Рішення № 7043101, 24.11.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.09                                                                                           Справа№ 32/202

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Палюх Г.І., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Холдинг „Пожежна безпека”, м.Дніпропетровськ.

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Селянський комерційний банк „Дністер”, м.Львів.

За участю третьої особи, що не заявляє самостійних позовних вимог на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія БК», м.Львів

Про стягнення 68 337,34 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Тимчишин Р. М. –представник (довіреність №25/09 від 25.09.2009р.)

Від відповідача: Мощинська О.В. –представник (довіреність вих. №309-6006/ТА від 28.09.2009р.); Кушнір Т.В. –представник (довіреність вих. №309-6008/ТА від 28.09.2009р.).

Від третьої особи: Грицишин О.П. –представник (довіреність № 1/30 від 30.07.2009р.)

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Холдинг „Пожежна безпека”, м.Дніпропетровськ звернулось до Відкритого акціонерного товариства „Селянський комерційний банк „Дністер”, м.Львів про стягнення 68 337,34 грн. з яких 66000,00 грн. основний борг, 1393,45 грн. інфляційні нарахування, 943,89 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 03.11.2009р. до участі у справі на стороні позивача було залучено третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТзОВ «Компанія БК», м.Львів.

Ухвалою суду від 02.10.2009р. порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 20.10.2009р. Розгляд справи відкладався на 03.11.2009р. та на 24.11.2009р. В судовому засіданні 24.11.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення виготовлено та підписано 07.12.2009р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити. Позовні вимоги мотивовані тим, що 30.03.2009р. позивач перерахував ТзОВ «Компанія «БК»на рахунок № 2600646368 у ВАТ «СКБ «Дністер»45000,00 грн. (платіжне доручення № 42) та 21000,00 грн. (платіжне доручення № 43). На момент перерахування зазначених сум банківський рахунок ТзОВ «Компанія БК»у ВАТ СКБ «Дністер»був закритий. Відповідач кошти ТзОВ «Компанія БК»не перерахував, позивачу не повернув, відтак позивач ставить вимогу про стягнення неперерахованих коштів, інфляційних нарахувань та 3% річних.

Представники відповідача проти позову заперечили з підстав викладених у відзиві. Зокрема відповідач не заперечує факт неповернення коштів, при цьому посилається на введення з 17.04.2009р. мораторію на задоволення вимог кредиторів згідно постанови Правління НБУ від 16.04.2009р. «Про призначення тимчасової адміністрації ВАТ «СКБ «Дністер». Вважає помилковим нарахування позивачем 3% річних та інфляційних, обґрунтовуючи тим, що на відповідача не покладено обов»язку сплатити позивачеві грошову суму у визначений договором строк. Крім того, відповідач зазначає, що постановою Правління НБУ від 15.09.2009р. № 617 продовжено мораторій на задоволення вимог кредиторів з 17.10.2009р. до 16.04.2010р., крім зобов»язань банку за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також зобов»язаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором банку та погоджених НБУ. Відповідач вважає, що постановою НБУ від 15.10.2009р. № 617 встановлено порядок виконання банком своїх зобов»язань в період дії мораторію, отже вимога позивача не підлягає виконанню у спосіб визначений у позовній заяві.

Представник третьої особи подав пояснення по суті позовних вимог, в якому вказує що вимоги позивача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення представників сторін та третьої особи, господарський суд встановив:

30.03.2009р. ТзОВ «Холдинг «Пожежна безпека»перерахував ТзОВ «Компанія «БК»на рахунок № 2600646368 у ВАТ «СКБ «Дністер»45000,00 грн. за послуги по договору № 2406/05-08 від 24.06.2008р. згідно платіжного доручення № 42 та 21000,00 грн. за послуги по договору № 2703/03-09 від 27.03.2009р. згідно платіжного доручення № 43.

На момент перерахування вищевказаних коштів банківський рахунок ТзОВ «Компанія «БК» № 2600646368 у ВАТ «СКБ «Дністер»був закритий, дата закриття 13.02.2009р.

01.04.2009р. позивач звернувся до відповідача з листом за вих.№ 21 про повернення зазначених грошових сум на рахунок позивача, однак відповідач лист залишив без відповіді.

ТзОВ «Компанія «БК»звернулось до відповідача з листом від 11.06.2009р. № 833/01-16 про надання інформації чи надходили після 16.02.2009р. кошти від позивача на рахунок ВАТ «СКБ «Дністер»«Кредитові суми до з»ясування»та чи були вони повернуті згідно з п.2.33 постанови Правління НБУ № 22 від 21.01.2004р. Крім того, у вищевказаному листі ТзОВ «Компанія БК»просило кошти, що накопичені на рахунку «Кредитові суми до з»ясування» та призначені для ТзОВ «Компанія БК»перерахувати на розрахунковий рахунок у ВАТ «Укрексімбанк»м.Львова № 2600000003187, МФО 325718.

