Постанова № 7040730, 02.12.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 грудня 2009 р.№2-а- 39606/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі:

головуючого судді - Ральченка І.М.

при секретарі судового засідання -Кіт. С.В.

за участі представників:

позивача - Цимбалюка В.Д.

відповідача - Галаган О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Опторг"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

про про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов"язання вчинити дії, визнання недійсною та зняття податкової застави ,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Опторг" звернулось до суду із позовом, у якому просило з урахуванням змінених позовних вимог визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення №000131505/0 від 24.12.2008 року, №000131505/1 від 23.01.2009 року, зобов"язати ДПІ у Київському районі м. Харкова включити до акту перевірки від 11.12.2008 року суму податкового зобов"язання за серпень, вересень 2008 року у розмірі 130000 грн., податкового кредиту за серпень 2008 року у розмірі 989758 грн., відкликати сформовані на підставі зазначеного акту податкові вимоги, визнати недійсною та зняти податкову заставу №22646333 від 19.02.2009 року. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем у податковій декларації по податку на додану вартість за серпень 2008 року визначене зобов"язання у розмірі 712773 грн., однак 130000 грн. відповідачем не визнані з огляду на незазначення позивачем у графі 5 контрагента, у зв"язку з операціями з яким виникли вказані податкові зобов"язання. З таким висновком позивач не погоджується, оскільки фактично суми декларовані, а допущені помилки при заповнені податкової декларації позивачем виправлені шляхом надання уточнюючого розрахунку. Крім того, відповідачем зроблений висновок про завищення позивачем податкового кредиту у серпні та вересні 2008 року на суму 989758 грн., оскільки контрагентом позивача - підприємством футбольний клуб "Арсенал" не включені зазначені суми податку на додану вартість до податкових зобов"язань у вказаний період. Однак, позивач не повинен нести відповідальність за несплату чи невідображення податкових зобов"язань у податковій звітності. Таким чином винесені на підставі проведеної перевірки та складеного акту податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, а рівно і направлені позивачу перша та друга податкові вимоги та застосована податкова застава. На підставі викладеного, просили адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала у повному обсязі. На підтвердження своєї позиції вказала, що перевіркою встановлено, що сума у розмірі 130000 грн. не включена позивачем до складу податкових зобов'язань з ПДВ, про що свідчить декларація з ПДВ за серпень 2008 року №172324. Вказана сума зобов'язання з ПДВ відповідно до чинного законодавства не може бути відображена в графі «інші»додатку 5 декларації. Відповідно до п.4.2 Порядку у складі декларації повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, у тому числі розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість. В рядку «інші»відображаються виключно операції поставки товарів (послуг) неплатникам податку на додану вартість та/або не ідентифікованим особам. Отже, операції з поставки товару контрагенту ТОВ «ПК «Арсенал»не підлягають включенню в рядок «інші». ТОВ «Арсенал-Оптторг»задекларувало податковий кредит по взаємовідносинам з контрагентом Підприємство футбольний клуб «Арсенал»у серпні 2008 року - 712 423 грн., у вересні 2008 року-277 335 грн. Однак, контрагентом позивача підприємством ФК «Арсенал»зазначені суми ПДВ не включено до складу податкових зобов'язань. До того ж, підприємство ФК «Арсенал»не подає податкову звітність з ПДВ до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова. ТОВ «Арсенал-Оптторг»під час перевірки не надано доказів використання у межах власної господарської діяльності ТМЦ придбаних в межах договорів поставок у контрагента підприємство ФК «Арсенал». Отже, висновки ДПІ у Київському районі м. Харкова, що зроблені у зв»язку з проведеною перевіркою, є обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству. Таким чином, прийняті податкові повідомлення-рішення є дійсними та не підлягають скасуванню. На підставі викладеного представник відповідача просила відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Вислухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи судом встановлене наступне.

У період з 05.12.2008 року по 09.12.2008 року фахівцями Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова проведена невиїзна документальна перевірка податкових декларацій з ПДВ за серпень, вересень 2008 року товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Оптторг".

За результатами перевірки складений акт від 11.12.2008 року №6706/15-509/35699388, яким зафіксовано наступне: в порушення п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року занижено суму податкового зобов"язання у серпні 2008 року на загальну суму 130000 грн.; завищено суму податкового кредиту на загальну суму 989758 грн., у тому числі по декларації з податку на додану вартість за серпень 2008 року на суму 712423 грн., по декларації з податку на додану вартість за вересень 2008 року на суму 277335 грн.

На підставі проведеної перевірки та складеного акту ДПІ у Київському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення-рішення №000131505/0 від 24.12.2008 року, яким позивачу визначено податкове зобов"язання з податку на додану вартість у розмірі 1539927 грн., з яких за основним платежем - 1119758 грн., за штрафними санкціями - 420169 грн.

Не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивачем останнє оскаржено до ДПІ у Київському районі м. Харкова. За результатами розгляду скарги податкове повідомлення-рішення залишено без змін, прийняте рішення №000131505/1 від 23.01.2009 року.

В подальшому ДПІ у Київському районі м. Харкова на адресу позивача направлені перша податкова вимога від 17.02.2009 року №1/225 та друга податкова вимога від 24.03.2009 №2/395, які позивачем отримані.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У відповідності до п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими частково з огляду на наступне.

ДПІ у Київському районі м. Харкова висновок про завищення позивачем податкового кредиту у серпні та вересні 2008 року на суму 989758 грн. зроблений на підставі взаємовідносин ТОВ "Арсенал-Оптторг" з підприємством футбольний клуб "Арсенал" та невключення останнім зазначеної суми податку на додану вартість до податкових зобов"язань у вказаний період.

Судом встановлено, що протягом серпня - вересня 2008 року позивач мав господарські відносини із підприємством футбольний клуб "Арсенал".

У виконання зобов"язань між сторонами позивачу підприємством футбольний клуб "Арсенал" наданий ряд податкових накладних, що маються в матеріалах справи, загальна сума податку на додану вартість за якими склала 989758 грн., яка була включена ТОВ "Арсенал-Оптторг" до складу податкового кредиту. При цьому реальність зобов"язань та належне їх виконання відповідачем не заперечується.

Щодо посилань ДПІ у Київському районі м. Харкова на невідображення зазначених операцій контрагентом у податковій звітності суд зазначає наступне.

На час здійснення господарських операцій (за якими податкова інспекція не визнала обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ) контрагент був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Статтею 18 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” установлено таке. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

У п. 1.3 ст. 1 Закону № 168/97-ВР платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п. 10.2 ст. 10 того самого Закону платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п. 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем, отже ТОВ "Арсенал-Оптторг" не несе відповідальності за невключення контрагентом до податкових зобов"язань сум ПДВ визначених у податкових накладних.

Крім того, в подальшому контрагентом - підприємством футбольний клуб "Арсенал" у податковій звітності відображене зобов"язання з податку на додану вартість у розмірі 277297,47 грн., що виникло внаслідок господарських операцій із позивачем. Такі дані представником відповідача у судовому засіданні підтверджені та не заперечувались.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про правомірність дій позивача в даному випадку та про недійсність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ДПІ у Київському районі м. Харкова в частині донарахування позивачу податкового зобов"язання з податку на додану вартість у розмірі 989758 грн.

Стосовно твердження відповідача щодо заниження ТОВ "Арсенал-Оптторг" суми податкового зобов"язання з податку на додану вартість у серпні 2008 року на загальну суму 130000 грн. суд зазначає наступне.

У відповідності до п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

У виконання зазначеної вимоги закону ТОВ "Арсенал-Оптторг" до ДПІ у Київському районі м. Харкова подана податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2008 року, у якій визначене зобов"язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 712773 грн.

Додаток №5 до податкової декларації містить розшифровку податкових зобов"язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, де у графі платник податку-покупець у зв"язку з обмеженою кількістю рядків зазначено окремо три контрагента, інша частина зобов"язання відображена у графі "інші".

В подальшому, у виправлення помилок, допущених при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2008 року, позивачем до ДПІ у Київському районі м. Харкова у березні 2009 року подано уточнюючий розрахунок податкових зобов"язань у зв"язку з виправленням самостійно виявлених помилок, який містить повну розшифровку податкових зобов"язань у розрізі контрагентів, у томі числі зобов"язання у розмірі 780000 грн., з яких 130000 грн. - ПДВ, сформоване на підставі податкових накладних №828 від 28.08.2008 року та №830 від 30.08.2008 року, наданих позивачем покупцю ТОВ "ПК "Арсенал".

При цьому загальна сума податкового зобов"язання з податку на додану вартість не змінена та залишилась на рівні 712773 грн., виправлення помилок стосувалась лише форми та порядку заповнення податкової декларації.

Фактично позивачем здійснено декларування зобов"язання з податку на додану вартість у розмірі 130000 грн. при поданні первісної декларації за серпень 2008 року, оскільки дана декларація не містила лише конкретизації цієї суми та окремого зазначення контрагента, яким вона сплачена. Аналіз реєстру виданих ТОВ "Арсенал-Оптторг" податкових накладних за серпень 2008 року підтверджує, що позивачем товариству з обмеженою відповідальністю "ПК "Арсенал" у вказаний період видані податкові накладні №828 від 28.08.2008 року на суму 180000 грн., у тому числі ПДВ - 30000 грн., та №830 від 30.08.2008 року на суму 600000 грн., у тому числі ПДВ - 100000 грн.

Суд зазначає, що позивачем дійсно допущені помилки при заповненні декларації з податку на додану вартість за серпень 2008 року, але з огляду на те, що виправлення їх полягає лише у додатковому зазначені контрагента, проведені операції з яким включені до первісної декларації, та загальна сума податкових зобов"язань залишена без змін, такі помилки не можуть бути підставою для висновку про заниження позивачем податкових зобов"язань.

Отже, висновок ДПІ у Київському районі м. Харкова щодо заниження позивачем зобов"язань з податку на додану вартість в цій частині є хибним, податкові повідомлення-рішення, прийняті у зв"язку з цим, підлягають скасуванню.

Щодо скасування податкових вимог слід зазначити, що відповідно до приписів підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" при зверненні платника податків до суду із позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті і прийняття відповідного рішення.

У той же час податковий борг - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Таким чином, податковий борг виникає, зокрема, у разі не сплати у встановлений строк податкового зобов'язання, узгодженого в адміністративному порядку.

Із матеріалів справи вбачається, що рішення за наслідками розгляду скарги ТОВ «Арсенал-Оптторг»23.01.2009 року листом ДПІ у Київському районі м. Харкова №1159/10/15-520 направлено на адресу позивача, отримане останнім 26.01.2009 року.

Отже, в силу частина п'ята пункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" дане податкове зобов»язання є узгодженим, оскільки процедура адміністративного оскарження закінчується останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі, коли така заява не була подана у зазначений строк.

Відповідно до п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону сума узгодженого платником податків податкового зобов'язання не сплачена у встановлений строк визнається сумою податкового боргу платника податків.

Для випадків апеляційного порядку узгодження сум податкового зобов'язання строк сплати визначається пунктом 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" і становить десять днів.

Однак у разі несвоєчасного звернення платником податку до суду (поза межами строку сплати узгодженого в апеляційному порядку податкового зобов'язання, але в межах строків давності, як це передбачено підпунктом 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами") несплачене податкове зобов'язання, процедура апеляційного оскарження якого була завершеною, перетворюється на податковий борг платника податків у силу прямого припису пункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

При цьому порядок погашення податкового боргу регулюється нормами статей 6-15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Ці норми не передбачають зупинення процедур погашення, у тому числі примусового стягнення податкового боргу в разі оскарження платником податків до суду раніше узгодженої суми податкового зобов'язання.

Виходячи з наведеного, оскарження платником податків до суду суми податкового зобов'язання, узгодженого в апеляційному порядку, поза межами строку сплати такого податкового зобов'язання не надає відповідному податковому зобов'язанню статусу неузгодженого. Відтак, зазначена сума залишається податковим боргом платника податків.

Таким чином, податкові вимоги від 17.02.2009 року №1/225 та від 24.03.2009 №2/395 є законними та скасуванню не підлягають.

В частині позовних вимог щодо визнання недійсною та скасування податкової застави №22646333 від 19.02.2009 року суд вказує наступне.

Відповідно до положень п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Згідно з підпунктом 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 вищезазначеного Закону право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні.

Підпунктом 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобовязань або податкового боргу.

Рішенням Конституційного суду України від 24 березня 2005 року № 2-рп/2005 у справі № 1-9/2005 за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 1.17 ст. 1, ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(справа про податкову заставу) визнані такими, що не відповідають Конституції України, положення підпункту 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в частині поширення податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу. Положення підпункту 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення, тобто з 24 березня 2005 року. При цьому Конституційний Суд України в своєму Рішенні зазначив, що розмір податкової застави повинен відповідати сумі податкового зобовязання, що забезпечувало б конституційну вимогу справедливості та розмірності. Розмірність, на думку Конституційного Суду України, як елемент принципу справедливості передбачає встановлення публічно-правового обмеження розпорядження активами платника податків за несплату чи несвоєчасну сплату податкового зобовязання та диференціювання такого обмеження залежно від розміру несплати платником податкового боргу.

Як вбачається із оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №000131505/0 від 24.12.2008 року податкові зобовязання позивача становили 1539927 грн. Однак, податковим органом податкова застава застосована на всі активи ТОВ „Арсенал-Оптторг” без урахування конкретного розміру зобовязання, що є неприпустимим.

Таким чином, передача всіх активів ТОВ „Арсенал-Оптторг” у податкову заставу суперечить положенням Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», є незаконною та підлягає скасуванню.

Щодо вимог позивача в частині зобов"язання ДПІ у Київському районі м. Харкова включити до акту перевірки від 11.12.2008 року суму податкового зобов"язання за серпень, вересень 2008 року у розмірі 130000 грн., суд вказує таке.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Акт ДПІ є документом внутрішньої діяльності податкового органу, не містить у собі будь-яких владних управлінських приписів, а тому не є рішенням субєкта владних повноважень у сфері публічно-правових відносин. З огляду на зазначене, акт ДПІ не може бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства через відсутність публічно-правового спору.

За таких обставин, суд вважає, що адміністративний позов в цій частині не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому провадження у справі слід закрити у відповідності до п.1 ч.1 ст.157 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 94, 104, 159, 160-162 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Опторг" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов"язання вчинити дії, визнання недійсною та зняття податкової застави задовольнити частково.

Визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова №000131505/0 від 24.12.2008 року, №000131505/1 від 23.01.2009 року.

Визнати недійсною та скасувати податкову заставу від 19.02.2009 року №22646333 про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна всіх активів товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Опторг".

Закрити провадження у справі в частині вимог щодо зобов"язання ДПІ у Київському районі м. Харкова включити до акту перевірки від 11.12.2008 року суму податкового зобов"язання за серпень, вересень 2008 року у розмірі 130000 грн., податкового кредиту за серпень 2008 року у розмірі 989758 грн.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня виготовлення постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений 07 грудня 2009 року.

Суддя Ральченко І.М.