Рішення № 7042821, 04.12.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" грудня 2009 р.Справа № 18/160 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Горловій М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 18/160

за позовом: Державного підприємства "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2" Державного комітету України з державного матеріального резерву, м. Кіровоград

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Нафта", м.Кіровоград

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області, м. Кіровоград

про стягнення 52 045,06 грн.

Представники сторін:

від позивача - Матковська О.С., довіреність № 04/728 від 02.07.09, начальник юридичного відділу;

від відповідача - Волошков Є.М., довіреність № 1 від 02.01.09;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області - участі не брали.

Державним підприємством "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2" Державного комітету України з державного матеріального резерву в порядку господарського судочинства подано позовну заяву про стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Нафта" 53 786,29 грн. заборгованості, яка складається з: 17 758 грн. боргу за оренду державного майна, 30 700 грн. боргу за послуги утримання балансоутримувачем орендованого державного майна, 2 358,80 грн. пені, 551,93 грн. 3% річних та 2 417,56 грн. інфляційних втрат. Позовні вимоги мотивовано невиконанням відповідачем умов договору оренди майна та договору утримання орендованого майна.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 14.09.2009 року позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 18/160. Крім того, даною ухвалою, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України за ініціативою господарського суду залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області, оскільки рішення з господарського спору може вплинути на його права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Відповідач позовні вимоги заперечив частково, визнавши заборгованість за договором оренди щодо орендної плати нарахованої до сплати за період з січня 2008 р. по 2 квартал 2009 р. У задоволенні решти позовних вимог просить відмовити з тих підстав, що: підприємством прийнято рішення про припинення господарської діяльності юридичної особи; за весь період договору оренди відповідач фактично до використання орендованого майна не приступав, а тому підстави для нарахування відшкодування витрат балансоутримувача за надання комунальних та інших послуг з утримання майна орендарю відсутні (т. 1 а.с. 137-138).

Третя особа Регіональне відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області надало власні письмові пояснення, в яких підтвердило укладення з відповідачем договору оренди та повідомило про наявність у відповідача заборгованості по орендній платі (т. 1 а.с. 125).

Листом від 04.12.2009 р. позивач зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення пені до 617,57 грн. (т. 2 а.с. 19-21).

В судовому засіданні 04.12.2009 р. представник позивача позовні вимоги з урахуванням зменшення розміру позовних вимог підтримав; представник відповідача позов заперечив.

В судовому засіданні 04.12.2009 р. за згодою присутніх представників сторін оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні у справі документи, надавши оцінку поданим сторонам доказам та викладеним в обґрунтування підстав позову і їх заперечень пояснень, заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ :

Позовні вимоги обґрунтовані укладенням з відповідачем договору оренди № 28-59-05/15 від 20.12.2007р. індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності (надалі - договір оренди) (а.с. 10-12) та договору № 09/28 від 05.01.2008 р. про відшкодування витрат балансоутримувача на надання комунальних та інших послуг з утримання майна орендарю (а.с. 16-17).

За договором оренди від 20.12.2007 р. регіональне відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області, як Орендодавець, зобов"язалось надати відповідачу, як Орендарю, в строкове платне користування державне окремо індивідуально визначене майно: склад паливно-мастильних матеріалів ємністю 700 куб.м, розміщене за адресою: м. Кіровоград, проспект Інженерів, 2, що перебуває на балансі Державного підприємства "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2" (Балансоутримувач) (п. 1.1. договору).

За пунктом 2.1. договору оренди, Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Орендна плата згідно пункту 3.1. договору оренди визначена за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - жовтень 2007 р. 4750,0 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - грудень 2007 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за листопад, грудень 2007 р.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п. 3.2. договору).

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3. договору).

Орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 12 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (п. 3.6. договору).

Договір оренди укладено строком на 1 (один) рік, що діє з 20 грудня 2007 р. до 19 грудня 2008 р. (п. 10.1. договору).

Пунктом 10.4. договору оренди сторони за договором передбачили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід"ємною частиною договору при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди.

22.12.2008 р. між Орендодавцем та Орендарем укладено додаткову угоду до договору оренди №28-59-05/15 індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 20.12.2007р., за якою відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", листа Державного комітету України з державного матеріального резерву №12/5805 від 05.12.2008 р. та звернення Орендаря строк дії договору оренди продовжено на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців до 19 листопада 2011 року. Інші умови договору залишено без змін. (а.с. 13).

За договором № 09/28 про відшкодування витрат балансоутримувача на надання комунальних та інших послуг з утримання майна орендарю від 05.01.2008 р., укладеним між Державним підприємством "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2" (Балансоутримувач) та ТОВ "Центр-нафта" (Орендар), сторони прийняли на себе зобов'язання стосовно об'єкта оренди за договором оренди № 28-59 від 20.12.2007 р.:

Балансоутримувач - забезпечити обслуговування прибудинкової території та створення необхідних умов для здійснення господарської діяльності, у т.ч.: освітлення території, спільне використання під'їзних шляхів, забезпечення внутрішнім телефонним зв'язком (п. 2.1.1. договору).

Орендар - не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату за обслуговування території в розмірі 1770 грн., в т.ч. ПДВ та плату за водопостачання згідно виставлених рахунків (п. 2.2.3. договору).

Протоколом від 01.02.2009 р. до договору № 09/28 від 05.01.2008 р. про відшкодування витрат балансоутримувача на надання комунальних та інших послуг з утримання майна орендарю сторони узгодили з 1 лютого 2009 року вартість послуг в розмірі 2110 грн. (т. 1 а.с. 19).

В пункті 5.1. договору сторони встановили строк його дії в один рік, що діє з 05 січня 2008 р. по 19 грудня 2008 р.

Додатковою угодою № 09/28 від 19.12.2008 р. до договору № 09/28 про відшкодування витрат балансоутримувача на надання комунальних та інших послуг з утримання майна орендарю від 05.01.2008 р. сторони продовжили строк дії цього договору до 19 листопада 2011 року (а.с. 18).

За приписами статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

До оренди державного та комунального майна, як різновиду майнового найму, застосовуються норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна", норми Цивільного та Господарського кодексів України.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Як встановлено статтею 287 Господарського кодексу України та статтею 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва.

Орендарями згідно із Законом України "Про оренду державного та комунального майна" можуть бути господарські товариства, створені членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу, інші юридичні особи та громадяни України, фізичні та юридичні особи іноземних держав, міжнародні організації та особи без громадянства (ст. 6 Закону).

Відповідно п. 1, п. 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Орендна плата з урахуванням її індексації є істотною умовою договору оренди державного і комунального майна, що передбачено статтею 10 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" .

Згідно Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. N786, у разі коли орендодавцем майна є Фонд державного майна, його регіональне відділення чи представництво, орендна плата за нерухоме майно державних підприємств, організацій спрямовується - 70 відсотків орендної плати до державного бюджету, 30 відсотків державному підприємству, організації, на балансі яких перебуває це майно.

Як вбачається з матеріалів справи, за актом приймання-передавання орендованого приміщення від 20.12.2007 р. регіональне відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області (Орендодавець) передало через Державне підприємство "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2" (Балансоутримувач), а ТОВ "Центр-нафта" (Орендар) прийняло в користування визначений договором оренди № 28-59-05/15 від 20.12.2007 р. об'єкт: склад паливно-мастильних матеріалів ємністю 700 куб. м., що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, проспект Інженерів, 2 (т. 1 а.с. 14).

Між тим, як повідомляє позивач та не спростовує відповідач, ТОВ "Центр-нафта" свої зобов'язання за договором оренди № 28-59-05/15 від 20.12.2007 р. по сплаті орендних платежів не виконав та за період з жовтня 2008 року по липень 2009 року оренду плату не сплатив.

За обґрунтованим розрахунком позивача, заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі з розрахунку належних для перерахування Балансоутримувачу 30% платежів, за період з жовтня 2008 року по липень 2009 року становить 17 758,00 грн. (т.1. а.с. 20, 112-115, т. 2 а.с. 20-21).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі статтею 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Такий обов'язок Орендаря, визначено і в договорі оренди № 28-59-05/15 від 20.12.2007 р., за пунктом 5.3. якого відповідач зобов'язався своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідач у поданому відзиві визнав заборгованість по орендній платі, нараховану лише по 2 квартал 2009 року включно. Щодо іншого періоду нарахування заперечив, вказавши про невикористання орендованого майна внаслідок прийняття товариством рішення про припинення господарської діяльності юридичної особи та проведення ліквідаційної процедури (т. 1 а.с. 137-141).

Поряд з цим, зазначені відповідачем обставини не розцінюються судом як докази неможливості використання орендованого майна.

Відповідно до ч. 2 ст.795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Між тим, матеріали справи не містять актів або інших доказів повернення відповідачем орендованого майна в порядку, встановленому п.п. 10.9, 10.10. договору оренди.

