Ухвала суду № 70294945, 13.11.2017, Апеляційний суд Волинської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2017 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Матвійчук Л.В.,

суддів - Русинчука М.М., Осіпука В.В.,

з участю секретаря - Губарик К.А.,

відповідача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду від 28 вересня 2017 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 28 вересня 2017 року позов задоволений.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 в користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором від 24.09.2014 року станом на 21.02.2017 року в розмірі 44908,92 грн. (сорок чотири тисячі дев’ятсот вісім грн. 92 коп.), з яких: 23355,25 грн. – тіло кредиту, 18529,14 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 547,52 грн. - заборгованість за відсотками, 2477,01 грн. – неустойка.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_2 просить скасувати це рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що 24.09.2014 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб(а.с. 4-15). Відповідно до умов даного договору, позивач зобов’язується відкрити відповідачу картковий рахунок у валюті гривня та випустити міжнародну платіжну картку DMC Gold строком дії 2 роки з моменту її випуску. Позивач свої зобов’язання за договором виконав, відкривши відповідачу картковий рахунок №26256002545243 у валюті гривня та випустив міжнародну платіжну картку DMC Gold строком дії 2 роки з моменту її випуску, встановивши ліміт відновлювальної кредитної лінії 35900грн..

Відповідно до кредитного договору, відповідач зобов’язувався в порядку та на умовах, що визначені договором повертати кредит, виплачувати відсотки за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та додатком № 1 до нього– графіком погашення кредиту.

Позичальник неналежним чином виконував свої зобов’язання за кредитним договором, у зв’язку з чим станом на 21.02.2017 року виникла заборгованість перед ПАТ «Альфа-Банк» в розмірі 44909,43 грн., що складається з : 23355,25 грн. – тіло кредиту, 18529,14 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 547,52 грн. - заборгованість за відсотками, 2477,01 грн. – неустойка, що підтверджується письмовим розрахунком заборгованості(а.с. 18). 27.02.2017 року за вих. № 16012-102 б/б банком позичальнику було направлено вимогу про сплату заборгованості по кредиту станом на 21.02.2017 року. Вимога банку залишена останньою без задоволення(а.с. 19).

Розрахунок суми заборгованості відповідач та її представник в судовому засіданні не оспорювали.

З пояснень відповідача судом встановлено, що за період з 16.05.2016 року по 06.06.2016 року ОСОБА_1 карткою не користувалася. Всі кошти в цей період, які були зняті з її рахунку – більше 31 000 грн., були викрадені у неї її зятем, сином та співмешканцем з використанням картки та без використання такої. Про даний факт вона повідомила банк та 24.06.2016 року подала відповідну заяву до Луцького відділу поліції, яким було внесено відомості щодо цього до ЄРДР(а.с. 47-49). На її повідомлення банком картка була заблокована та на прохання надана виписка по рахунку кредитної картки за відповідний період(а.с. 64, 65). Яким чином картка потрапила до осіб, яких вона підозрює у викраденні коштів та звідки їм став відомий ПІН-код, не повідомила.

Згідно п. 5 Правил користування банківською платіжною карткою позичальник зобов’язаний нікому не повідомляти ПІН-код та зберігати його в таємниці, щоб ні з яких умов він не став відомий третім особам; користуватися карткою особисто, не передавати її в користування третім особам(в т.ч. родичам); не передавати ПІН-код у вигляді тексту на паперовому носії або за допомогою будь-якого пристрою; не зберігати ПІН-код на будь-яких цифрових носіях; ПІН-код потрібно вводити таким чином, щоб його не можна було підгледіти стороннім особам; не записувати ПІН-код на платіжній картці, в мобільному телефоні, цифрових носіях або в інших місцях, до яких існує можливість доступу сторонніх осіб; слід запам’ятати ПІН-код та знищити його або зберігати в надійному місці(а.с. 13).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтями 1048, 1050, 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів від суми позики згідно з умовами договору.

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 порушила умови кредитного договору внаслідок чого за нею утворилася заборгованість в розмірі 44908,92 грн..

Виходячи з викладеного, давши правильну оцінку обставинам справи, суд першої інстанції встановивши відсутність вини банку у викраденні коштів з рахунку відповідача, та обов’язку відповідача належно зберігати картку та таємниці ПІН-коду, обґрунтовано задовольнив позов та стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження в даній справі до вирішення кримінального провадження щодо викрадення належної ОСОБА_1 банківської карти з якої було знято в подальшому кошти в сумі 31412 грн. не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст.201 ЦПК України суд зобов’язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства. Проте, наявність кримінального провадження по якому проводиться досудове розслідування не є тотожним з розглядом справи в порядку кримінального судочинства.

Покликання особи, яка подала апеляційну скаргу на те, що суд першої інстанції при ухваленні рішення послався лише на докази, подані позивачем не врахувавши доказів, поданих стороною відповідача є безпідставними, оскільки як вбачається з матеріалів справи та журналів судових засідань стороною відповідача докази на обґрунтування безпідставності позовних вимог не подавались, заявлені клопотання про зупинення провадження в справі та виклик свідків не є доказами в розумінні ст. 57 ЦПК України.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, яке постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308,312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 відхилити, а рішення Луцького міськрайонного суду від 28 вересня 2017 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді