 Договору передбачено, що за порушення строків оплати Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочки та штраф (одноразово за кожне порушення) в розмірі 5% від суми заборгованості.

Згідно з розрахунком Позивача пеня складає 6 166,98 грн. /а.с.15/, але перевіривши цей розрахунок, суд визнав його невірним.

Позивачем при здійсненні розрахунку не враховані норми спеціального законодавства, що підлягають застосуванню відносно існуючих правовідносин, а саме - частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до Постанови Національного банку України від 21.04.2008 №107 розмір облікової ставки з 30.04.2008 складав 12 %.

Згідно з вказаними нормами пеня, яка підлягає стягненню з Відповідача, складає 3 310,38 грн.:30.10.2008 29.04.2009 (182 дні) - 6 515,28 грн.х24%х182:365 = 779,69 грн;

31.10.2008 30.04.2009 (182 дні) 21 147,03 грн.х24%х182:365 = 2 530,69 грн;

779,69 грн + 2530,69 грн = 3310,38 грн.

Розрахунок Позивача суми штрафу, передбаченого пунктом 8.3 Договору, що склав 1936,37 грн /а.с.15/, також визнаний судом невірним, оскільки при розрахунку штрафу до суми заборгованості застосований розмір 7%, тоді як Договором передбачений розмір штрафу 5%.

З урахуванням передбаченого пунктом 8.3 Договору розміру штрафу від суми заборгованості, штраф у спірних відносинах складає 1383,12 грн ((6 515,28 + 21147,03)х5%).

За таких обставин, суд визнає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача суми основного боргу в розмірі 27662,31 грн, пені в розмірі 3310,38 грн, штрафу в розмірі 1383,12 грн.

Витрати Позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікнобудсервіс» (вул. Вапняна, 54А, м. Одеса, 65006, ідентифікаційний код 35504048, р/р 26006003890703 в Одеському відділені АТ «Сведбанк»(публічне), м. Київ, МФО 300164) 32 355,81 грн . (тридцять дві тисячі триста пятдесят пять тисяч грн. 81 коп.) у тому числі: основна заборгованість - 27662,31 грн . (двадцять сім тисяч шістьсот шістдесят дві грн. 31 коп.), пеня 3310,38 грн. (три тисячі триста десять грн. 38 коп.); штраф 1 383,12 грн . (одна тисяча триста вісімдесят три грн. 12 коп.), а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 323,56 грн. (триста двадцять три грн. 56 коп); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 213,51 грн. (двісті тринадцять грн. 51 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3 . В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.М.Юріна

Рішення складено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України

та підписано 08.12.2009.