Рішення № 7041771, 28.07.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" липня 2009 р.Справа № 1/404

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Бобровича В.М.

судді

за участю представників сторін

від позивача Федотов А.В. - представник за довіреністю від 20.01.09;

від відповідача Лебедєва О.О. - доручення №4 від 06.04.09 (приймала участь у засіданні суду 19.05.09);

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф" (м. Хмільник)

до Підприємства Бердичівської виправної колонії № 70 Державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області

про стягнення 3509,51 грн.

За клопотанням сторін справу розглянуто у більш тривалий строк ніж встановлено ч.1 ст. 69 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Позивачем подано позов про стягнення на його користь з відповідача 3509грн. 51коп. боргу за поставлений товар згідно накладних від 27.04.2005р. та від 29.04.2005р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 06.04.09 (а.с. 16) підтверджує факт заборгованості за отриману продукцію, однак, посилаючись на сплив позовної давності просить суд відмовити у позові, про що також зазначає у письмовому поясненні від 19.05.09 (а.с. 34).

В поданих письмових поясненнях від 30.04.09 №115 та від 18.05.09 №127 позивач заперечує сплив позовної давності, вважає, що при встановленні початку перебігу строку позовної давності слід виходити зі ст. 530 ЦК України, яка передбачає 7-ми денний строк на виконання зобов'язання від дня отримання вимоги, після спливу якого і починається перебіг строку позовної давності (а.с. 24,25, 30, 31).

Представник позивача позов підтримав повністю, зазначив, що до звернення з позовом відповідач сплатив до каси позивача 220грн. в рахунок погашення боргу, в підтвердження чого надав для огляду касову книгу за період з 17.02.06 по 19.04.06.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, причини неявки не повідомив.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали документів надані представником позивача, зокрема касові книги, оцінивши всі обставини справи в сукупності, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до накладних №006887 від 27.04.05 на суму 3438,30грн., №006888 від 27.04.05 на суму 1072,46грн. та №006889 від 29.04.05 на суму 79,92грн., без укладення письмового договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріумф" (позивач) відпустив Підприємству Бердичівської виправної колонії № 70 Державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області (відповідачу) продукцію на загальну суму 4590грн.76коп., що визнається останнім.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 202 ЦК України встановлюється, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Таким чином, в результаті поставки позивачем продукції та отримання її відповідачем, між сторонами виникли цивільні права та обов'язки, зокрема обов'язок відповідача оплатити вартість отриманої від позивача продукції.

З підписаного сторонами акту звірки взаємних розрахунків від 31.01.09 (а.с. 8), вбачається, що погашення заборгованості за поставлену продукцію здійснювалась шляхом проведення 22.07.05 взаємозаліку заборгованості в сумі 861,25грн., а також сплатою відповідачем до каси позивача 220грн., що підтверджується завіреною копією прибуткового касового ордеру №987 від 17.04.06 (а.с. 32) та зробленим 17.04.06 записом у касовій книзі за період з 17.02.06 по 19.04.06. (а.с. 45, 46), що не заперечується відповідачем.

Статтею 530 ЦК України, визначає, що зобов'язання підлягає виконанню у встановлений строк (термін), а у разі, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На виконання норм Закону, позивач 24.02.09 надіслав відповідачу вимогу №75 від 23.02.09 про оплату суми боргу, проте останній, у встановлені строки не розрахувався, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою.

Стаття 256 визначає, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, при цьому, стаття 257 ЦК України встановлює строк загальної позовної давності тривалістю у три роки.

Згідно ч. 5 ст. 261 ЦК України, на яку в своїх запереченнях посилається відповідач, встановлює, що за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання, при цьому статтею 264 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново, а час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Виходячи з того, що строк виконання зобов'язання щодо оплати продукції сторонами не було визначено і перебіг строку позовної давності розпочався з наступного дня поставки товару згідно накладних, однак, сплативши 17.04.06 частину боргу, відповідач засвідчив визнання свого обов'язку щодо оплати вартості поставленої продукції, у зв'язку з чим відбулось переривання перебігу позовної давності, із відбитку штемпеля підприємства зв'язку на поштовому конверті (а.с. 13) вбачається, що позивач звернувся до суду з позовною заявою 17.03.09, тобто в межах трирічного строку загальної позовної давності, господарський суд вважає, що заперечення відповідача проти позову з посиланням на пропуск позивачем строку позовної давності є безпідставним і спростовується матеріалами справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, позов є обґрунтованим, у зв'язку з чим з відповідача слід стягнути на користь позивача 3509грн. 51коп. боргу та згідно ст. 49 ГПК України судові витрати.

На підставі ст. ст. 11, 15, 16, 202, 509, 530 Цивільного кодексу України, керуючись ст. 1, 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Підприємства Бердичівської виправної колонії № 70 Державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області (Житомирська область, м. Бердичів, вул. Низгірецька, 1; код 08679988) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф" (Вінницька область, м.Хмільник, вул. Дзержинського, 47; код 60043911):

- 3509грн. 51коп. боргу;

- 102грн. витрат по сплаті державного мита;

- 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття.

СуддяБобрович В.М.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу