Ухвала суду № 70356746, 16.11.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 332/1210/16 Головуючий у 1 інстанції: Федоренко О.І.

Провадження № 22-ц /778/4099/17 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Маловічко С.В., суддів: Кочеткової І.В., Гончар М.С.

при секретарі: Волчановій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Дніпро» на ухвалу судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18 вересня 2017 року про відмову у задоволення заяви про забезпечення позову у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Дніпро» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Енергетичні технології», про звернення стягнення на заставне майно,

В С Т А Н О В И Л А:

У провадження Заводського районного суду м. Запоріжжя перебуває цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Дніпро» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Енергетичні технології» про звернення стягнення на заставне майно.

18.09.2017р. до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову шляхом оголошення в розшук та передачі майна на зберігання, в якому позивач просив суд оголосити в розшук та після виявлення передати на зберігання ПАТ «ОСОБА_2 Дніпро» транспортні засоби, а саме:

- вантажний сідловий тягач марки DAF ТЕ95ХF, 1998 року випуску, (кузов/шасі) № XLRTE47XSOE467750, реєстраційний номер НОМЕР_1;

- вантажний сідловий тягач марки МАN 460А, 2000 року випуску (кузов/шасі) № WMAH05ZZZ1G149606, реєстраційний номер НОМЕР_2,

- вантажний сідловий тягач марки МАN 18413FLS, 2003 року випуску, (кузов/шасі) №WMAH05ZZZ3M360414, реєстраційний номер НОМЕР_3;

- вантажний сідловий тягач марки МАN 18413FLS, 2003 року випуску, (кузов/шасі) № WMAH05ZZZ3M363733 реєстраційний номер НОМЕР_4;

- напівпричіп цистерна марки LAG 0345SТ, 1981 року випуску, (кузов/шасі) № 81359 реєстраційний номер АР 9672 XX;

- напівпричіп цистерна марки ZASТА № 36, 1998 року випуску, (кузов/шасі) № SU9V365PSW0NC5J52, реєстраційний номер АР 4605ХТ;

- напівпричіп паливо цистерна ППЦ марки САLАВRЕSЕ, 1999 року випуску, (кузов/шасі) № ST36TG36511538603, реєстраційний номер НОМЕР_5;

- напівпричіп цистерна марки ЕNЕRGО, 1993 року випуску (кузов/шасі) № 5121, р.н.

реєстраційний номер НОМЕР_6;

- напівпричіп цистерна марки NUOVА ОТТ, 1987 року випуску, (кузов/шасі) № ZA93SC05506A42497, реєстраційний номер НОМЕР_7;

- напівпричіп цистерна марки ЕNЕRGО, 2000 року випуску, (кузов/шасі) № SU9NCP326YGEZ5073 реєстраційний номер НОМЕР_8;

- вантажний сідловий тягач марки МАN ТGА, модель 410А, 2001 року випуску, (кузов/шасі) № WMAH23ZZZ2M335370 реєстраційний номер НОМЕР_9;

- вантажний сідловий тягач марки МАN 18413 FLS, 2002 року випуску, (кузов/шасі) № WMAH05ZZZ3M359352 реєстраційний номер НОМЕР_10;

- вантажний сідловий тягач марки МАN ТGА 18.480, 2004 року випуску, (кузов/шасі) № WMAH05ZZZ05G174525, реєстраційний номер НОМЕР_11;

- напівпричіп цистерна марки ZRЕМВ NС 38, 1993 року випуску, (кузов/шасі) № 5142, реєстраційний номер НОМЕР_12;

- напівпричіп цистерна марки ZRЕМВ NС38, 1993 року випуску, (кузов/шасі) № 5131, реєстраційний номер НОМЕР_13;

- напівпричіп цистерна марки ЕNЕRGО, 1993 року випуску, (кузов/шасі) № 5128 реєстраційний номер НОМЕР_14.

Як підстава забезпечення позову зазначено, що неприйняття засобів по забезпеченню позову може істотно ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18 вересня 2017 року відмовлено у задоволення заяви про забезпечення позову.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ПАТ «ОСОБА_2 Дніпро» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву про забезпечення позову.

Заслухавши у судовому засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, представника відповідача ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_5, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

За роз'ясненнями п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам та іншими видами, переліченими в цій нормі.

Згідно ч. 2 ст. 152 ЦПК України у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відмовляючи у задоволенні заяви ПАТ «ОСОБА_2 Дніпро» про забезпечення позову шляхом оголошення в розшук та передачі майна на зберігання, суддя виходив із того, що ухвалою суду від 13.03.2017р. вже було задоволено клопотання представника позивача про забезпечення позову та накладено арешт на вищезазначені транспортні засоби, а в новій заяві представника позивача про забезпечення позову не наведено підстав для зміни цього обраного способу забезпечення позову іншим.

Проте, колегія наголошує на тому, що суддя першої інстанції неправильно витлумачив зміст заяви про забезпечення позову, в якій ПАТ «ОСОБА_2 Дніпро» просило суд не змінити спосіб забезпечення позову, а вжити відповідно до ч. 2 ст. 152 ЦПК України додаткові заходи забезпечення позову, а саме, оголосити розшук заставного майна та після виявлення передати на зберігання ПАТ «ОСОБА_2 Дніпро» вищеперелічені транспортні засоби, оскільки 13.05.2016р. та 17.05.2016р. транспортні засоби, які є предметом застави та належали ОСОБА_3, були відчужені ним ОСОБА_6, що підтверджується відповіддю Сервісного центру МВС України.

Також на даний час місцезнаходження транспортних засобів ПАТ «ОСОБА_2 Дніпро» не відомо, вони можуть вільно використовуватися їхніми власниками або третіми особами та можуть перебувати в різних місцях України, або можуть бути в черговий раз відчужені третім особам, що може призвести до необхідності залучення чергового відповідача у справі, а також може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

За таких обставин, суддя фактично не розглянув належним чином заяву, обмежившись вказівкою на те, що в заяві не зазначено підстав для зміни способу забезпечення позову, в той час як таких вимог заява банку взагалі не містить.

Враховуючи зазначене, колегія вважає, що апеляційна скарга у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню з передачею на новий розгляд до суду першої інстанції процесуального питання за заявою банку.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Дніпро» задовольнити частково.

Ухвалу судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18 вересня 2017 року про відмову у задоволення заяви про забезпечення позову у цій справі скасувати та повернути матеріали за заявою ПАТ «ОСОБА_2 Дніпро» на новий розгляд процесуального питання.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Судді: