Постанова № 7040590, 24.06.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 червня 2009 р. № 30348/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тацій Л.В. при секретарі судового засідання Андрієць М. О.

за участю:

представника позивача Малахова Ю. А.,діє за дорученням № 61/10/10-025 від 08.01.09

представника відповідача 1 Маслієва С. І., діє за дорученням № 1 від 02. 02. 2009 року

представник відповідача 2 - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ДПІ в Київському районі м.Харкова

до ТОВ"МТЗ-ФЕД" ПП"Остекс" пропро стягнення суми ,

встановив:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з Приватного підприємства «Остекс»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МТЗ-ФЕД»все отримане по угоді, а саме 652026,00 грн.; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МТЗ ФЕД»на користь держави грошові кошти у сумі 652026,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі, в обґрунтування якого зазначив наступне. ДПІ у Київському районі м. Харкова проведена виїзна планова перевірка ТОВ «МТЗ-ФЕД»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 09.01.07 року по 31.03.08 року. Перевіркою встановлено, що 22.06.2007 року між ТОВ "МТЗ-ФЕД" (покупець) укладено договір поставки з ПП "Остекс" (постачальник) №136К/07 на поставку агрегатного станка 483902М у кількості 1 шт., вартістю 580026,00 (у тому числі ПДВ 96671,00 грн.) та ящиків № 920.253-01-М у кількості 1000 шт. на суму 72000,00 грн. Відповідно до п. 2 вищезазначеного договору, загальна сума договору складає 652026,00 грн., в тому числі ПДВ 108671,00 грн. На виконання умов договору, відповідно до видаткової накладної від 04.07.2007 р. № 1353 ТОВ "МТЗ-ФЕД" отримало агрегатний станок та ящики на загальну суму 652026,00 грн. ПП "Остекс" видано податкову накладну №1353/1 від 04.07. 2007 року на загальну суму 652026,00 грн. (у тому числі ПДВ 108671,00 грн.). Розрахунок по вищезазначеному договору здійснений наступним чином: розрахунок за отримані ящики сплачено у грошовій формі через розрахунковий рахунок у сумі 72000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №167 від 29.08.2007 р.; розрахунок за отриманий агрегатний станок у сумі 580026,00 грн. здійснений шляхом передачі простих векселів, емітентом яких є ТОВ "МТЗ-ФЕД", що підтверджується актом приймання-передачі векселів від 06.09.2007 р. Перевіркою встановлено, що векселя виписані ТОВ "МТЗ-ФЕД" в оплату за товар ПП "Остекс" до сплати не предявлялися, грошові кошти не перераховувалися. Таким чином, на думку позивача, в порушення п.5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ТОВ "МТЗ-ФЕД" завищено суму скоригованих валових витрат у 4 кварталі 2007 р. в сумі 483355,00 грн. Під час проведення перевірки ДПІ направлено запит на проведення зустрічної перевірки ПП "Остекс". Листом Макіївської ОДПІ №17251/07/23-311 від 23.06.2008 р. повідомлено, що провести зустрічну перевірку ПП "Остекс" немає можливості у звязку з тим, що невстановлене місцезнаходження підприємства (акт про незнаходження підприємства за адресою від 08.10.2007 р. №1256/23-5, від 18.06.2008 р. №653/23-3). Відповідно до протоколу допиту свідка від 14.05.2008 р., здійсненого слідчим ОВС СВ ДПА у Донецькій області Сітінським В. Ф., встановлено, що директором ПП "Остекс" у 2005-2006 роках була ОСОБА_1, яка зазначила, що фактично фінансово-господарською діяльністю ПП "Остекс" не займалася, раз на місяць підписувала податкову звітність ПП "Остекс", на момент підписання якої вона вже була заповнена показниками результатів діяльності. Через деякий час було переоформлено ПП "Остекс", але ніяких фінансових та банківських документів новому власнику ПП "Остекс" не передавала. У постанові про порушення кримінальної справи від 25.04.2008 р. слідчий ОВС СВ ПМ ДПА в Донецької області капітан податкової міліції Сітінський В.Ф. зазначає, що ПП "Остекс" було долучене до діяльності "конвертаційного" центру. Позивач вважає, що договір поставки укладений між ПП "Остекс" та ТОВ "МТЗ-ФЕД" від 22.06.2007 р. №136К-07 є нікчемною угодою, оскільки господарське зобовязання купівлі-продажу порушує публічний порядок, завищуючи валові витрати ТОВ "МТЗ-ФЕД", умисно занижує базу оподаткування по податку на прибуток та податок на додану вартість.

Представник відповідача, ТОВ "МТЗ-ФЕД", проти позову заперечував в повному обсязі, о обґрунтування своїх доводів посилався на наступне. Між ТОВ "МТЗ-ФЕД" та ПП "Остекс" укладено договір №136К/07 від 22.06.2007 р. про поставку агрегатного станка марки 483902М у кількості 1 шт. та ящиків марки № 920.253-01-М у кількості 1000 шт. На виконання умов договору у липні 2007 р. ТОВ "МТЗ-ФЕД" було отримано агрегатний станок на суму 590901,60 грн. та ящиків на суму 72000 грн. За придбаний товар ТОВ "МТЗ-ФЕД" здійснив розрахунок частково у грошовій формі, що підтверджується платіжним дорученням № 167 від 29.08.2007 р. на суму 72000,00 грн. у тому числі ПДВ 12000,00 грн., а на залишок у сумі 580026,00 грн. були передані векселя, емітовані ТОВ "МТЗ-ФЕД" (акт приймання-передачі векселів від 06.09.2007 р.). Розрахунки здійснені між сторонами є свідченням виконання господарських зобов'язань за даною угодою, а обрана сторонами форма розрахунків не суперечить діючому законодавству та передбачена п. 4.3 договору поставки №136К/07 від 22.06.2007 р. Також, представник відповідача вказав, що надані до матеріалів справи протокол допиту свідка ОСОБА_1. від 14.05.2008 р., яка у період 2005-2006 роках була директором та засновником ПП "Остекс", ніяким чином не стосуються спірної угоди, оскільки згідно нотаріально завіреного договору від 14.04.2006 р. вона здійснила продаж приватного бізнесу громадянину ОСОБА_2, з яким у 2007 році ТОВ "МТЗ-ФЕД" мало господарські стосунки. Згідно постанови слідчого ОВС СВ ПМ ДПА в Донецькій області капітана податкової міліції Сітінського В.Ф. від 25.04.2008 р., проти ОСОБА_2 не було порушено кримінальної справи.

Крім того, представник відповідача зазначив, що відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. Зазначений строк позивачем пропущений.

Відповідач, ПП "Остекс", свого представника в судове засідання не направив, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Крім того, в порядку ст. 39 КАС України, ПП «Остекс», місце фактичного перебування якого невідоме судом було здійснено виклик через засоби масової інформації за останнім відомим місцем його перебування на території України, а саме через газету «Урядовий курєр»в номері 100 (4006) від 6 червня 2009 року (а. с. 126).

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Разом з тим, Кодексом адміністративного судочинства не врегульовано питання можливості розгляду справи за відсутності відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, який не є субєктом владних повноважень. Згідно з ч. 7 ст. 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Таким чином, у звязку з неврегульованістю Кодексом адміністративного судочинства України питання про можливість розгляду справи за відсутності відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, який не є субєктом владних повноважень, суд вважає за необхідне застосувати аналогію закону. Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів. Враховуючи викладене, беручи до уваги, що відповідач не прибув в судове засідання, причин неприбуття суду не повідомив, є належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію, ТОВ "МТЗ-ФЕД" (код ЄДРПОУ 34757430) є юридичною особою, зареєстровано Виконавчим комітетом Харківської міської ради 09.01.2007 р. за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 132 (а. с. 50). Відповідно довідки від 10.01.2007 р. № 12, ТОВ "МТЗ-ФЕД" взято на облік платника податків у ДПІ Київського району м. Харкова (а. с. 53-54).

ПП "Остекс" ( код ЄДРПОУ 33504933) зареєстровано як юридична особа 31.05.2005 р. за адресою: Донецька область, м. Макіївка, вул. Цигалова, буд. 6, відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а. с. 66-67). Відповідно до довідки № 117/10/29-013-4 від 04.05.2006 р. ПП "Остекс" перебуває на обліку як платник податків в ДПІ Червоногвардійського району м. Макієвка, Донецької області (а. с. 68).

Згідно ст. 80 ЦК України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Укладені юридичною особою угоди за межами її правоздатності є недійсними.

Відповідно до ст.104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного Державного Реєстру запису про її припинення. Факт вилучення юридичної особи з державного реєстру підтверджується відповідною довідкою.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 03. 06. 2009 року за № 513346 ПП "Остекс" значиться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій, і на час укладання договору, і на час розгляду справи в суді, та має ознаки юридичної особи з відповідними правами та обовязками.

ДПІ у Київському районі м. Харкова у позові просить суд стягнути з ТОВ "МТЗ-ФЕД" на користь держави грошові кошти у сумі 652026,00 грн., посилаючись на ч. 1 ст. 208 ГК України, оскільки позивач вважає, що господарські зобовязання, які виникли на підставі договору поставки від 22.06.2007 року за № 136 К/07, укладеним між ТОВ «МТЗ ФЕД» та ТОВ «Остекс», є недійсними, а сама угода - нікчемною, оскільки згідно ст. 228 ЦК України порушує публічний порядок.

Судом встановлено, що відовідно до акту перевірки від 09.07.2008 р. №3766/23-506/34757430 (а. с. 10-35), підприємством ТОВ "МТЗ-ФЕД" покупцем було укладено договір поставки №136К/07 від 22.06.2007 р. з ПП "Остекс" - постачальником (м. Макіївка, Донецької області, код ЄДРПОУ 33504933 ) на поставку агрегатного станка 483902М у кількості 1 шт. вартістю 580026,00 та ящиків №920.253-01-М у кількості 1000 шт. на суму 72000,00 грн. (а. с. 36-37). Загальна вартість договору становить 652026,00 грн., у тому числі ПДВ 108671,00 грн. На виконання умов зазначеного договору, у липні 2007 р. ТОВ "МТЗ-ФЕД" було отримано агрегатний станок на суму 590901,60 грн. та ящиків на суму 72000 грн. Здійснення господарської операції не заперечується сторонами по справі та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами: видатковою накладною №1353 від 04.07.2007 року (а. с. 38); податковою накладною №1353/1 від 04.07.2007 року (а. с. 40); копією витягу з книги видачі довіреностей на отримання товару від 04.07.2007 року (а. с. 137); прибутковою накладною №2-00000046 від 04.07.2007 року (а. с. 139). Розрахунок по даній господарський операції було проведено у грошовій формі у сумі 72000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 167 від 29.08.2007 року (а. с. 138), а на залишок суми у розмірі 580026,00 грн. ТОВ "МТЗ-ФЕД" видані прості векселя, емітером яких є ТОВ "МТЗ-ФЕД", що підтверджується актом приймання-передачі векселів від 06.09.2007 року (а. с. 140).

Згідно ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобовязання припиняються частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до абз. 3 ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобовязання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобовязання щодо платежу за векселем.

В частині 1 ст. 14 Закону України "Про цінні папери і фондовий ринок" визначено поняття, відповідно до кого вексель цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобовязання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Сторони у договірних відносинах самостійно визначають порядок припинення зобовязань. Закон передбачає можливість припинення грошових зобовязань за договором шляхом видачі векселів, компенсуючи їх грошовим зобовязанням щодо платежу за векселем. Право вимоги про сплату певної грошової суми за векселем належить векселедержателю. Не предявлення векселедержателем до сплати векселя не породжує негативних наслідків для зобов'язаної за векселем особи і не змінює вартісні показники документів, наданих при продажу товару, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Дана господарська операція була відображена ТОВ «МТЗ ФЕД» у звітах з податку на прибуток у третьому кварталі 2007 року та податку на додану вартість у липні 2007 року, що підтверджується і відомостями акту перевірки ДПІ від 09.07.2008 р. №3766/23-506/34757430 (а. с. 26-27), контролюючим органом не встановлено відхилень показників відповідних видів податків у ці періоди за даними перевірки.

Крім того, в наданому суду акті перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова від 09.07.2008 р. №3766/23-506/34757430, немає посилань на нікчемність угоди, укладеної між ПП "Остекс" та ТОВ "МТЗ-ФЕД" від 22.06.2007 р. №136К/07. Дане питання при перевірці взагалі не досліджувалось та не обґрунтовувалось.

Позивач також зазначив, що під час проведення перевірки він направив запит на проведення зустрічної перевірки ПП "Остекс". Листом Макіївської ОДПІ від 23.06.2008 року №17251/7/23-311 повідомило, що провести зустрічну перевірку ПП "Остекс" немає можливості у звязку з тим, що не встановлено місцезнаходження підприємства (акт про незнаходження підприємства за адресою від 08.10.2007 р. №1256/23-5, від 18.06.2008 р. №653/23-3).

Суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем не надано доказів направлення ним запиту для проведення зустрічної перевірки та отримання відповідей від Макіївської ОДПІ, тому доводи позивача, які ґрунтуються на результатах акту перевірки у ході судового засідання не знайшли свого документального підтвердження.

Зі змісту наданих позивачем до матеріалів справи копій постанови про порушення кримінальної справи від 25.04.2008 року (а. с. 42-44) та протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_1. від 14.05.2008 року (а. с. 45-47) вбачається, що слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА у Донецькій області капітаном податкової міліції Сітінським В.Ф. були взяті свідчення у громадянки ОСОБА_1. яка у 2005-2006 роках була директором та засновником приватного підприємства "Остекс". Слідчому пояснила, що вона фінансово-господарської діяльністю ПП "Остекс" не займалася, раз на місяць підписувала податкову звітність підприємства, на момент підписання якої вона вже була заповнена показниками результатів діяльності. Підписувала декларації лише декілька місяців після відкриття підприємства, хто ставив підписи на податковій звітності за її відсутності вона не знає. Через деякий час було прийнято рішення про переоформлення ПП "Остекс", але ніяких документів, печаток ПП "Остекс" новому власнику вона не передавала.

Як вбачається з договору купівлі - продажу майнових прав від 14.04.2006 року (а. с. 69-70), Масленікова І.М. передала у власність громадянину ОСОБА_2 право засновника приватного підприємства "Остекс".

08.02.2008 року ОСОБА_2 за власним рішенням продав, а ОСОБА_3 купив належні продавцеві права власника приватного підприємства "Остекс". Договір посвідчено приватним нотаріусом Хмельницьким О.О. (а. с. 73-74).

Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент укладання спірної угоди керівником ПП "Остекс" був ОСОБА_2, відносно якого у постанові від 25.04.2008 року не було порушено кримінальної справи.

Позивач вбачає в укладеному договорі порушення публічного порядку, посилаючись на ст. 228 Цивільного кодексу України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок є нікчемним. При цьому ДПІ у Київському районі м. Харкова не надає жодного доказу спрямованості дій сторін за договором на ті обставини, з якими закон пов'язує нікчемність правочину, зокрема: пошкодження чи знищення майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, не вказує особу, конституційні права і свободи якої порушує спірна угода.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами у адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Позивач не надав суду доказів нікчемності угоди від 22.06.2007 р. № 136К/07.

Крім того, позивач застосовує до спірного договору термін "нікчемний" та вважає, що відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України позовна давність у десять років застосовується до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину.

Стосовно вимог позивача про необхідність застосування наслідків, передбачених ст. 208 Господарського кодексу України, а саме стягнення в дохід держави з ПП «Технотрейдцнтр»грошових коштів у сумі 590901,60 грн., суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України якщо господарське зобовязання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторонни стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Для стягнення цих санкцій є необхідною наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування ПДВ у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Згідно з частиною 1 статті 208 ГК передбачені нею санкції застосовує лише суд. Це правило відповідає статті 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Оскільки зазначені санкції є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то вони належать не до цивільно-правових, а до адміністративно-господарських санкцій як такі, що відповідають визначенню, наведеному в частині першій статті 238 ГК України.

Суд зазначає, що встановлені частиною 1 статті 208 ГК санкції можуть бути застосовані лише з дотриманням строків, установлених статтею 250 цього Кодексу, протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня порушення субєктом установлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Позивачем строки застосування адміністративно-господарських санкцій пропущено. Крім того, оскільки судом встановлено, що господарське зобовязання, укладене між ТОВ «МТЗ ФЕД»та ПП «Остекс» щодо поставки станка, відповідає вимогам законодавства, то застосування санкцій, передбачених ст. 208 ГК України, не відповідає діючому законодавству.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Як вбачається з матеріалів справи, обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, не підтверджені належними доказами. Крім того, позивач допускає вільне тлумачення норм чинного законодавства та виходить за межі повноважень.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги позивача про стягнення з приватного підприємства "Остекс" (код 33504933) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МТЗ-ФЕД" (код 34757430) всього отриманого по угоді, укладеної між сторонами 22.06.2007 року №136К/07, у сумі 652026,00 грн., суд зазначає наступне.

Органи державної податкової служби, вказані в абзаці першому ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», на підставі п. 11 цієї статті можуть звертатись до судів із позовами про визнання угоди недійсною і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами. Закон не надає право податковим інспекціям звертатись до суду з позовом про стягнення на користь субєкта господарювання. Дана вимога не відповідає приписам закону, заявлена з перевищенням наданих повноважень, а тому задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Як вбачається з матеріалів справи, обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, не підтверджені належними доказами. Крім того, позивач допускає вільне тлумачення норм чинного законодавства та виходить за межі повноважень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст. 19 Конституції України, ст.ст. 80,91,104, 228, 257, 598 Цивільного кодексу України, ст. ст. 208, 250 Господарського Кодексу України, ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", ст. 14 Закону України "Про цінні папери і фондовий ринок", ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст.ст. 17, 69, 70, 71, 94, 112, 136, 160, 161, п. 4 ч. 2 ст. 162, ст.ст. 163, 167, 186, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції в Київському районі м. Харкова до товариства з обмеженою відповідальністю «МТЗ -ФЕД», приватного підприємства «Остекс»про стягнення заборгованості відмовити в повному обсязі

2. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

У повному обсязі постанова виготовлена 26 червня 2009 року.

Суддя Тацій Л.В.