Постанова № 7037729, 23.11.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2009 року № 22а-11314/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Пліша М.А. та Стародуба О.П.,

при секретарі судового засідання Ільницькій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Тисменицькому районі Івано-Франківської обл. на постанову господарського суду Івано-Франківської обл. від 04.07.2008р. у адміністративній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Івано-Франківськцемент» до Державної податкової інспекції у Тисменицькому районі Івано-Франківської обл. про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість,-

В С Т А Н О В И Л А:

24.09.2007р. позивач Відкрите акціонерне товариство /ВАТ/ «Івано-Франківськцемент» звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції /ДПІ/ у Тисменицькому районі Івано-Франківської обл. № 0000372320/0 від 26.04.2007р., № 0000372320/1 від 24.05.2007р., № 0000372320/2 від 22.06.2007р., № 0000372320/3 від 06.09.2007р. про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість /ПДВ/ за основним платежем в сумі 368746 грн. та штрафних санкцій в розмірі 184373 грн. (а.с.2-6).

Постановою господарського суду Івано-Франківської обл. від 04.07.2008р. заявлений позов задоволено, визнані нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Тисменицькому районі Івано-Франківської обл. № 0000372320/0 від 26.04.2007р., № 0000372320/1 від 24.05.2007р., № 0000372320/2 від 22.06.2007р., № 0000372320/3 від 06.09.2007р. про нарахування ВАТ «Івано-Франківськцемент» податкового зобовязання з ПДВ за основним платежем в сумі 368746 грн. та штрафних санкцій в розмірі 184373 грн. (а.с.2-6).; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 13 грн. 60 коп. судових витрат (а.с.144-146).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржила відповідач ДПІ у Тисменицькому районі Івано-Франківської обл., яка покликаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити (а.с.148-153).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що по операціям з придбання природного газу на умовах договору № 1/ІВ/2005 від 27.04.2005р. і додаткових угод до нього, укладених між ВАТ «Івано-Франківськцемент» та ТзОВ «Газтрейд ЛТД», позивачем в порушення вимог п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», п.3 постанови КМ України № 1729 від 27.12.2001р. «Про забезпечення споживачів природним газом» неправомірно сформований податковий кредит за січень, лютий 2006 року на суму 368746 грн.

Також видані позивачу податкові накладні оформлені ТзОВ «Газтрейд ЛТД» з порушеннями, оскільки в них замість нульової ставки ПДВ вказано ставку оподаткування ПДВ у розмірі 20 відсотків.

Підкреслює, що згідно рішень судів договірний контрагент ТзОВ «Газтрейд ЛТД» знятий з обліку, його установчі документи визнані недійсними; відносно його посадових осіб порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України; анульовано його свідоцтво платника ПДВ.

Окрім цього, всі укладені між ВАТ «Івано-Франківськцемент» та ТзОВ «Газтрейд ЛТД» правочини є нікчемними, через що право позивача на податковий кредит з ПДВ на підставі податкових накладних, виданих на виконання цих правочинів, не виникає.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої апеляційної скарги, заперечення представників позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст.202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність таких обставин; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Як слідує з матеріалів справи, протягом 15.03.2007р.-12.04.2007р. ревізорами ДПІ у Тисменицькому районі Івано-Франківської обл. проведена планова документальна перевірка ВАТ «Івано-Франківськцемент» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 31.12.2006р., по результатам якої складено Акт перевірки № 480-2330-00292988 від 18.04.2007р. (а.с.12-64).

Проведеною перевіркою встановлено, зокрема, порушення позивачем вимог п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» , ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005/2006 рік», п.3 постанови КМ України № 1729 від 27.12.2001р. «Про забезпечення споживачів природним газом», в результаті чого неправомірно сформовано податковий кредит за січень 2006 року в розмірі 237513 грн. та за лютий 2006 року у розмірі 131233 грн., у звязку з чим занижено ПДВ в сумі 368746 грн.

На підставі наведеного Акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000372320/0 від 26.04.2007р. про визначення податкового зобовязання з ПДВ на суму 553119 грн., з яких 368746 грн. за основним платежем та 184373 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.65).

