Ухвала суду № 7036976, 26.11.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Справа № 2а-29681/08/0570 Суддя у 1-ій інст: Шальєва В.А.

Суддя-доповідач: Шаптала Н.К.

донецький апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2009 року місто Донецьк

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шаптала Н.К.

суддів апеляційного суду: Гавріщук Т.Г., Сухарька М.Г.

при секретарі судового засідання: Кондрашовій Н.

З участю сторін: сторони або їх представника у судове засідання не зявились, про дату, час та місце слухання справи сторони були належно повідомлені;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сніжне Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2009 року за позовом Державного підприємства «Сніжнеантрацит» до Державної податкової інспекції у м. Сніжне Донецької області про Визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2009 року визнані протиправними податкові повідомлення-рішення № 0003801540/0 та № 0003811540/0 прийняті 22.10.2008 року про застосування до Державного підприємства «Сніжнеантрацит» штрафних санкцій у розмірі 9811 грн. 91 коп. та 1111 грн. 73 коп. відповідно.

Відповідач з даною постановою суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, та винести нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

До такого висновку, колегія суддів прийшла враховуючи наступне:

Як встановлено судом першої інстанції та як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство „Сніжнеантрацит" зареєстроване в якості юридичної особи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, реєстрація проведена виконавчим комітетом Сніжнянської міської ради 02.09.2003 р., включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від № 31906124, здійснює діяльність, визначену статутом підприємства. Позивач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Сніжне.

Відповідач Державна податкова інспекції у м. Сніжне є суб'єктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні" повноваження.

Повноваження податкових органів визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні”, ст.10 визначено функції державних податкових інспекцій у тому числі щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів.

На виконання покладених на податковий орган функцій ДПА України було затверджено Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України.

Судова колегія зазначає, що ні інструкція, яка була затверджена Наказом Головної Державної податкової інспекції України від 12.05.94 N 37 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 03.09.01 N 342, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2001 р. за N 887/6078) і яка діяла до 13.08.2005р., ні інструкція, яка набрала чинності з 13.08.2005р (Наказ Державної податкової адміністрації України 18.07.2005 № 276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 р. за № 843/11123) не містять у собі положень щодо права податкового органу змінювати призначення платежу визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку надходження платежів до бюджету.

Судом першої інстанції було встановлено, що ДПІ у м. Сніжне була проведена невиїзна документальна перевірка ДП „Сніжнеантрацит" з питань своєчасної сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по податку на додану вартість за період з 18.07.2008 р. по 08.09.2008 р. та по платі за землю за період з 30.10.2007 року по 09.10.2008 року, за результатами якої був складений акт № 829/15-31906124 від 20.10.2008 р.

Вказаним актом відповідачем були встановлені порушення, зокрема, несвоєчасна сплата узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 9811,91 грн. та в розмірі 1111,73 грн. по платі за землю.

Відповідачем 22.10.2008 р. на підставі зазначеного акту були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0003801540/0 про визначення суми штрафних санкцій у розмірі 9811,91 грн. та № 0003811540/0 про визначення суми штрафних санкцій у розмірі 1111,73 грн..

Підстави для застосування до платника податків штрафних санкцій передбачені ст. 37 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", згідно п.п. 17.1.7 п. 17.1 якої, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1- 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Таким чином, умовою застосування штрафної санкції у відповідності до приведеної норми Закону є наявність несвоєчасно оплаченого узгодженого податкового зобов'язання.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст.5 вказаного Закону передбачено узгодження податкового зобов'язання платника податку, нараховане контролюючим органом. При цьому законодавець зазначає, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

В акті перевірки податковий орган зазначає, що податкові зобов'язання позивача були узгоджені податковими розрахунками земельного податку № 1626 від 31.01.2007 р., № 523 від 26.01.2008 року та уточнюючим розрахунком № 11524 від 12.09.2007 року та погашені на загальну суму 9811,91 грн. 30.09.2008 року та 09.10.2008 року, а також на суму 1111,73 грн. 15.09.2008 року та 09.10.2008 року відповідно, тобто з порушенням граничних строків сплати податкового зобов'язання, тому позивачу були нараховані штрафні санкції спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Разом з тим, в цей період платник податків самостійно проводив погашення податкового боргу по податковому зобов'язання по земельному податку за вересень та жовтень 2008 року, а на погашення податкової заборгованості ці суми не спрямовував, що, як вбачається з матеріалів справи, підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с.10-11).

Згідно п.п. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" - джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 цього Закону - джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Таким чином, оскільки платник податків ДП „Сніжнеантрацит" не сплачував у зазначені в акті перевірки періоди суму податкової заборгованості з земельного податку, а проводив поточні платежі за вересень-жовтень 2008 року, тому у податкового органу не було передбачених п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" правових підстав для застосування штрафних санкцій.

Крім того, відповідно до п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Так, в платіжних дорученнях, наданих позивачем, в графі «призначення платежу» зазначено - «податок на додану вартість» та періоди, за які проводилася сплата податкового зобов'язання.

Відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» - податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов'язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов'язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу (у даному випадку - органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-яким іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування та наведеними вище Інструкціями.

Так, норми п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, п. 10.1 ст. 10, п.п. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 зазначеного Закону уповноважують податковий орган на здійснення самостійних заходів з погашення податкового боргу за платника податків (а не через нього, як у даному випадку, при самостійному виконанні таким платником свого конституційного обов'язку по сплаті сум при самостійному виконанні таким платником свого конституційного обов'язку по сплаті сум податку) шляхом винесення безпосередньо податковим органом як органом стягнення рішення про стягнення активів, надіслання банку, обслуговуючому платника, платіжної вимоги на суму податкового боргу, складення та наслання платнику податків повідомлення про здійснення перерозподілу суми, що сплачена платником податку саме в погашення податкового боргу, окремо на погашення пені та інше.

Враховуючи наведене та приймаючи до уваги вимоги ч.2 ст.19 Конституції України, п. 1 ч. 3 ст. 2, ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, колегія суддів приходить до висновку, що дії відповідача щодо зміни податкового зобовязання не ґрунтуються на Законі.

За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції винесена законно та обґрунтовано та апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сніжне Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2009 року визнані протиправними податкові повідомлення-рішення № 0003801540/0 та № 0003811540/0 прийняті 22.10.2008 року про застосування до Державного підприємства «Сніжнеантрацит» штрафних санкцій у розмірі 9811 грн. 91 коп. та 1111 грн. 73 коп. відповідно залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з дня виготовлення повного тексту ухвали, тобто з 1 грудня 2009 року.

Колегія суддів: