Рішення № 7041783, 12.11.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "12" листопада 2009 р.Справа № 17/1307

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Шніт А.В.

при секретарі Безносюк О.М.

за участю представників сторін

від позивача Могильницький В.Ю. дов. б/н від 19.08.2009р.

від відповідача не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельної компанії "Полісся- Продукт" (м. Житомир)

до Підприємства райспоживспілки "Меркурій" (м. Баранівка Житомирської області)

про стягнення 5813,78 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 5813,78грн., з яких: 4869,99грн. заборгованості, 316,48грн. пені, 487,00грн. 10% штрафу, 42,43грн. 3% річних, 97,88грн. інфляційних нарахувань.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором №220/3019 від 16.07.2008р., в частині сплати позивачу фактично отриманого відповідачем товару у встановлений договором строк.

05.11.2009р. на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому визнав суму боргу та просить позивача відмовитись в частині стягнення 10% штрафу, пені, 3% річних та інфляційних нарахувань.

В судовому засіданні 12.11.2009р. представник позивача подав довідку №602 від 11.11.2009р., в якій повідомив суд про сплату заборгованості в сумі 4869,99грн., в підтвердження чого надав банківську виписку, в частині стягнення 316,48грн. пені, 487,00грн. 10% штрафу, 42,43грн. 3% річних, 97,88грн. інфляційних нарахувань позовні вимоги підтримує та відмовляється в частині стягнення судових витрат.

Представник відповідача в судове засідання 12.11.2009р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністюТоргівельною компанією "Полісся- Продукт" - постачальник (позивач у справі) та Підприємством райспоживспілки "Меркурій" - покупець (відповідач у справі) договору №220/3019 від 16.07.2008р. (а.с. 8), позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 5047,86грн., що підтверджується видатковими накладними: №РН-0094292 від 22.04.2009р., №РН-0094351 від 22.04.2009р., №РН-0094353 від 22.04.2009р., №РН-0094288 від 22.04.2009р. (а.с. 10-13), оригінали були оглянуті в судовому засіданні.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В пункті 3.1 вищезазначеного договору, відповідач зобов'язався перерахувати кошти за товар в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок або внести в касу підприємства позивача не пізніше 21 днів з моменту прийомки товару.

Таким чином, строк для виконання зобов'язання у відповідача сплив 13.05.2009р., оскільки товар був отриманий відповідачем 22.04.2009р.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого створилась заборгованість в сумі 4869,99грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 02.11.2009р., тобто після пред'явлення позову до суду (згідно відмітки діловодної служби господарського суду Житомирської області позов зареєстровано 27.08.2009р. за № 1947), платіжним дорученням № 439 відповідач перерахував позивачу 4869,99 грн. боргу, що підтверджується банківською випискою (а.с. 44-49).

Таким чином, станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача за поставлений товар перед позивачем відсутня.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно п. 6.3 договору №220/3019 від 16.07.2008р., при порушенні терміну оплати, відповідач сплачує на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки платежу.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу нарахована пеня за період з 14.05.2009р. по 27.08.2009р. в сумі 316,48грн. (розрахунок ціни позову (а.с. 9)).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 9) за період з 14.05.2009р. по 27.08.2009р. за 106 днів 3% річних становить 42,43грн., інфляційних нарахувань - 97,88грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач невірно здійснив розрахунок суми інфляційних нарахувань за 106 днів виходячи з наступного.

Відповідно до рекомендації Верховного суду України №62-97 від 03.04.1997р. відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, у випадках, при застосуванні індексу інфляції належить мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць.

Таким чином, суд самостійно здійснює розрахунок інфляційних нарахувань:

(4869,99 (сума боргу) х 101,3% (індекс інфляції за травень 2009р. - серпень 2009р.) / 100% - 4869,99 (сума боргу) = 63,31грн.

За таких умов, сума інфляційних нарахувань становить 63,31грн.

Крім того, відповідно до п.6.4 договору №220/3019 від 16.07.2008р., у разі несвоєчасного погашення заборгованості за отриманий від позивача товар, відповідач сплачує на користь позивача штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 9) 10% штрафу складає 487,00грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідач позов визнав частково (відзив на позовну заяву (а.с. 31)).

Господарський суд, перевіривши повноваження представника позивача на вчинення дій щодо відмови від позову в частині стягнення 102,00грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, роз'яснивши йому наслідки відмови від позову, приймає відмову позивача від позову в цій частині.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 909,22грн., з яких: 316,48грн. пені, 487,00грн. 10% штрафу, 42,43грн. 3% річних, 63,31грн. інфляційних нарахувань. В частині стягнення 102,00грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу провадження у справі необхідно припинити у зв'язку із відмовою позивачем від позову. В частині стягнення 4869,99 грн. заборгованості провадження у справі необхідно припинити за відсутністю предмета спору. В частині стягнення 34,57грн. інфляційних нарахувань в позові необхідно відмовити.

На підставі ст.ст. 525, 526, 546, ч. 2 ст. 625 ЦК України, ст.193 ГК України, керуючись ст.ст. 49, 80 п.п. 1.1,4, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Підприємства райспоживспілки "Меркурій", 12700, Житомирська область, м. Баранівка, площа Волі, 2, ідентифікаційний код 32476832 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельної компанії "Полісся- Продукт", 10001, м. Житомир, вул. Кооперативна, 12, ідентифікаційний код 32265298 - 316,48грн. пені, 487,00грн. 10% штрафу, 42,43грн. 3% річних, 63,31грн. інфляційних нарахувань.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 102,00грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у зв'язку із відмовою позивачем від позову.

4. Припинити провадження у справі в частині стягнення 4869,99 грн. заборгованості.

5. В частині стягнення 34,57грн. інфляційних нарахувань в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяШніт А.В.

1 - в справу; 2,3-сторонам.