Постанова № 7036915, 26.11.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Суддя І інстанції Шальєва В.А.

Суддя-доповідач Юрченко В.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

26 листопада 2009 року справа № 2-а-27454/08/0570

м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Юрченко В.П.

суддів Малашкевича С.А., Лях О.П.

при секретарі судового засідання Запорожцевій Г.В.

за участю представників сторін:

від позивача Талько В.В.

від відповідача Яковенко О.В., Кутько О.М.,

розглянувши апеляційну скаргу у відкритому судовому засіданні

Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2009 року у справі 2-а-27454/08/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРАКС» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про Визнання недійсним та скасування податкового повідомленні-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2009 року задоволено позов ТОВ «АРАКС» до ДПІ у Київському районі м. Донецька про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000962340/0 від 26.04.2007 року, яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 41560805 грн., в тому числі, за основним платежем 31969850 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 9590955 грн.

Суд першої інстанції встановив, що податковим органом помилково прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, оскільки позивачем правомірно віднесено витрати по сплаті процентів по товарному кредиту в сумі 127879400 грн. (без ПДВ) у складі валових витрат в податковій декларації з податку на прибуток за результатами трьох кварталів 2006 року. Суд посилався на норми п.п.1.11.2 п.1.11 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого, товарний кредит товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним або фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент. Також суд керувався п.п.5.5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким визначено, що до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, повязані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобовязаннями.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог з тих підстав, що позивачем до складу валових витрат віднесено витрати, які не використовувались у господарській діяльності. Крім того, апелянт вказує на безтоварність угоди.

Представник відповідача у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив останню задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні, зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аракс», зареєстровано виконавчим комітетом Ленінської районної Ради у м.Донецьку 02.12.1998 року, взято на податковий облік в ДПІ Київського району м.Донецька 17.01.2006 року. Підприємство було платником єдиного податку в 2003 та 2004 роках, податку на прибуток в 2005 та 2006 роках, податку на додану вартість з 20.07.2006 року, комунального податку, податку з доходів фізичних осіб.

Відповідачем проведено виїзну планову перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2003 по 30.09.2006 року за наслідками якої складено акт від 18.04.2007 року № 900/23-2/30232150, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.04.2007 року № 0000962340/0-6520/10/23-213, яким визначено суму податкового зобов*язання за платежем: податок на прибуток на загальну суму 41560805 грн., в тому числі: за основним платежем 31969850 грн., за штрафними санкціями 9590955 грн.

Податкове повідомленні-рішення прийнято згідно з п.п. «б» п.п.4.2.2 ст. 4, п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов*язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181, ст. 20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в зв*язку з порушенням п.п.1.11.2 п.1.11 ст. 1, п.1.32 ст. 1, п.п.5.1 ст. 5, п.п.5.5.1 п.5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В акті перевірки зазначено, що порушення полягає в порушенні правил формування валових витрат, а саме встановлено завищення загальної суми валових витрат за 3-й квартал 2006 року в розмірі 127879400 грн. В ході перевірки встановлено, що згідно договору купівлі-продажу № 27/07/06 від 27.07.2006 року (на умовах товарного кредиту) ТОВ «Аракс» придбав у ТОВ «Укрспецторг» вироби. При досліджені виконання договору, податковий орган прийшов до висновку, що при здійснені продажу товарів, якщо такий продаж пов*язаний з веденням господарської діяльності, платником податку не можуть бути віднесені витрати, що не мають відносин до одержання доходу від продажу. При перевірці зроблено висновок, що діяльність з придбання товарів за угодами товарного кредиту та їх подальшої реалізації в короткий проміжок часу без включення до вартості таких товарів сум процентів за користування товарним кредитом, тобто безпідставне здійснення збиткових операцій, не може бути визнана господарською операцією, витрати з такого придбання не підлягають віднесенню до складу валових витрат обігу та виробництва.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно договору купівлі-продажу № 27/07/06 від 27.07.2006 року (на умовах товарного кредиту) ТОВ «Аракс» придбав у ТОВ «Укрспецторг» вироби: «Стабілізатор режимів агрегатів, працюючих в умовах середовищ із змінними параметрами «Октава» ТУ 33.2-23622371-001:2005». Ціна товару зазначена 153455280.00 грн., в тому числі ПДВ 25575880.00 грн., оплата за придбаний товар повинна бути проведена протягом 60 календарних днів з моменту постачання товару продавцем, не включаючи день поставки. За відстрочку розрахунку покупцю нараховуються відсотки за право користування товарним кредитом у розмірі 2 % від вартості отриманого товару за кожний день користування товарним кредитом.(а.с.37).

