Рішення № 7043263, 01.12.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.09                                                                                           Справа№ 6/65

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро-Лізинг”, м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Леополіс-Логістик Плюс”, м.Кам’янка-Бузька

про: стягнення 88365грн. 54коп.

                    Суддя: Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від позивача: Зайцев М.М.

від відповідача : не з’явився

Представнику позивача роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обов’язки, зокрема, права заявляти відводи.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю “Євро-Лізинг” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Леополіс-Логістик Плюс” про стягнення 83383грн. 28коп. основного боргу, 1180грн. 12коп. пені, 97грн. 00коп. 3 % річних та 3705грн. 14коп. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 20.03.2009р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено розгляд на 23.04.2009р. Ухвалою суду від 23.04.2009р. зупинено провадження у справі до закінчення розгляду апеляційної скарги ТзОВ “Леополіс-Логістик Плюс” на ухвалу господарського суду Львівської області у справі № 6/65 від 20.03.2009р. про порушення провадження у справі.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 07.05.2009р. відмовлено в прийнятті до розгляду апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю “Леополіс-Логістик Плюс” на ухвалу господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі №6/65.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 05.06.2009р. поновлено провадження у справі та призначено її розгляд на 23.06.2009р. В судовому засіданні 23.06.2009р. представником відповідача повідомлено суд про подання апеляційної скарги на ухвалу суду від 05.06.2009р. про поновлення провадження у справі та подано суду клопотання про зупинення провадження у справі в зв”язку з поданням касаційної скарги на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 07.05.2009р. про відмову в прийнятті до розгляду апеляційної скарги та ухвалу господарського суду Львівської області у справі № 6/65 від 20.03.2009р. про порушення провадження у справі. Ухвалою суду від 23.06.2009р. зупинено провадження у справі до закінчення розгляду касаційної скарги на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 07.05.2009р. у справі № 6/65 про відмову в прийнятті до розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Львівської області від 20.03.2009р. про порушення провадження у справі та ухвалу господарського суду Львівської області у справі № 6/65 від 20.03.2009р. про порушення провадження у справі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.08.2009р. відмовлено ТзОВ “Леополіс-Логістик Плюс” у прийнятті касаційної скарги на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 07.05.2009р. у справі №6/65. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 19.10.2009р. відмовлено в прийнятті до розгляду апеляційної скарги ТзОВ “Леополіс-Логістик Плюс” на ухвалу господарського суду Львівської області від 05.06.2009р. про поновлення провадження у справі № 6/65.

Ухвалою голови господарського суду Львівської області від 12.11.2009р. заяву про відвід судді Гоменюк З.П. відхилено.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 16.11.2009р. поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду на 01.12.2009р.

В судовому засіданні 01.12.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити.

Відповідачем направлено суду відзив від 30.11.2009р. на позовну заяву, яким вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню посилаючись на те, що відповідно п.5.1. договору, нарахування лізингових платежів здійснюється згідно актів виконаних робіт які підписуються сторонами. Оскільки, позивачем не подано документів, що підтверджують підписання актів виконаних робіт, відсутні будь-які підстави для нарахування лізингових платежів за цей період. Також відповідач посилається на те, що позивач (лізингодавець) намагається незаконно здійснити перерахунок повної суми лізингового платежу, хоча розділом 5 договору передбачено лише збільшення комісії.

Виконання договору лізингу полягає у користуванні майном лізингоодержувачем, а факт користування ним, відповідно до умов договору, засвідчується лише актом виконаних робіт. Відповідач стверджує, що лізингові платежі нараховано за місяці, коли не здійснювалось використання транспортних засобів ТзОВ “Леополіс-Логістик Плюс”.

Відповідач покликається на те, що нарахування лізингових платежів може здійснюватись лише за умови користування об'єктами лізингу в розмірах, визначених актами виконаних робіт, що відповідають умовам договору. Лізингоодержувач, у зв'язку із зменшенням замовлень, не користувався об'єктами лізингу, що є власністю лізингодавця. Однак, у майбутньому ТзОВ “Леополіс-Логістик Плюс” планує використовувати об'єкти лізингу та сплачувати лізингові платежі в розмірі, передбаченому договором. Відповідач стверджує, що із змісту договору випливає, що розмір комісії - це складова частина лізингового платежу. Оскільки, відповідно до п.2. ст.6 Закону України “Про фінансовий лізинг” істотною умовою договору лізингу є розмір лізингових платежів, то зміна розміру лізингового платежу означає виникнення нового договірного зобов'язання. А зміна істотних умов договору, відповідно до цивільного законодавства можлива лише за взаємною згодою сторін.

