Рішення № 7042066, 16.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/14916.07.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМС Інвест Кепітл»

до Акціонерного страхового товариства «Вексель»

про стягнення страхового відшкодування

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Денисенко А.В.

Представники:

від позивача: Гуляєв О.О. (довіреність № 02/2-П3581 від 05.06.2009)

від відповідача: Пуха О.В. (довіреність № 99 від 13.02.2009)

В судовому засіданні 16 липня 2009 року за згоди представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.                    

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДМС Інвест Кепітл»(надалі –позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Акціонерного страхового товариства «Вексель»(надалі –відповідач) про стягнення страхового відшкодування в сумі 4900,00 грн.

В ході розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги і просить стягнути з відповідача 5814,68 грн., в тому числі страхове відшкодування в сумі 4900,00 грн., пеня в сумі 490,00 грн., 3% річних в розмірі 62,42 грн. та втрат від інфляції в розмірі 362,26 грн.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 05.03.2009 матеріали справи скеровано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Позовні вимоги обґрунтована тим, що позивачу було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо –транспортної пригоди, а відповідачем не виконане повністю зобов’язання по оплаті страхового відшкодування згідно договору добровільного страхування.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував та посилався на те, що договором страхування позивачу надано розстрочку у сплаті страхової премії, а тому у відповідності до умов договору відповідач мав право зарахувати черговий платіж зі сплати страхової премії в рахунок страхового відшкодування.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2008 року між ТОВ «Торгівельний дім «Укр-Рос НАФТА», яке у відповідності до преамбули Статуту позивача, зареєстрованого 11.08.2008, перейменоване у ТОВ «ДМС ІНВЕСТ КЕПІТЛ»та відповідачем було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 202-86/08_ДОФ (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, далі по тексту –Договір страхування).

Об’єктом договору страхування автомобіль TOYOTA LEXUS 470, державний реєстраційний номер АН 1113 АВ.

У відповідності до п. 4 Договору страхування відповідач забезпечує страховий захист вказаного в Договорі страхування транспортного засобу від наступних ризиків: ДТП; пожежа, вибух; стихійне лихо; протиправні дії; зовнішній вплив сторонніх предметів; незаконне заволодіння.

У відповідності до п. 3.8 Договору страхування заявлена вартість вказаного автомобіля визначена в сумі 400 000,00 грн., страхова сума визначена в розмірі 400 000,00 грн.

Відповідний страховий випадок настав 30.09.2008р. з автомобілем TOYOTA LEXUS 470, державний реєстраційний номер АН 1113 АВ сталася ДТП, в результаті якого він був пошкоджений.

За наслідками вказаної дорожньо –транспортної пригоди позивачем 01 жовтня 2008 року була подано відповідачу повідомлення про випадок та заява на виплату страхового відшкодування на рахунок позивача. 01.10.2008 позивач також передав відповідачу документи, необхідні для визначення суми страхового відшкодування, про що свідчить наявний в матеріалах справи Реєстр переданих документів.

У відповідності до Страхового акту № 1165 від 30.12.2008 (копія в матеріалах справи) розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля TOYOTA LEXUS 470, державний реєстраційний номер АН 1113 АВ внаслідок ДТП 30.09.2008 складає 13024,45 грн. Однак при розрахунку страхового відшкодування відповідачем було зменшено суму збитків на розмір несплаченої страхової премії в сумі 4900,00 грн., а тому сума страхового відшкодування визначена в розмірі 8124,45 грн.

На підставі вказаного Страхового акту відповідач виплатив позивачу 8124,45 грн. страхового відшкодування, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку позивача та не заперечується позивачем.

Згідно із ст. 16 Закону України «Про страхування»договором страхування є письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.

У відповідності до ст. 9 вказаного закону страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Відповідно до норми ст. 10 Закону України «Про страхування»(надалі - Закон) страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) –це плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування.

Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування (ст. 18 Закону).

У відповідності до п. 5 Договору страхування сплата страхової премії позивачем встановлена у наступному порядку: до 25.04.2008 –4900,00 грн., до 25.07.2008 –4900,00 грн., до 25.10.2008 –4900,00 грн., та до 26.01.2009 –4900,00 грн.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується відповідачем у відзиві на позовну заяву, позивачем було сплачено перший страховий платіж в розмірі 4900,00 грн. та другий страховий платіж такі й же сумі, а тому Договір страхування набрав чинності та діяв на час вчинення ДТП (30.09.2008). Наступний страховий платіж в розмірі 4900,00 грн. позивачем сплачено не було, що не заперечується позивачем.

Відповідачем було утримано суму чергового страхового платежу в сумі 4900,00 грн. із суми страхового відшкодування по страховому випадку 30.09.2008, про що відображено у Страховому акті № 1165 від 30.12.2008. В обґрунтування такого утримання відповідач у відзиві на позовну заяву від 05.03.2009 (с. 41 справи) посилається на п. 10.4.5 Договору страхування.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до п. 10.4.5 Договору страхування якщо при укладенні договору страхувальнику надана розстрочка на внесення страхової премії, то страховик при виплаті страхового відшкодування (якщо його розмір склад більше ніж 30% страхової суми) утримує невнесену частину страхової премії.

Як свідчать умови укладеного Договору страхування та матеріали справи, розмір матеріальних збитків позивача в результаті пошкодження автомобіля TOYOTA LEXUS 470, державний реєстраційний номер АН 1113 АВ внаслідок ДТП 30.09.2008 складає 13024,45 грн., що становить приблизно 3,3% страхової суми (яка становить 400000,00 грн.). За таких умов відповідач не мав підстав для застосування п. 10.4.5 Договору страхування.

Не приймається судом до уваги і посилання відповідача на ст. 601 Цивільного кодексу України в обґрунтування факту зарахування однорідних зустрічних вимог.

Так, у відповідності до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відповідачем не надано доказів звернення до позивача із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог, що випливають із взаємних зобов’язань по сплаті страхового відшкодування та страхової премії, або доказів звернення позивача до нього з такою заявою.

Виходячи із того факту, що позивачем заперечується факт звернення до відповідача із заявою про зарахування частини суми страхового відшкодування в розмірі 4900,00 грн. в рахунок погашення його зобов’язання по сплаті страхової премії по Договору страхування на цю суму, за відсутності доказів направлення відповідачем до дня складення Страхового акту № 1165 від 30.12.2008 позивачу заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 4900,00 грн., а також враховуючи необґрунтованість застосування відповідачем п. 10.4.5 Договору страхування, суд приходить до висновку про безпідставність утримання відповідачем суми в розмірі 4900,00 грн. із загального розміру страхового відшкодування.

Відповідно до п. 3 частини 1 ст. 20 Закону України «Про страхування»відповідач зобов’язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Враховуючи розмір завданих збитків за вирахуванням суми франшизи сума страхового відшкодування позивачу за договором страхування складає 13924,45 грн. (13924,45 грн. збитків –0 грн. франшизи). Враховуючи сплату відповідачем частини страхового відшкодування в сумі 8124,45 грн., заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті страхового відшкодування по страховому випадку 30.09.2008 складає 4900,00 грн.

На час розгляду справи зазначена сума страхового відшкодування позивачу за договором страхування відповідачем не перерахована, в результаті чого у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 10.3 Договору страхування виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком протягом 3-х робочих днів з моменту підписання ним Страхового акту.

Як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов’язання за договором в строк, встановлений договором повністю не виконав, заборгованість відповідача перед позивачем (залишок суми страхового відшкодування) складає 4900,00 грн.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 13.1 Договору страхування, за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за цим договором сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов’язання за кожен день прострочення але не більше 10% від суми боргу.

З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність контр розрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов’язання за Договором страхування щодо оплати страхового відшкодування, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в сумі 490,00 грн.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність контр розрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов’язання за Договором страхування щодо оплати страхового відшкодування стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3% річних в сумі 62,42 грн. та втрат від інфляції в сумі 362,26 грн.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача у сумі 220,00 грн. (102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного страхового товариства «Вексель»(ідентифікаційний код 20031391 адреса: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 57/3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМС ІНВЕСТ КЕПІТЛ»(ідентифікаційний код 30962146, адреса: 83086, м. Донецьк, вул. Артема, 43, р/р 26006002965000 у ЗАТ «Донгорбанк», м. Донецьк, МФО 334970) 5 814,68 (п’ять тисяч вісімсот чотирнадцять гривень 68 копійок) грн. та судові витрати в розмірі 220,00 (двісті двадцять гривень). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 21.07.2009р.