Рішення № 7043090, 17.11.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.09                                                                                           Справа№ 32/217

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Політранс”, м.Дніпропетровськ.

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Самбірська птахофабрика”, м.Самбір Львівська область.

Про стягнення 1 110,42 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з»явився.

Від відповідача: не з’явився.

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „Політранс”, м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Самбірська птахофабрика”, м.Самбір Львівська область про стягнення 1 110,42 грн.

Ухвалою суду від 29.10.2009р. порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 17.11.2009р.

Позивач в судове засідання не з»явився, в позовній заяві просив розглядати справу на підставі ст.75 ГПК України без участі його представника.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду 29.10.2009р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив. Про порушення провадження у справі відповідач був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 4860774 від 30.10.2009р. –вручено 02.11.2009р. Станом на 17.11.2009р. відзив, докази сплати боргу, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи від відповідача на адресу суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи господарський суд встановив:

17.09.2009р. між ТзОВ «Політранс»(продавець) та ТзОВ «Самбірська птахофабрика»(покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 17/09/09 згідно якого продавець зобов»язується поставити та передати у власність покупця шрот соняшника, в подальшому товар, а покупець зобов»язується прийняти товар та сплатити його вартість в порядку та в строки передбачені договором.

За умовами п.3.3. договору оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом семи банківських днів з моменту поставки товару згідно прийнятої ваги.

Відповідно до п.5.1. договору факт поставки та передачі товару продавцем покупцю оформляється товарно-транспортною накладною на товар, на якій ставиться відмітка (штамп або печатка) ТзОВ «Самбірська птахофабрика»про прийняття товару.

Згідно п.7.2. договору у разі несвоєчасної оплати за товар покупець сплачує продавцеві пеню у розмірі двох облікових ставок НБУ від суми несплаченого товару за кожен день прострочення. Пеня сплачується покупцем за весь строк прострочення грошового зобов»язання.

Пунктом 7.4. договору передбачено, що у разі прострочення оплати за товар, покупець сплачує продавцеві проценти за користування чужими грошовими коштами, що передбачено ст.ст.536,692 ЦК України, у розмірі 1% за кожен день прострочення.

Діючи на виконання умов договору позивач поставив та передав у власність відповідача згідно видаткової накладної № РН-0000146 від 23.09.2009р. макуху соняшника (жмих, шрот) на загальну суму 36689,90 грн.

Як вказує у позовній заяві позивач, відповідач здійснив оплату за поставлений йому товару з простроченням 6 днів, за які позивач на підставі п.7.2. договору нарахував пеню, що згідно поданого ним розрахунку становить 59,04 грн. та на підставі п.7.4. договору нарахував проценти за користування чужими грошовими коштами, що згідно поданого розрахунку становлять 1051,38 грн.

Отже, позивач просить стягнути з відповідача 1110,42 грн., з яких 59,04 грн. пені та 1051,38 грн. проценти за користування чужими грошовими коштами.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ст.ст.627,628,629 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов»язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов»язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт виконання позивачем зобов’язань по договору підтверджується видатковою накладною № РН-0000146 від 23.09.2009р. на суму 36689,90 грн. Товар був отриманий представником відповідача на підставі довіреності № 317 від 23.09.2009р.

Відповідач оплатив борг трьома платежами, а саме: 29.09.2009р. - 15000,00 грн.; 01.10.2009р. - 5000,00 грн.; 05.10.2009р. - 16689,90 грн. Факт сплати відповідачем боргу за отриманий ним товар підтверджується виписками банку від 29.09.2009р., від 01.10.2009р. та 05.10.2009р.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами п.3.3. договору відповідач повинен був розрахуватися протягом 7-ми банківських днів, отже останній день сплати 02.10.2009р. Як вбачається з банківських виписок долучених до позовної заяви, останній платіж був здійснений відповідачем 05.10.2009р.

Порушенням зобов»язання згідно ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, порушення строків оплати за поставлений товар, є порушенням зобов»язання, що відповідно до ст.611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.

Як вбачається з умов договору поставки, зокрема пункту 3.3., оплата повинна бути здійснена покупцем протягом семи банківських днів. Позивач у позовній заяві вказує, що відповідач прострочив виконання зобов»язання на 6 днів, але позивач при цьому не взяв до уваги, що в п.3.3. договору вказано про банківські, а не календарні дні.

Враховуючи, що поставка була здійснена 23.09.2009р., відповідно починаючи з 24.09.2009р. по 02.10.2009р. відповідач повинен був оплатити борг. Як вбачається із банківських виписок долучених до матеріалів справи, остання проплата в сумі 16689,90 грн. була здійснена відповідачем 05.10.2009р. відтак, має місце прострочення виконання зобов»язання не 6 днів, а 2 дні.

Враховуючи вищенаведене, суд здійснив перерахунок пені від суми боргу 16689,90 грн. за період з 03.10.2009р. по 04.10.2009р., яка становить 18,50 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

Згідно ст.536 УК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За умовами п.3 ст.692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Сторони в п.7.4. договору погодили, що у разі прострочення оплати за товар, покупець сплачує продавцеві проценти за користування чужими грошовими коштами, що передбачено ст.ст.536,692 ЦК України, у розмірі 1% за кожен день прострочення.

Судом здійснено розрахунок відсотків за користування чужими коштами від суми боргу 16698,90 грн. за період з 03.10.2009р. по 04.10.2009р., які становлять 333,80 грн. та підлягають стягненню з відповідача.

Отже, загальна сума боргу становить 352,30 грн. з яких 18,50 грн. пені та 333,80 грн. відсотки за користування чужими грошовими коштами.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково в сумі 352,30 грн. з яких 18,50 грн. пені та 333,80 грн. відсотки за користування чужими грошовими коштами.

Згідно вимог ст.49 ГПК України судові витрати слід стягнути з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.11, 525, 526, 530, 536, 549, 610-612, 627-629, 655, 692 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Самбірська птахофабрика», Львівська область, м.Самбір, вул.Середня, 295а (код ЄДРПОУ 31447233, р/р 26006301464 в ВОБ № 6310, МФО 385253) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Політранс», м.Дніпропетровськ, пр.Героїв, 11/293 (код ЄДРПОУ 33115288, р/р 26004219809600 в АКІБ «Укрсиббанк», м.Дніпропетровськ, МФО 351005) 18,50 грн. пені та 333,80 грн. відсотки за користування чужими грошовими коштами, 32,37 грн. держмита, 74,88 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України, після набрання судовим рішенням в законної сили.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.

Суддя