Рішення № 7043219, 08.12.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.09                                                                                           Справа№ 13/206

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Щигельській О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ТзОВ "Кадет", м.Львів

до ПП "Торговий дім "Галпідшипник", м.Львів

про стягнення 5800,00грн.                    

За участю представників сторін:

Від позивача: Нос О.В. –директор, Козій Ю.В. - представник

Від відповідача: Котягін А.С. –представник

Порушено провадження у справі за позовом ТзОВ "Кадет", м.Львів до ПП "Торговий дім "Галпідшипник", м.Львів про стягнення 5800,00грн.                    

Попередній розгляд справи викладено в ухвалах суду від 02.11.09р. та від 17.11.09р.

Представниками позивача в судовому засіданні позов підтримано.

Відповідачем позов заперечено з підстав, викладених у відзиві на позов.

З’ясовано:

як вказується позивачем, що на підставі угоди №03/09 від 26.08.2007 р. позивач виконав для відповідача міжнародне перевезення вантажу по маршруту: м. Мінськ ( Білорусь ) - м. Львів ( Україна ). Вантаж був доставлений замовнику ( відповідачу ) 02.09.2009 р.

Відповідач не підписав акт виконаних нами робіт № 101 від ,02.09.2009 р. та не оплатив наданий йому рахунок №101 від 02.09.2009 р. по надуманих причинах - відмітки Білоруської митниці про перетин кордону, що на думку відповідача призвело до розвантаження вантажу на митному складі на кордоні України.

Позивачем вказується, що фактично розвантаження вантажу на кордоні (його затримка), сталася з вини відповідача, який несвоєчасно сплатив митні збори.

Претензію позивача № 72 від 18.09.2009 р. на суму 5800, 00 грн. відповідач визнав лише в сумі 4636, 00 грн. зажадавши зарахування його витрат на митниці по зберіганню вантажу листом від 22.09.2009 р.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву вказується, що угода № 03/09 від 26.08.2007р. (на яку посилається позивач) не підписана відповідачем та не скріплена печаткою ПП «Торговий дім «Галпідшипник». З цього випливає, що сторонами не були погоджені істотні умови господарського зобов'язання, а тому угода № 03/09 від 26.08.2007р. вважається неукладеною.

При винесенні рішення у даній справі, суд керувався наступним:

згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.           Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання.

Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно п.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Претензією № 72 від 18.09.2009 р. позивач вимагав у відповідача оплати виконаного зобов”язання на суму 5800, 00 грн. Відповідачем у відповіді на претензію №73 від 22.09.09р. визнано борг в сумі 4636,00 грн., підтверджено укладення угоди №03/09 про надання транспортних послуг від 26.08.2009р по маршруту Мінськ-Львів. Проте, вказано, що згідно п.1 вказаної угоди, вантаж мав бути перевезений із м.Мінськ (Білорусь) до м.Львів (Україна) та згідно п.14 договору передбачав перевезення вантажу в режимі СМR. Але, водій-експедитор сторони перевізника на кордоні не поставив відмітки на СМR про вивіз вантажу із республіки Білорусь, чим порушено Конвенцію про договір міжнародних дорожних перевезень та Порядок здійснення митного контролю й митного оформлення товарів і транспортних засобів із застосуванням вантажної митної декларації. Саме тому вантаж був затриманий на кордоні та розвантажений на митному складі, а не в пункті розвантаження, вказаному в п.6 договору.

ПП «ТД Галпідшипник»не отримало вчасно вантаж та оплатило підприємству «ТД Софі»за розвантаження, завантаження та зберігання на складі СТЗ (з 02.09.2009 по 03.09.2009р) суму 1164,00 грн. і такі витрати мають бути відшкодовані перевізником.

Суд не може погодитись з відповідачем, що договір не укладено, оскільки факт надання транспортних послуг підтверджено міжнародною товарно-транспортною накладною серії Ре №0007851 та визнаною претензією №73 від 22.09.09р..

У відповідності до ст.207 ЦК України правочин (в т.ч. договір) вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кілької документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Надіслання листа, телеграми, телетайпограми, прийняття виконання, здійснення платежу другій стороні і т.ін. є доказами схвалення угоди і вона вважається чинною (роз”яснення ВАС України від 12.03.99р. №02-5/111 (із змінами) „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов”язаних з визнанням угод недійсними”.)

Відповідачем не подано доказів про затримку транспорту на кордоні і розвантаження на митному складі і позивачем не подано доказів, що 1164,00грн. відноситься до вартості послуг, наданих по маршруту Мінськ-Львів і в цій частині вимоги заявлено безпідставно.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, на суму 4636,00грн., визнаній відповідачем у відповіді на претензію.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з ПП „Торговий дім „Галпідшипник” (м.Львів, вул.І.Франка,39/6, код ЄДРПОУ 19170443) на користь ТзОВ „Кадет” (м.Львів, вул.Костелівка,40, код ЄДРПОУ 13811183) 4636,00грн. боргу, 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.В задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

5.Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.

Суддя