Представник відповідача в судове засідання 01.12.2009р. не з’явився, однак направив суду клопотання від 30.11.2009р. про відкладення розгляду справи в зв”язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судове засідання. Також позивачем направлено суду клопотання від 30.11.2009р. про колегіальний розгляд справи №6/65 в зв”язку з складністю розрахунків у справі за формулами, що передбачають застосування курсів іноземних валют, значний обсяг матеріалів справи, необхідність знань судової практики, наявність суперечливих положень у змісті договору та особливу складність справи.

Розглянувши клопотання відповідача, суд вважає їх необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки заявлені відповідачем клопотання розцінюються судом як зловживання наданими йому процесуальними правами та навмисне затягування розгляду справи. Відповідно до ч.3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов”язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об”єктивного дослідження всіх обставин справи. Клопотання відповідача про призначення колегіального розгляду задоволенню не підлягає, оскільки суд не вважає, що справа № 6/65 є складною і потребує колегіального розгляду .

В судовому засіданні 01.12.2009р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Євро-Лізинг” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Леополіс-Логістик Плюс” договору фінансового лізингу №578 позивачем передано відповідачу на підставі замовлень №№578/001 від 19.11.2007р., 578/002 від 19.11.2007р., 578/3 від 18.12.2007р., 578/4 від 18.12.2007р., 578/005 від 04.03.2008р., 578/006 від 04.03.2008р. та актів прийому –передачі № 578/001 від 20.02.2008р., № 578/002 від 05.02.2008р., № 578/003 від 05.02.2008р., № 578/004 від 20.02.2008р., № 578/005 від 02.04.2008р., № 578/006 від 02.04.2008р. передано відповідачу наступні транспортні засоби: МАЗ 544008-060-031, шасі № YЗМ54400870005837, реєстраційний № АА2801НА; МАЗ 544008-060-031, шасі № YЗМ54400870005808, реєстраційний № АА8972ЕХ; напівпричіп МАЗ 975800, шасі № УЗМ97583070002562, реєстраційний № АА8773ХТ; напівпричіп МАЗ 975800, шасі № YЗМ97583070002815, реєстраційний № АА8800ХТ; МАЗ 544008-060-031, шасі № YЗМ544000880006002, реєстраційний № АА8424НВ; напівпричіп МАЗ 975800, шасі № YЗМ97583070002801, реєстраційний № АА8730ХТ.

Відповідно до умов даного договору сторонами визначено та підписано істотні умови договору, а саме, тривалість лізингу, дату надання, повернення транспортних засібів, розмір лізингових платежів, періодичність сплати лізингових платежів, місячний пробіг, дату повернення, місце передачі та ін. в наступних планах лізингу: №№ 578/001 від 19.11.2007р. та зміни до плану лізингу від 19.02.2008р., 578/002 від 19.11.2007р. та зміни до плану лізингу від 04.02.2008р.,578/003 від 18.12.2007р. та зміни до плану лізингу від 04.02.2008р., 578/004 від 18.12.2007р. та зміни до плану лізингу від 19.02.2008р., 578/005 від 04.03.2008р. та зміни до плану лізингу від 01.04.2008р., № 578/006 від 04.03.2008р. та зміни до плану лізингу від 01.04.2008р.

п. 5.1. договору №578 передбачено, що за передані у лізинг транспортні засоби в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцю встановлюється в плані лізингу (додаток 3 до договору) та інших додатках. При цьому , план лізингу –додаток до зазначеного вище договору, у якому визначається строк лізингу, розмір лізингових платежів, періодичність сплати лізингових платежів, річний пробіг, дата повернення, місце передачі та інше.

Відповідно до п.5.5. договору лізингоодержувач не має права затримувати лізингові платежі, термін сплати яких настав, навіть з причини пошкодження ТЗ або внаслідок виникнення обставин, які виникли не з вини лізингоодержувача.

п.5.8. договору №578 передбачено, що оплата вартості послуг лізингодавця здійснюється в українських гривнях. Кожний наступний лізинговий платіж здійснюється у наступному порядку:

- сума, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості транспортних засобів сплачується у сумі, зазначеній у плані лізингу;

- комісія лізингодавця за наданий у лізинг транспортний засіб кожен місяць розраховується за наступною формулою:

КЛПМ = КЛПЛ + (ЛППЛ * КоефКВ - ЛППЛ) де:

КЛПМ - комісія Лізінгодавця за поточний місяць;

КЛПЛ - комісія Лізінгодавця за відповідний місяць згідно плану лізингу;

ЛППЛ - лізинговий платіж за відповідний місяць згідно плану лізингу;

КоефКВ - коефіцієнт зміни курсу валюти, який розраховується наступним чином: офіційний курс валюти, зазначеної у плані лізингу, за даними НБУ на момент виставлення рахунку лізингодавцем / курс валюти, зазначений у плані лізингу.

Сторонами було досягнуто згоди стосовно фіксованої ціни лізингової оплати за відповідний місяць, так дата лізингового платежу за відповідний період користування ТЗ відповідачем за планом лізингу визначена 20 число кожного місяця.

Листом - повідомленням від 04.02.2008р. № 578 позивач просив відповідача сплатити суму боргу та пені, повернути автомобілі в розпорядження лізингодавця.

Позивач на підставі рахунку-фактури виставив відповідачу лізинговий платіж, однак відповідач не сплатив за ними в строк визначений договором та планом лізингу, внаслідок чогостаном на 11.03.2009р. заборгованість відповідача за період з 20.01.2009р. по 26.02.2009р. становила 83383грн. 28коп.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

          Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 статті 903 Цивільного Кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовується загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом (ч.2 статті 806 Цивільного кодексу України).

Згідно з статтями 286 Господарського кодексу України та 762 Цивільного кодексу України, зобов'язання лізингоодержувача полягає у своєчасному внесенні лізингових платежів за користування транспортним засобом, що випливає з договірних зобов'язань, які лізингоодержувач сплачує лізингодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

ч. 3 статті 285 Господарського кодексу України та умовами договору передбачено, що відповідач повинен сплачувати позивачу лізингові платежі за весь період користування транспортним засобом в визначений строк.

п.3 ч.2 ст.11 Закону України “Про фінансовий лізинг” (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати лізингові платежі. Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором ( ч.1 ст. 16 Закону України “Про фінансовий лізинг”).

Також відповідно до п.7.16 договору лізингоодержувач зобов”язаний вчасно та у повному обсязі сплачувати лізингодавцю всі необхідні лізингові платежі, а також платежі за послуги, надані лізингодавцем, штрафні санкції відповідно до положень договору та інші платежі, які пов'язані з використанням транспортних засобів і не входять до складу щомісячних лізингових платежів.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

п. 4 ст. 179 ГК України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Аналогічні положення містять і норми ЦК України, які визначають, що сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов (ст. 627 ЦК України); зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними (ст. 628 ЦК України), сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (ст. 6 ЦК України).

Відповідно до ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

п.16.1 договору лізингу передбачено, що при порушенні лізингоодержувачем зобов”язань по сплаті лізингових платежів, передбачених планом лізингу, та/або інших платежів, передбачених цим договором, лізинговодержувач сплачує пеню в розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожен день прострочки, розмір якої відповідно до представлекного суду розрахунку становить 1180грн. 12коп. за період з 01.02.2009р. по 26.02.2009р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача 97грн. 00коп. 3 % річних та 3705грн.14коп. за період з січня по лютий 2009р. Суд вважає дану вимогу правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку задоволити позовні вимоги повністю. Судові витрати покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст.6,509,511,525,526,530,546,548,549,610,611,627,628,726,806,903 ЦК України, 179,193,230,285,286 ГК України, ст.ст.32,33,34,43,49,82,84 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Леополіс-Логістик Плюс”, вул.Я.Мудрого, буд.3, оф.2, м.Кам’янка-Бузька Львівської області, факт. адреса: м.Львів, вул.Городоцька, буд.85 офіс 323 (ідентифікаційний код 33753057) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг”, м.Київ, пр.Перемоги,67; пошт. адреса:м.Київ, вул.Сурікова, 3 (ідентифікаційний код 32774741) 83383грн. 28коп. основного боргу, 1180грн. 12коп. пені, 97грн. 00коп. 3 % річних, 3705грн. 14коп. інфляційних втрат, 883грн. 66коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн.00коп. вартості інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду .

Повний текст рішення виготовлено та підписано 09.12.2009р.

Суддя