Ухвала суду № 70350861, 17.11.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"17" листопада 2017 р. Справа №910/14828/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Пантелієнка В.О.

Доманської М.Л.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-промислове підприємство "С-Продукт" на ухвалу Господарського міста Києва від 31.10.2016

у справі № 910/14828/16 (суддя Яковенко А.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК-Профіль-ГП" до про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2016 у справі № 910/14828/16 постановлено:

1. Визнати кредиторами Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК-Профіль-ГП":

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-промислове підприємство "С-Продукт" на суму 52756,00 грн., з яких 2756,00 грн. - вимоги першої черги, 50 000,00 грн. - вимоги четвертої черги;

- Компанію "Сеянг Інтернешнл" на суму 17 213 074,68 грн., з яких 2756,00 грн. - вимоги першої черги, 17 210 318,68 грн. - вимоги четвертої черги.

- Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" на суму 7 964 156,70 грн., з яких 2756,00 грн. - вимоги першої черги, 3 520 696,83грн. - вимоги четвертої черги задоволення, 4 440 703,87 грн. - вимоги шостої черги задоволення;

- Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" на суму 2756,00 грн.- вимоги першої черги задоволення;

- Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" на суму 24 650 201,72 грн., з яких 2756,00 грн. - вимоги першої черги, 23 604 078,54 грн. - вимоги четвертої черги задоволення, 1 043 367,18 грн. - вимоги шостої черги задоволення;

2. Окремо внести до реєстру вимог кредиторів:

- Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" на суму 5 706 636,00 грн., які підлягають погашенню у позачерговому порядку за рахунок реалізації заставного майна банкрута;

- Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" на суму 4 419 409,00 грн., які підлягають погашенню у позачерговому порядку за рахунок реалізації заставного майна банкрута;

- Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" на суму 9 571 408,00 грн., які підлягають погашенню у позачерговому порядку за рахунок реалізації заставного майна банкрута.

3. Відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про визнання кредитором ТОВ "ТПК-Профіль-ГП" у частині грошових вимог у розмірі 5 612 586,08 грн.

4. Затвердити реєстр вимог кредиторів ТОВ "ТПК-Профіль-ГП", вирішено інші процедурні питання.

Не погодившись з винесеною ухвалою місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-промислове підприємство "С-Продукт" 09.11.2017 (згідно вхідного штампу суду першої інстанції) звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 08.13/17 від 09.11.2017, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.10.2016 в частині визнання кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" та Публічного акціонерного товариства "Банк Форум". Одночасно скаржник порушив клопотання про звільнення від сплати судового збору та поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-промислове підприємство "С-Продукт" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Верховець А.А., судді: Доманська М.Л., Пантелієнко В.О.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-промислове підприємство "С-Продукт", суд встановив, що вона не може бути прийнята до розгляду і має бути повернута скаржнику без розгляду оскільки не відповідає вимогам розділу XII ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з ч. 3 ст. 94 ГПК України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Київський апеляційний господарський суд зазначає, що сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» (далі Закон).

Відповідно до частини 1 статті 4 вказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.п. 4 п. 2 ст. 4 Закону за подання до господарського суду апеляційних скарг у справі про банкрутство підлягають сплаті 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до п.п. 10 п. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір" ставка судового збору за заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом встановлена в розмірі 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як роз'яснено постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", судовий збір, оскільки інше не передбачено Законом, сплачується окремо за подання кожної позовної заяви (заяви, скарги).

Отже, в даному випадку оплаті судовим збором підлягає кожна із заявлених, розглянутих та визнаних судом вимог, які оскаржує апелянт. (Аналогічна правова позиція щодо розрахунку судового збору при оскарженні визнаних грошових вимог кредиторів до боржника викладена у постановах Вищого господарського суду України, зокрема, від 14.09.2016 року у справі № 910/21682/15, від 19.09.2016 року у справі № 925/1847/15 та від 16.11.2016 року у справі № 911/4610/15).

Таким чином, звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.10.2016 у даній справі, в частині визнання грошових вимог Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" та Публічного акціонерного товариства "Банк Форум", апелянтом мало бути сплачено судовий збір у розмірі 9 094,80 грн. ((2*1378)*110%*3). Проте, до апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-промислове підприємство "С-Продукт" не додано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому розмірі. При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-промислове підприємство "С-Продукт" порушило клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого останній зазначає, що підприємство перебуває в скрутному матеріальному становищі, коштів наявних на рахунку апелянта недостатньо для сплати судового збору.

Розглянувши заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У розділі 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013, зі змінами і доповненнями, зазначено, що у розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати таке. Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

В пункті 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України, від 12.11.2015 № 01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" зазначено, що за змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.

Здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом (стаття 129 Конституції України).

Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України „Про судовий збір", колегія суддів позбавлена права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні про відстрочення сплати судового збору.

В свою чергу, особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які би свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до прийняття постанови у справі.

Проте, всупереч зазначеного, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-промислове підприємство "С-Продукт" при зверненні з апеляційною скаргою не подало жодного доказу в підтвердження скрутного матеріального становища.

До того ж, жодних доказів, які б підтверджували, що протягом періоду ймовірно граничної відстрочки, а саме в межах строку розгляду апеляційної скарги, передбаченого ст. 102 ГПК України, заявник матиме фінансову можливість сплатити встановлену суму судового збору апелянтом надано не було.

З аналізу наведених норм слідує, що дії суду при розгляді клопотання заявника про відстрочення, звільнення від сплати судового збору повинні здійснюватися з дотриманням принципів рівності та збалансованості інтересів сторін.

При цьому, господарському суду надано лише право, а не покладено обов`язок у будь-якому випадку задовольняти клопотання учасників судового процесу про відстрочення сплати ними судового збору. Тобто, вказана норма є суб`єктивною та застосовується лише у випадку, коли заявник надасть суду дійсно переконливі докази скрутного матеріального становища, яке перешкоджає йому вчинити необхідні дії по сплаті судового збору.

Також слід відмітити, що доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Оскільки відстрочення або звільнення від сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-промислове підприємство "С-Продукт" про звільнення від сплати судового збору.

Крім того, як вбачається з матеріалів апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-промислове підприємство "С-Продукт" вона не відповідає вимогам ст. 94 ГПК України, а саме, до неї не додано доказів надсилання копії скарги і доданих до неї документів учасникам провадження у даній справі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги недоведеність обставин, які перешкоджають апелянту сплатити судовий збір, в розумінні ст. 8 Закону України «Про судовий збір», клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-промислове підприємство "С-Продукт" про звільнення від сплати судового збору відхиляється, а апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається Київським апеляційним господарським судом на підставі п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Оскільки апеляційна скарга повертається на підставі п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження на даний час не розглядається.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 86, 94 п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-промислове підприємство "С-Продукт" у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-промислове підприємство "С-Продукт" на ухвалу Господарського міста Києва від 31.10.2016 у справі № 910/14828/16 з доданими до неї документами повернути скаржнику без розгляду.

3. Матеріали справи № 910/14828/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді В.О. Пантелієнко

М.Л. Доманська