Рішення № 7041485, 09.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.11.09 р.                     Справа № 9/114                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Ватфарм”, м.Черкаси

до відповідача Дочірнього підприємства „Аптека №461” Товариства з обмеженою відповідальністю „СІГМА РЕНТ”, м. Селидове

про стягнення 5139грн.02коп.

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Ватфарм”, м.Черкаси звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Дочірнього підприємства „Аптека №461” Товариства з обмеженою відповідальністю „СІГМА РЕНТ”, м. Селидове про стягнення заборгованості в розмірі 5139грн.02коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 5053грн.32коп., пені в розмірі 68грн.34коп., 3% річних в розмірі 09грн.17коп. та інфляційних витрат в розмірі 08грн.19коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №610 від 09.01.2009р., видаткові накладні №РН-0004643 від 08.05.2009р., №РН-0004984 від 15.05.2009р., №СРН-0000228 від 05.06.2009р., №СРН-0001130 від 03.07.2009р., №СРН-0001140 від 03.07.2009р.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду від 30.09.2009р., 22.10.2009р. заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не з’явився, тому згідно ст.75Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №10-3/78 від 13.10.2009р. Дочірнє підприємство „Аптека №461” Товариства з обмеженою відповідальністю „СІГМА РЕНТ”, м. Селидове в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстроване як юридична особа.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

09.01.2009р. між Відкритим акціонерним товариством „Ватфарм”, м.Черкаси та Дочірнім підприємством „Аптека №461” Товариства з обмеженою відповідальністю „СІГМА РЕНТ”, м. Селидове укладений договір №610, відповідно з яким продавець (позивач) зобов`язується поставити товари медичного призначення (надалі - товар), а покупець (відповідач) зобов`язується прийняти та оплатити їх в термін, зазначений у видатковій накладній (п.1.1 договору).

Відповідно до п.8.4 договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2011р.

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, між сторонами виникли господарські правовідносини щодо поставки товару за договором №610 від 09.01.2009р.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що поставка товару виконується окремими партіями. Асортимент, кількість найменувань та ціна товару на кожну поставку зазначається у видатковій накладній, що є невід`ємною частиною даного договору та замінює специфікацію.

Відповідно до п.2.3 договору, покупець оплачує поставлений товар за ціною та у строки, вказані у накладній на кожну партію товарів, що поставляється по цьому договору. Обидві сторони визнають на накладних підписи уповноважених осіб на одержання товару та печатки сторін, які засвідчують факт одержання продукції покупцем та досягнення сторонами згоди щодо строку оплати та цін.

За твердженням позивача, на виконання умов договору, останнім на адресу відповідача була здійснена поставка товару на загальну суму 5053грн.32коп., що підтверджується видатковими накладними №РН-0004643 від 08.05.2009р., №РН-0004984 від 15.05.2009р., №СРН-0000228 від 05.06.2009р., №СРН-0001130 від 03.07.2009р., №СРН-0001140 від 03.07.2009р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Фактичне отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на зазначених накладних та печаткою підприємтсва, на підставі чого суд вважає, що продукція прийнята відповідачем без заперечень.

Пунктом 3.1 договору сторони передбачили, що строк, на протязі якого поставлений товар повинен бути оплачений покупцем, вказується продавцем в накладній та відраховується від дати отримання товару покупцем. Строк оплати є обов`язковим для покупця з моменту підписання видаткової накладної.

Так, у спірних видаткових накладних зазначені наступні строки оплати:

-          видаткова накладна №РН-0004643 від 08.05.2009р. – 30.05.2009р.;

-          видаткова накладна №РН-0004984 від 15.05.2009р. – 07.06.2009р.;

-          видаткова накладна №СРН-0000228 від 05.06.2009р. – 28.06.2009р.;

-          видаткова накладна №СРН-0001130 від 03.07.2009р. – 25.07.2009р.;

-          видаткова накладна №СРН-0001140 від 03.07.2009р. – 25.07.2009р.

За приписом ч.1 ст530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За твердженням позивача, всупереч вимогам договору та закону, на момент подання позовної заяви до суду, відповідач не оплатив вартість отриманого товару, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 5053грн.32коп.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Зобов’язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви до суду за останнім утворилась заборгованість в розмірі 5053грн.32коп.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що заборгованість в розмірі 5053грн.32коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, враховуючи фактичне отримання відповідачем спірної продукції, суд вважає позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Ватфарм”, м.Черкаси в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 5053грн.32коп. обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

На ряду з зазначеним, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 68грн.34коп.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 ЦК України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов’язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановлених законом або договором мір відповідальності.

За приписом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що при порушенні терміну оплати покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,1% від суми несплати за кожен день прострочення платежу.

На підставі вищезазначеного пункту договору та враховуючи положення Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” позивачем нарахована пеня в розмірі 68грн.34коп. за період прострочення з 31.05.2009р. по 25.09.2009р. з урахуванням кожної окремої накладної.

Перевіривши арифметичний розрахунок позивача, суд вважає, що зазначені ним суми не суперечать вимогам чинного законодавства, а тому, з огляду на наявність заборгованості за договором, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 68грн.34коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач заявляє про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 09грн.17коп. та інфляційних витрат в розмірі 08грн.19коп.

За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного, за розрахунком позивача, сума індексу інфляції становить 08грн.19коп. та 3% річних становлять суму в розмірі 09грн.17коп. за період прострочення з 31.05.2009р. по 25.09.2009р. з урахуванням кожної окремої накладної.

Перевіривши арифметичний розрахунок позивача суд вважає, що зазначені ним суми не суперечать вимогам чинного законодавства, а відтак позовні вимоги в частині стягнення індексу інфляції в розмірі 08грн.19коп. та 3% річних в розмірі 09грн.17коп. підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства „Ватфарм”, м.Черкаси до відповідача, Дочірнього підприємства „Аптека №461” Товариства з обмеженою відповідальністю „СІГМА РЕНТ”, м. Селидове про стягнення заборгованості в розмірі 5139грн.02коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 5053грн.32коп., пені в розмірі 68грн.34коп., 3% річних в розмірі 09грн.17коп. та інфляційних витрат в розмірі 08грн.19коп. – задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства „Аптека №461” Товариства з обмеженою відповідальністю „СІГМА РЕНТ” (за адресою: вул. Леніна, 83, м. Селидове, Донецька область, 85401; р/р 260093011102 в Ощадбанку №5484 м. Селидове, МФО 394307, код ЄДРПОУ 30314510) на користь Відкритого акціонерного товариства „Ватфарм” (за адресою: проспект Хіміків, 66, м. Черкаси, 18018; р/р 260050172981 в філії „Укрексімбанку” м. Черкаси, МФО 354789, код ЄДРПОУ 00306756) суму основного боргу в розмірі 5053грн.32коп., пеню в розмірі 68грн.34коп., 3% річних в розмірі 09грн.17коп. та інфляційні витрати в розмірі 08грн.19коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 102грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 09.11.2009р. оголошено повний текст рішення.

Суддя