Рішення № 7042064, 14.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/6514.07.09 За позовом Закритого акціонерного товариства «Генеральний страховий фонд» до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»

про           стягнення 67199,41 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Денисенко А.В.

Представники:

від позивача Ємельянов О.В. (довіреність від 18 травня 2009р.)

від відповідача Михайленко Д.В. (довіреність № 188 від 15 травня 2009р.)

Обставини справи:

Закрите акціонерне товариство «Генеральний страховий фонд»(надалі - позивач) звернулось Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»(надалі - відповідач) про стягнення суми страхового відшкодування загалом у розмірі 67199,41 грн. (з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних витрат) по Договору про загальні умови факультативного перестрахування №76ФП від 09.12.2005р. (надалі –Договір №76ФП).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не було виконано свої зобов’язання за Договором №76ФП щодо сплати частки позивача у страховому відшкодуванні

Відповідач надав відзив на позов, проти задоволення позовних вимог заперечував, мотивуючи це тим, що позивачем було надано неналежним чином засвідчені документи по кожному з страхових випадків та тим, що позивач мав можливість відмовити у виплаті страхового відшкодування по вказаним в позовній заяві страховим випадкам.

Представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про залучення до участі у справі страхувальників позивача (Озімковського С.В., Туржавського О.Л., Рябоконя О.В., Кейта А.А., Терещенко Н.О., Кушакової І.А., Бондаржевської С.Г., Захарченко О.В., Кузьменко С.Я., Бондаржевської Я.В.) в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Відповідно до частини першої статті 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть бути залучені до участі у справі, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов’язки щодо однієї з сторін.

Представником відповідача не було наведено суду жодних обставин та не надано жодних доказів на підтвердження того, що рішення суду у даній справі може вплинути на права або обов’язки щодо вказаних вище осіб.

З огляду на наведене судом було відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у данні справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.12.2005 між позивачем та відповідачем, було укладено Договір № 76ФП, відповідно до п. 1.1 якого сторони погодили, що його предметом є загальні умови перестрахування (ретроцесії) ризиків, переданих сторонами на факультативній основі по договорах факультативного перестрахування.

Пунктом 1.2 договору №76ФП встановлено, що на підставі цього договору сторони можуть укладати окремі договори перестрахування.

На виконання вказаних положень сторонами було укладено наступні договори перестрахування (ковер - ноти): №80/76 від 08.07.2008р., №86/76 від 13.08.2008р., №79/76 від 02.07.2008р., №87/76 від 10.10.2008р., №71/76 від 22.04.2008р., №53/76 від 06.12.2007р., №34/76 від 03.08.2007р., №85 від 13.08.2008р., №61/76 від 31.01.2008р., №60/76 від 29.01.2008р.

Відповідно до пункту 3.2.5 договору №76Фп позивач зобов’язаний сповістити відповідача про настання страхового випадку по перестрахованому ризику протягом 5 робочих днів з моменту одержання інформації про його настання, якщо інше не передбачено окремим договором перестрахування.

На виконання вказаних положень позивач шляхом надіслання розрахунків повідомив відповідача про настання 12 страхових випадків за ковер –нотами №80/76 від 08.07.2008р., №86/76 від 13.08.2008р., №79/76 від 02.07.2008р., №87/76 від 10.10.2008р., №71/76 від 22.04.2008р., №53/76 від 06.12.2007р., №34/76 від 03.08.2007р., №85 від 13.08.2008р., №61/76 від 31.01.2008р., №60/76 від 29.01.2008р.

До кожного з розрахунків позивачем було додано пакет документів визначений пунктом 8.2 договору №76ФП.

Представник відповідача підтвердив факт отримання від позивача вказаних документів.

Розмір частини відповідача у виплаті страхового відшкодування відповідно до заявлених позивачем випадків, становив:

- за ковер –нотом №80/76 від 08.07.2008р. 59850,00 грн.

- за ковер –нотом №86/76 від 13.08.2008р. 4488,98 грн.

- за ковер –нотом №79/76 від 02.07.2008р. 613,02 грн.

- за ковер –нотом №87/76 від 10.10.2008р. 1081,95 грн.

- за ковер –нотом №71/76 від 22.04.2008р. 765,53 грн.

- за ковер –нотом №53/76 від 06.12.2007р. 716,40 грн.

- за ковер –нотом №34/76 від 03.08.2007р. 3516,67 грн. та 8240,53 грн.

- за ковер –нотом №85 від 13.08.2008р. 826,30 грн.

- за ковер –нотом №61/76 від 31.01.2008р. 663,93 грн.

- за ковер –нотом №60/76 від 29.01.2008р. 407,03 грн. та 62,78 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Пп. 3.4.1 договору №76ФП на відповідача покладено обов’язок перерахувати на користь позивача свою частину страхового відшкодування, розмір якої розрахований відповідно до умов цього договору і окремого договору перестрахування.

Проте, відповідач свої зобов’язання виконав частково та сплатив на користь позивача 20000,00 грн. на виконання ковер –ноту №80/76 від 08.07.2008р.

Відповідно до положень 8.3 договору №76ФП відповідач має право вимоги від перестрахувальника інших документів, що підтверджують правильність визначення суми збитку. Відповідна вимога повинна бути заявлена протягом 5 робочих днів із дня надання позивачем документів, що підтверджують настання страхового випадку.

Проте, відповідачем не було надано суду доказів звернення до позивача з вказаною вимогою.

Частиною другою п. 8.3 договору №76ФП встановлено, що у випадку, якщо відповідач не звернувся до позивача в зазначений термін, то надалі він не має права посилатись на відсутність у нього будь –яких документів як на підставу невиконання своїх зобов’язань по виплаті його частини страхового відшкодування.

Враховуючи викладене, суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що надані позивачем документи були неналежним чином оформлені, оскільки відповідач міг скористатись своїм правом витребування від позивача належних документів.

Стосовно посилань відповідача на те, що позивач міг відмовити страхувальникам у виплаті страхового відшкодування, суд звертає увагу на положення пункту 1.5 договору №76ФП, відповідно до яких відповідач зобов’язаний слідувати всім рішенням позивача по виплаті страхового відшкодування.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України встановлює, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, відповідачем було прийнято рішення оплатити свою частку страхового відшкодування за ковер –нотом №80/76 від 08.07.2008р. в розмірі 59850,00 грн., що підтверджується листом №494/0/3-09 від 27.01.2009р.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що відповідач всупереч умов пункту 3.3 Договору № 135/ФП/12/06 від 29.12.2006 не здійснив у визначений строк виплату належної позивачу суми частки страхового відшкодування згідно ковер –нотів №80/76 від 08.07.2008р., №86/76 від 13.08.2008р., №79/76 від 02.07.2008р., №87/76 від 10.10.2008р., №71/76 від 22.04.2008р., №53/76 від 06.12.2007р., №34/76 від 03.08.2007р., №85 від 13.08.2008р., №61/76 від 31.01.2008р., №60/76 від 29.01.2008р.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем суми частки страхового відшкодування згідно ковер –нотів №80/76 від 08.07.2008р., №86/76 від 13.08.2008р., №79/76 від 02.07.2008р., №87/76 від 10.10.2008р., №71/76 від 22.04.2008р., №53/76 від 06.12.2007р., №34/76 від 03.08.2007р., №85 від 13.08.2008р., №61/76 від 31.01.2008р., №60/76 від 29.01.2008р. складає 61233,12 грн., доказів її погашення суду станом на момент вирішення спору надано не було.

Відповідно до частини першої статті 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Пунктом 3.4.6 договору №76ФП передбачено, що відповідач зобов’язаний сплатити позивачу пеню за несвоєчасне виконання зобов’язань у розмірі 0,05%, але не більше подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Пеня, враховуючи розмір заборгованості відповідача в сумі 61233,12 грн. та строк прострочення, наведений позивачем у розрахунку по кожному з випадків, становить 2433,24 грн., що підтверджується розрахунком позивача.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного, а також зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов’язання за договором №76ФП щодо виплати частки страхового відшкодування, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3% річних у сумі 399,98 грн. та сума інфляційних в розмірі 3133,07 грн.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме в сумі 67199,41 грн.

Державне мито (672,00 грн.) і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (118,00 грн.), відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»(ідентифікаційний код 31241449, адреса: 02660, м. Київ, вул. М. Раскової 11) на користь Закритого акціонерного товариства «Генеральний страховий фонд»(ідентифікаційний код 32207426, адреса: 03680, м. Київ, вул. Сім’ї Сосніних 9) 67199,41 (шістдесят сім тисяч сто дев’яносто дев’ять гривень 41 копійку) грн. та судові витрати в розмірі 790,00 грн. (сімсот дев’яносто гривень). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                           С.М. Морозов