Вирок № 7029062, 25.11.2009, Липоводолинський районний суд Сумської області

Копія

Справа № 1-87/09 р.

ВИРОК

ІМЯМ УКРАЇНИ

25 листопада 2009 р. Липоводолинський районний суд Сумської області

в складі: головуючого-судді Шульги О.М.

при секретарі Горкуші Н.В.

з участю прокурора Зеленського О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. Липова Долина справу про обвинувачення

ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця села Яганівка Липоводолинського району Сумської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого

- по ст. 185 ч.2 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця села Волошнівка Роменського району Сумської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого

- по ст. 185 ч.2 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженця села Яснопільщина Липоводолинського району Сумської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, мешканця сАДРЕСА_1, раніше не судимого

- по ст. 185 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудні ОСОБА_1, ОСОБА_2 таОСОБА_3 скоїли таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Вони також скоїли таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб.

Ці злочини підсудні вчинили за таких обставин.

На початку травня 2009 року підсудні ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, перебуваючи на не охоронюваній території чотирьохрядного корівника, розташованого в селі Іванівка Липоводолинського району Сумської області, належного на праві приватної власності, згідно договору купівлі-продажу від 20.10.2008 року ОСОБА_4, за проханням власника, займалися демонтажем сараю, а саме розбирали одну із стін на цеглини, які складали на місці в купки. Під час демонтажу сараю підсудні за попередньою змовою між собою групою осіб викрали 2000 бувших у використанні цеглин, які ОСОБА_1 вивіз вантажним автомобілем ГАЗ -53, д/н НОМЕР_1, що належить гр..ОСОБА_5, до міста Лохвиця Полтавської області і там продав гр.. ОСОБА_6 за 1200 гривень. В подальшому отримані гроші ОСОБА_1розділив порівну між своїми спільниками. Внаслідок здійсненої крадіжки потерпілому ОСОБА_4було завдано матеріальних збитків на суму 1400 гривень.

20 травня 2009 року знову в денний час, перебуваючи на не охоронюваній території чотирьохрядного сараю, шляхом вільного доступу, за попередньою змовою між собою групою осіб повторно, здійснили крадіжку двох тисяч бувших у використанні цеглин, які за допомогою гр.. ОСОБА_5, який не усвідомлюючи про вчинення крадіжки, на своєму автомобілі ГАЗ-53 д/нНОМЕР_1 перевіз до міста Лохвиця і там вони були продані гр.. ОСОБА_6

Внаслідок крадіжки потерпілому були завдані збитки в сумі 1400 гривень.

Не зупинившись на скоєному, 23.05.2009 року підсудні ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, перебуваючи на не охоронюваній території чотирьохрядного сараю, розташованого в селі Іванівка Липоводолинського району, шляхом вільного доступу за попередньою змовою між собою групою осіб, повторно викрали дві тисячі бувших у використанні цеглин, які, за їх проханням, водій ОСОБА_5 на своєму вантажному автомобілі, не усвідомлюючи про вчинення крадіжки, перевіз з с. Іванівка в Лохвицький район, де продав їх невідомій особі.

Внаслідок крадіжки потерпіломуОСОБА_4були завдані матеріальні збитки на суму 1400 гривень.

Крім цього 25.05.2009 року в денний час підсудні за попередньою змовою між собою групою осіб, перебуваючи на не охоронюваній території сараю в селі Іванівна, шляхом вільного доступу, повторно,здійснили крадіжку двох тисяч бувших у використанні цеглин, які, за їх проханням водій ОСОБА_5, не усвідомлюючи про вчинення крадіжки, на своєму автомобілі перевіз з с. Іванівка в Лохвицький район, де продав їх невідомій особі.

Внаслідок крадіжки потерпіломуОСОБА_4 були завдані матеріальні збитки на суму 1400 гривень.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1,ОСОБА_2та ОСОБА_3 30.05.2009 року в денний час, перебуваючи на не охоронюваній території чотирьохрядного сараю в с. Іванівка, що належить ОСОБА_4, за попередньою змовою між собою, групою осіб, шляхом вільного доступу, повторно, здійснили крадіжку двох тисяч бувших у використанні цеглин, які, за їх проханням, водій ОСОБА_5, не усвідомлюючи про вчинення крадіжки, на своєму автомобілі перевіз з с. Іванівка в Лохвицький район, де продав їх невідомій особі.

Внаслідок крадіжки потерпілому ОСОБА_4 були завдані матеріальні збитки на суму 1400 гривень.

Не зупинившись на скоєному, підсудні 04.06.2009 року в денний час, прийшли на не охоронювану території чотирьохрядного сараю в с. Іванівка , який належить ОСОБА_4, звідки за попередньою змовою між собою, групою осіб, шляхом вільного доступу, повторно, за допомогою заздалегідь підготовлених молотка та будівельної кирки здійснили крадіжку півтори тисячі бувшихх у використанні цеглин та сімнадцять бувши у використанні залізобетонних перемичок марки „5 ПБ”, висотою 22 см, шириною 25 см., довжиною 1м. 98 см.

Після цього викрадену цеглу та залізобетонні перемички, не повідомляючи про крадіжку, продали гр.. ОСОБА_7

Внаслідок крадіжки потерпілому ОСОБА_4 були завдані матеріальні збитки, згідно висновку товарознавчої експертизи № 154 від 27.08.2009 року на суму 2699 гривень.

Крім цього, того ж дня 04.06.2009 року у вечірній час підсудніОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знову, прийшовши на не охоронювану територію чотирьохрядного сараю, який належить ОСОБА_4 за попередньою змовою між собою, групою осіб, шляхом вільного доступу, повторно, здійснили крадіжку півтори тисячі бувших у використанні цеглин, які, не повідомляючи про крадіжку, продали гр.. ОСОБА_7

Внаслідок крадіжки потерпілому ОСОБА_4 були завдані матеріальні збитки на суму 1050 гривень.

Не зупинившись на скоєному та продовжуючи свою злочинні діяльність, підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_3, уже вдвох 05.06.2009 року близько 21 години за попередньою змовою між собою, групою осіб, взявши з господарства ОСОБА_1 металевий візок, шляхом вільного доступу, прийшли на територію чотирьохрядного сараю в с. Іванівка звідки повторно, здійснили крадіжку одинадцяти бувших у використанні залізобетонних перемичок марки „5 ПБ”, з яких вісім перемичок були висотою 22 см., шириною 25 см., довжиною 2м. 18 см., а решта три були висотою 22 см., шириною 25 см., довжиною 1м. 98 см. Викрадені перемички перевезли в господарство ОСОБА_1для зберігання, щоб в подальшому розпорядитись на власний розсуд.

Внаслідок крадіжки потерпілому ОСОБА_4були завдані матеріальні збитки на суму 1115 гривень.

Таким чином матеріальні збитки потерпілому ОСОБА_4 від викрадення його майна в сумі 10749 гривень, завдані спільними злочинними діями підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а збитки в сумі 1115 гривень завдані злочинними діями підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_3. Всього, загальна сума, нанесених йому збитків становить 11864 гривні.

Згідно поданої потерпілим письмової заяви всі матеріальні збитки йому відшкодовані в ході досудового слідства.

Допитані у судовому засіданні підсудніОСОБА_1, ОСОБА_2та ОСОБА_3 вину свою визнали повністю, щиро розкаявся в скоєному та пояснили, що саме за таких обставин вони скоїли ці злочини.

Зокрема підсудний ОСОБА_1 пояснив, що на початку травня 2009 року до нього зателефонував його знайомий з міста Червонозаводське Полтавської області і попрохав набити 2000 цеглин з належного йому сараю в селі Іванівка Липоводолинського району і якщо це буде зроблено, то щоб повідомили його і він пришле за нею автомашину. Оскільки самому було б важко працювати на демонтажі сараю, то він запропонував допомогти йому в цьому своєму знайомому ОСОБА_2та братові своєї дружини ОСОБА_3і ті з ним погодились. Коли була підготовлена цегла, то він повідомив по телефону власнику ОСОБА_4.За набитою цеглою приїжджав автомобіль ГАЗ-53, яким керував ОСОБА_5

Кожного разу в даний автомобіль вони завантажували по 2000 цеглин. За кожні демонтовані та навантажені на автомобіль 2000 цеглин ОСОБА_4 платив йому по 250 гривень, які він порівну розподіляв між собою ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Через те, що ОСОБА_4 платив їм мало він вирішив декілька тисяч цеглин продати без відому власника. З цією метою він підійшов до водія ОСОБА_5 та сказав йому, щоОСОБА_4 дозволив йому за виконану роботу продати декілька тисяч цегли і попрохав його допомогти йому в цьому, на що той, нічого не підозрюючи, дав згоду.

Після цього він запропонував ОСОБА_2та ОСОБА_3 здійснити крадіжку декількох тисяч цегли та продати їх, а виручені гроші розділити між собою. З даною пропозицією останні погодились. Про намір вчинення крадіжки знали лише вони втрьох.

Після цієї змови вони почали працювати інтенсивніше, щоб заготовити цеглу не тільки власнику ОСОБА_4, а ї для викрадення.

Таким чином вони протягом травня 2009 року викрали та з допомогою водія ОСОБА_5, який про крадіжку не знав, продали 10 тисяч цегли.

Крім цього вдень 04.06.2009 року вони викрали та продали гр.. ОСОБА_7 1500 цегли та сімнадцять залізобетонних перемичок. Проте, що вказане майно викрадене,ОСОБА_7 не знав. В цей же день ввечері вони ще продали йому 1500 цегли.

На другий день, тобто 05.06.2009 року він за попередньою домовленістю з ОСОБА_3, вдвох ще викрали з території чотирьохрядного сараю, який належить ОСОБА_4, 11 залізобетонних перемичок. Вказані перемички вони перевезли за допомогою візка і заховали в його господарстві.

Допитані в судовому засіданні підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повністю підтвердили покази підсудного ОСОБА_1

Враховуючи те, що учасниками процесу не оспорюються фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності і істинності їх позиції, а тому, вислухавши думку учасників процесу та розяснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Таким чином, аналізуючи зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності і визнаючи їх достовірними, суд вважає, що вина підсудних доведена повністю і їх дії вірно кваліфіковано по ч.2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена за попередньою змовою групою осіб так як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена повторно та за попередньою змовою групою осіб, оскільки, протиправно, умисно, з корисливою метою, підсудні перший раз вчинили викрадення чужого майна, що належить потерпілому ОСОБА_4, за попередньою змовлю групою осіб, а в послідуючі рази вже вчиняли крадіжку майна ОСОБА_4 повторно та за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання обставинами, які його помякшують судом визнається щире каяття підсудних та добровільне відшкодування завданого ними збитку.

Обставин, які обтяжують покарання підсудним судом не вбачається.

Враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого підсудним ОСОБА_1, його особистість, що характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вчинений ним злочин середньої тяжкості, тяжких наслідків від вчиненого злочину не наступило, а завдані збитки відшкодовані повністю, щиро кається в скоєному та зважаючи на те, що на його утриманні є неповнолітня дитина, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування призначеного покарання , застосувавши до нього ст. 75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого підсудним ОСОБА_2, його особистість, що характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вчинений ним злочин середньої тяжкості, тяжких наслідків від вчиненого злочину не наступило, а завдані збитки відшкодовані повністю, щиро кається в скоєному та зважаючи на те, що він проживаючи однією сімєю із співмешканкою приймає участь у вихованні та матеріальному забезпеченні її неповнолітнього сина, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування призначеного покарання, застосувавши до нього ст. 75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого підсудним ОСОБА_3, його особистість, що характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вчинений ним злочин середньої тяжкості, тяжких наслідків від вчиненого злочину не наступило, а завдані збитки відшкодовані повністю, та зважаючи на те, що йому виповнилося лише 19 років, що він сирота, що він проживає з своєю пристарілою бабусею, за якою здійснює догляд, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування призначеного покарання, застосувавши до нього ст. 75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням.

В матеріалах кримінальної справи є розрахунок вартості затрат понесених на проведення товарознавчої експертизи викраденого майна в сумі 187 грн. 80 коп.

Згідно статей 91,93 КПК України вказані затрати відносяться до судових витрат відшкодування яких покладається на засуджених.

Враховуючи те, що ступінь вини підсудних рівна, що вони мають майже однаковий майновий стан, суд вважає, що судові витрати в сумі 187 грн. 80 коп. повинні бути відшкодовані за рахунок підсудних порівну, тобто по 62 гривні 60 копійок кожним.

Згідно ст. 81 КПК України речові докази, а саме молоток і кирка, які вилучені у підсудних і являються знаряддям злочину підлягають знищенню, як такі, що не мають ніякої цінності .

Чотири тисячі цеглин, які були викрадені підсудними і продані мешканцю м. Лохвиця Полтавської області ОСОБА_6, а той в свою чергу не знаючи про те, що вона викрадена, використав на будівництво свого гаража, суд враховуючи те, що всі збитки потерпілому відшкодовані, вважає можливим дозволити користуватися нею за призначенням покупцеві ОСОБА_6

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч.2 КК України і визначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 76 КПК України зобов”язати засудженого ОСОБА_1 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч.2 КК України і визначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 76 КПК України зобов”язати засудженого ОСОБА_2 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч.2 КК України і визначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 76 КПК України зобов”язати засудженого ОСОБА_3 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Сумській області код ЄДРПОУ 25574892 р/р 35221004000389 МФО 837013 банк ГУДК в Сумській області 187 (сто вісімдесят сім)грн.. 80 коп порівну, а саме по 62 гривні 60 копійок з кожного за проведення товарознавчої експертизи.

Речові докази чотири тисячі цегли використані для будування гаража гр.. ОСОБА_6по АДРЕСА_2 дозволити використати за призначенням.

Молоток та будівельну кирку знищити як такі, що не мають ніякої цінності.

Міру запобіжного заходу засудженимОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Сумської області через Липоводолинський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий: підпис

З оригіналом згідно

Суддя: О.М. Шульга