Ухвала суду № 70425207, 14.11.2017, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"14" листопада 2017 р. Справа № 925/1231/17

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Поліщук Ю.В.., за участю представників сторін: позивача – не з’явилися; відповідача - 1 – ОСОБА_1 за довіреністю; відповідача - 2 – не з’явилися, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Сигнаївський комбінат хлібопродуктів» до публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (відповідач-1), Шполянської районної державної адміністрації (відповідач-2) про визнання зобов’язання за договором іпотеки припиненим та про зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

28.09.2017 року позивач – публічне акціонерне товариство «Сигнаївський комбінат хлібопродуктів» звернувся в господарський суд з позовом до публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (далі-відповідач-1) та до Шполянської районної державної адміністрації (далі-відповідач-2), в якому просив суд:

визнати зобов’язання ПАТ «Сигнаївський комбінат хлібопродуктів» за договором іпотеки № PL 11-027/28-2 від 13.04.2011 року, що укладений з ПАТ «ОТП Банк» припиненим з 22.06.2012 року;

зобов’язати Шполянську районну державну адміністрацію здійснити реєстрацію припинення заборони, зареєстрованої в реєстрі за № 1216, що внесена відповідно до договору іпотеки № PL 11-027/28-2 від 13.04.2011 року;

зобов’язати Шполянську районну державну адміністрацію здійснити реєстрацію припинення заборони, зареєстрованої в реєстрі за № 1217, що внесена відповідно до договору іпотеки № PL 11-027/28-2 від 13.04.2011 року;

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 29.09.2017 року порушено провадження у справі № 925/1231/17 та призначено справу до розгляду на 31.10.2017 року.

Сторони явку представників сторін в судове засідання 31.10.2017 року не забезпечили, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 14.11.2017 року.

Крім того, представником відповідач – 1 через канцелярію суду були подані клопотання про передачу справи за підсудністю до господарського суду м. Києва та клопотання про припинення провадження у справі в частині вимог до відповідача – 2 про зобов’язання вчинити дії.

Зазначені клопотання представника відповідача – 1 суд прийняв до свого провадження та приєднав до матеріалів справи, про що зазначено в ухвалі суду від 31.10.2017 року.

14.11.2017 року представником відповідача через канцелярію суду поданий відзив на позов (вх. №24709) у яком він проти позову заперечує, повторно зазначає про припинення провадження у справі в частині вимог до відповідача – 2 та про направлення справи за підсудністю до господарського суду м. Києва.

02.11.2017 року представником позивача в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України подано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову (вх. №23683/17) шляхом встановлення заборони відповідачеві-1 – публічному акціонерному товариству «ОТП Банк», вчиняти будь-які дії, спрямовані на реєстрацію права власності на себе та третіх осіб (відчуження у ПАТ «Сигнаївський КХП») на комплекс споруд, що знаходяться за адресою: Черкаська область, Шполянський район, село Сигнаївка, вул. Залізнична, 1 до вирішення даної справи по суті.

Клопотання мотивовано тим, що 21.08.2017 року ПАТ «ОТП Банк» направило на адресу ПАТ «Сигнаївський комбінат хлібопродуктів» повідомлення про порушення, в якому попередило останнього про звернення стягнення на майновий комплекс у позасудовому порядку, на підставі п. 15 договору застави (іпотеки) № PL 11-027/28-2 від 13.04.2011 року. Також в цьому листі банк попередив позивача, про намір звернути стягнення на іпотечне майно протягом 30 днів з моменту отримання даного повідомлення. Позивач вважає, що вищезазначені дії банку ускладнять та зроблять неможливим виконання рішення господарського суду Черкаської області по даній справі та завдадуть майнової шкоди ПАТ «Сигнаївський комбінат хлібопродуктів».

В судове засідання 14.11.2017 року позивач та відповідач – 2 явку своїх представників безпідставно не забезпечили, представник відповідача-1 підтримав подані ним клопотання, проти клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову заперечував, з підстав його необґрунтованості та просив суд відмовити у його задоволені.

Суд, врахувавши пояснення представника відповідача-1, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Предметом спору у справі, що розглядається, є вимога позивача до відповідача про визнання припиненим зобов’язання позивача, що виникло із договору застави (іпотеки) № PL 11-027/28-2 від 13.04.2011 року.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, суд за заявою сторони, прокурора або з своєї ініціативи, має право вжити передбачених ст. 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з ст. 67 ГПК України, такими заходами до забезпечення позову, серед інших, є заборона відповідачеві вчиняти певні дії, заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору. Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається забезпечення позову заходами, не передбаченими цим Кодексом.

Перелік заходів до забезпечення позову вказаний в ст. 67 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно правової позиції, викладеній у постанові пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення прав та охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Позивач в обґрунтування свого клопотання про вжиття заходів забезпечення позову посилається на вчинення відповідачем-1 підготовчих заходів, направлених на звернення стягнення на належне позивачу нерухоме майно.

Як уже зазначалося вище, предметом спору у даній справі є вимоги позивача про визнання зобов’язання позивача за договором іпотеки №PL 11-027/28-2 від 13.04.2011, укладеним з відповідачем-1, припиненим з 22.06.2012, а також про зобов’язання відповідача-2 здійснити реєстрацію припинення заборон, зареєстрованих в реєстрі за №1216, №1217, що внесені відповідно до договору іпотеки №PL 11-027/28-2 від 13.04.2011.

Заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову не містить мотивів щодо наявності правового зв’язку між заявленими позовними вимогами та заходами до забезпечення позову та не зазначено у чому саме вбачається неможливість чи утруднення виконання судового рішення у даній справі у разі задоволення позову.

Оскільки, предметом позову є вимоги немайнового характеру, тому судом при розгляді такого спору встановлюється наявність чи відсутність порушення прав позивача. Визнання зобов’язання за договором припиненим не потребує видачі наказу, а відтак, навіть, за умови задоволення вимог позивача, рішення суду не потребує вчинення жодних дій стосовно його виконання, оскільки право позивача захищається шляхом визнання факту, а не передачі майна чи вчинення певних дій (аналогічна правова позиція наведена в постанові Вищого господарського суду України від 28.09.2017 у справі №916/1037/17).

Згідно зі ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі. По суті, обставини, наведені в заяві позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, є припущеннями. Однак саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача (відповідачів) від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову (аналогічна правова позиція викладена в п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” №16 від 26.12.2011р.).

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

З вищенаведеного слідує, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов’язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Враховуючи викладені в заяві та в позові обставини, суд дійшов висновку, що заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову є необґрунтованою та не підлягає до задоволення.

Неявку в судове засідання представників позивача, відповідача-2 та неподання витребуваних доказів, суд визнає підставою для відкладення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви позивача - публічного акціонерного товариства «Сигнаївський комбінат хлібопродуктів» про забезпечення позову (вх. №23683/17 від 02.11.2017 року).

2. Розгляд справи відкласти і призначити на 30 листопада 2017 року о 09:00. Засідання провести в приміщенні господарського суду Черкаської області, м. Черкаси, бульв. Шевченка, 307, каб. 220, тел. канцелярії: 31-21-49.

3. Зобов’язати позивача та відповідача-2 до наступного судового засідання виконати вимоги ухвал суду від 29.09.2017 та 31.10.2017 року.

4. Зобов’язати позивача до наступного судового засідання надати письмові обґрунтовані пояснення з приводу заявлених відповідачем-1 клопотань про припинення провадження у справі та передачу справи за підсудністю до господарського суду м. Києва.

5. Явку у судове засідання представників учасників процесу визнати обов'язковою.

6. Ухвала суду в частині відмови у задоволенні про забезпечення позову може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Суддя В.М. Грачов