Постанова № 7037365, 05.11.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Справа № 2а-7730/09/1270 Суддя у 1-ій інст: Качуріна Л.С.

Суддя-доповідач: Шаптала Н.К.

донецький апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2009 року місто Донецьк

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шаптала Н.К.

суддів апеляційного суду: Білак С.В., Малашкевича С.А.

при секретарі судового засідання: Крючковій К.

З участю сторін:

від позивача Колпаков О.В., Усова К.В.;

від відповідача Духнік О.І., Свідовська І.І., Мягкий В.В.

від третьої особи представник відсутній, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином

розглянувши апеляційну скаргу Луганської митниці Державної Митної Служби України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2009 року за позовом Акціонерного товариства закритого типу «Зліт» до Луганської митниці третя особа

про Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську

Визнання частково не чинними податкових повідомлень, колегія; -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2009 року визнано частково не чинним податкове повідомлення форми «Р» від 07 квітня 2008 року № 9 про визначення суми податкового зобов»язання у сумі 13788,00 грн. (за основним платежем -9083,25 грн., за штрафними санкціями - 4705,75 грн.). та податкове повідомлення форми «Р» від 07 квітня 2008 року № 10 про визначення суми податкового зобов»язання у сумі 6430,10 грн. (за основним платежем 4238,96 грн., за штрафними санкціями -2228,01 грн.).

Відповідач з даною постановою суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з відмовою у задоволенні уточнених позовних вимог.

До такого висновку колегія суддів прийшла з огляду на наступне:

Позивач, Акціонерне товариство закритого типу «Зліт» (надалі - АТЗТ «Зліт»), є суб'єктом господарювання, який зареєстрований рішенням Виконавчого комітету Луганської міської ради 15.02.1991 року та діє на підставі статуту в новій редакції, зареєстрованому у Виконавчому комітеті Луганської міської ради 27.01.2002 року, свідоцтво про державну реєстрацію від 27.01.2007 року №13821200000004137, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 13377507, адреса місцезнаходження: 91047, м. Луганськ, вул. Переяславська, буд. 5, і зареєстровано платником податків в Ленінській МДПІ у м. Луганську.

В період з 28.01.2008 року по 21.02.2008 року спеціалістами Луганської митниці була проведена перевірка АТЗТ «Зліт» з питань дотримання вимог митного законодавства за період з 01.01.2006 року по 30.09.2007 року і за її результатами було складено акт №0004/8/702000000/0013377507 від 17.03.2008 року.

В означеному акті відповідачем було відображено виявлені в ході перевірки правопорушення митного та іншого законодавства України, а саме:

- в порушення вимог ст.262, 267 Митного кодексу України від 11.07.2002 № 92-ІV у редакції Закону України від 22.12.2005 № 3269-ІV, п.п. 1.14, 3.1.2, 7.2.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» тобто надання до митного оформлення в період з 26.04.2006 по 23.08.2006 відомостей щодо витрат на доставку товарів до місця ввезення на митну територію України, які є не нижчими ніж облікові дані підприємства;

- порушення п. 4 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2003 № 1375 (втратив чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766) та п. 10 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766;

- в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку визначення товарів, що ввозяться на митну територію України для використання у промисловому виробництві моторних транспортних засобів» від 26.10.2005 № 1031 перевищення фактично оформлених у 2006 році обсягів імпортованого на митну територію України товару «кліпси зі сталі з внутрішньою різьбою М6 для промислового складання моторних транспортних засобів», затверджених Мінпромполітики для підприємства АТЗТ «Зліт» на 2006 рік, в кількості понад 20000 шт.

- в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку визначення товарів, що ввозяться на митну територію України для використання у промисловому виробництві моторних транспортних засобів» від 26.10.2005 № 1031 використання не за цільовим призначенням імпортованого на митну територію України в період з червня 2006 року по вересень 2007 року товару «серцевина радіатора опалювача ВАЗ 2108-8101060 для автомобілів товарних позицій 8701-8705 (ЗАЗ 1102) для промислового складання моторних транспортних засобів» у кількості 4905 шт.

Враховуючи вимоги Митного кодексу України, Закону України «Про митний тариф України» від 05.04.2001 року № 2371-111, Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, постанови Кабіну Міністрів України «Про ставки митних зборів» від 27.01.1997 № 65 суми несвоєчасно сплачених АТЗТ «Зліт» податкових зобовязань за вантажними митними деклараціями склали:

- по оформленим в період з 06.07.2006 року по 04.09.2007 року за платежем «ввізне мито» (код 020) 9071,49 грн.; за платежем «податок на додану вартість» (код 028) 1814,30 грн., а всього 10885,79 грн.

