Рішення № 7041898, 03.12.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2009 р. Справа № 20/131

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Судді Кобецької С.М.

При секретарі Колісник О.М.

Розглянувши матеріали справи:

за позовом ПП ОСОБА_5 АДРЕСА_1;

до відповідача Калуської міської ради вул. Франка, 1, м.Калуш,

Івано-Франківська область, 77300;

про визнання права власності.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_3- представник, (довіреність №408 від 09.11.09р.);

Від відповідача: Булавинець М.М.- представник,(довіреність №687/2-23/24 від 29.09.08р.).

Представникам сторін роз"яснено права та обов"язки на підставі ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про визнання за Приватним підприємцем ОСОБА_5 права власності на нежитлове приміщення площею

44,4 кв.м по АДРЕСА_2.

Представником позивача, 03.12.2009р. подано суду уточнення до позовної заяви, в якій позовні вимоги викладено в наступній редакції: визнати за Приватним підприємцем ОСОБА_5 право власності на нежитлове приміщення площею 44,4 кв.м по АДРЕСА_2. В судовому засіданні, представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, вказуючи при цьому на те, що:

- квартира № 77 площею 44,4 кв.м по АДРЕСА_2 є власністю позивача на підставі договору купівлі-продажу від 08.10.2007р. та витягу Івано-Франківського обласного бюро технічної інвентаризації про реєстрацію права власності на нерухоме майно НОМЕР_2 від 12.10.2007р.;

- рішенням Калуської міської ради № 50 від 29.01.2008р. "Про переобладнання в нежитлове приміщення квартири АДРЕСА_2 та реконструкцію її під магазин непродовольчих товарів" надано дозвіл позивачу на переобладнання спірного приміщення в нежитловий фонд;

- вище вказане нежитлове приміщення являється самочинним будівництвом згідно Закону України "Про планування та забудову територій" та ст.376 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд

в с т а н о в и в :

Приватний підприємець ОСОБА_5 є власником квартири АДРЕСА_2. Квартира двокімнатна, житловою площею 28,4 кв м, загальною площею 44 кв.м, на підставі договору купівлі-продажу від 08.10.2007р., укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 Даний факт підтверджує і витяг Івано-Франківського обласного бюро технічної інвентаризації про реєстрацію права власності на нерухоме майно НОМЕР_2 від 12.10.2007р.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Калуської міської ради № 50 від 29.01.2008р. "Про переобладнання в нежитлове приміщення квартири АДРЕСА_2 та реконструкцію її під магазин непродовольчих товарів", приміщення квартирм АДРЕСА_2 переведено в нежитловий фонд.

Відповідно до витягу з рішення Калуської міської ради № 618 від 23.05.2008р. "Про затвердження проектів визначення земельних часток прибудинкових територій", підприємцю ОСОБА_5 затверджено проект визначення земельної частки прибудинкової території загальною площею 0,0023 га на АДРЕСА_2, для обслуговування магазину непродовольчих товарів.

Спірне нежитлове приміщення є самочинним будівництвом, про що свідчить відмітка в технічному паспорті від 16.06.2009р. на нежитлову будівлю по АДРЕСА_2.

Однак, таке будівництво здійснено з дотриманням містобудівельних, санітарних, пожежних норм та правил, про що свідчать: довідка відділу у справах архітектури та містобудування кадастру Калуської міської ради № 425/21 від 16.09.2009р., висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 100 від 09.09.2009р., експертний висновок Калуського РВ ГУ МНС.

Беручи до уваги вище викладене, суд вважає за правильне позов задоволити, при цьому враховуючи наступне:

Одним із засобів захисту цивільного права є визнання права, в тому числі права власності (ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.6.1 "а" Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, оформлення права власності на об"єкти нерухомого майна проводиться органами місцевого самоврядування.

Приписи ст.375 Цивільного кодексу України вказують на те, що право зводити на земельній ділянці будівлі та споруди, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам має власник земельної ділянки.

Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням (ч.3 ст.375 Цивільного кодексу України)

Відповідно до ст.29 Закону України "Про планування і забудову територій", здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

В силу ч.1 ст.376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Як вказує ч.5 вище вказаної статті Цивільного кодексу України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

З огляду на те, що споруджений об"єкт нерухомості не суперечить цільовому призначенню земельної ділянки та земельна ділянка вільна від обтяжень, майнових прав і претензій третіх осіб та сервітутів, враховуючи п.6.1 "а" Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, ст.376 Цивільного кодексу України, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач позовні вимоги визнав.

Отже, вимога позивача про визнання права власності за приватним підприємцем ОСОБА_5 право власності на нежитлову будівлю площею 44,4 кв.м по АДРЕСА_2 правомірна та підлягає задоволенню.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 16, 375, 376 Цивільного кодексу України, ст.29 Закону України "Про планування і забудову територій", ст.ст. 33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Визнати за Приватним підприємцем ОСОБА_5, АДРЕСА_1 область право власності на нежитлове приміщення загальною площею 44,4 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_2.

Стягнути з Калуської міської ради вул. Франка, 1, м.Калуш, Івано-Франківська область, 73000 (код ЄДРПОУ 33578261) на користь Притного підприємця ОСОБА_5, АДРЕСА_1 область (ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків та інших обов"язкових платежів НОМЕР_1) - 1138,00грн. - державного мита та 236,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Кобецька

Рішення підписано 08.12.2009р.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

помічник судді І.В.Григорчук