Рішення № 7043089, 02.12.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.09                                                                                           Справа№ 5/179

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м.Київ

до відповідача: Приватного підприємства „Зелений Гай”, с.Розвадів Миколаївського району Львівської області

про стягнення 331679,29 грн.

Суддя Петрик І.Й.

При секретарі Кравець В.П.

Представники:

Від позивача –не з»явився

Від відповідача –Тенета А.В. –представник (довір. в матер. справи)

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»(надалі ТзОВ «Райффайзен Лізинг Аваль», позивач) звернулось до господарського суду Львівської області із позовом про стягнення із приватного підприємства «Зелений Гай»(надалі ПП «Зелений Гай», відповідач) 303510,83 грн. заборгованості за договором фінансового лізингу від 27.06.2008 р. № L 2653-06/08, та штрафних санкцій –пені у сумі 24113, 01 грн. та 3 % річних в сумі 4055,45 грн., а всього 331679,29 грн.

Позовні вимоги мотивовані положеннями договору лізингу від 27.06.2008 р. № L 2653-06/08, згідно якого позивач придбав у власність і передав відповідачу у володіння і користування на умовах фінансового лізингу тентовий причіп, що підтверджується Специфікацією та актом прийому-передачі предмету лізингу.

Відповідач в порушення п. 1.2 договору лізингу порушив Графік лізингових платежів, допустив заборгованість, яка з урахуванням індексу інфляції становить 303510,83грн..

Крім цього позивач з посиланням на ст. 549 ЦК України та пункт 6 ст. 231 ГК України вимагає стягнути з відповідача пеню у розмірі 24113,01 грн. та 3 % річних у сумі 4055,45 грн..

Заявлені вимоги мотивує порушенням відповідачем п.п. 5.1 - 5.5, 8.14 Договору фінансового лізингу, положеннями пункту 3 частини 2 статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», ст. 193, пункт 6 статті 231 та частину 6 статті 232 ГК України ст.ст.526, 530, 610, 611, 625 ЦК України, на підставі яких відповідач зобов’язаний сплатити позивачу зазначені позовній заяві суми коштів.

Відповідач позовні вимоги визнав частково. З нарахованою сумою боргу з врахуванням інфляційних в розмірі 303510,83 грн. та 3% річних в розмірі 4055,45 грн. погодився, а з сумою нарахованої пені в розмірі 24113,01грн. заперечив, з огляду на те, що п. 5.1 Договору передбачено сплату пені в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, а не у розмірі подвійної облікової ставки, як стверджує позивач. Таким чином, відповідач вважає правомірним стягнення пені у розмірі 530,82. грн.

Перевіривши надані позивачем докази, вивчивши письмові заперечення відповідача, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню частково.

Наявність між сторонами договірних відносин фінансового лізингу підтверджується договором від 27.06.2008р. № L 2653-06/08 та Додатками до нього –специфікацією і графіком лізингових платежів, специфікацією, актом прийманням-передачі предмета лізингу та графіком лізингових платежів. Вказані докази позивачем надані суду та перевірені у судовому засіданні та не заперечується відповідачем.

Відповідач у письмових поясненнях на позов визнав факт порушення графіку сплати лізингових платежів за лізинговим договором, а також суму боргу з врахуванням індексу інфляції у розмірі 303510,83 грн., 3% річних в розмірі 4055,45 грн.

Пунктом 3 ч. 2ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг»п.п. 5.1, 8.1.4 Договору лізингу встановлено, що лізингоотримувач зобов’язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Статтею 193 ГК України передбачено, що суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону інших правових актів та договору.

Відповідно до ст.. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов’язані встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання ( неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Згідно ст.. 549 ЦК України неустойкою ( штрафом, пеню) є грошова сума або інше майно які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов»язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день простроченого виконання. Пунктом 6 ст. 231ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобв’язань встановлюються у відсотках розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором. У відповідності до п. 5.1 Договору лізингу, за несвоєчасну оплату будь якого платежу, або його частини за цим договором, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю пеню у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Таким чином, суд вважає, що до стягнення підлягає пеня в розмірі 530,82 грн. із врахування 0,5% від суми простроченого платежу, як про це домовились сторони у п. 5.1. Договору фінансового лізингу

Окрім цього підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати сплачене державне мито у розмірі 3328,95 грн., та витрати з інформаційно-технічного забезпечення у розмірі 118 грн., які документально підтверджені.

Враховуючи викладене керуючись, ст..7 Закону України «Про фінансовий лізинг», ст.ст.526, 530, 610, 611 ст.ст. 193,231 ГК України, ст..ст. 22, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115- 117 ГПК України

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Зелений Гай»( ЄДРПОУ 30418517) заборгованості з врахуванням інфляційних в розмірі 303510,83 грн. та 3% річних в розмірі 4055,45 грн. та пені в розмірі 530,82 грн. 3328,95 грн. державного мита, 118грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення.

3.          В задоволені решти позовних вимог –відмовити.

4.          Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

5.          Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-ти днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Суддя                                                                                           Петрик І.Й.