Більш того, у справі містяться Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписані обома сторонами, за якими фіксується оренда відповідачем об'єкта за договором оренди № 28-59-05/15 від 20.12.2007 р. (т. 1 а.с. 62-79).

Реєстрація ТОВ "Центр-нафта" в ЄДРПОУ в якості юридичної особи на час розгляду справи підтверджується довідкою з Кіровоградського Головного управління статистики (т. 1 а.с. 33) та не спростовується відповідачем.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем орендних платежів за договором оренди № 28-59-05/15 від 20.12.2007 р., господарський суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в розмірі 17 758,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За договором № 09/28 від 05.01.2008 р. про відшкодування витрат балансоутримувача на надання комунальних та інших послуг з утримання майна орендарю відповідач зобов'язався вносити позивачу не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним плату за обслуговування території та ін. в розмірі 1770 грн., а з 01.02.2009 р. в розмірі 2110 грн. (т. 1 а.с. 16-17).

Відповідно до ст. 174 Господарського України та ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань (цивільних прав і обов'язків).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отримання відповідачем послуг за договором № 09/28 від 05.01.2008 р. за період з квітня 2008р. по липень 2009 р. підтверджується Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаними обома сторонами (т. 1 а.с. 97-111). Позивачем виставлено для оплати вказаних робіт (послуг) рахунки-фактури (т. 1 а.с. 80-95).

Між тим, за розрахунком позивача отримані відповідачем за актами з квітня 2008р. по липень 2009 р. роботи (послуги) належним чином оплачені не були, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 30 700 грн. (т. 1 а.с. 20, т. 2 а.с. 20-21).

Відповідач відсутність належної оплати не спростував, а викладені ним заперечення щодо ненадання позивачем відповідних послуг спростовуються наявністю Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг).

За даних обставин господарський суд задовольняє вимоги позивача про стягнення з відповідача 30 700 грн. за договором № 09/28 від 05.01.2008 р. про відшкодування витрат балансоутримувача на надання комунальних та інших послуг з утримання майна орендарю.

Підлягають задоволенню вимоги позивача по стягненню з відповідача інфляційних втрат в розмірі 2 417,56 грн., що нараховані на суму основного боргу за договором № 09/28 від 05.01.2008 р. за період з червня 2008 р. по серпень 2009 р. та 3% річних в розмірі 551,93 грн. за період з 11.06.2008 р. по 10.09.2009 р. (т. 1 а.с. 22-23), оскільки за вимогами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 217 Господарського кодексу України встановлює у сфері господарювання такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Сторонами в пункті 2.2.5. договору № 09/28 від 05.01.2008 р. встановлено сплату відповідачем пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ у випадку прострочення оплати вартості послуг за договором.

Наведене вище та матеріали справи підтверджують правомірність нарахування позивачем пені в сумі 617,57 грн. за період прострочення платежу з 11.04.2009 р. по 10.09.2009 р. (т. 1 а.с. 116).

З урахуванням викладеного вище, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем заборгованості, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в розмірі 52045,06 грн., з якого: 17 758,00 грн. основний борг за оренду державного майна по договору оренди № 28-59-05/15 від 20.12.2007 р., 30 700,00 грн. основний борг за послуги утримання Балансоутримувачем орендованого державного майна по договору № 09/28, 617,57 грн. пені, 551,93грн. 3% річних та 2 417,56 грн. інфляційних втрат, підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Нафта" (25000, м. Кіровоград, провулок Водостічний, 13, ідентифікаційний код 31146120, р/р 26008022379980 в ФБ ПРРУ "Фінанси та кредит" м. Комсомольськ, МФО 331564) на користь Державного підприємства "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2" Державного комітету України з державного матеріального резерву (25014, м. Кіровоград, проспект Інженерів, 2, ідентифікаційний код 00951862, р/р 260074873 в ВАТ Райффайзен Банк Аваль м. Кіровограду, МФО 323538) - 52 045,06 грн. заборгованості, з якої: 17 758,00 грн. борг за оренду державного майна по договору оренди № 28-59-05/15 від 20.12.2007 р., 30 700,00 грн. борг за послуги утримання Балансоутримувачем орендованого державного майна по договору № 09/28 від 05.01.2008 р., 617,57 грн. пені, 551,93 грн. 3% річних, 2 417,56 грн. інфляційних втрат, а також 520,45 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя В.В.Тимошевська