Постанова № 70319238, 13.11.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2017 року Справа № 905/3420/15

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовнефтепродукт"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 12.06.2017 (головуючий суддя Москальова І.В., судді Агапов О.Л., Мартюхіна Н.О.на ухвалуГосподарського суду Донецької області від 13.02.2017 (головуючий суддя Говорун О.В., судді Сковородіна О.М., Харакоз К.С.)у справі№ 905/3420/15 Господарського суду Донецької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Кредит Дніпро"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Газеко" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Вельт", 3.Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовнефтепродукт",третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Аль-Ямі Північ",прозвернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності

за участю представників: позивачане з'явились,відповідача-1не з'явились,відповідача-2не з'явились,відповідача-3не з'явились,третьої особине з'явились,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 13.02.2017, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.06.2017, зупинено провадження у справі №905/3420/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредит Дніпро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газеко", Товариства з обмеженою відповідальністю "Вельт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовнефтепродукт" про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності до повернення справи до Господарського суду Донецької області.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, відповідач-3 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить вказані ухвалу місцевого суду та постанову апеляційного суду, прийняту за результатами її апеляційного перегляду, скасувати.

Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що судом невірно застосовано норми процесуального права, зокрема ст. 79 ГПК України, оскільки підстави для зупинення провадження у справі відсутні. Доводи касаційної карги зводяться до того, що суд безпідставно зупинив провадження у справі №905/3420/15 до розгляду касаційної скарги у цій же справі, оскільки, на думку товариства, положення п. 1 ст. 79 ГПК України надають суду право зупиняти провадження виключно у випадку неможливості розгляду справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники учасників судового процесу не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників сторін.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Донецької області від 13.02.2017 провадження у справі зупинено на підставі ст. 79 ГПК у зв'язку з надходженням запиту Донецького апеляційного господарського суду про направлення матеріалів справи на адресу апеляційного суду у зв'язку з надходження касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовнефтепродукт" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.02.2017 у справі № 905/3420/15. Провадження зупинено у зв'язку необхідністю скерування матеріалів справи до суду касаційної інстанції (через апеляційний господарський суд) та неможливістю подальшого розгляду справи по суті.

За змістом ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Згідно зі ст. 109 ГПК України касаційна скарга подається до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення. Апеляційний господарський суд зобов'язаний невідкладно надіслати скаргу разом зі справою до Вищого господарського суду України.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі, зокрема, в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Як роз'яснено у пункті 3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" суд може зупинити провадження у справі виключно з підстав, передбачених ст. 79 ГПК України. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Зокрема, під неможливістю розгляду справи зазначеної у ч. 1 ст. 79 ГПК України слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Іншим судом, про який йдеться у частині 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з статтею 3 та частиною 2 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

Таким чином надіслання господарським судом у передбачених законом випадках матеріалів справ до судів вищих інстанцій підпадає під дію частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відсутність у суді зазначених матеріалів унеможливлює розгляд ним справи (відповідні роз'яснення надано Вищим господарським судом України у пп. 3.16 п. 3 постанови пленуму "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Доводи касаційної скарги про те, що у ст. 79 ГПК України йдеться про розгляд іншої справи, а не тієї ж у іншій інстанції, не свідчать про незаконність судового рішення першої інстанції, оскільки із наведеної норми вбачається, що обов'язок суду зупинити провадження у справі випливає з причини неможливості розгляду даної справи. У разі оскарження в касаційному порядку ухвал суду першої інстанції останній, надсилаючи справу на запит відповідному апеляційному господарському суду (ч. 2 ст. 109 ГПК України), одночасно приймає ухвалу про зупинення провадження у даній справі на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України.

Таким чином, твердження скаржника про те, що апеляційний господарський суд не врахував ту обставину, що провадження у суді касаційної інстанції провадиться в рамках цієї ж, а не іншої справи, а відтак помилково застосував положення ч. 1 ст. 79 ГПК України, не заслуговують на увагу виходячи з приписів ст. 106 ГПК України та пп. 3.16 п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, правомірно на підставі ст. 79 ГПК України зупинив провадження у справі.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок судів про наявність фактичних та правових підстав для зупинення провадження у справі є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування оскаржуваних ухвали та постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 ГПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовнефтепродукт" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Донецької області від 13.02.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.06.2017 у справі №905/3420/15 - без змін.

Головуючий суддяО.О. ЄвсіковсуддіО.А. Кролевець О.В. Попікова