- по оформленим в період з 26.04.2006 року по 23.08.2006 року за платежем «митні збори» - 24,23 грн.; за платежем «ввізне мито» - 10,76 грн.; за платежем «податок на додану вартість» - 2424,66 грн., а всього 2459,65 грн.

- по оформленим 27.12.2006 року за платежем «ввізне мито» - 614,66 грн.; за платежем «податок на додану вартість» - 122,93 грн., а всього 737,59 грн.

На підставі висновків акту №0004/8/702000000/0013377507 від 17.03.2008 року Луганською митницею були винесені податкові повідомлення форми «Р» №9, яким визначено зобовязання (020) мито на товари, що ввозяться на територію України, у сумі 9082,25 грн.; (050) штрафні санкції у сумі 4705,75 грн., а всього у розмірі 13788,00 грн., а також податкове повідомлення форми «Р» №10, яким визначено зобовязання (028) з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України, у сумі 4238,96 грн.; (050) штрафні санкції у сумі 2228,01 грн., а всього у розмірі 6430,10 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі виходив з того, що дії відповідача не відповідали вимогам чинного законодавства, а позивач навпаки діяв в межах закону, тому спірні податкові повідомлення в частині заявлених та уточнених в подальшому позовних вимог були визнані нечинними. Колегія суддів не погоджується з даним рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне:

Митну політику в України здійснюють митні органи

Згідно ст.1. Митного кодексу України від 11.07.02 № 92-ІУ - митні органи це спеціально уповноважені органи виконавчої влади в галузі митної справи, на які відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено безпосереднє здійснення митної справи.

Митна справа, згідно ст.3 Митного кодексу - є складовою зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України

Відповідно до п.5 б) Указу Президента України від 23.07.98 № 817/98 «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» (зі змінами та доповненнями) митні органи є контролюючими органами, які мають право проводити планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, стосовно сплати ввізного мита, акцизного збору та податку на додану вартість , які справляються у разі ввезення (пересилання) товарів на митну територію України в момент перетинання митного кордону, що має місце в нашому випадку.

Заходи щодо проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України регламентовано нормами ст.ст.41, 60, 69 Митного кодексу; Порядком проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.04 № 1730; Порядком оформлення результатів проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженим наказом Держмитслужби України від 30.03.06 № 254 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.06 за № 653/12527).

Згідно з ч.2.1 ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (далі Закон від 21.12.2000 № 2181-ІІІ) контролюючими органами, тобто органами, наділеним поміж іншим і правом проведення перевірок, є:

- митні органи стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України;

- податкові органи - стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпунктах 2.1.1-2.1.3 цього пункту.

Частиною 2.2. ст. 2 Закону від 21.12.2000 № 2181-ІІІ регламентовано, що контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом.

Таким чином, одночасні перевірки підприємства АТЗТ «Зліт» контролюючими органами Луганською митницею та Ленінською міжрайонної державною податковою інспекцією у м. Луганську проведені з питані, які Законом від 21.12.2000 № 2181-ІІІ віднесені до компетенції кожного з них і в даному випадку митницею не було припущено порушення норм закону щодо проведення перевірки позивача з питань нарахування ПДВ. За таких обставин, колегія не може погодитись з висновками суду першої інстанції з приводу того, що висновки Луганської митниці, викладені в акті № 0004/8/702000000/0013377507 від 17.03.2008 року є необґрунтованим, та такими що суперечать результатам перевірки Ленінської МДПІ у м. Луганську, а дії відповідача проведені поза межами його повноважень.

Крім того, безпосередньо із акту № 261/23/13377507 від 29.02.2008 року вбачається, що Ленінською МДПІ в м. Луганську було виявлено цілу низку порушень законодавства України, припущених підприємством АТЗТ «Зліт» під час ведення податкової політики підприємства (арк. 24 акту 261/23/13377507 від 29.02.2008 року). Перевірку щодо повноти та достовірності декларування відомостей про витрати на доставку (транспортування) товарів, ввезених на митну територію України автотранспортом за умовами поставки РСА, Луганською митницею здійснено з урахуванням вимог діючого законодавства України та на підставі наявних у позивача первинних документів та облікових регістрів щодо операцій перевезення імпортованих товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, податок на додану вартість несплачений при митному оформленні товарів був нарахований та відображений у Декларації згідно зі ст.7.7.1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 № 168/97-ВР та своєчасно сплачений у повному обсязі до бюджету згідно Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.00 №2181-111.