Фактично договір виконано таким чином: 370 штук виробів було отримано 01.08.2006 року по накладній № 1 на суму 127879400 грн., ПДВ 25575880 грн., (загальна вартість 153455280 грн.), що підтверджується актом прийому-передачі № 1 від 01.08.2006 року. Сплата за отриманий товар та відсотків по товарному кредиту ТОВ «Укрспецторг» здійснена у повному обсязі 20.09.2006 року шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок в сумі 306912868 грн.

Після виконання договору, 20.09.2006 року зазначені 370 виробів по ціні 346000 грн. на загальну вартість 153624000 грн. (без врахування сплати процентів по товарному кредиту) відвантажені ТОВ «Регулс».

Позивач, звертаючись до суду з позовом, зазначає, що не зобовязаний включати у вартість (ціну) товару при його продажу ТОВ «Регулс» вартість послуг по наданню відстрочки розрахунку за товар суму процентів за товарним кредитом, оскільки придбання даного товару та подальша його реалізація мала на меті отримання прибутку, але з незалежних від них причин, укладені угоди з іноземними підприємствами не виконані.

Суд першої інстанції помилково погодився з такими доводами позивача, та визнав їх обґрунтованими.

Спір між сторонами неодноразово розглядався судами різних інстанції. Постановою Господарського суду Донецької області від 31.05.2007 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.07.2007 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 липня 2008 року судові рішення першої та апеляційної інстанції скасовані в звязку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 5 статті 227 КАС України, - висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обовязковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що висновок судів попередніх інстанції про обґрунтованість віднесення платником податку до валових витрат вартості нарахованих послуг по продажу товарів на умовах товарного кредиту зроблено без урахування вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки понесені витрати зі сплати процентів за відстрочення кінцевого розрахунку за товар не підпадають під визначення «валових витрат» в розумінні п.п.5.1 цього Закону, тобто не є витратами, здійснюваними як компенсація вартості товарів, які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власні господарській діяльності.

Крім того, судом касаційної інстанції зазначено, що судами неповно зясовано всі обставини справи, тобто не досліджувалось питання відчуження придбаного позивачем товару за ціною без врахування процентів по товарному кредиту, тобто збитковість зазначеної операції, що може свідчити про здійснення витрат з процентів по відстроченню оплати за товарним кредитом не з метою використання у власній господарській діяльності.

Суд першої інстанції, на виконання цих висновків суду касаційної інстанції, прийшов до висновку, що збитковість однієї конкретної операції не може свідчити про те, що сплата процентів по товарному кредиту не повязана з власною господарською діяльністю, оскільки податковим органом не досліджувалась доходність всієї господарської діяльності у сукупності всіх господарських операцій за період, що перевірявся.

Суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки проценти по товарному кредиту взагалі ніяким чином не враховувались про проведені господарських операцій, окрім формування (збільшення) валових витрат, тобто фактично не використовувались у господарській діяльності.

З таких підстав, судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення, та прийняття нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 202, ст.205, ст. 206, ст. 211, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2009 року по справі № 2-а-27454/08/0570 задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2009 року по справі № 2-а-27454/08/0570 - скасувати.

Відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі товариства з обмеженою відповідальністю «Аракс» до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька про скасування податкового повідомленні-рішення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні в присутності сторін 26 листопада 2009 року. Повний текст постанови складено 30 листопада 2009 року.

Колегія суддів: