Постанова № 70319237, 14.11.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2017 року Справа № 909/18/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіШевчук С.Р. (доповідач) суддівВладимиренко С.В., Демидової А.М.розглянувши касаційну скаргуДержавного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 17.08.2017за заявоюКомунального підприємства "Водотеплосервіс" провідстрочку виконання рішення у справі№909/18/14 Господарського суду Івано-Франківської областіза позовом Заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі: 1. Міністерства енергетики та вугільної промисловості України; 2. Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" в особі виробничої філії "Калуська теплоелектроцентраль-Нова"до Комунального підприємства "Водотеплосервіс"простягнення 29 251 675,12 грн

в судовому засіданні взяли участь представники:

- прокуратури: Чирва О.О., посв. № 029011 від 17.09.2014

- позивача-1: не з'явилися

- позивача-2: Василенко А.С., дов.№27 від 15.05.2017,

Пруська Т,А., дов.№94 від 28.12.2016

- відповідача: не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2017 у справі № 909/18/14 (суддя Шкіндер П.А.) заяву Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради віих.№676 від 24.05.2017 про відстрочку виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.01.2014 по справі № 909/18/14 задоволено частково, відстрочено виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.01.2014 по справі № 909/18/14 на 16 місяців (до 13.10.2018).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.08.2017 у справі № 909/18/14 (у складі головуючого судді Галушко Н.А., суддів Данко Л.С., Орищин Г.В.) апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" задоволено частково, ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2017 у справі № 909/18/14 скасовано частково, відстрочено виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.01.2014 по справі № 909/18/14 до 01.12.2017.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, ДПЗД "Укрінтеренерго" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.08.2017 та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2017 у справі № 909/18/14, прийняти нове рішення, яким повністю відмовити КП "Водотеплосервіс" Калуської міської ради у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.01.2014 по справі № 909/18/14.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Окрім того ДПЗД "Укрінтеренерго" подано заяву про зупинення виконання ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2017 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 17.08.2017 у справі № 909/18/14 до закінчення їх перегляду в порядку касації.

Розглянувши дану заяву колегія суддів касаційної інстанції не вбачає підстав для її задоволення та вважає за необхідне її відхилити, як необґрунтовану.

Відповідач не скористався правом, наданим ст.1112 ГПК України, не надав відзив на касаційну скаргу, що в силу положень ст.1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Перевіривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 30.01.2014 позов заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" в особі Виробничої філії Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" "Калуська теплоелектроцентраль" до Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради про стягнення 29 251 675,12грн задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" в особі Виробничої філії Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" "Калуська теплоелектроцентраль" 28 157 652,12 грн, 73 080 грн судового збору, в решті позову відмовлено.

На виконання вказаного рішення видано накази №313, №314 від 20.02.2014.

24.05.2017 до Господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява вих. №676 від 24.05.17 про відстрочку виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.01.2014.

В обґрунтування заяви відповідач посилається на те, що основним завданням заявника є забезпечення споживачів (фізичних та юридичних осіб) м. Калуша водо-, теплопостачання та приймання стічних вод, зокрема стратегічно важливі підприємства міста. Заявник зазначає, що внаслідок винесення рішення про примусове стягнення пені, трьох відсотків річних, суму, на яку збільшилася сума основного боргу внаслідок інфляційних процесів, робота Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради стане повністю паралізованою, підприємство буде поставлене в катастрофічне фінансове становище, що в свою чергу тягне за собою неможливість господарської діяльності підприємства, а отже і подачі місту тепла, води та відкачування господарсько-побутових стоків. Також, посилаючись на Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств з централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" просив суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.01.14 у справі №909/18/14 строком на 60 календарних місяців.

Суд першої інстанції частково задовольнив заяву боржника, відстрочив виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.01.2014 у справі № 909/18/14 на 16 місяців (до 13.10.2018).

Суд апеляційної інстанції частково скасував ухвалу суду першої інстанції та відстрочив виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.01.2014 у справі №909/18/14 до 01.12.2017.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з апеляційним господарським судом з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Пункт 1 статті 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд". Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

Відповідно до статті 121 ГПК України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Згідно з підпунктом 7.2 пункту 7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (із змінами і доповненнями), підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У зв'язку з тим, що відстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати як доводи позивача, так і заперечення відповідача.

Апеляційним господарським судом встановлено, що у відповідача існують обставини щодо винятковості фінансової та господарської ситуації, пов'язаної з неможливістю негайного виконання рішення суду, а отже відстрочка виконання рішення дозволить підприємству провести реальну оплату боргу без знищення підприємства.

З огляду на викладене вище, врахувавши матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, суспільне значення підприємства для м. Калуш, а також задоволення господарських інтересів обох сторін та недопущення можливих негативних наслідків примусового виконання рішення суду у встановлені законодавством строки, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення заяви та відстрочення виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.01.2014 до 01.12.2017.

Щодо доводів касаційної скарги, то вони не спростовують вказаних висновків судів, спростовуються вищенаведеним, та, крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень касаційної інстанції.

Також колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 600,00 грн).

Скаржником при подачі касаційної скарги на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.08.2017 у справі № 909/18/14 сплачено судовий збір у розмірі 87 696,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи викладене вище, скаржник не позбавлений можливості звернутися до суду касаційної інстанції з належним чином оформленою заявою про повернення переплаченої суми судового збору з Державного бюджету України.

З огляду на викладене та враховуючи, що скаржник в силу ст. 33 ГПК України не довів в установленому законом порядку тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та оскільки в силу вимог ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 17.08.2017 у справі № 909/18/14.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.08.2017 у справі № 909/18/14 залишити без змін.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

С у д д я С.В. Владимиренко

С у д д я А.М. Демидова