За результатами процедури апеляційного узгодження сум податкових зобовязань скарги позивача щодо донарахування податкового зобовязання з ПДВ були відхилені, а податковим органом прийняті нові податкові повідомлення-рішення № 0000372320/1 від 24.05.2007р., № 0000372320/2 від 22.06.2007р., № 0000372320/3 від 06.09.2007р. на аналогічні суми визначених податкових зобовязань (а.с.66-68).

В основу визначення податкових зобовязань з ПДВ податковим органом покладені наступні обставини.

Матеріалами перевірки стверджується, що 27.04.2005р. між ВАТ «Івано-Франківськцемент» та ТзОВ «Газтрейд ЛТД» був укладений договір № 1/ІФ/2005 на постачання природного газу, відповідно до умов якого ТзОВ «Газтрейд ЛТД» (постачальник) зобовязувався продати ВАТ «Івано-Франківськцемент» (покупець) протягом травня 2005 року природний газ, а покупець зобовязався прийняти та оплатити газ на умовах укладеного договору.

Відповідно до п.3.1. цього договору постачальник передає покупцю газ в загальному потоці газу на газовимірювальних станціях /ГВС/, що знаходяться на кордоні України в пунктах приймання-передачі газу в газотранспортну систему ДК «Укртрансгаз» (а.с.69).

Додатковими угодами № 8 від 30.12.2005р., № 9 від 31.01.2006р. та № 9/1 від 20.02.2006р. сторонами були врегульовані поставки газу на періоди січня та лютого 2006 року (а.с.70-72).

На виконання умов цього договору і додаткових угод до нього ТзОВ «Газтрейд ЛТД» здійснило на користь позивача поставки природного газу в січні та лютому 2006 року, що підтверджується належно оформленими Актами прийому-передачі природного газу (а.с.73-75).

Згідно проведених операцій постачальником товару (ТзОВ «Газтрейд ЛТД») виписані податкові накладні для ВАТ «Івано-Франківськцемент» № 1-31/5 від 31.01.2006р. на суму 1168843 грн. 64 коп., в т.ч. ПДВ 194807 грн., № 1-31/6 від 31.01.2006р. на суму 278826 грн. 90 коп., в т.ч. ПДВ 46471 грн. 15 коп., № 2-23/1 від 20.02.2006р. на суму 698294 грн., в т.ч. ПДВ 116382 грн. 33 коп., та № 2-28/10 від 28.02.2006р. на суму 99592 грн. 44 коп., в т.ч. ПДВ 16598 грн. 74 коп., загальна сума яких становить 2245557 грн., в т.ч. ПДВ 374259 грн. 2 коп. (а.с.76-79).

З вказаних операцій позивачем включено до складу податкового кредиту ПДВ в розмірі 368746 грн., що підтверджується даними його податкового обліку.

Разом з тим, відповідно до п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» , ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005/2006 рік», п.3 постанови КМ України № 1729 від 27.12.2001р. «Про забезпечення споживачів природним газом» оподаткування вищевказаних операцій поставки природного газу повинно здійснюватися за нульовою ставкою ПДВ, при цьому відповідно до абз.2 пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» для таких операцій повинні видаватися податкові накладні з нульовим податковим зобовязанням з ПДВ.

Звідси, позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 368746 грн., в тому числі: за січень 2006 року 237513 грн., за лютий 2006 року 131233 грн.

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що у розглядуваній ситуації платником ПДВ згідно вимог п.1.3 Закону України «Про податок на додану вартість» є ТзОВ «Газтрейд ЛТД», який був в установленому порядку зареєстрований і подавав звітність з цього податку; знятий з обліку лише 14.07.2006р., що свідчить про правомірність видачі ним податкових накладних, у звязку з чим податковий кредит у спірні періоди сформований позивачем на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від особи, яка на момент їх видачі була належним чином зареєстрована платником ПДВ.

При цьому позивач не мав і не міг мати жодної інформації щодо походження газу, який був придбаний постачальником. Також чинне законодавство не покладає на позивача обовязку отримувати від постачальника інформацію про ввезення товару на митну територію України, через що ВАТ «Івано-Франківськцемент» не мав жодних підстав не погоджуватися на оплату вартості поставленого газу з врахуванням 20 відсотків ПДВ.

Оскільки позивачем здійснено повну оплату за придбаний товар з відображенням у платіжних документах суми ПДВ, тому підприємством правомірно сформовано податковий кредит з вищевказаних операцій.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права, з таких підстав.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) п одатковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп.7.4.2 п.7.4 ст.7 цього Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) я кщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» встановлено, що операції з продажу природного газу, ввезеного на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, крім операцій з продажу такого газу для населення, бюджетних установ та інших споживачів, що не є платниками цього податку, оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.

Згідно з п.3 постанови КМ України № 1729 від 27.12.2001р. «Про забезпечення споживачів природним газом» у становлено, що в 2006 році природний газ, ввезений на митну територію України за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними на виконання міжнародних договорів України, та оформлений митними органами в режимі випуску у вільний обіг із звільненням від обкладення податком на додану вартість, реалізується Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», дочірньою компанією «Газ України» та дочірнім підприємством «Газ-тепло», а також суб'єктами господарювання, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом, із застосуванням нульової ставки податку на додану вартість (крім постачання населенню, бюджетним установам та іншим споживачам, які не є платниками зазначеного податку), за наявності: договорів на таке придбання із зазначенням, кому належить поставлений газ; договорів на власну поставку такого газу з обов'язковим зазначенням, кому належить поставлений газ та індивідуального податкового номера споживача - платника податку на додану вартість; вантажосупровідних документів (товаротранспортних і податкових накладних, актів приймання-передачі), в яких обов'язково зазначається, кому належить поставлений газ, суб'єкт господарювання та його індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Таким чином, операції з продажу імпортованого природного газу повинні оподатковуватися за правилами, встановленими ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», із складанням окремих податкових накладних з нульовими податковими зобовязаннями з ПДВ (абз.2 пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Додатково колегія суддів враховує, що згідно ст.75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який б регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас, Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення № 4-зп від 03.10.1997р. у справі набуття чинності Конституцією України зазначив про те, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

За змістом ч.3 ст.150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обовязковим до виконання на всій території України.

Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суд повинен застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Норми Закону України «Про податок на додану вартість» є загальними щодо розглядуваних правовідносин, проте перевагу при застосуванні закону мають спеціальні норми. Такими є положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік».

Звідси слідує, що норма ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», як спеціальна норма, має перевагу при застосуванні, а отже, повинна застосовуватися у наведеній ситуації.

Таким чином, в порушення вимог наведених актів податкові накладні, отримані ВАТ «Івано-Франківськцемент», оформлені в порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

Також слід врахувати, що матеріалами справи стверджується й те, що згідно рішень судів договірний контрагент ТзОВ «Газтрейд ЛТД» знятий з обліку (а.с.102, 109-117), установчі документи цього підприємства визнані недійсними, вироком суду його посадова особа засуджена за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.205 КК України (а.с.119-129).

Колегія суддів вважає невірними висновки суду першої інстанції про те, що інформацією про походження газу володів лише постачальник газу, а позивач не мав і не міг володіти жодною інформацією про походження газу, оскільки із змісту договору, укладеного між позивачем та ТзОВ «Газтрейд ЛТД», слідує про отримання ВАТ «Івано-Франківськцемент» природного газу, імпортованого НАК «Нафтогаз України» за зовнішньоекономічними контрактами; також обовязок по дотриманню чинного законодавства покладається на платників податків незалежно від їхнього статусу у господарській операції (а.с.69).

З наведеного слідує, що податковим органом правомірно визначено ВАТ «Івано-Франківськцемент» податкові зобовязання з ПДВ і донараховано 368746 грн., в тому числі за січень 2006 року 237513 грн., за лютий 2006 року 131233 грн.

Таким чином, враховуючи підтвердження в судовому засіданні обставин, якими контролюючий орган обґрунтував свої твердження про порушення позивачем вимог п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» , ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», п.3 постанови КМ України № 1729 від 27.12.2001р. «Про забезпечення споживачів природним газом» , а відтак й покладених в основу прийнятих оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, приймаючи до уваги правомірність нарахування штрафних санкцій та їх відповідність вимогам пп.17.1.3 п.17.1. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», заявлений позивачем позов про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень є безпідставним, через що задоволенню не підлягає.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Тисменицькому районі Івано-Франківської обл. задоволити.

Постанову господарського суду Івано-Франківської обл. від 04.07.2008р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Івано-Франківськцемент» до Державної податкової інспекції у Тисменицькому районі Івано-Франківської обл. про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість, - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: М.А.Пліш

О.П.Стародуб