Рішення № 7042802, 30.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/49430.11.09 За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Експо-Студія» до                              Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК Планета-Міст»

про                              стягнення 87113,10 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:                    Жук В.М. –представник за довіреністю від 28.07.2009 року;

                              Жукова О.В. –представник за довіреністю від 28.07.2009 року;

від відповідача:          не з’явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Експо-Студія»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК Планета-Міст»про стягнення 87113,10 грн.

          Позивач вказує, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 26Е/08 від 03.11.2008 року позивачем виконано на користь відповідача підрядні роботи на загальну суму 174225,60 грн.

          Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач роботи прийняв, проте, в порушення умов договору зобов’язання з оплати робіт виконав частково.

          Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 87113,10 грн.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 26.10.2009 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 26.10.2009 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 07.10.2009 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судове засідання 26.10.2009 року не з’явився, витребувані ухвалою суду від 07.10.2009 року докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

          Враховуючи те, що неявка представника відповідача у судове засідання та неподання ним витребуваних доказів перешкоджали вирішення спору по суті, суд, на підставі частини 1 статті 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 30.11.2009 року.

          У судовому засіданні 30.11.2009 року представник позивача подав докази, витребувані ухвалою суду від 26.10.2009 року, та надав усні пояснення по суті справи.

          Представник відповідача у судове засідання 30.11.2009 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 26.10.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0851656.

          За таких обставин, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

          03.11.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БМК Планета-Міст»(надалі –відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Експо-Студія»(надалі –позивач) укладено договір № 26Е/08 (надалі –договір).

          Згідно з умовами договору позивач зобов’язався здійснити за завданням відповідача випробування паль статичними вдавлювальним та висмикувальним навантаженнями при будівництві 18-ти поверхового курортного готелю з рекреаційно-оздоровчим комплексом по вул. Алупкінське шосе, 25 в смт. Гаспра АР Крим, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити виконані роботи.

          Договірною ціною до договору сторони погодили, що загальна вартість робіт за договором складає 174225,60 грн.

          Відповідно до пункту 3.1 договору відповідач зобов’язався перед початком робіт перерахувати позивачу аванс у розмірі 50 % від вартості робіт.

          Згідно з наявною в матеріалах справи випискою по особовому рахунку позивача за 11.11.2008 року зобов’язання зі здійснення передоплати за договором відповідач виконав частково, сплативши позивача 87112,50 грн.

          Незважаючи на неналежне виконання відповідачем зобов’язання щодо здійснення авансування робіт, позивач до виконання робіт приступив.

          На виконання умов договору позивач виконав, а відповідач прийняв роботи на загальну суму 174225,60 грн., що підтверджується актом здачі-приймання науково-технічної продукції, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками.

          Пунктом 3.2 договору сторони передбачили, що остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.

          Судом встановлено, що строк (термін) виконання відповідачем обов’язку остаточно розрахуватися за виконані роботи сторони не визначили.

          Відповідно до частини 2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          10.08.2009 року позивач надіслав на адресу відповідача вимогу оплатити виконані роботи.

          Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення № 7736087 відповідач отримав зазначену вимогу 12.08.2009 року.

          За таких обставин, суд приходить до висновку, що остаточно розрахуватися за виконані роботи відповідач зобов’язаний був у термін до 19.08.2009 року.

          Таким чином, станом на день розгляду справи строк виконання зобов’язання з оплати виконаних робіт настав; заборгованість відповідача перед позивачем складає 87113,10 грн.

          Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

          Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, за яким підрядник (виконавець) зобов’язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов’язується прийняти виконану роботу та оплатити її (частина 1 статті 892 ЦК України).

          Згідно з частиною 1 статті 894 ЦК України виконавець зобов’язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи.

          Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Відповідач доказів повного виконання зобов’язань за договором з оплати робіт не надав.

          Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи.

          Згідно статтей 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 87113,10 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Відповідно до статті 49 ГПК України при задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

          На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 892, 894 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК Планета-Міст»(03151, м. Київ, вул. Волинська, 60; ідентифікаційний код 32846139) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експо-Студія»(04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3; ідентифікаційний код 25639909) заборгованість у розмірі 87113 (вісімдесят сім тисяч сто тринадцять) грн. 10 коп., 871 (вісімсот сімдесят одну) грн. 13 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання –09.12.2009 року