22.06.2009р. відповідач надав відповідь на лист ТзОВ «Компанія БК», в якому повідомив, що через відсутність необхідних реквізитів у платіжних дорученнях, кошти за переказами були обліковані на балансовому рахунку 3720 «Кредитові суми до з»ясування»у ВАТ СКБ «Дністер», було ініційовано повернення коштів з рахунку 3720 на рахунок ТзОВ «Компанія БК», проте у зв»язку з недостатністю коштів на кореспондентському рахунку банку, переказ не завершений. Сума зазначених платежів обліковується на рахунках банку 3739 «Транзитний рахунок за іншими розрахунками»до виконання та на позабалансовому рахунку банку 9804 «Документи клієнтів банку (крім фізичних осіб), що не виконані в строк з вини банку». Відповідач посилаючись в листі на призначення з 17.04.2009р. до 16.04.2010р. тимчасової адміністрації, згідно постанови правління НБУ від 16.04.2009р. № 299, вказав, що питання повернення коштів за переказами згідно платіжних доручень зазначених в додатку, будуть розглянуті після завершення мораторію та/або відновлення платоспроможності банку.

Кошти в сумі 66000,00 грн. на рахунок ТзОВ «Компанія БК»не надійшли, позивачу не повернуті, відтак останній ставить вимогу про їх стягнення з відповідача.

Крім того, позивач на підставі ст.625 ЦК України просить стягнути з відповідача 943,89 грн. 3% річних та 1393,45 грн. інфляційних нарахувань.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів в межах України, а також встановлення відповідальності суб'єктів переказу регулюється Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»від 05.04.2001р. № 2346-ІІІ із змінами та доповненнями.

Згідно п.22.6 ст.22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»обслуговуючий отримувача банк зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунка отримувача і його коду (ідентифікаційного номера, за його наявності, тощо), що містяться в розрахунковому документі, та зараховувати кошти на рахунок отримувача виключно у разі їх збігу. У противному разі банк, що обслуговує отримувача, має право затримати суму переказу на строк до чотирьох робочих днів для встановлення належного отримувача цих коштів. У разі неможливості встановлення належного отримувача банк, що обслуговує отримувача, зобов'язаний повернути кошти, переказані за цим документом, банку, що обслуговує платника, із зазначенням причини їх повернення. У разі недотримання вищезазначеної вимоги відповідальність за шкоду, заподіяну суб'єктам переказу, покладається на банк, що обслуговує отримувача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання договорів від 24.06.2008р. № 2406/05-08 та від 27.03.2009р. №2703/03-09 укладених з ТзОВ «Компанія БК», згідно платіжних доручень № 42 від 30.03.2009р. на суму 45000,00 грн. та № 43 від 30.03.2009р. на суму 21 000,00 грн. перерахував кошти на рахунок № 2600646368, який належав ТзОВ «Компанія БК»та був відкритий у ВАТ СКБ «Дністер». Платежі були проведені банком позивача Райффайзен банк Аваль, м.Київ.

Рахунок № 2600646368 відкритий у ВАТ СКБ «Дністер»був закритий 13.02.2009р. згідно заяви ТзОВ «Компанія БК»від 12.03.2009р. (знаходиться в матеріалах справи), що не заперечується відповідачем.

Згідно п.2.33. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україіні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. зареєстрованої в Міністерстві юстиції 29.03.2004р. за № 377/8976, якщо кошти зараховані на рахунок «Кредитові суми до з'ясування»унаслідок відсутності в банку отримувача рахунку, зазначеного в електронному розрахунковому документі як рахунок отримувача, і банк отримувача не має наміру уточнювати номер рахунку, то він повертає кошти з рахунку «Кредитові суми до з'ясування»не пізніше наступного робочого дня після їх надходження із зазначенням причини повернення.

Проте відповідач в зв»язку з недостатністю коштів на кореспондентському рахунку банку суму 66000,00 грн. яка призначалась ТзОВ «Компанія БК»облікував на рахунку банку 3739 «Транзитний рахунок за іншими розрахунками до виконання та на позабалансовому рахунку 9804 «Документи клієнтів банку (крім фізичних осіб), що не виконані в строк з вини банку».

Згідно ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відтак, правомірною є вимога позивача про стягнення з відповідача 66000,00 грн., які не були перераховані ТзОВ «Компанія БК»згідно платіжних доручень поданих позивачем.

Не заслуговує на увагу суду посилання відповідача на те, що позивач помилково застосував положення ч.2 ст.625 ЦК України, оскільки на відповідача не покладено обов»язку виконання грошового зобов»язання та в зв»язку з введенням дії мораторію.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пункт 2 ст.85 Закону України «Про банки і банківську діяльність вказує на те, що протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Однак, інфляційні нарахування та 3% річних не є неустойкою (штрафом, пенею) та не є фінансовою (економічною) санкцією за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відтак, правомірною є вимога позивача про стягнення з відповідача 1393,45 грн. інфляційних нарахувань та 943,89 грн. 3% річних.

Безпідставним є посилання відповідача в обґрунтування своїх заперечень на ст.85 Закону України «Про банки і банківську діяльність», оскільки її положення прямо не забороняють протягом дії мораторію приймати рішення про стягнення коштів із банків, видавати накази на примусове виконання судових рішень.

Таким чином діючий мораторій на задоволення вимог кредиторів ВАТ «СКБ «Дністер»не може бути перешкодою для прийняття судом рішення про стягнення з відповідача коштів та видачі наказу на примусове виконання рішення.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити повністю.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись п. 22.6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ст.ст.11, 625, 1212 ЦК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер», м.Львів, вул.Переяславська, 6а (код ЄДРПОУ 19159542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдинг «Пожежна безпека», м.Дніпропетровськ, вул.Онезька, 157 (код ЄДРПОУ 35498293, п/р 2600184954 у ВАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 380805) 66000,00 грн. основного боргу, 1393,45 грн. інфляційних нарахувань, 943,89 грн. 3% річних, 683,37 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно вимог ст.116 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя