Рішення № 7042127, 11.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/49711.11.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньювел»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Анна СП»

про стягнення 12599, 51 грн.

                                                                                           Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: не з’явились

від відповідача: не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням інфляції у розмірі 4860, 10 грн., 6099, 98 грн. –пені, 1639, 43 грн. –25% річних. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошових зобов’язань за договором купівлі-продажу № 46/07 від 15.01.2007 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.09 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 16.09.09 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

У процесі розгляду справи представник позивача надав суду заяву про зменшення позовних вимог, у якій позивач зазначає, що при написанні в позовній заяві суми основного боргу та відповідно і при підрахуванні пені, інфляційних втрат та процентів річних, було допущено помилку та просить стягнути з відповідача основний борг в розмірі 3450, 00 грн. інфляційні нарахування у розмірі 1592, 52 грн., 292, 65 грн. –пені, 1798, 25 грн. –25% річних. Суд прийняв вищезазначену заяву до розгляду.

Розгляд справи відкладався через нез’явлення у судове засідання повноважних представників сторін, неналежне виконання ними вимог суду та необхідність витребування нових доказів у справі.

У дане судове засідання представники сторін не з’явилися, вимог ухвали суду від 12.10.09 р. не виконали. Від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд даної справи без участі представника позивача, яке суд задовольнив.

Представник відповідача на виклик суду не з’явився, відзиву на позов не надав, вимог ухвали суду від 12.10.09 р. не виконав, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання відповідачем відзиву на позов та витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі зазначених учасників судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.01.07 року між сторонами був укладений договір купівлі-продажу № 46/07 (надалі –договір), за умовами якого позивач зобов’язався передати у власність відповідача, а останній –прийняти і оплатити наступне майно: меблі, предмети інтер’єру та супутні до них товари.

Пунктом 8.2. договору передбачено строк його дії –з моменту його підписання до 31.12.07 р.

Пунктами 2.1., 2.2. договору сторони погодили, що кількість і найменування товару, що є предметом цього договору сторони взаємно визначають, згідно з замовленням відповідача, в видаткових товарних накладних, які є невід’ємною частиною договору і даним договором із асортименту товару, що передані на експозицію відповідачу за договором на експозицію і виставкові послуги № 45/07 від 15.01.07 р. За цим договором, товар передається позивачем відповідачу партіями. Під партією сторони розуміють кількість товару визначену ціною (сумою), що передається по одній (окремій) видатковій накладній.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 14450,00 грн. що підтверджується видатковою накладною від 31.07.07 р. (копія –у матеріалах справи).

Факт отримання відповідачем вказаного вище товару підтверджується наявною у матеріалах справи довіреністю серії ЯНЯ № 467287 від 25.07.07 р. та відбитком печатки відповідача на видатковій накладній від 31.07.07 р.

Порядок розрахунків між сторонами визначений в розділі 5 договору, відповідно до якого ціна товару встановлюється за домовленістю сторін і вказується в видаткових накладних і рахунках на його оплату, які є невід’ємною частиною цього договору. Оплата рахунків на товар або підписання відповідачем видаткових накладних є підтвердження його згоди з ціною товару.

Пунктом 5.2. договору сторони передбачили, що відповідач зобов’язаний повністю оплатити позивачу ціну (вартість, суму) партії товару, зазначену в товарній накладній протягом 7 календарних днів з моменту отримання товару (з дати підписання товарної накладної), шляхом безготівкового перерахування суми грошових коштів на банківський рахунок позивача, вказаний в договорі.

Листом від 05.06.09 р. вих. № 45, що направлений відповідачу 10.06.09 р., позивач звернувся до відповідача з претензією сплатити основний борг в сумі 3315,21 грн. у семиденний строк з дня отримання вказаної претензії. З повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що зі сторони відповідача вказаний лист отриманий 15.06.09 р.

Відповідач розрахувався з позивачем за отриманий товар частково, в сумі 11000,00 грн., що підтверджується виписками з рахунку позивача від 31.10.07 р. на суму 8000,00 грн., від 30.10.07 р. на суму 3000,00 грн.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, відповідач своїх зобов’язань по оплаті товару повністю не виконав, в результаті чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 3450,00 грн.

З доказів по справі вбачається, що позивач виконав свої зобов’язання в повному обсязі та належним чином, претензій щодо якості наданого товару від відповідача не надходило.

Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексу. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач в судове засідання не з’явився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 3450,00 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 292,65 грн. за період з 08.08.07 р. до 08.02.08 р.

Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктами 7.2., 7.2.1. договору передбачено, що в разі несвоєчасної оплати товару відповідно до п. 5.2. даного договору, відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі 1 % від суми своєчасного не оплаченого товару за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки судом встановлений факт порушення (прострочення) відповідачем зобов’язання щодо сплати, вимога позивача про стягнення з нього штрафних санкцій визнається правомірною.

Проте при перевірці правильності обчислення позивачем пені, судом встановлено, що позивачем невірно визначено період її нарахування. Відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 ГК України та положень п. 5.2. договору періодом, за який може нараховуватися пеня є – з 07.08.07 р. до 06.02.09 р.

Беручи до уваги той факт, що відповідно до ч.1 п. 2 ст. 83 ПК України суд не може виходити за межі позовних вимог без відповідного клопотання позивача, в межах визначеного позивачем періоду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 290,55 грн.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 1592,52 грн. інфляційних нарахувань за період з 08.08.07 р. до 07.09.09 р., 1798,25 грн. 25 % річних за період з 08.08.07 р. до 07.09.09 р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктами 7.2., 7.2.2., 7.2.3. договору сторони погодили, що в разі несвоєчасної оплати товару відповідно до п. 5.2. даного договору, відповідач перераховує позивачу суму заборгованості з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочки з простроченої суми; сплачує позивачу 25 % річних з простроченої суми за весь час користування чужими грошовими коштами.

При перевірці правильності обчислення позивачем інфляційних нарахувань та 25 % річних, судом встановлено, що позивачем допущено арифметичну помилку. За розрахунком суду за визначений період сума інфляційних нарахувань складає 1593,90, сума 25 % річних –1800,62 грн.

Оскільки відповідно до ч.1 п. 2 ст. 83 ПК України суд не може виходити за межі позовних вимог без відповідного клопотання позивача, з відповідача на користь позивача стягненню підлягають 1592,52 грн. інфляційних нарахувань, 1798,25 грн. 25 % річних.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Анна СП» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 6-А, к. 5, ідентифікаційний код 30637266) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньювел» (14034, м. Чернігів, вул. Проектна, буд. 1-А, ідентифікаційний код 32284635) 3450 (три тисячі чотириста п’ятдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 290 (двісті дев’яносто) грн. 55 коп. пені, 1592 (одну тисячу п’ятсот дев’яносто дві) грн. 52 коп. інфляційних нарахувань, 1798 (одну тисячу сімсот дев’яносто вісім) грн. 25 коп. 25 % річних, 71 (сімдесят одну) грн. 31 коп. державного мита, 66 (шістдесят шість) грн. 78 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

СуддяПригунова А.Б.