Постанова № 7037783, 23.11.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2009 року № 22а-17608/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Пліша М.А. та Стародуба О.П.,

при секретарі судового засідання Ільницькій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Елада» на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.10.2008р. у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елада» до Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Хмельницької обл. про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення про визначення податкового зобовязання з єдиного податку, -

В С Т А Н О В И Л А:

18.08.2008р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Елада» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції /ДПІ/ у Городоцькому районі Хмельницької обл. № 0000472341/1 від 06.08.2008р. про визначення податкового зобовязання з єдиного податку на суму 37028 грн., з яких 25055 грн. за основним платежем та 11973 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.1-3).

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.10.2008р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.137-138).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач ТзОВ «Елада», який покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та винести нову постанову, якою заявлений позов задоволити (а.с.142-146).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що бухгалтерськими документами підприємства стверджується факт отримання останнім протягом 15.09.2006р.-01.10.2007р. (період перебування на спрощеній системі оподаткування) грошових коштів на підставі договорів позики, укладених із засновниками позивача, через що підстави для визначення податкового зобовязань з єдиного податку є відсутніми.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника позивача на підтримання поданої скарги, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, протягом 29.05.2008р. 19.06.2008р. відповідачем ДПІ у Городоцькому районі Хмельницької обл. проведено виїзну планову перевірку ТзОВ «Елада» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005р. по 31.03.2008р., за результатами якої складено Акт перевірки № 0673/23/32218363 від 24.06.2008р. (а.с.45-103).

Перевіркою, зокрема, встановлено, що позивач з 01.10.2006р. по 30.09.2007р. сплачував єдиний податок за ставкою 6 відсотків від суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт) без урахування акцизного збору із сплатою ПДВ згідно із Законом України «Про податок на додану вартість»; з 01.10.2007р. позивач перебуває на загальній системі оподаткування (а.с.42, 43).

Також у вказаний період позивачем були укладені договори позики від 01.07.2005р. і додатки до них, відповідно до яких засновники підприємства надавали останньому безпроцентну позику (поворотну фінансову допомогу відповідно до п.1.22.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств») із терміном повернення не пізніше 31.12.2009р. (а.с.36-41).

В бухгалтерському обліку надання вказаної поворотної фінансової допомоги відображено по дебету рахунку 311 та кредиту рахунку 183 «Інша дебіторська заборгованість».

Виходячи із змісту ч.5 п.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» та п.40 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт субєкта малого підприємництва», затв. наказом Міністерства фінансів України № 39 від 25.02.2000р., поворотна фінансова допомога підлягає включенню до бази оподаткування єдиним податком, тобто, 325160 грн. за ІІ квартал 2007 року та 92500 грн. за ІІІ квартал 2007р., через що сума нарахованого податку занижена на 25059 грн. 60 коп. (в тому числі: за ІІ квартал 2007 року на 19509 грн. 60 коп., за ІІІ квартал 2007 року на 5550 грн.).

На підставі наведеного Акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000472341/0 від 09.07.2008р. про визначення податкового зобовязання з єдиного податку на суму 37028 грн., з яких 25055 грн. за основним платежем та 11973 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.44).

За результатами процедури апеляційного узгодження сум податкових зобовязань скарга позивача щодо донарахування податкового зобовязання з єдиного податку була відхилена, а податковим органом прийнято нове податкове повідомлення-рішення № 0000472341/1 від 06.08.2008р. на аналогічні суми визначених податкових зобовязань (а.с.6, 7-12).

Відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно ч.5 п.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.40 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт субєкта малого підприємництва», затв. наказом Міністерства фінансів України № 39 від 25.02.2000р., поворотна фінансова допомога підлягає включенню до бази оподаткування єдиним податком, через що податковий орган правомірно визначив позивачу суму податкового зобовязання з єдиного податку та нарахував штрафні санкції.

Між тим, наведені висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам матеріального права, з наступних підстав.

Згідно з п.1.22.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» поворотною фінансовою допомогою вважається сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Під продажем товарів слід розуміти будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (п.1.31 наведеного Закону).

Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України з а договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Із змісту ч.5 п.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» слідує, що виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Таким чином, отримані в рамках договору позики кошти не можна вважати виручкою від звичайної операційної діяльності платника єдиного податку, а саме від продажу продукції (товарів, робіт), оскільки у платника єдиного податку не виникає права власності на отримані по договору позики грошові кошти.

У випадку надходження на банківський рахунок платника єдиного податку поворотної фінансової допомоги на підставі укладеного договору позики остання не включається до складу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Також колегія суддів враховує, що належність грошових коштів, які поступили на банківський рахунок позивача, до коштів, отриманих на підставі вищевказаних договорів позики, підтверджується банківськими виписками, листом позивача про виправлення призначення грошових надходжень (що мало місце до проведення перевірки контролюючим органом), банківською довідкою (а.с.13-35, 149-171).

З урахуванням наведеного, враховуючи непідтвердження в судовому засіданні обставин, якими контролюючий орган обґрунтував свої твердження про порушення позивачем вимог ч.5 п.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» та п.40 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт субєкта малого підприємництва», затв. наказом Міністерства фінансів України № 39 від 25.02.2000р., заявлений позивачем позов про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення про визначення суми податкового зобовязання з єдиного податку є підставним та обгрунтованим, через що підлягає задоволенню.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення заявлених позовних вимог з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Елада» задоволити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.10.2008р. скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Елада» задоволити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Хмельницької обл. № 0000472341/1 від 06.08.2008р. про визначення податкового зобовязання з єдиного податку на суму 37028 грн., з яких 25055 грн. за основним платежем та 11973 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елада» з Державного бюджету України 03 (три) грн. 40 коп. судових витрат.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: М.А.Пліш

О.П.Стародуб