Рішення № 7041051, 03.12.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

03.12.2009Справа №2-15/1950-2009 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Кримської філії ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» (95006, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Желябова, 3/11, ідентифікаційний код 16467237)

До відповідача Приватного підприємства «Магістраль Сервіс Плюс» (98637, АР Крим, м. Ялта, вул.. Красних Партизан, 14, ідентифікаційний код 34271937)

Про стягнення 20778,95 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

                                        представники:

Від позивача – Куліцький Є.Г., довіреність № 2774-1/14 від 19.11.2008 р., у справі

Від відповідача – Ямпольська В.П., довіреність б/н від 22.05.2009 р., у справі

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Кримської філії ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» звернулося до Господарського суду АР Крим із позовом до Приватного підприємства «Магістраль Сервіс Плюс» про стягнення 20778,95 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачу - страхувальнику відповідача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм відповідача, який застрахував свою цивільно-правову відповідальність у позивача. Отже, керуючись умовами чинного законодавства Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Кримської філії ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» звернулося до суду про стягнення в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 20778,95 грн.

08.09.2009 р. до господарського суду АР Крим від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивач був належним чином поінформований про страховий випадок у встановлений законом строк, а отже відсутні підстави для пред’явлення регресного позову.

23.10.2009 р. до господарського суду АР Крим від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог в порядку статі 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача 24306,67 грн., в тому числі 20573,22 грн. страхового відшкодування, 1857,17 грн. 3% річних, 1876,28 грн. інфляційних втрат.

Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, прийняти збільшення розміру позовних вимог, оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні оголошувалася перерва. Після закінчення перерви слухання справи було продовжено.

Строк розгляду справи був продовжений згідно вимог статі 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

20.03.2008 р. між Приватним підприємством «Магістраль Сервіс Плюс» та Відкритим акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» був укладений договір страхування цивільно-правової відповідальності власникв наземних транспортних засобів – поліс № ВВ/3177636.

Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Згідно пункту 1.2 статті 1 цього Закону страховики - страхові організації, що мають право на здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України «Про страхування».

Пунктом 1.3 визначено, що потерпілі це треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу.

Відповідно до пункту 1.4 статті 1 Закону особи, відповідальність яких застрахована, - визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.

05.05.2008 р. близько 23 години 50 хвилин на автодорозі Миколаїв-Вознесенськ сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів : МАН 19414 номерний знак АК 8739 АН, що належить Приватному підприємству «Магістраль Сервіс Плюс», під керування Мар’ян М.В. та Лєксус, номерний знак АА5556 СР, що належить громадянинові Журавко А.В., як вбачається з довідки УДАІ ГУМВС України в Миколаївській області (а.с. 59).

Як вбачається з вказаної довідки дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм МАН 19414 номерний знак АК 8739 АН Мар’ян М.В. Правил дорожнього руху України. Вказане підтверджується також Постановою Ялтинського міського суду від 17.06.2008 р. (а.с. 10)

Як вбачається з матеріалів справи 06.05.2008 р., тобто на наступний день після ДТП до страхової компанії (позивача) звернувся Журавко А.В., що підтверджується повідомленням про страховий випадок (а.с. 7) Так, заявник посилався на те, що оскільки цивільна відповідальність Приватного підприємства «Магістраль Сервіс Плюс» на момент ДТП була застрахована в Відкритому акціонерному товаристві «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», то просив позивача сплатити йому страхове відшкодування внаслідок вказаної події.

Пунктом 34.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

07.05.2008 р. аварійним комісаром Шимановським Р.С. був складений протокол огляду транспортного засобу (а.с. 60)

Згідно калькуляції № 0578 від 01.07.2008 р., здійсненої експертом, витрати на ремонт пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля Лєксус, номерний знак АА5556 СР, що належить громадянинові Журавко А.В., становлять 19073,22 грн.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Вартість послуг евакуатора склала 1500,00 грн., що підтверджується актом виконаних робіт.(а.с. 8)

Крім того, матеріали справи містять лист Приватного підприємства «Магістраль Сервіс Плюс», в якому останній просить позивача врегулювати питання щодо виплати гр.. Журавку А.В. страхового відшкодування. (а.с. 16)

Таким чином, сума витрат Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» склала 20573,22 грн. (19073,22 грн. (сума шкоди)+ 1500,00 грн.(послуги евакуатора). (а.с. 11)

Таким чином заборгованість відповідача з виплати страхового відшкодування складає 4168,38 грн.

Підпунктом 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані: вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди..

Правила щодо регресного позову страховика встановлені статтею 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно підпункту 38.1.1 пункту 38.1 якої страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: а) якщо він керував транспортним засобом у стані сп'яніння під впливом алкоголю, наркотичних, психотоксичних чи інших одурманюючих речовин; б) якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії; в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди самовільно залишив місце пригоди чи ухилився від проведення в установленому порядку перевірки, констатуючої дію алкогольних напоїв, наркотичних чи інших одурманюючих речовин, чи споживав ці речовини після дорожньо-транспортної пригоди до відповідної констатуючої перевірки; г) якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху; ґ) якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов, зокрема, до страхувальника забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Вказаний висновок підтверджується також у постанові Вищого господарського суду України від 08.04.2009 р. № 29/262.

Відповідачем всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України не представлено суду доказів належного повідомлення позивача в установлені законом строки. Вказане не заперечується відповідачем в ході судового засідання.

При цьому, необхідно звернути увагу на той факт, що в страховому полісі № ВВ /3177636 розділ (для договорів третього типу) «Особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована цим Полісом» не заповнений. Отже, вказаний договір не є договором ІІІ типу в розумінні статті 15 Закону, а саме пунктом 15.3. зазначено, що страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі (договір III типу). З вказаного слід зробити висновок, що відповідач у даній справі є належним.

Позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 1815 від 08.12.2008 р., яка була отримана відповідачем 18.12.2008 р. (а.с. 6)

Проте зазначена претензія була відповідачем проігнорована.

За такими обставинами, повно та всебічно дослідивши всі представлені сторонами докази та оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 20573,22 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1857,17 грн. 3% річних, 1876,28 грн. інфляційних втрат.

Так, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

В даному випадку слід застосовувати правила частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, а саме якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, прострочення виконання боржника має обчислюватися з 26.12.2008 р. (на восьмий термін після отримання відповідачем претензії від 08.12.2008 р. № 1815)

Таким чином, сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача за період січня 2009р. по вересень 2009р. повинна обраховуватися наступним чином:

102,9 х 101,5 х 101,4 х 100, 9 х 100,5 х 101,1 х 99,9 х 99,8 х 100,8 = 109,11

інфляційні втрати = ( (20573,22 грн. х 109,11) / 100 ) – 20573,22 грн. = 1874,22 грн.

Отже, сума інфляційних втрат за період січень 2009р. – вересень 2009 р. становить 1874,22 грн., підтверджується матеріалами справи, а тому підлягає стягненню з відповідача.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України щодо встановлення обов’язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що кореспондується зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти.

Так, відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума 3% річних за період з 26.12.2008р. по 22.10.2009 р. повинна бути розрахована наступним чином : 20573,22 грн. х 301 дня прострочення х 3% / 365 днів = 508,98 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджується сума 3% річних у розмірі 508,98 грн. за період з 26.12.2008р. по 22.10.2009 р., та визнається такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення в порядку статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 08.12.2009 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Магістраль Сервіс Плюс» (98637, АР Крим, м. Ялта, вул.. Красних Партизан, 14, ідентифікаційний код 34271937) на користь Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Кримської філії ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» (95006, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Желябова, 3/11, ідентифікаційний код 16467237) 20573,22 грн. страхового відшкодування, 508,98 грн. 3% річних, 1874,22 грн. інфляційних втрат, 229,56 грн. державного мита та 111,45 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.