Рішення № 7043140, 09.12.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.09                                                                                           Справа№ 29/139

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Дісна", м.Київ,

до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім “Софі", м.Львів,

про: стягнення 1’341’198,54 грн.

Суддя М. Синчук

За участю представників:

позивача:Ткаченко А.Т., Жемела В.С. –дов. від 18.11.2009 р.,

відповідача:не з’явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Дісна" до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім “Софі" про стягнення 1’341’198,54 грн. Ухвалою від 26.11.2009 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 09.12.2009 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору №9-К-137 від 02.02.2008 р. отримавши від позивача товар на загальну суму 1’146’918,45 грн., оплатив його вартість частково, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 1’142’481,43 грн. Крім того, відповідачу нараховано 160’516,07 грн. інфляційних збитків та 38’201,04 грн. –3% річних.

В судові засідання представник відповідача не з’явився, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №4857921 від 30.11.2009 р., причин неприбуття не повідомляв, проти позову у встановленому порядку не заперечив. Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між сторонами по справі укладено договір поставки №9-К-137 від 02.02.2008 р. (далі – Договір). Відповідно до умов цього договору позивач відвантажує відповідачу алкогольні та безалкогольні напої, продукти харчування (товар) в асортименті та за цінами, вказаними в накладних, які є невід’ємною частиною цього договору.

Відповідачу відвантажено позивачем товарна загальну суму 1’146’918,45 грн., про що свідчать видаткові накладні на отримання товару:

-          №РН-0005239 від 23.04.2008 р. на суму 9’613,73 грн.,

-          №РН-0005241 від 23.04.2008 р. на суму 22’554,60 грн.,

-          №РН-0005304 від 24.04.2008 р. на суму 60’645,38 грн.,

-          №РН-0005350 від 24.04.2008 р. на суму 18’880,34 грн.,

-          №РН-0005302 від 24.04.2008 р. на суму 54’442,30 грн.,

-          №РН-0006778 від 28.05.2008 р. на суму 45’856,66 грн.,

-          №РН-0006780 від 28.05.2008 р. на суму 27’022,15 грн.,

-          №РН-0007602 від 11.06.2008 р. на суму 86’993,28 грн.,

-          №РН-0007805 від 17.06.2008 р. на суму 7’792,19 грн.,

-          №РН-0007806 від 17.06.2008 р. на суму 24’600,42 грн.,

-          №РН-0008413 від 26.06.2008 р. на суму 99’532,80 грн.,

-          №РН-0008414 від 26.07.2008 р. на суму 68’821,85 грн.,

-          №РН-0008680 від 02.07.2008 р. на суму 23’820,96 грн.,

-          №РН-0008681 від 02.07.2008 р. на суму 27’784,70 грн.,

-          №РН-0010111від 29.07.2008 р. на суму 24’618,49 грн.,

-          №РН-0010110 від 29.07.2008 р. на суму 16’621,51 грн.,

-          №РН-0010380 від 01.08.2008 р. на суму 11’464,63 грн.,

-          №РН-0010379 від 01.08.2008 р. на суму 54’549,72 грн.,

-          №РН-0010378 від 01.08.2008 р. на суму 92’453,47 грн.,

-          №РН-0011461 від 22.08.2008 р. на суму 59’465,52 грн.,

-          №РН-0011462 від 22.08.2008 р. на суму 49’333,39 грн.,

-          №РН-0011670 від 29.08.2008 р. на суму 27’619,93 грн.,

-          №РН-0011669 від 29.08.2008 р. на суму 30’319,09 грн.,

-          №РН-0012260 від 10.09.2008 р. на суму 90’457,63 грн.,

-          №РН-0012262 від 10.09.2008 р. на суму 69’300,65 грн.,

-          №РН-0012630 від 16.09.2008 р. на суму 19’280,88 грн.,

-          №РН-0012631 від 16.09.2008 р. на суму 21’819,67 грн.,

-          №РН-0013398 від 01.10.2008 р. на суму 1’252,51 грн.

Між сторонами по справі складено акт звірки розрахунків, відповідно до якого станом на 01.10.2008 р. сторони погодили заборгованість у сумі 1’142’481,43 грн.

На день розгляду справи судом доказів оплати за поставлену продукцію відповідачем суду не представлено.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 3.1 Договору покупець здійснює оплату партії продукції протягом 55 календарних днів з моменту поставки. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 1’142’481,43 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 160’516,07 грн. інфляційних збитків, 38’201,04 грн. –3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 193 ГК України, ст. 625 ЦК України, ст. ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім “Софі" (адреса: вул. Городоцька, 359, м. Львів, 79039;; код ЄДРПОУ 30994948) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Дісна" (адреса: вул. І. Мазепи, 34-Б, м. Київ, 01015; код ЄДРПОУ 31566495) 1’142’481,43 грн. основного боргу, 160’516,07 грн. інфляційних збитків, 38’201,04 грн. –3% річних, 13’411,99 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                           Синчук М.М.