Рішення № 70301587, 06.11.2017, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/7258/14-ц

Пр. 2/333/4/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.11.2017р. м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Боровікової А.І., при секретарі Носаченко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

12.09.2014р. позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 28.11.2012 р. між ПАТ «Сведбанк», який в свою чергу виступає правонаступником Акціонерного комерційного банку «ТАС-Комерцбанк» та Факторинговою компанією «Вектор Плюс» укладено Договір факторингу. Відповідно до п.2.1, 2.2. ОСОБА_3 відступає Фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, право на вимогу якої належить ОСОБА_4.

Разом з правами вимоги до Фактора переходять всі пов'язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених Боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов’язкових платежів.

Разом із тим, 28.11.2012 року між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» укладено Договір факторингу. Відповідно до п.2.1, 2.2. ОСОБА_3 Клієнт (ТОВ «ФК «Вектор Плюс») відступає Фактору (ТОВ «Кредитні ініціативи») свої права Вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками.

Отже, внаслідок укладення вказаних договорів відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора/стягувача за договором від 21.02.2008 № 0704/0208/45-006, позичальником, згідно якого є відповідач ОСОБА_1

21.02.2008 року ВАТ «Сведбанк» (правонаступник - ПАТ «Сведбанк») та відповідач ОСОБА_1 уклали Кредитний договір № 0704/0208/45-006, з подальшим внесенням змін та доповнень.

Позивач ОСОБА_4 (кредитор) свої зобов’язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши Відповідачукредит у сумі 55 000,00 дол. США.

Відповідач ОСОБА_1 неналежно виконує взяті на себе зобов’язання, чим грубо порушує істотні умови Кредитного договору, в результаті чого станом на 21.07.2014 p. має прострочену заборгованість:

-за кредитом - 57179,08 дол. США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає - 666 456 грн. 03 коп.;

-по відсотках - 24812,47 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає - 289 204 грн. 03 коп.

У зв’язку з систематичним порушенням Боржником відповідачем ОСОБА_1 своїх обов’язків зі сплати кредиту, відповідно до норм чинного законодавства та діючого Кредитного договору йому була нарахована неустойка:

пеня - 27576,55 дол. США, що по курсу НБУ на дату розрахунку складає - 321 421 грн. 02 коп.

Аналізуючи норми ст. 266, ч. 2 ст. 258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Таким чином, розмір неустойки становить: пеня -11582,67 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає - 135002,88 грн.

В забезпечення виконання зобов’язань позичальника за кредитним договором, 21.02.2008 р. ВАТ «Сведбанк» (правонаступник ПАТ "Сведбанк") та відповідачка ОСОБА_2 уклали Договір Поруки № 0704/0208/45-006-Р-1, відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_2 як поручитель поручається за виконання відповідачем ОСОБА_1 обов’язків, що виникли на підставі Кредитного договору.

Позивач просив суд стягнути на його користь з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно заборгованість у сумі 1 090 662 грн. 94 коп., а саме: за кредитом - 666 456 грн. 03 коп.; по відсотках - 289 204 грн. 03 коп.; пеня - 135 002 грн. 88 коп. та судові витрати у сумі 3 654,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, надала суду пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просила суд задовольнити позов.

Представник відповідачів позов не визнав, суду пояснив, що розрахунок позивача на підтвердження розміру заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором не відповідає дійсності, також представник відповідачів вважає, що позивач звернувся до суду після спливу строку позовної давності, просив суд застосувати строк позовної давності з 10.08.2011р., який сплив 10.08.2014р. та відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено:

12.09.2014р. позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 28.11.2012 р. між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк», який в свою чергу виступає правонаступником Акціонерного комерційного банку «ТАС-Комерцбанк» та Факторинговою компанією «Вектор Плюс» укладено Договір факторингу. Відповідно до п.2.1, 2.2. ОСОБА_3 відступає Фактору свої права Вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, право на вимогу якої належить ОСОБА_4 на підставі Документації. З моменту відступлення ОСОБА_4 Фактору прав вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з правами вимоги до Фактора переходять всі пов'язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених Боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов’язкових платежів.

Разом із тим, 28.11.2012 року між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» укладено Договір факторингу. Відповідно до п.2.1, 2.2. ОСОБА_3 Клієнт (ТОВ «ФК «Вектор Плюс») відступає Фактору (ТОВ «Кредитні ініціативи») свої права Вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками. З моменту відступлення Клієнтом Фактору прав вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з правами вимоги до Фактора переходять всі пов’язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених Боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов’язкових платежів.

Отже, внаслідок укладення вказаних договорів відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора/стягувача за договом від 21.02.2008 № 0704/0208/45-006, позичальником згідно якого є ОСОБА_5

Відповідно до cт. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

21.02.2008 року ВАТ «Сведбанк» (правонаступник - ПАТ «Сведбанк») та відповідач ОСОБА_1 уклали Кредитний договір № 0704/0208/45-006, з подальшим внесенням змін та доповнень.

Відповідно до умов вищевказаного Кредитного договору, ОСОБА_3 зобов'язується надати Боржнику (за Кредитним договором- Позичальникові) відповідачу ОСОБА_1 кредит у сумі 55 000 дол. США, а Відповідачзобов’язується повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором.

Відповідно до листа №13-210/7871-22612 від 07.12.2009 року Національного ОСОБА_4 України операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Таким чином, операція з надання банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії.

ОСОБА_4 (кредитор) свої зобов’язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши Відповідачукредит у сумі 55 000,00 дол. США.

Відповідач ОСОБА_1 неналежно виконує взяті на себе зобов’язання, чим грубо порушує істотні умови Кредитного договору, в результаті чого станом на 21.07.2014 p. має прострочену заборгованість:

-за кредитом - 57179,08 дол. США, що за курсом НБУ на дату розрахунку: (21.07.2014р. 11, 65 грн. за 1 дол. США) складає - 666 456 грн. 03 коп.;

-по відсотках - 24812,47 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку (21.07.2014р. 11, 65 грн. за 1 дол. США) складає - 289 204 грн. 03 коп.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, що зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець), зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов”язується повернути кредит та сплатити відсотків.

Згідно зі ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до ст. 549 ЦК України та умов Кредитного договору, у разі невиконання чи несвоєчасного виконання зобов’язання в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами ОСОБА_3, Відповідач зобов’язаний сплатити кредитору неустойку (штраф, пеня). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

У зв’язку з систематичним порушенням Боржником відповідачем ОСОБА_1 своїх обов’язків зі сплати кредиту, відповідно до норм чинного законодавства та діючого Кредитного договору йому була нарахована неустойка: пеня - 27576,55 дол. США, що по курсу НБУ на дату розрахунку складає - 321 421 грн. 02 коп., що підтверджується відповідним розрахунком ОСОБА_4.

Аналізуючи норми ст. 266, ч. 2 ст. 258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Таким чином, розмір неустойки становить: пеня -11582,67 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає – 135002 грн. 88 коп., що підтверджується розрахунком ОСОБА_4.

В забезпечення виконання зобов’язань позичальника за кредитним договором, 21.02.2008 р. ВАТ «Сведбанк» (правонаступник ПАТ "Сведбанк") та відповідачка ОСОБА_2 уклали Договір Поруки № 0704/0208/45-006-Р-1, відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_2 як поручитель поручається за виконання відповідачем ОСОБА_1 обов’язків, що виникли на підставі Кредитного договору.

Проте, Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24.12.2015 р. за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Кредитні ініціативи», ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим визнано договір поруки №0704/0208/45-006-Р-1 від 21.02.2008 р., який укладений між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_2 припиненим з 28.11.2012 року.

Рішення суду набуло законної сили 05.01.2016 р.

Дослідивши вищенаведені докази, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитом є обґрунтованими, відповідач ОСОБА_1 порушив умови за кредитним договором, своєчасно не виконував зобов’язання здійснити погашення суми кредиту та відсотки за користування кредитними коштами в обумовлені кредитним договором строки, через що утворилася заборгованість за кредитним договором, яка станом на 21.07.2014 p. складає - за кредитом - 666 456 грн. 03 коп.; - по відсоткам - 289 204 грн. 03 коп., по пені - 135002 грн. 88 коп., а усього у сумі 1 090 662 грн. 94 коп., яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача у повному обсязі.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача до відповідача ОСОБА_6 не підлягають задоволенню в зв’язку з припиненням поруки за рішенням суду з 28.11.2012р.

Також не підлягає задоволенню заява представника відповідача про застосування строку позовної давності з 10.08.2011р. як безпідставна, оскільки позивач звернувся до суду у вересні 2014р., тобто, в межах строку позовної давності.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стягненню на користь позивача підлягають понесені ним судові витрати у сумі 3654 грн.

Керуючись ст.ст. 526, 1050, 625, 629, 554 ЦК України, ст.ст. 212-214, 224 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» з ОСОБА_1 заборгованість за кредитом у сумі 1 090 662 грн. 94 коп., судовий збір у сумі 3654 грн., а усього у сумі 1 094 316 грн. 94 коп.

У задоволенні позову до відповідача ОСОБА_2 відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.І. Боровікова