Рішення № 7043180, 01.12.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.09                                                                                           Справа№ 26/215

За позовом: Приватного підприємства «ВімНет», м. Львів

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер», м. Львів

про: стягнення 10854,84 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача Тимчишин Р.М. –представник (довіреність № 06/10 від 06.10.2009 р.)

від відповідача Мощинська О.В. –представник (довіреність № 309-6006/ТА від 28.09.2009 р.)

Представникам сторін роз’яснено їх права та обов’язки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Приватне підприємство «ВімНет», м. Львів звернулося до господарського суду з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер», м. Львів про стягнення 10854,84 грн.

Ухвалою суду від 19.10.2009 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 03.11.2009 р. Ухвалою суду від 03.11.2009 р. розгляд справи відкладався до 01.12.2009 р.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання з’явився, подав відзив на позовну заяву, поти позовних вимог заперечив з підстав наведених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об’єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

25 лютого 2009 року позивач перерахував ТзОВ «Компанія «БК»на рахунок № 2600646368 у Відкритому акціонерному товаристві «Селянський комерційний банк «Дністер»(відповідача) 10 306,06 грн., в т.ч. ПДВ 1 717,68 грн., за послуги згідно з договорами № 047/09-08, № 014/11-08, № 015/11-08 (платіжне доручення № 87). На момент перерахування зазначеної суми банківський рахунок ТзОВ «Компанія «БК»у відповідача був закритий; дата закриття рахунку –13 лютого 2009 р.

До відповідача звертався кредитор позивача –ТзОВ «Компанія «БК»з проханням надати інформацію про кошти, що надійшли від контрагентів після закриття рахунку.

Відповідно, відповідач надав ТзОВ «Компанія «БК»лист від 22.06.2009 р. за вих. № 302-2642/ТА, згідно із яким відповідач визнав свою вину у неповерненні коштів.

Згідно із п. 22.6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», обслуговуючий отримувача банк зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунка отримувача і його коду (ідентифікаційного номера, за його наявності, тощо), що містяться в розрахунковому документі, та зараховувати кошти на рахунок отримувача виключно у разі їх збігу. У противному разі банк, що обслуговує отримувача, має право затримати суму переказу на строк до чотирьох робочих днів для встановлення належного отримувача цих коштів. У разі неможливості встановлення належного отримувача банк, що обслуговує отримувача, зобов'язаний повернути кошти, переказані за цим документом, банку, що обслуговує платника, із зазначенням причини їх повернення. У разі недотримання вищезазначеної вимоги відповідальність за шкоду, заподіяну суб'єктам переказу, покладається на банк, що обслуговує отримувача.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно ст. 1213 ЦК України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем неповернуто позивачу суму переказу в розмірі 10306,06 грн. Даний переказ повинен був бути повернутий до 03.03.2009 р.

Відповідно до ст. 1214 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (ст. 536 цього Кодексу).

Згідно ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати в розмірі 364,97 грн. та три проценти річних в розмірі 183,81 грн.

Твердження відповідача, викладене у відзиві на позовну заяву, про неможливість задоволення вимог позивача у зв’язку з введенням від 17.04.2009 р. по 16.10.2009 р. Постановою НБУ № 229 мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідача та продовження мораторію з 17.10.2009 р. до 16.04.2010 р. згідно Постанови НБУ від 15.10.2009 р. № 617, спростовується наступним.

Згідно ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань перед кредиторами та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

У даному випадку інфляційні втрати та 3% річних не є неустойкою (штрафом чи пенею) за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань перед кредитором та не фінансовою (економічною) санкцією за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Також, відповідно до ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність», протягом дії мораторію забороняється здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення, та вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України.

Діючий мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідача не може бути перешкодою для прийняття судом рішення про стягнення з нього на користь позивача заборгованості та не може бути перешкодою для видачі позивачу наказу про примусове виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення повністю.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, Законом України «Про банки і банківську діяльність»ст.ст. 536, 625, 1212, 1213, 1214 ЦК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер», м. Львів, вул. Переяславська, 6а (код ЄДРПОУ 19159542) на користь Приватного підприємства «ВімНет», м. Пустомити, вул. Грушевського, 8, Львівська область (р/р 2600201067228 в ПЛФ ВАТ «КРЕДОБАНК», МФО 325365, код ЄДРПОУ 34069840) 10306 грн. 06 коп. боргу, 364 грн. 97 коп. інфляційних втрат, 183 грн. 81 коп. –3% річних, 108 грн. 55 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя