Постанова № 7040196, 25.11.2009, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.ПолтаваСправа № 2а-45788/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Бойка С.С.,

при секретарі –Я.А.Мокляк,

за участю:

представника позивача - Курило Н.В.

представника відповідача - Сухоруков О.А.

представника третьої особи - Кожушко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Зернопродукт"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро скасування податкових повідомлень-рішень №0000832310/0 від 28.10.2008року, №0000832310/1 від 15.01.2009 року, №0000832310/2 від 26.03.2009 року, №0000842310/0 від 28.10.2008 року, №0000842310/1 від 15.01.2009 року, №0000842310/2 від 26.03.2009 року, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Зернопродукт" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державна податкова інспекція у м. Полтавіпро скасування податкових повідомлень-рішень №0000832310/0 від 28.10.2008року, №0000832310/1 від 15.01.2009 року, №0000832310/2 від 26.03.2009 року, №0000842310/0 від 28.10.2008 року, №0000842310/1 від 15.01.2009 року, №0000842310/2 від 26.03.2009 року

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він правомірно сформував свій податковий кредит з ПДВ за грудень 2007 року та лютий 2008 року на загальну суму 11273,37 грн. Крім того позивач зазначає, що він відніс до валових витрат послуги по ремонту приміщень надані ТОВ "НВП "Укрбудсервіс" у встановленому законом порядку. Позивач вказує, що податковий орган протиправно ставить йому у вину формування податкового кредиту на підставі податкових накладних виданих ТОВ "НВП "Укрбудсервіс" яке має ознаки фіктивності, а також віднесення до валових витрат надані зазначеним товариством послуг з тих же підстав. Приватне підприємство "Зернопродукт" вказує, що діючим законодавством не передбачено обов'язку платника податків перевіряти на ознаки фіктивності свого контрагента.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в засіданні та у письмових запереченнях проти позову просив суд відмовити у його задоволенні посилаючись на те, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем правомірно на підставі Закону України "Про податок на додану вартість" та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в зв'язку із безпідставно завищеним позивачем податкового кредиту та протиправного віднесення наданих ремонтних послуг до валових витрат.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватного підприємства "Зернопродукт" (далі-відповідач)25.09.1998 року зареєстровано Виконавчим комітетом Полтавської міської ради як юридична особа (ідентифікаційний код 300063300).

З 29.09.1998 року позивач перебуває на податковому обліку у ДПІ у м.Полтаві та з 01.10.1998 року є платником ПДВ.

Працівниками відповідача в період з 29.08.2008 року по 09.10.2008 року було проведено планову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Приватним підприємством "Зернопродукт"за період з 01.01.2006 року по 31.03.2008 року.

За результатами перевірки 16.10.2008 року відповідачем складено акт №2014/23-8/30063300, в якому зафіксовано порушення Закону України "Про податок на додану вартість" та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме:

- п.п.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в частині заниження податку на прибуток за 2007 рік та 1 квартал 2008 року на суму 14092 грн. в тому числі: за 2007 рік в сумі 11462 грн. та 1 квартал 2008 року 2630 грн.

- п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в частині заниження податку на додану вартість за 2007 рік та 1 квартал 2008 року на суму 11273,37 грн. в тому числі: грудень 2007 року у сумі 9169,20 та лютий 2008 року в сумі 2104 грн.

На підставі вищенаведеного акту перевірки №2014/23-8/30063300 від 16.10.2008 року відповідачем 28.10.2008 року прийнято податкові повідомлення-рішення №0000832310/0 та №0000842310/0.

В зв'язку із незгодою позивача із податковими повідомленнями-рішеннями №0000832310/0 та №0000842310/0 від 16.10.2008 року, останній оскаржив їх в порядку процедури апеляційного узгодження в результаті чого податковим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення №0000832310/1 від 15.01.2009 року, №0000832310/2 від 26.03.2009 року, №0000842310/1 від 15.01.2009 року, №0000842310/2 від 26.03.2009 року якими залишено без змін вищенаведені податкові повідомлення-рішення від 16.10.2008 року.

З вимогою про визнання протиправними та скасування вищенаведених повідомлень-рішень позивач звернувся до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено);добросовісно;розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м.Полтаві№0000842310/0 від 28.10.2008 року, №0000842310/1 від 15.01.2009 року, №0000842310/2 від 26.03.2009 року, суд приходить до наступних висновків.

Згідно п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97-ВР (надалі – Закон України “Про ПДВ”) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до 7.4.1. Закону України “Про ПДВ” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Нормою п.п.7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України “Про ПДВ” встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту.

Відповідно до матеріалів справи, позивач, дійсно сформував податковий кредит у грудні 2007 року на суму ПДВ - 9169,20 грн. (податкова накладна №808 від 29.12.2007 року в матеріалах справи) та лютому 2008 року на суму ПДВ - 2104,17 грн. (податкова накладна №77 від 08.02.2008 року в матеріалах справи) на підставі податкових накладних виданих товариством з обмеженою відповідальністю "НВП"Укрбудсервіс" (ідентифікаційний код 34412236).

Згідно із п.п. 7.2.4. п.7.2 ст.7 Закону України “Про ПДВ” право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Пунктом 9.2 ст.9 Закону України “Про ПДВ” визначено, що будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Таким чином, ТОВ "НВП"Укрбудсервіс" зареєстровано як платник податку на додану вартість (ідентифікаційний код 34412236).

Відповідно до п.п. “Г” п.9.8 ст. 9 Закону України “Про ПДВ” встановлено, що реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо: особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Податковий орган не надав суду доказів в підтвердження анулювання свідоцтва платника ТОВ "НВП"Укрбудсервіс".

Виходячи з вищевикладеного, оскільки свідоцтво платника ПДВ ТОВ "НВП"Укрбудсервіс" анульовано не було, відповідно останнє товариство мало право на видачу податкових накладних №808 від 29.12.2007 року та №77 від 08.02.2008 року, а відповідно Приватне підприємство "Зернопродукт"правомірно сформувало свій податковий кредит за грудень 2007 року на суму ПДВ - 9169,20 грн. та лютий 2009 року на суму ПДВ - 2104,17 грн. на підставі вищенаведених податкових накладних.

Таким чином, з вищенаведених підстав судом відхиляються твердження податкового органу, щодо фіктивності та нікчемності договорів між позивачем та ТОВ "НВП"Укрбудсервіс".

Надаючи оцінку податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м.Полтаві№0000832310/0 від 28.10.2008 року, №0000832310/1 від 15.01.2009 року, №0000832310/2 від 26.03.2009 року, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Відповідачем донараховано позивачу спірними податковими повідомленнями-рішеннями податок на прибуток в сумі 19466 грн. в зв'язку із встановленням актом перевірки факту віднесення ПП "Зернопродукт" до валових витрат за 2007 рік та 1 квартал 2008 року витрат які не оформлені належним чином та не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними документамина загальну суму 56367 грн.

Відповідно до матеріалів справи валові витрати позивача підтверджуються наступними документами: актом № 35 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007 p., довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2007 p., податковою накладною № 808 від 29.12.2007 p., платіжним дорученням № 33 від 16.01.2008 р. (в матеріалах справи).

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що у позивача наявні всі первинні документи в підтвердження понесення ним валових витрат.

Крім того, відповідно до витягу є ЄДР юридичних та фізичних осіб підприємців 524789 серії АА контрагент позивача ТОВ "НВП"Укрбудсервіс" зареєстровано у реєстрі як юридична особа та здійснює, свою підприємницьку діяльність у сфері будівництва.

З вищенаведених підстав судом відхиляються твердження податкового органу, щодо неможливості віднесення вказаних витрат до валових із підстав фіктивності договору підрядних робіт, оскільки відповідачем не надано суду доказів в підтвердження визнання зазначених правочинів недійсними чи нікчемними.

Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на податковий орган.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163, 185 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішенння Державної податкової інспекції у м. Полтаві№0000832310/0 від 28.10.2008 року, №0000832310/1 від 15.01.2009 року, №0000832310/2 від 26.03.2009 року, №0000842310/0 від 28.10.2008 року, №0000842310/1 від 15.01.2009 року, №0000842310/2 від 26.03.2009 року

          Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Зернопродукт" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Копію постанови направити сторонам.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 01.12.2009 року.

          Суддя                                                                                С.С. Бойко