Рішення № 7041900, 03.12.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка 16, м. Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2009 р. Справа № 17/139

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М. при секретарі судового засідання Нижник О.Г., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України", вул.Бориспільська, 9, корпус 90, к.411, в особі Західної філії ТОВ "Фінансова компанія "Надія України", вул.Нижанківського, 5/5, м. Стрий, Львівська область, 82400

до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1

про стягнення 1211 грн. 45 коп.

Представники сторін:

Від позивача: Голембйовського В. З. - представник, (довіреність №531080 від25.09.09 )

Від позивача: Совтус В.М.- представник, (довіреність від 31.12.08 )

Від відповідача: не з"явились,

встановив: заявлено позов про стягнення про стягнення 1211 грн. 45 коп., в тому числі 1000 грн. заборгованості по кредиту, 108 грн. заборгованості по відсоткам, 103 грн. 45 коп. пені.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Представником позивача в судовому засіданні на виконання вимог ухвали суду від 19.11.09 подано документи, які долученні до матеріалів справи .

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час та місце засідання суду.

З огляду на те, що ухвалою суду від 19.11.09 розгляд справи відкладався в зв'язку з неявкою представників сторін, а також те, що ухвалами суду від 03.11.09, від 19.11.09 явка сторін не визнавалась обов'язковою, відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами без участі відповідача, якого належним чином повідомлено про час і місце засідання суду.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників позивача, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

02.02.09 між ТОВ "Фінансова компанія "Надія України" (кредитор) та приватним підприємцем ОСОБА_2 (позичальник) було укладено кредитний договір №ДК 61-18е.

Відповідно до п.2.1 договору кредитор зобовязується надати позичальнику в тимчасове користування на умовах зворотності, терміновості, забезпеченості та платності кредит в сумі 1000 грн., з оплатою по процентній ставці 1,8% на тиждень, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки у розмірі та на умовах, передбачених договором.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що позичальник зобов'язується повністю повернути кредит, отриманий за цим договором, та відсотки за користування ним, до 16-00 години 16.03.2009року включно.

Згідно п.5.1 договору за користування кредитом у період з дати, зазначеної в пункті 3.1 договору і до дати погашення кредиту позичальник сплачує кредиторові відсотки у розмірі 1,8% на тиждень від суми, вказаної в пункті 2.1 договору, що складають 108 грн.

Пунктом 5.3 передбачено, що повернення кредиту і сплата відсотків за користування ним здійснюється одноразово у термін, зазначений у пункті 3.2 договору.

Позивач належним чином виконав прийняті зобовязання згідно укладеного договору, надав відповідачу кредит в розмірі 1000 грн.

Згідно з частинами 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як передбачено ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк виконання зобов'язання за кредитним договором настав 16.03.09 ( п.п.3.2, 5.3 договору), але відповідач станом на 26.10.09 належним чином не виконав умови кредитного договору, не сплатив ні кредит, ні відсотки за ним.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги за кредитним договором №ДК 61-18е від 02.02.09 про стягнення 1000 грн. заборгованості по кредиту, 108 грн. заборгованості по відсоткам, підлягають до задоволення.

Статтею ст.216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що у випадку порушення позичальником термінів погашення заборгованості за кредитом, оплаті відсотків за користування кредитом, кредитор, починаючи з третього робочого дня прострочення зобов'язання по сплаті кредиту та відсотків за користування кредитом ( включаючи два попередні робочі дні прострочення), має право нарахувати, а позичальник зобов'язаний оплатити кредитору пеню у розмірі 0,5% від суми непогашеного в строк платежу за кожний день прострочення платежу до дня повного погашення поточної заборгованості. Сплата пені не звільняє позичальника від зобов'язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитом.

У зв'язку з тим, що Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань " передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, тому за порушення відповідачем терміну погашення заборгованості за кредитом та відсотків за користування ним позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 103 грн. 45 коп. за період з 16.03.09 по 26.10.09.

З урахуванням того, що факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання про оплаті заборгованості по кредиту, заборгованості по відсоткам, встановлений судом, вимога позивача про стягнення 103 грн. 45 коп. пені підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити в повному обсязі, стягнути з відповідача 1000 грн. заборгованості по кредиту, 108 грн. заборгованості по відсоткам, 103 грн. 45 коп. пені.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 509,526,530,546,1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.20,193,216,230,231 Господарського кодексу України 49,83, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України", вул.Бориспільська, 9, корпус 90, к.411, ( ідентифікаційний код 34067398) в особі Західної філії ТОВ "Фінансова компанія "Надія України", вул.Нижанківського, 5/5, м. Стрий, Львівська область, 82400 ( ідентифікаційний код 35183632) 1000 грн. заборгованості по кредиту, 108 грн. заборгованості по відсоткам, 103 грн. 45 коп. пені, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

рішення підписане 08.12.09

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______