Постанова № 70325214, 17.11.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5302/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 год. 43 хв.

13 листопада 2017 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасишиної О.М.,

за участю секретаря Куща М.О.,

представника Позивача Логовського В.В.,

представника Відповідача Замороцької А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесаспеценерго" до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування наказу Головного управління ДФС в Одеській області № 4864 від 10.10.2017 року, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесаспеценерго" до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування наказу Головного управління ДФС в Одеській області № 4864 від 10.10.2017 року.

У судовому засіданні 13.11.2017 року представник позивача підтримав адміністративний позов у повному обсязі, обґрунтовуючи свою позицію обставинами, викладеними у адміністративному позові (а.с. 3-9) та просив суд:

скасувати Наказ Головного управління ДФС в Одеській області № 4864 від 10.10.2017 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Одесаспеценерго»;

стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області на користь позивача всі судові витрати.

В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача зазначав, що відповідачем неправомірно та з порушенням вимог чинного законодавства видано оскаржуваний наказ на проведення перевірки ТОВ «Одесаспеценерго», а саме порушено вимоги п.78.1.11 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК) та положення ст.ст. 40, 131 та Глави 20 Кримінального процесуального Кодексу України (далі - КПК). На підтвердження обґрунтованості своїх позовних вимог представником позивача 01.11.2017 року було надано додаткові письмові докази (вх. №29983/17) (а.с. 71-80). Представник позивача зазначав, що посадовими особами не дотримано вимог законодавства щодо порядку винесення рішень, які стали підставою для проведення перевірки, а тому права та законні інтереси позивача було порушено. За таких обставин, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, проти задоволення адміністративного позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с. 62-70). Так, представник відповідача зазначив, що відповідач діяв у відповідності до норм чинного законодавства, а саме ст.ст. 16, 20, 75, 78 ПК. Представник відповідача зазначив, що підставою видання оскаржуваного Наказу на проведення перевірки є законодавчо визначена обставина, передбачена п.78.1.11 ПК, а саме отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесеною відповідно до закону, тому видача оскаржуваного Наказу є повністю правомірною та здійсненою у відповідності до норм чинного законодавства. За таких обставин, просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

04.09.2017 року в рамках кримінального провадження №32016160000000128 від 15.09.2016 року слідчим суддею Малиновського районного суду м. Одеси Морозовою І.В. винесено ухвалу у справі №521/13956/17, якою частково задоволено клопотання слідчого СВ ФР ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області Межньова В.В. та призначено проведення позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Одесаспеценерго» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства України при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року.

Зазначену перевірку було доручено провести працівникам ГУ ДФС в Одеській області протягом 15 робочих днів.

10.10.2017 року начальником ГУ ДФС в Одеській області Мілютіним Г.В. на виконання ухвали слідчого судді від 04.09.2017 року по справі №521/13956/17 було видано Наказ № 4864 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Одесаспеценерго».

11.10.2017 року співробітники ГУ ДФС в Одеській області з'явились до офісу ТОВ "Одесаспеценерго» та пред'явили оскаржуваний Наказ. Співробітників контролюючого органу до проведення перевірки допущено не було, було відмовлено в отриманні Наказу, відповідно до чого складено акт про неотримання наказу та направлення на проведення перевірки та акт про недопуск до перевірки (а.с. 63).

З приводу неправомірності видачі відповідачем наказу Головного управління ДФС в Одеській області № 4864 від 10.10.2017 року позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.20.1.4 ст. 20 ПК контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п.75.1 ст. 75 ПК контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно п.75.2 ст.75 ПК документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно п. 78.1.11 ст. 78 ПК документальна позапланова перевірка здійснюється за судовим рішенням суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесеноої ними відповідно до закону.

Повноваження та порядок звернення слідчого з відповідним клопотанням до слідчого судді регламентуються Кримінальним процесуальним кодексом України.

Так, згідно п.17 ч.1 ст.3 КПК слідчий - службова особа органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань, органу Державної кримінально-виконавчої служби України, підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.

Повноваження слідчого визначені ч.2 ст. 40 КПК. Так, слідчий уповноважений:

починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;

проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом;

доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;

звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій;

повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру;

за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та подавати їх прокурору на затвердження;

приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284цього Кодексу;

здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Зазначена норма прямо визначає випадки звернення слідчого до слідчого судді із клопотанням. Зі змісту глав 15, 20, 21 КПК вбачається, що клопотання слідчого про проведення перевірки податковим органом в рамках кримінального провадження не передбачено нормами чинного кримінального процесуального законодавства. Здійснення органами державної влади або їх посадовими особами повноважень, які прямо не передбачені законодавством, є порушенням норм ч.2 ст.19 Конституції України.

Призначення документальної позапланової перевірки не є ні слідчою (розшуковою) дією, ні негласною слідчою (розшуковою) дією, ні заходом забезпечення кримінального провадження, з клопотаннями про проведення яких слідчий вправі звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді.

Згідно п.78.4 ст. 78 ПК про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно п. 42.2 ст. 42 ПК документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

У судовому засіданні 13.11.2017 року представник позивача зазначив, що позивач жодних повідомлень про проведення документальної позапланової виїзної перевірки не отримував. Представник відповідача на питання головуючого судді щодо факту направлення такого повідомлення відповіді у судовому засіданні не надав, письмових доказів щодо направлення наказу також надано не було.

За таких обставин суд вважає, що відповідачем було порушено приписи ст. 42 ПК, а саме завчасно та належним чином не повідомлено платника податків про проведення щодо нього документальної позапланової виїзної перевірки.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд України, про що зазначається у Постанові ВСУ від 27.01.2015 року у справі №21-425а14. Так, Верховний суд України зазначає, що аналізованими нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Недотримання вимог податкового законодавства щодо сповіщення платника податків про призначення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Як вбачається з матеріалів справи, в ухвалі від 04.09.2017 року у справі №521/13956/17 зазначено про доручення проведення перевірки працівникам ГУ ДФС в Одеській області протягом 15 робочих днів (а.с. 65), однак Наказ на проведення такої перевірки із зазначенням ухвали від 04.09.2017 року у справі №521/13956/17 у якості підстави був виданий лише 10.10.2017 року.

З цього приводу представники відповідача у судових засіданнях 08.11.2017 року та 13.11.2017 року зазначали, що, на думку відповідача, визначений слідчим суддею строк у 15 робочих днів стосується тривалості проведення перевірки, а не часу, протягом якого перевірка має бути розпочата. На питання головуючого судді щодо розбіжностей визначення тривалості проведення перевірки в ухвалі слідчого судді від 04.09.2017 року у справі №521/13956/17 та оскаржуваному Наказі №4864 від 10.10.2017 року, де визначено тривалість перевірки 5 робочих днів, представники відповідача пояснень не надали.

За таких обставин суд вбачає за необхідне вважати строк, визначений в ухвалі слідчого судді від 04.09.2017 року у справі №521/13956/17, як термін, протягом якого ГУ ДФС в Одеській області було зобов'язано розпочати перевірку ТОВ "Одесаспеценерго». відтак, відповідачем було порушено приписи ухвали слідчого судді щодо вчасного проведення перевірки позивача, проігноровано вимогу здійснити перевірку у визначений судом термін.

Крім того, як зазначав представник позивача у судовому засіданні 13.11.2017 року, ГУ ДФС в Одеській області вже здійснювало перевірку ТОВ «Одесаспеценерго» за той же звітний період 2014-2016 року в рамках реалізації Плану-графіку проведення планових перевірок на 2017 рік, про що було видано Наказ №2744 (а.с. 7). До перевірки уповноважених осіб контролюючого органу було допущено, за результатами перевірки винесені податкові повідомлення-рішення, які наразі оскаржуються позивачем в позовному провадженні.

У матеріалах справи також наявна копія ухвали слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси Морозової І.В. у справі №521/15255/17 від 26.09.2017 року (а.с. 72-79) про арешт майна. Згідно відомостей, зазначених у цій ухвалі, у рамках того ж кримінального провадження №32016160000000128 слідчим суддею було винесено ухвалу від 01.09.2017 року, якою допущено уповноважених осіб до проведення обшуку у приміщенні ТОВ «Одесаспеценерго» за адресою м. Одеса. вул. Мельницька, 26/2. Обшук було проведено 14.09.2017 року і вилучено низку первинної документації, яка відображає відносини ТОВ «Одесаспеценерго» з іншими підприємствами: договори, протоколи про погодження договірної ціни, довідки про вартість виконаних робіт, акти прийому-передач техніки тощо (а.с. 72). Із заперечень представника відповідача вбачається, що посадові особи контролюючого органу мали намір проводити перевірку за тією ж адресою (м. Одеса. вул. Мельницька, 26/2), за якою відбувся обшук та вилучення майна позивача (а.с. 63).

Таким чином, на момент видачі оскаржуваного Наказу у позивача не містились і не могли міститись документи, які б підтверджували правомірність фінансово-господарської діяльності ТОВ «Одесаспеценерго» та наявність реальних відносин позивача з його контрагентами, оскільки вся відповідна документація була вилучена і перебувала під арештом, про що було відомо відповідачу, оскільки документи було вилучено СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області, який є структурним підрозділом відповідача.

Згідно п.85.9 ст. 85 ПК у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області протиправно видало Наказ Головного управління ДФС в Одеській області № 4864 від 10.10.2017 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Одесаспеценерго», а тому позовна вимога щодо скасування Наказу Головного управління ДФС в Одеській області № 4864 від 10.10.2017 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Одесаспеценерго» підлягає задоволенню.

В силу п.1 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно з ч.3 ст. 105 КАС України позивач, у тому числі має право вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, беручи до уваги наведене та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом скасування Наказу Головного управління ДФС в Одеській області № 4864 від 10.10.2017 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Одесаспеценерго».

Згідно ч.1 ст.98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Згідно матеріалів справи при поданні адміністративного позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1600.00 грн (одна тисяча шістсот гривень 00 коп.), про що свідчить наявна у матеріалах справи квитанція (а.с. 10). Згідно приписів ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Відтак, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Одесаспеценерго» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1600.00 грн (одна тисяча шістсот гривень 00 коп.).

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України у судовому засіданні 13.11.2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 2 ст. 167 КАС повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 2,7, 8, 9, 11, 159-163, 167, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесаспеценерго" до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування наказу Головного управління ДФС в Одеській області № 4864 від 10.10.2017 року - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління ДФС в Одеській області № 4864 від 10.10.2017 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Одесаспеценерго» (код ЄДРПОУ 34490487).

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесаспеценерго» (код ЄДРПОУ 34490487) судові витрати у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.).

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо рішення було прийняте у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії такого рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі статтею 254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 17.11.2017 року.

Суддя О.М. Тарасишина

.