Рішення № 7043087, 02.12.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.09                                                                                           Справа№ 5/112

          За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-СХІД 7», м. Київ

          до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС-ПРОГРЕС», м. Трускавець Львівська область

          за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТЕР УКРАЇНА», м. Київ

          про стягнення 523584,00 грн.

Суддя Петрик І.Й.

При секретарі Кравець В.П.

Представники:

від позивача: Кобрин С.Б. –директор

від відповідача: Лешківець О. –представник (довір. в матер. справи)

від третьої особи: не з’явився.

Суть позову:

Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-СХІД 7», м. Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС-ПРОГРЕС», м. Трускавець Львівська область, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТЕР УКРАЇНА», м. Київ, про стягнення 523584,00 грн.

Ухвалою Господарського суду від 02.07.2009 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 21.07.2009 року. Позивача зобов’язано надати довідку про знаходження відповідача в ЄДРПОУ станом на день подання позову до суду, оригінали документів долучених до позовної заяви. Відповідача зобов’язано подати письмовий відзив на позов з нормативним обґрунтуванням, докази сплати, довідку ЄДРПОУ станом на день подання позову до суду.

Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 21.07.2009 року, 12.08.2009 року, 20.08.2009 року, 29.09.2009 року, 26.11.2009 року.

Представникам сторін роз’яснювались їх права згідно ст. 22 ГПК України.

У відповідності до ст. 75 ГПК України справа слухається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, з підстав, викладених в позовній заяві, поясненнях. Ствердив, зокрема, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕСТЕР УКРАЇНА»(яке відступило позивачу право вимоги до відповідача на підставі договору від 27.04.2009 року про відступлення права вимоги № 003/2009) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС-ПРОГРЕС»був укладений попередній договір, за яким сторони зобов’язались укласти договір оренди приміщень площею не менше 2880 кв.м на першому поверсі одноповерхового будинку в м. Бориславі, вул. Коваліва, на підставі якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТЕР УКРАЇНА»сплатило відповідачу гарантійний платіж в сумі 523584,00 грн. Однак, відповідач умови попереднього договору не виконав, основний договір не був укладений у строк, визначений попереднім договором, і на дату розгляду справи судом позивач втратив інтерес у його укладенні. Просить позов задовольнити, стягнувши з відповідача суму сплаченого гарантійного платежу.

Представник відповідача проти позову заперечив. Посилається на ухилення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, від укладення основного договору, у зв'язку із чим відповідач звернувся із позовом в господарський суд Харківської області про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТЕР УКРАЇНА»переукласти попередній договір. Просить зупинити провадження у справі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача позовну заяву підтримала з аналогічних із позивачем мотивів, зазначених у поясненнях.

Розглянувши матеріли справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, створивши у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне:

06 жовтня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕСТЕР УКРАЇНА»(орендар), та Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС-ПРОГРЕС»(орендодавець) укладений попередній договір, який 06 жовтня 2007 року посвідчений Єдин Л.В., приватним нотаріусом Трускавецького нотаріального округу, зареєстровано у реєстрі нотаріальних дій за № 2521, зареєстровано у державному реєстрі правочинів за № 2399705 (попередній договір).

07 лютого 2008 року між орендарем та відповідачем було укладено додатковий договір до попереднього договору, який 07 лютого 2008 року посвідчений Єдин Л.В., приватним нотаріусом Трускавецького нотаріального округу, зареєстровано у реєстрі нотаріальних дій за № 450 (додатковий договір).

Пунктом 1.1. попереднього договору визначено, що Сторони зобов’язуються в строк і на умовах, встановлених цим попереднім договором, укласти договір оренди (надалі –основний договір) приміщень загальною площею 2880 (дві тисячі вісімсот вісімдесят) квадратних метрів (надалі –Приміщення), які будуть розташовані на першому поверсі одноповерхового будинку за адресою: м. Борислав, вул. Коваліва (надалі –об’єкт) і будуть займати весь об’єкт. У пункті 1.4. Попереднього договору визначено, що Сторони зобов’язані укласти основний договір в час, що зазначений в листі орендодавця (відповідача) до орендаря (третьої особи) з повідомленням про готовність до укладення основного договору, при цьому в будь-якому випадку Сторони зобов’язані укласти основний договір на пізніше 30 (тридцяти) днів з моменту введення об’єкта в експлуатацію (надалі –граничний строк підписання основного договору). У будь-якому випадку основний договір оренди повинен бути укладений не пізніше, ніж через один рік з моменту укладення даного попереднього договору оренди. Якщо сторони через рік з моменту укладення даного попереднього договору, не уклали основний договір оренди, у зв’язку з не введенням об’єкта в експлуатацію або неотримання свідоцтва про право власності на об’єкт, сторони зобов’язуються переукласти попередній договір на тих же умовах, які викладені в даному договорі на термін до укладення основного договору, але не більше, ніж на рік з моменту його укладення. Пунктом 1.5. попереднього договору визначено, що час і місце укладення основного договору вказується у листі, що направляється орендодавцем (відповідачем) орендареві (третій особі).

У пункті 3.1.3. попереднього договору визначено, що сторони погодили, що за оренду приміщень, незалежно від результатів господарської діяльності орендаря, встановлюється орендна плата з розрахунку за кожен календарний місяць оренди 90 (дев’яносто) гривень 90 коп. за 1 кв.м об’єкту оренди, в тому числі ПДВ, що становить 18 (вісімнадцять) доларів США за 1 кв.м об’єкту оренди, виходячи із офіційного курсу гривні до долара США, встановленого Національним банком України на день підписання договору. Пунктом 3.13. попереднього договору визначено, що протягом 15 (п’ятнадцяти) банківських днів з моменту підписання даного попереднього договору орендар (третя особа) зобов’язаний сплатити орендодавцеві (відповідачу) гарантійний платіж для забезпечення своїх зобов’язань за договором оренди в розмірі орендної плати за два місяці оренди (далі по тексту «гарантійний платіж»), як забезпечення виконання зобов’язань за основним договором. Сторони домовилися, що Ѕ суми гарантійного платежу буде прийнята орендарем у зарахування орендної плати за перший місяць оренди, а Ѕ суми гарантійного платежу буде прийнята орендарем у зарахування орендної плати за останній місяць оренди.

На виконання умов пункту 3.13. попереднього договору та з урахуванням умов пункту 3.1.3. попереднього договору, орендар (третя особа) 25 жовтня 2007 року перерахував на поточний рахунок відповідача № 2600530013815 у Львівській філії ВАТ «ВіЕйБіБанк»в м. Львові, МФО: 325763, грошові кошти в сумі 523584,00 гривні (п’ятсот двадцять три тисячі п’ятсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.), що підтверджується платіжним дорученням № 127 від 25 жовтня 2007 року.

Відповідно до умов пункту 4.1.1. попереднього договору та з урахуванням умов пункту 1.1. додаткового договору, орендодавець зобов’язався закінчити реконструкцію й будівельні роботи, одержати дозвіл на введення об’єкту в експлуатацію, витяг про право власності з БТІ не пізніше 15 (п’ятнадцятого) травня 2008 року.

Відповідно до умов підпункту 4.1.5. пункту 4.1. попереднього договору, орендодавець (відповідач) зобов’язаний підписати договір оренди на тих умовах, які зазначені в Додатку № 2, і Акт прийому-передачі Приміщень протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту одержання свідоцтва про право власності на об’єкт та реєстрації права власності в реєстрі прав власності на нерухоме майно. Відповідно до пункту 4.1.7. попереднього договору та з урахуванням умов пункту 1.2. додаткового договору, орендодавець зобов’язаний відкрити об’єкт не пізніше 02 (другого) червня 2008 року. Під відкриттям об’єкту розуміється укладання основного договору оренди, забезпечення умов роботи об’єкта, як єдиного комплексу, укладання орендодавцем необхідних договорів з постачальниками комунальних послуг. Відповідно до підпункту 4.1.10 пункту 4.1. попереднього договору та з урахуванням умов пункту 1.3. додаткового договору, орендодавець зобов’язаний за 4 (чотири) місяці до відкриття об’єкту, але не пізніше «02»лютого 2007 року передати приміщення орендареві за актом доступу для проведення робіт з облаштування й ремонту, необхідних для здійснення орендарем комерційної діяльності в приміщенні, а також доставки й розміщення необхідного устаткування й товарного запасу. Перелік і порядок проведення таких робіт визначаються цим попереднім договором, основним договором, а також технічним завданням, Розподільчою відомістю й Графіком виконання будівельних робіт, які укладаються і погоджуються Сторонами додатково. Орендодавець гарантує, що до моменту передачі приміщення орендареві за Актом доступу, будівельно-монтажні роботи в приміщеннях будуть закінчені. Приміщення повинно бути передано орендареві у вигляді, передбаченому попереднім договором, основним договором і Технічним завданням у частині відповідальності орендодавця.

Однак за станом на 07.10.2008 року відповідач свої зобов’язання, передбачені в п. 4.1. попереднього договору, не виконав.

Доказів виконання відповідачем умов попереднього договору не було надано суду станом на день розгляду справи.

Суд зобов’язував представника відповідача надати для огляду акт вводу в експлуатацію нежитлової одноповерхової будівлі в місті Борислав по вулиці Коваліва та свідоцтво про право власності на вказану будівлю. Представник відповідача вищевказаних документів не надав.

27 квітня 2009 року між Орендарем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-СХІД 7»(позивач), було укладено Договір про відступлення права вимоги № 003/2009 (Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору первісний кредитор (орендар) відступив на умовах, визначених у Договорі, право вимоги до Боржника (Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС-ПРОГРЕС», ідентифікаційний код за ЄДРПОУ –33923513, місцезнаходження: 82200, Україна, Львівська область, місто Трускавець, вулиця Суховоля, будинок 54-а, п/р 2600530013815 у Львівській філії ВАТ «ВіЕйБіБанк», МФО: 325763), який за текстом цієї позовної заяви найменується –«Відповідач», з виконання грошового зобов’язання щодо повернення грошових коштів, сплачених первісним кредитором (орендарем) на користь Боржника (відповідача) на підставі попереднього договору, який 06 жовтня 2007 року посвідчений Єдин Л.В., приватним нотаріусом Трускавецького нотаріального округу, зареєстровано у реєстрі нотаріальних дій за № 2521, зареєстровано у державному реєстрі правочинів за № 2399705, що надалі за текстом найменується –«основний договір», укладеним між первісним кредитором (орендарем) та Боржником (відповідачем), у зв’язку з припиненням основного договору (попереднього договору) та не укладенням договору оренди (основного договору), обумовленого основним договором (попереднім договором), а новий кредитор (позивач) приймає на себе право вимоги до Боржника (відповідача) з виконання грошового зобов’язання, яке виникло у первісного кредитора (орендаря).

У пункті 1.2. Договору визначено, що за Договором новий кредитор (позивач) одержує замість первісного кредитора (орендаря) право вимоги до Боржника (відповідача) з виконання грошового зобов’язання щодо повернення грошових коштів, сплачених первісним кредитором (орендарем) на користь Боржника (відповідача) на підставі основного договору (попереднього договору), яке належить первісному кредитору (орендарю) у зв’язку з припиненням основного договору (попереднього договору) та не укладенням договору оренди (основного договору), обумовленого основним договором (попереднім договором).

Пунктом 1.3. Договору визначено, що грошове зобов’язання складає 523584,00 гривні (п’ятсот двадцять три тисячі п’ятсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.).

Відповідно до п. 4.1.2. Договору первісний кредитор (орендар) передав новому кредитору (позивачу) всі документи, що підтверджують наявність грошових зобов’язань Боржника (відповідача) перед первісним кредитором (орендарем), що засвідчено Актом приймання-передачі документів від 27 квітня 2009 року.

01 травня 2009 року орендар направив відповідачу повідомлення № 685 про те що між орендарем та позивачем був укладений Договір про відступлення права вимоги № 003/2009 від 27 квітня 2009 року та просив виконувати грошові зобов’язання щодо повернення грошових коштів, сплачених орендарем на користь відповідача на підставі попереднього договору, які належать орендарю у зв’язку з припиненням попереднього договору та не укладенням договору оренди, обумовленого попереднім договором, на користь нового кредитора (позивача) –Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-СХІД 7».

20 травня 2009 року позивач направив відповідачу лист № 005 з вимогою про повернення грошових коштів, сплачених Орендарем на користь Відповідача на підставі Попереднього договору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

У статті 11 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16 січня 2003 року із змінами та доповненнями визначено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Стаття 174 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року із змінами та доповненнями визначає, що господарські зобов’язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16 січня 2003 року із змінами та доповненнями визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16 січня 2003 року із змінами та доповненнями, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У статті 525 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16 січня 2003 року із змінами та доповненнями визначено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Стаття 526 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16 січня 2003 року із змінами та доповненнями визначає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У статті 193 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року із змінами та доповненнями визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання–відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням Особливостей, передбачених цим кодексом.

Частина 5 статті 182 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року із змінами та доповненнями визначає, що відносини щодо укладення попередніх договорів регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 527 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16 січня 2003 року із змінами та доповненнями, боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор–прийняти виконання особисто.

У статті 530 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16 січня 2003 року із змінами та доповненнями визначено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 599 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16 січня 2003 року із змінами та доповненнями визначає, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16 січня 2003 року із змінами та доповненнями, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У статті 612 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16 січня 2003 року із змінами та доповненнями визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов’язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16 січня 2003 року із змінами та доповненнями визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16 січня 2003 року із змінами та доповненнями, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У частині 1 статті 631 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16 січня 2003 року із змінами та доповненнями визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору.

Частина 1 статті 635 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16 січня 2003 року із змінами та доповненнями визначає, що попереднім є договір, сторони якого зобов’язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

Відповідно до частини 1 статті 182 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року із змінами та доповненнями, за попереднім договором суб’єкт господарювання зобов’язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.

У частині 3 статті 635 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16 січня 2003 року із змінами та доповненнями визначено, що зобов’язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Враховуючи наведене, відповідні зобов'язання сторін, передбачені і попереднім договором, припинились.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16 січня 2003 року із змінами та доповненнями, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного однією із сторін у зобов’язанні.

Відповідно до частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16 січня 2003 року із змінами та доповненнями, кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У статті 514 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16 січня 2003 року із змінами та доповненнями визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 516 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16 січня 2003 року із змінами та доповненнями визначає, що заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від обов'язку повернути отримані кошти, суду не надано. Згідно із ст. 33 ГПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Також, з наданих відповідачем матеріалів, суд не вбачає обґрунтованих підстав для зупиненні провадження у справі. Згідно із ч. 1 статті 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі не у зв'язку із розглядом іншим судом іншої, пов'язаної з нею справи, а лише у разі викликаної цим неможливості розгляду даної справи. Як вбачається з пункту 1.4. попереднього договору від 06.10.2007 р., зобов'язання сторін по укладенню основного договору на підставі попередньою договору діяло протягом одного року і припинилось станом на дату розгляду справи судом. У випадку укладення між сторонами іншого попереднього договору на тих самих умовах, як це передбачено п. 1.4. попереднього договору, на чому наполягає відповідач у своїх позовних вимогах, поданих на розгляд господарському суду Харківської області, між сторонами виникнуть аналогічні, але інші взаємні права та обов'язки, що ґрунтуватимуться на іншій підставі. Окрім того, позовні вимоги, які розглядаються господарським судом Харківської області адресовані Товариству з обмеженою відповідальністю «ВЕСТЕР УКРАЇНА», у той час як позивачем по даній справі є Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-СХІД 7», яке набуло право вимоги із зобов'язань, що ґрунтуються на попередньому договорі від 06.10.2007 року. Відтак, стверджувана відповідачем неможливість розгляду даної справи до вирішення господарським судом Харківської області іншої справи з матеріалів справи не вбачаться, як і підстави для зупинення провадження у справі.

Таким чином, сума основного боргу складає 523584,00 гривні (п’ятсот двадцять три тисячі п’ятсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.) та підтверджується матеріалами справи і підлягає до стягнення.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій Відповідача, судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України № 1798-ХІІ від 06 листопада 1991 року із змінами і доповненнями, що складаються із 5235,54 грн. –державного мита, 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 35, 43, 47-1, 49, 75, 82, 84, ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС-ПРОГРЕС»(82200, Україна, Львівська область, місто Трускавець, вулиця Суховоля, будинок 54А, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 33923513, п/р 2600530013815 у Львівській філії ВАТ «ВіЕйБіБанк»в м. Львові, МФО: 325763), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого поточного рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-СХІД 7»(04112, Україна, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 48 офіс 708, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 36412290, п/р 26000060403361 в Філії «Розрахунковий центр»ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК»в м. Києві, МФО: 320649) 529132,34 грн. заборгованості, з них: 523584,00 грн. –основного боргу; 5235,84 грн. –державного мита; 312,50 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

4.          Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-днів до Львівського апеляційного господарського суду.

За згодою представників сторін, які прибули в судове засідання, 02.12.2009 року прийнято та оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена відповідно до ст. 84 ГПК України, та підписана –04.12.2009. Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, визначеному розділом ХII ГПК України

Суддя                                                                                           Петрик І.Й.