Відповідно до п.п. 10.4. Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 № 168/97-ВР - контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом, а при імпорті товарів із сплатою податку при його митному оформленні - відповідним митним органом за правилами, встановленими спільним рішенням центральних податкового та митного органів.

Об'єктом оподаткування ПДВ є, у тому числі, операції щодо ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту (п.п.3.1.2 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Супутніми є послуги, вартість яких включено до митної вартості імпортованих товарів (п.п. 1.14 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Згідно ст. 267 Митного кодексу України - митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Доставка до пункту перетину митного кордону України, як супутня послуга, є складовою митної вартості товарів (ст. 267 Митного кодексу), підлягає оподаткуванню імпортним ПДВ за ставкою 20%.

Таким чином, транспортні послуги, що надані за межами України, оподатковуються ПДВ за ставкою 20% один раз - митним органам при митному оформленні товарів.

Згідно п.п. 7.2.7. Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 № 168/97-ВР , Порядку внесення ПДВ до бюджету під час ввезення (пересилання) товарів на митну територію України, затвердженого постановою КМУ від 02.04.98 № 417, платники податків під час ввезення (пересилання) товарів на митну територію України сплачують ПДВ шляхом перерахування коштів на відповідні рахунки митних органів.

Таким чином, позивач, нараховуючи та відображаючи у податковій декларації ПДВ, несплачений при митному оформленні товарів, порушує норми вищезазначених положень законодавчих актів.

Крім того, із наданих позивачем податкових декларацій за квітень 2006 року, травень 2006 року, червень 2006 року, липень 2006 року, серпень 2006 року неможливо встановити, чи відображені у вищезазначених податкових деклараціях АТЗТ «Зліт» конкретні операції щодо нарахування та сплати ПДВ по товарам, оформленим у митному відношенні за 16 ВМД в період з 26.04.2006 року по 23.08.2006 року, тому означені докази не можуть бути визнані судом належними та достатніми.

Відповідно до п.3 Порядку визначення товарів, що ввозяться на митну територію України для використання у промисловому виробництві моторних транспортних засобів, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2005 року № 1031, Мінпромполітики затверджено для підприємства АТЗТ «Зліт» переліки товарів для виробництва комплектувальних виробів, які використовуються у промисловому виробництві моторних транспортних засобів, класифікованих згідно з УКТ ЗЕД за позиціями 8701-8705, що ввозяться у конкретно визначеному періоді. Щодо товару «кліпси із сталі з внутрішньою різьбою М6 для промислового складання моторних транспортних засобів» була затверджена кількість для ввезення у 2006 р. - 75000 шт. (лист Держмитслужби України від 10.05.06 № 14/539-ЕП); для ввезення у 2007 р. - 110814 шт. (лист Держмитслужби України від 13.02.07 № 14/146-ЕП). Позивач в порушення встановлених обмежень у 2006 року фактично оформив означений товар з перевищенням кількості на 20000 шт.

Факт використання в період з червня 2006 року по вересень 2007 року підприємством АТЗТ «Зліт» не за цільовим призначенням імпортованого на митну територію України товару «серцевини радіатора опалювача ВАЗ 2108-8101060 для автомобілів товарних позицій 8701-8705 (ЗАЗ 1102) для промислового складання моторних транспортних засобів», у кількості 4 905 шт. також, на думку колегії є доведеним відповідачем.

Так, в період з червня 2006 року по вересень 2007 року до підприємства АТЗТ «Зліт» надійшли товари «серцевина радіатора опалювача ВАЗ 2108-8101060» у кількості 40050 шт. Товари були ввезені на митну територію України для використання вітчизняними підприємствами у промисловому виробництві моторних транспортних засобів; а саме: для цілей виробництва опалювачів 1102 8101010 та радіаторів 110206 8101060, які поставляються АТЗТ «Зліт» на договірних засадах виробнику моторних транспортних засобів ЗАТ «ЗАЗ». Інших джерел надходження «серцевин радіатора опалювача ВАЗ 2108-8101060» до підприємства АТЗТ «Зліт» в період з червня 2006 року по вересень 2007 року не було.

