Рішення № 7041617, 07.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.12.09 р.                     Справа № 28/284                               

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Дорохової Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Виробничо – наукове підприємство „Укрзооветпромпостач”, м. Київ

до відповідача Дочірнього підприємства „Агрофірма „Шахтар” Орендного підприємства „Шахта ім. О.Ф. Засядька”, м. Слов’янськ

про стягнення заборгованості в розмірі 34350грн. 00 коп. та збитків в розмірі 2500грн.00коп.

Представники сторін:           

Від позивача: Василега В.М.

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство „Виробничо–наукове підприємство „Укрзоовет-промпостач”, м. Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Дочірнього підприємства „Агрофірма „Шахтар” Орендного підприємства „Шахта ім. О.Ф. Засядька”, м. Слов’янськ, про стягнення заборгованості в розмірі 34350грн.00 коп. та збитків в розмірі 2500грн.00коп.

В обґрунтування своїх тверджень позивач посилається на видаткові накладні за період з 30.12.2008р. по 28.04.2009р., рахунки-фактури, лист-вимогу №01 від 14.09.2009р., акт звірки взаємних розрахунків станом на 07.07.2009р., довіреності на отримання ТМЦ, виписки з банку, договір №11 про ведення справи в суді від 29.09.2009р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.10.2009р. було порушено провадження по справі №28/284 та призначено її розгляд на 02.11.2009р.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги викладені в позовній заяві.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач в засідання суду не з’явився, витребувані судом документи не надав.

Ухвали господарського суду Донецької області направлялись сторонам рекомендованою кореспонденцією на адреси, що вказані у позовній заяві (згідно штампу канцелярії на зворотному боці вказаних ухвал).

Як встановлено судом, позивачем у позовній заяві було вказано адресу відповідача: 84122, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Свободи,6.

Одночасно, 22.10.2009р. до господарського суду Донецької області надійшла довідка з Головного управління статистики в Донецькій області станом на 15.10.2009р., відповідно до якої юридичною адресою відповідача є адреса: 84168, Донецька область, Слов’янський район, с. Олександрівка, вул. Комсомольська 17.

Ухвалою від 02.11.2009 р. суд зобов’язав позивача направити на юридичну адресу відповідача позовну заяву. Позивач надав докази направлення позовної заяви відповідачу (квитанція № 0416 від 16.11.2009 р.).

З 02.11.2009р. ухвали господарського суду Донецької області по справі №28/284 направлялись на всі адреси, що містяться в матеріалах цієї справи.

В матеріалах справи наявні повідомлення про вручення поштових відправлень відповідачу.

Тому, суд дійшов висновку, що відповідач, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду по цій справі, але у судові засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, поважних причин невиконання вимог суду не представив.

Враховуючи вищевикладене, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

За твердженням позивача, між Відкритим акціонерним товариством „Виробничо – наукове підприємство „Укрзооветпромпостач”, м. Київ (позивачем), та Дочірнім підприємством „Агрофірма „Шахтар” Орендного підприємства „Шахта ім. О.Ф. Засядька”, м. Слов’янськ (відповідачем), була досягнута усна домовленість про поставку на адресу останнього товару.

Відповідно до видаткових накладних за період з 30.12.2008р. по 10.03.2009р., виписаних на підставі рахунків-фактур за період з 29.12.2008р. по 28.04.2009р. Відкрите акціонерне товариство „Виробничо – наукове підприємство „Укрзооветпромпостач”, м. Київ, поставило Дочірньому підприємству „Агрофірма „Шахтар” Орендного підприємства „Шахта ім. О.Ф. Засядька”, м. Слов’янськ, товар на загальну суму 193284грн.00коп.

Фактичне отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується підписом представника відповідача на зазначених видаткових накладних в графі „отримав(ла)”, що діяв на підставі довіреностей на отримання ТМЦ, наявних в матеріалах справи, та штампом підприємства.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Таким чином, суд вважає, що зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, оскільки фактично укладений між ними правочин, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. До вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, позивачем до матеріалів справи надано лист-вимогу №01 від 14.09.2009р. про оплату заборгованості за поставлений товар в розмірі 34350грн.00коп. Факт відправки листа-вимоги №01 від 14.09.2009р. підтверджується наявною в матеріалах справи поштовою квитанцією №3631 від 16.09.2009р. та описом вкладення.

Тобто на дату подачі позовної заяви строк виконання зобов’язання по оплаті за видатковими накладними, наявними в матеріалах справи є таким, що настав, при цьому граничний строк оплати - 29.09.2009р. (з урахуванням 7 днів та поштового перебігу відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв’язку України №1149 від 12.12.2007р.).

За твердженням позивача, відповідач частково сплачував вартість отриманого товару в розмірі 158934 грн. 00 коп., однак на дату подачі позовної заяви до суду сума заборгованості за поставлений товар становить 34350 грн. 00 коп.

Крім цього, згідно з актом звірки взаєморозрахунків станом на 07.07.2009р. між сторонами наявна заборгованість у сумі 36850 грн. 00 коп. Акт підписаний та скріплений печатками підприємств з обох сторін.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Виходячи з того, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості перед позивачем в сумі 34350 грн. 00 коп. суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки в розмірі 2500грн.00коп.

В обґрунтування зазначеної вимоги позивач посилається на договір №11 про ведення справи у суді від 29.09.2009р., укладений між позивачем та Приватним підприємцем Василега В.М. (повірений), відповідно до п.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, довіритель доручає повіреному, а повірений відповідно до чинного законодавства України приймає на себе обов`язки здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси довірителя, надавати іншу юридичну допомогу, в обсязі і на умовах, встановлених цим договором.

Відповідно до п.2 даного договору повірений зобов`язується здійснювати представництво інтересів довірителя в Господарському суді Донецької області (при необхідності в апеляційних та касаційних господарських судах по судовій справі про стягнення грошових коштів з відповідача Дочірнього підприємства „Агрофірма „Шахтар”) на підставі відповідної довіреності, що видається довірителем. Така довіреність повинна передбачати повноваження повіреного, що є достатнім для виконання його обов`язків за цим договором.

Пунктом 4 договору встановлено, що плата за виконання повіреного доручень довірителя за цим договором, включаючи витрати організаційно-технічного характеру, визначається сторонами в розмірі 2500грн.00коп. та сплачується шляхом внесення готівки в касу повіреного.

Суду надана квитанція до прибуткового касового ордеру № 11 від 29.09.2009р., відповідно до якого позивач сплатив Приватному підприємцю Василегі В.М. грошові кошти в розмірі 2500 грн. 00 коп.

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Аналогічні норми містяться і в ст. 22 Цивільного кодексу України.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода –наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Проте, судом встановлено, що витрати, здійснені позивачем на отримання юридичної допомоги не мають обов'язкового характеру, а також те, що позивачем не доведений причинно-наслідковий зв'язок між поведінкою відповідача та збитками позивача, а тому, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення збитків в розмірі 2500грн.00коп. є необґрунтованими, недоведеними, а тому підлягають залишенню без задоволення.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-3, 20, 22, 33, 44, 49, 75, 77, 78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Виробничо-наукове підприємство „Укрзооветпромпостач”, м.Київ, до Дочірнього підприємства „Агрофірма „Шахтар” Орендного підприємства „Шахта ім. О.Ф. Засядька”, м. Слов’янськ, задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства „Агрофірма „Шахтар” Орендного підприємства „Шахта ім. О.Ф. Засядька” (84122, Донецька область, Слов’янський район, с. Олександрівка, вул. Комсомольська 17, ЄДРПОУ 25330750, п/р №26002959968515 в „ПУМБ” м.Донецьк, МФО 335537) на користь Відкритого акціонерного товариства „Виробничо-наукове підприємство „Укрзооветпромпостач” (за адресою: 03040, м.Київ, вул.Васильківська, 16, ЄДРПОУ 23524007, п/р №260060101662 у ЗАТ „Прокредитбанк”, МФО 320984) заборгованість в сумі 34350 грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 343 грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 219 грн. 99 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 07.12.2009р. оголошено повний текст рішення.

Суддя