Ухвала суду № 703327, 11.06.2007, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

11 червня 2007 р.

№ 11/670/06(1/361-06)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді Кузьменка М.В.,

судді Васищака І.М.,

судді Палій В.М.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка+7"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 01.02.2007р. та

постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.03.2007 р.

у справі №11/670/06

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Витязь-Херсон"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка+7"

про стягнення 4 442,08 грн. заборгованості по договору б/н від 15.02.2005р.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніка+7" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду Миколаївської області від 01.02.2007р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.03.2007 р. у справі №11/670/06.

Вказана скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню скаржникові з таких підстав.

Основні вимоги, що пред’являються до форми і змісту касаційної скарги, викладені у статті 111 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України. Доповідач: Палій В.М.

Так, відповідно до ч.4 названої статті, до скарги додаються докази сплати державного мита.

Згідно ч.1. п.3 ст.1113 ГПК України касаційна скарга не приймається і повертається без розгляду якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до ст.6 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” державне мито, що справляється з касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до державного бюджету України.

До касаційної скарги скаржником додана квитанція б/н від 3 травня 2007р. на суму 51,0 грн., яка не може бути сприйнята судом в якості належного доказу сплати державного мита у встановленому порядку, оскільки державне мито скаржником сплачено за такими реквізитами: “отримувач" Одеський апеляційний суд, "код отримуванча" 23213460 “банк одержувача” УДКУ у Одеській області, "код банку отримувача" 828011, що в силу ч.1 п.3 ст.1113 ГПК України є підставою для повернення касаційної скарги.

Одночасно колегія суддів зазначає, що листом від 27 лютого 2006р. за вих.№07-10/52 Державне казначейство України у м.Києві повідомило банківські реквізити для сплати державного мита до Державного бюджету, що справляються з заяв, які подаються до Вищого господарському суду України.

Так, на момент оплати скаржником державного мита, воно підлягало перерахуванню з урахуванням наступних реквізитів:

Банк: УДК у м.Києві

МФО: 820019

ЄДРПОУ: 26077922

отримувач –ВДК у Печерському районі м.Києва;

розрахунковий рахунок 31116095600007;

код економічної класифікації доходів 22090200, символ звітності банку –095.

Допущене скаржником порушення є підставою для повернення касаційної скарги.

Керуючись п. 4 статті 1113 ГПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка+7" на рішення господарського суду Миколаївської області від 01.02.2007р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.03.2007 р. у справі №11/670/06 та додані до неї документи повернути.

Головуючий, суддя М.В.Кузьменко

Суддя І.М.Васищак

Суддя В.М.Палій