Згідно облікових даних підприємства в період з червня 2006 року по вересень 2007 року обсяги переданих у виробництво імпортованих для промислового виробництва моторних транспортних засобів серцевин радіатора опалювача 2108-8101060 співпадають із обсягами виготовлених опалювачів 1102 8101010 та радіаторів 110206 8101060 та обсягами реалізованих опалювачів 1102 8101010 та радіаторів 110206 8101060. При цьому, у період з червня 2006 року по вересень 2007 року реалізація опалювачів 1102 8101010 та радіаторів 110206 8101060, здійснювалася частково на ЗАТ «ЗАЗ» (33 625 шт.), частково іншим юридичним та фізичним особам (5 269 шт.).

Враховуючи наявні у підприємства залишки готових опалювачів, в період з червня 2006 року по вересень 2007 року підприємством АТЗТ «Зліт» реалізовано іншим юридичним та фізичним особам опалювачі 1102 8101010 та радіатори 110206 8101060, при виготовленні яких використані імпортовані серцевини у кількості 4 905 шт.

Відповідно до вимог Порядку визначення товарів, що ввозяться на митну територію України для використання у промисловому виробництві моторних транспортних засобів, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2005 року № 1031, товари, що ввезені в Україну для промислового виробництва моторних транспортних засобів (згідно затверджених Мінпромполітики України переліків) повинні бути використані за цільовим призначенням. У разі нецільового використання вищезазначених товарів винні особи несуть відповідальність згідно із законодавством.

Факт використання позивачем імпортованого товару не за цільовим призначенням був перевірений та виявлений також Ленінською МДПІ у м. Луганську (копію акт перевірки від 29.02.08 № 261/23/13377507 додано позивачем до адміністративного позову). Висновки податкового органу щодо результатів перевірки цільового використання товарів (стор.24 акта від 29.02.08 № 261/23/13377507, додаток 10 до акта від 29.02.08 № 261/23/13377507) співпадають з висновками митного органу щодо результатів перевірки зазначеного питання (стор.24-27, ЗО акта від 17.03.08 № 0004/8/702000000/0013377507, додаток 5 до акта від 17.03.08 № 0004/8/702000000/0013377507).

Положенням п.6.1 ст.6 Закону від 21.12.00 № 2181-ІП передбачено, що у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 Закону від 21.12.00 № 2181-ІП, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання зазначеної норми законодавства митницею за результатами здійсненої перевірки було направлено позивачу АТЗТ «Зліт» податкові повідомлення форми «Р» №№ 9 та 10 від 07.04.2008 року щодо погашення донарахованих сум податкових зобов'язань а також сум штрафних санкцій, нарахованих згідно п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України від 21.12.2000 №2181.

Після отримання вищезазначених податкових повідомлень позивач не скористався наданим йому Законом № 2181 правом, протягом десяти календарних днів від дня отримання податкових повідомлень щодо звернення до митниці з відповідною скаргою, що передбачено процедурою адміністративного оскарження, або звернення до судового органу з відповідним позовом за процедурою судового оскарження вказаних сум податкових зобовязань, визначених у податкових повідомленнях форми «Р» від 07.04.08 №9 та № 10.

Більш того, позивачем відповідно до вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України № 2181 суми податкових зобов'язань, за спірними повідомленнями були самостійно погашені позивачем, шляхом їх перерахування до Держбюджету України, з огляду на що в разі задоволення позову позивача, суд першої інстанції фактично прийняв би рішення про повернення їх з держбюджету.

За таких обставин, з врахуванням викладених доводів, судова колегія вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з відмовою у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 195, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Луганської митниці задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2009 року, якою визнано не чинним податкове повідомлення форми «Р» від 07 квітня 2008 року № 9 про визначення суми податкового зобовязання у сумі 13788,00 грн. (за основним платежем -9083,25 грн., за штрафними санкціями - 4705,75 грн.) та податкове повідомлення форми «Р» від 07 квітня 2008 року № 10 про визначення суми податкового зобовязання у сумі 6430,10 грн. (за основним платежем 4238,96 грн., за штрафними санкціями - 2228,01 грн.) - скасувати.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Акціонерному товариству закритого типу «Зліт».

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з дня виготовлення повного тексту постанови, тобто з 10 листопада 2009 року.

Колегія суддів: