Постанова № 7040729, 30.11.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30.11.2009 р.                                                                                 № 2-а- 42140/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чалого І,С.,

при секретарі судового засідання Елоян Ж.Г,

за участю представників сторін:

позивача Голубцова В.А.,

відповідача Поярко І.В..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтосоюз" до Державної податкової інспекції в Московському районі міста Харкова про скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення від 25.09.2009 р. №№ 0001312302/0

В обґрунтування позову зазначено, що в період з 31.08.2009 року по 11.09.2009 року працівники ДПІ у Московському районі міста Харкова на підставі направлень від 31.08.2009 року №991, від 03.09.2009 року №1010 здійснили документальну перевірку фінансово-економічної діяльності ТОВ "Укрнафтосоюз". За наслідками проведеної перевірки був складений акт від 17.09.2009 року №5548/23/36033567, на підставі якого прийняті податкові повідомлення рішення від 25.09.2009 року №№ 0001312302/0 та 0001322302/0, де визначено суму податкових зобов'язань ТОВ "Укрнафтосоюз" у сумі 55912,60 грн. та 52432,50 грн. відповідно. Позивач вважає висновки, які містяться у акті від 17.09.2009 року №5548/23/36033567, про встановлення порушень з ТОВ "Укрнафтосоюз" не обґрунтованими, а визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 25.09.2009 року №№0001312302/0 та 0001322302/0 суми податкових зобов'язань ТОВ "Укранафтосоюз" незаконними.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позову не визнав та зазначив, що дані виїзної планової перевірки діяльності позивача свідчили про заниження суми податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях з податку на прибуток, тому ДПІ у Московському районі міста Харкова, на підставі п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", в оскаржуваному податковому повідолменні-рішення "0001312302/0 була визначена сума штрафу у загальному розмірі 11655,60 грн. Крім того, на підставі п.п. "б" 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державнми цільовими фондами" ДПІ у Московському районі міста Харкова за результатами перевірки донараховано податку на додану вартість у розмірі 34955,00 грн., окрім того в оскаржуваному податковому повідолменні-рішенні від 25.09.2009 року №0001322302/0 було визначено суму штрафних санкцій у розмірі 17477,50 грн.

Вислухавши пояснення учасників судового засідання, повно і всебічно дослідивши матеріали справи, судом встановлене наступне.

Фахівцями ДПІ у Московському районі міста Харкова було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Укрнафтосоюз" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 11.09.2008 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 11.09.2008 року по 30.06.2009 року.

За результатами перевірки складено акт №5548/23/36033567 від 17.09.2009 року.

Начальником ДПІ у Московському районі міста Харкова за результатами перевірки винесено ТОВ "Укрнафтосоюз" податкове повідомлення-рішення від 25.09.2009 року № 0001312302/0 та 0001322302/0 про застосування суми податкового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 55912,60 грн. та 52432,50 грн..

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Укрнафтосоюз": п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1 ст.5 пп5.39, п.5.3 Закону України №283/97-ВР від 22.05.1997 року "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 15839,00 грн., 2 квартал 2009 року - 188,00 грн.; пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 року "Про податок на додану вартість" (з урахуванням змін та доповнень) в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 34955,00 грн., в т.ч. у листопаді 2008 року у сумі 7975,00 грн., у грудні 2008 року - 14459,00 грн., у травні 2009 року - 12521,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 20 жовтня 2008 року між ТОВ "Укрнафтосоюз" та ПП "Спичка" був укладений договір на транспортно-експедиційні послуги на перевезення вантажу.

Крім того, між ТОВ "Укрнафтосоюз" та ПСГП "Сподобівське" укладено договір відповідального зберігання нафтопродуктів від 20 жовтня 2008 року №011008-х, відповідно до п.п. 1.1 договору предметом договору є: приймання, зберігання та відвантаження нафтопродуктів, відповідно до умов п.п. 4.1 договору, вартість послуг з прийому, зберіганню та відвантаженню однієї тони нафтопродуктів складається з вартості робіт з прийому нафтопродуктів, вартості зберігання та вартості відвантаження нафтопродуктів.

За отримані за договором послуги ТОВ "Укрнафтосоюз" сплатило на користь ПСГП "Сподобівське" винагороду: 39875,00 грн. та ПДВ - 7975,00 грн., акт від 31.10.2008 року №1; 72295,10 грн. та ПДВ - 14459,00 грн. акт від 23.12.2008 року №3; 62607,33 грн. та ПДВ 12521,47 грн.

Тобто, на виконання умов договорів з приймання, зберігання та відвантаження нафтопродуктів, позивачем сплачено ПСГП "Сподобівське" у періоді, що перевірявся грошові кошти, а в свою чергу отримало від ПСГП "Сподобівське" приймання, зберігання та відвантаження нафтопродуктів, що підтверджується видатковими накладними.

Протягом виконання сторонами договору ПСГП "Сподобівське" видавало податкові накладні. Здійснення ПСГП "Сподобівське" приймання, зберігання та відвантаження нафтопродуктів було повністю використано ТОВ "Укрнафтосоюз" у власній господарській діяльності, що має підтвердження договорами та Деклараціями про валютні цінності.

Позивач у ході судового розгляду підтвердив укладення та виконання договорів приймання, зберігання та відвантаження нафтопродуктів нафтопродуктів із ПСГП "Сподобівське" №011008 від 20.10.2008 року, додаткової угоди №1 до договору відповідального зберігання нафтопродуктів №011008-х від 20.10.08р., додаткової угоди №2 до договору відповідального зберігання нафтопродуктів №011008-х від 20.10.08, а також договору на транспортно-експедиційні послуги на перевезення вантажу від 20.10.2008 року.

Згідно п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, суд приходить до висновку, що ПСГП "Сподобівське" мало право видавати податкові накладні на адресу позивача , а ТОВ "Укрнафтосоюз" правомірно віднесло суми зазначені в податкових накладних до складу податкового кредиту.

Крім цього, згідно п.4 ст.91 Цивільного Кодексу України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно із ст.18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що якщо на момент здійснення господарських операцій, продавець знаходився в Єдиному державному реєстрі, а також мав свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість, віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість за такими операціями є обґрунтованим. Визнання суб’єкта господарювання банкрутом та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Крім того, суд аналізуючи положення вище зазначених нормативно правових актів приходить до висновку, що покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Також суд зазначає, що відповідно до вимог п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п.5.2.1. п.5.2 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати), це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку (п. 5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”).

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позовної заяви та наданих позивачем суду документів –договорів, актів виконаних робіт, розрахункових документів, податкових накладних, усі роботи, а саме: приймання, зберігання та відвантаження нафтопродуктів, були використані позивачем у його господарської діяльності з метою отримання прибутку. Виконані роботи були прийняті ТОВ "Укрнафтосоюз" згідно актів прийому-передачі виконаних робот, на адресу замовника були виписані відповідні податкові накладні. Вартість виконаних робіт ПСГП "Сподобівське" була сплачена у повному обсязі згідно платіжних доручень.

Доказів того, що придбані роботи, а саме: приймання, зберігання та відвантаження нафтопродуктів, не були використані в господарської діяльності ТОВ "Укрнафтосоюз", відповідачем у відповідності до вимог ст.. 71 КАС України суду надано не було.

Таким чином суд приходить до висновку, що позивачем документально підтверджено використання ТОВ "Укрнафтосоюз" у своєї господарської діяльності усіх робіт виконаних ПСГП "Сподобівське".

Позивач на підставі пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" відніс до валових витрат вартість придбаних робіт, а саме: приймання, зберігання та відвантаження нафтопродуктів,, з урахуванням яких сформовано податковий кредит ТОВ "Укрнафтосоюз" і заявлено до відшкодування ПДВ.

Виходячи з наведеного, суд вважає позовні вимоги ТОВ "Укрнафтосоюз" обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтосоюз" до Державної податкової інспекції в Московському районі міста Харкова про скасування рішення -задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення від 25.09.2009 року № 0001312302/0 та № 0001322302/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтосоюз" судові витрати в розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України –з дня складення в повному обсязі, та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 04.12.2009 року

Суддя                                                                       І.С.Чалий