Постанова № 70260334, 02.11.2017, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/4606/15-а

Провадження № 2-а/369/356/17

ПОСТАНОВА

іменем України

02.11.2017 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючої судді Ковальчук Л.М., при секретарі Завойській В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до сільського голови села Бобриця Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_2, ОСОБА_3 сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В

Позивач ОСОБА_1 звернувся із позовом до сільського голови села Бобриця Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_2, ОСОБА_3 сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Свої вимоги позивач ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що його та інших мешканців села Бобриця турбують нападами, гавканиною дикі або залишені власниками без догляду собаки на вулицях села, стаї яких у кількості по 4-10 штук постійно можна бачити, бігаючими по селу.

У позовній заяві позивач ОСОБА_1 зазначив, що стая з трьох собак напала на козу на вул. Білогородській, і мало не загризли її.

На ретельно огородженій земельній ділянці біля недобудованого його будинку в селі Бобриця по вул. Білогородській, № 25, собаки прорвали сітку в паркані та сильно покусали домашнє щеня. З сусідньої садиби ОСОБА_4 постійно прибігає її злий голодний собака, якого власниця не прив’язує і залишає без догляду, нервує своєю агресивною гавканиною, нападає на щеня, яке належить йому.

Позивач зазначив, що така незахищеність навколишнього середовища у селі Бобриця ускладнює життя мешканців села та наносить шкоду власникам домашніх тварин.

Позивач вважав, що сільський голова села Бобриця Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_2, ОСОБА_3 сільська ради Києво-Святошинського району Київської області. порушуючи норми законодавства України про доступ до публічної інформації, позбавляють останнього можливості щодо з’ясування інформації про існування притулків для тварин та організацію відлову безхазяйних собак у селі Бобриця, у зв’язку з чим він вважає, що таких притулків для тварин і таких правил не існує.

Враховуючи викладене позивач ОСОБА_1 вважав протиправною бездіяльність сільського голови села Бобриця Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_2, ОСОБА_3 сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, яка виразилася у тому, що ОСОБА_3 сільською радою не установлені правила утримання домашніх тварин у селі Бобриця; не забезпечено створення притулків для тварин та вилов небезпечних для людей та їх майна (в т.ч. домашніх тварин) безхазяйних собак у селі; не оприлюднено в мережі Інтернет адресу електронної пошти для надсилання запитів на інформацію до ОСОБА_3 сільської ради, а також іншу інформацію, яка підлягає до оприлюднення, відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме про місцезнаходження, поштову адресу, номери засобів зв'язку, адреси офіційного веб-сайту та електронної пошти ОСОБА_3 сільської ради; порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень, дій чи бездіяльності ОСОБА_3 сільської ради; нормативно-правові акти ОСОБА_3 сільської ради; інформацію про систему обліку, види інформації, яку зберігає ОСОБА_3 сільська рада; організаційну структуру, місію, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності та фінансові ресурси (структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм їх витрачання тощо) ОСОБА_3 сільської ради; перелік і службові номера засобів зв'язку підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління ОСОБА_3 сільської ради; плани проведення та порядок денних відкритих засідань ОСОБА_3 сільської ради; інформацію про механізми чи процедури, за допомогою яких громадськість може представляти свої інтереси або в інший спосіб впливати на реалізацію повноважень ОСОБА_3 сільської ради та зобов'язання відповідачів вчинити наступні дії: установити правила утримання домашніх тварин у селі Бобриця; забезпечити створення притулків для тварин та вилов небезпечних для людей та їх майна (в т.ч. домашніх тварин) безхазяйних собак у селі; оприлюднити в мережі Інтернет адресу електронної пошти для надсилання запитів на інформацію до ОСОБА_3 сільської ради, а також іншу інформацію, яка підлягає до оприлюднення, відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме про місцезнаходження, поштову адресу, номери засобів зв'язку, адреси офіційного веб-сайту та електронної пошти ОСОБА_3 сільської ради; порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень, дій чи бездіяльності ОСОБА_3 сільської ради; нормативно-правові акти ОСОБА_3 сільської ради; інформацію про систему обліку, види інформації, яку зберігає ОСОБА_3 сільська рада; про організаційну структуру, місію, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності та фінансові ресурси (структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм їх витрачання тощо) ОСОБА_3 сільської ради; перелік і службові номера засобів зв'язку підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління ОСОБА_3 сільської ради; плани проведення та порядок денний відкритих засідань ОСОБА_3 сільської ради; інформацію про механізми чи процедури, за допомогою яких громадськість може представляти свої інтереси або в інший спосіб впливати на реалізацію повноважень ОСОБА_3 сільської ради.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду від позивача надійшла заява, в якій він просив розгляд справи проводити в його відсутності.

У судове засідання представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Києво-Святошинського району Київської області не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. До суду від представника відповідача надійшли письмові заперечення на адміністративний позов, в яких представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача. Також до суду від представника відповідача надійшла заява, в якій представник ОСОБА_3 сільської ради просив розглядати справу в порядку письмового провадження.

У судове засідання відповідач сільський голова села Бобриця Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_2 не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 11, 71 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Судом встановлено, що рішенням XXXII сесії ОСОБА_3 сільської ради Києво-Святошинського району Київської області V скликання № 791-32-V від 02 квітня 2015 року, у відповідності до вимог ч. 5 ст.24 Закону № 3447 затверджено «Програму регулювання чисельності безпритульних тварин в с. Бобриця на 2015-2016 роки» та наказано головному бухгалтеру сільської ради передбачити у видатковій частині сільського бюджету по спеціальному фонду на 2015 рік кошти на реалізацію заходів Програми в сумі 15 000 грн., а контроль за виконанням рішення покладено на постійну комісію з питань соціально-економічного розвитку та планово-бюджетної діяльності та головного бухгалтера сільської ради.

Територіальна громада с. Бобриця була повідомлена про затвердження вказаної «Програми регулювання чисельності безпритульних тварин в с. Бобриця на 2015-2016 роки» шляхом розміщення оголошень на стендах.

Згідно розділу 3 Програми, її основною метою є зменшення кількості безпритульних тварин у с. Бобриця на основі гуманного та відповідального ставлення до них, визначення прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб, які опікуються безпритульними тваринами, залучення відповідних виконавчих органів сільської ради, служб, установ, громадських організацій, комунальних підприємств до вирішення цих питань за умови відсутності чіткої нормативно-правової бази на державному рівні.

На виконання вказаної Програми ОСОБА_3 сільською радою в особі сільського голови ОСОБА_2 27 липня 2015 року було укладено з Комунальним підприємством «Притулок для тварин» договір № 19 на вилов та стерилізацію безпритульних тварин.

Відповідно до акту про надання послуг № 21 від 27 липня 2015 року ОСОБА_3 сільською радою Києво-Святошинського району Київської області оплачено послуги КП «Притулок для тварин» щодо вилову 16 тварин на стерилізацію та транспортні послуги.

Звертаючись з позовом до суду, позивач ОСОБА_1 зазначав, що його та інших мешканців села Бобриця турбують нападами, гавканиною дикі або залишені власниками без догляду собаки, зграї яких у кількості 4-10 штук постійно можна бачити, бігаючими по вулицях села, що, в свою чергу, ускладнює його життя і життя мешканців, та наносить шкоду власникам домашніх тварин.

У відповідності до положень Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» № 3447-IV передбачено, що цей Закон спрямований на захист від страждань і загибелі тварин унаслідок жорстокого поводження з ними, захист їх природних прав та укріплення моральності й гуманності суспільства.

Відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» передбачено, що особа, яка утримує домашню тварину, зобов'язана: забезпечити домашній тварині необхідні умови, що відповідають її біологічним, видовим та індивідуальним особливостям, відповідно до вимог цього Закону; дотримуватися санітарно-гігієнічних норм експлуатації жилого приміщення, де утримується домашня тварина (місце постійного утримання), та норм співжиття. Правила утримання домашніх тварин установлюються органами місцевого самоврядування. Особи, які утримують домашніх тварин, мають право з'являтися з ними поза місцями їх постійного утримання (супроводжувати їх).

Відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» управління у сфері захисту тварин від жорстокого поводження в межах своєї компетенції здійснюють відповідні центральні органи виконавчої влади, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування.

Слід зазначити, що відповідачами, на виконання своїх обов'язків у сфері благоустрою було вжито ряд заходів щодо регулювання кількості безпритульних тварин, а саме: розроблено Програму регулювання чисельності безпритульних тварин в с. Бобриця на 2015-2016 року, а також здійснено фінансування вилову та утримання безпритульних собак.

Однак, з наявних матеріалів справи суду не можливо встановити, шо у відповідності до вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів», «Про захист тварин від жорстокого поводження», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про ветеринарну медицину», «Про забезпечення санітарного благополуччя населення», «Про захист населення від інфекційних хвороб» відповідачем ОСОБА_3 сільською радою були розроблені та установлені Правила утримання домашніх тварин в селі Бобриця Києво-Святошинського району Київської області.

Саме розроблення Програми регулювання чисельності безпритульних тварин в с. Бобриця на 2015-2016 року, а також здійснення фінансування вилову та утримання безпритульних собак не підтверджує розроблення та затвердження правил утримання домашніх тварин на території ОСОБА_3 сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» правила утримання домашніх тварин установлюються органами місцевого самоврядування.

В даному випадку розроблення та затвердження правил утримання домашніх тварин у відповідності до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» є обов’язком органу місцевого самоврядування, а не його правом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача ОСОБА_3 сільської ради Києво-Святошинського району Київської області щодо не встановлення правил утримання домашніх тварин в селі Бобриця Києво-Святошинського району Київської області та слід зобов’язати відповідача ОСОБА_3 сільську раду Києво-Святошинського району Київської області установити правила утримання домашніх тварин у селі Бобриця Києво-Святошинського району Київської області.

Також суд зазначає, що положення ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не передбачають таких повноважень сільського голови, як одноособове встановлення Правил утримання домашніх тварин, створення притулків для утримання безпритульних тварин та відлов безпритульних тварин, а також розміщення інформації про орган місцевого самоврядування в мережі Інтернет, тому вимоги позивача ОСОБА_1 про визнання дій відповідача сільського голови ОСОБА_3 сільської ради ОСОБА_2 та зобов’язання вчинити певні дії є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст. 3 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень, і до адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, де суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно положень ст. 5 Закону України Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.

Статтею 15 Закону визначено, що інформація (нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії тощо) підлягає обов'язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації. Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Чинним законодавством допускається оприлюднення публічної інформації альтернативними способами, в тому числі на інформаційних стендах, а тому заявлені позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність сільського голови щодо не оприлюднення в мережі Інтернет, передбаченої ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інформації та зобов'язання її оприлюднити в такій спосіб, є необґрунтованими.

В поданих до суду запереченнях, які надійшли від представника відповідача ОСОБА_3 сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, представник відповідача зазначив, що оскільки позивач ОСОБА_1 не є мешканцем села Бобриця, не має житлового приміщення в селі та фактично мешкає в місті Києві, тому відсутність будь-яких місцевих актів нормативної дії не порушують його особисті права, свободи або інтереси, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 6 КАС України.

Згідно вимог ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно постанови апеляційного суду Київської області від 11 вересня 2015 року встановлено, що 09 квітня 2015 року, близько 08 год. 10 хв. дві собаки ОСОБА_1 знаходилися в районі вул. Польова в с. Бобриця Києво-Святошинського району без нагляду, та покусали потерпілу ОСОБА_5, нанісши їй тілесні ушкодження у вигляді кусаних ран верхніх та нижніх кінцівок. З матеріалів справи вбачається, що собаки, які належать громадянину ОСОБА_1, знаходились на вулиці без намордників та заподіяли шкоди здоров’ю потрепілої ОСОБА_5. Таким чином, ОСОБА_1 порушив правила тримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 154 КУпАП. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення 09 квітня 2015 року, і на момент винесення апеляційним судом постанови трьохмісячний строк накладення адміністративного стягнення, встановлений ч. 2 ст. 38 КУпАП, закінчився.

В матеріалах справи також міститься копія колективного звернення жителів вулиць Польової та Білогородської в селі Бобриця до голови ОСОБА_3 сільської ради від 15 грудня 2014 року, в якому жителі села просили прийняти міри до громадянина ОСОБА_1, що мешкає по вул. Білогородській, 25, який утримує трьох собак (бійцівської породи), які без належних засобів захисту (намордників) розгулюють, безперешкодно покидають подвір’я, кидаються на громадян, особливо на дітей.

Також в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_5, яка адресована сільському голові ОСОБА_3 сільської ради ОСОБА_2 від 09 квітня 2015 року, в якій ОСОБА_5, вказала, що 09 квітня 2015 року близько 08:15 год на неї напали собаки бійцівської породи, які належать сусіду ОСОБА_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, які нанесли їй численні тілесні пошкодження лівої руки та обох ніг.

Дані обставини підтверджують, що питання про встановлення правил утримання домашніх тварин в с. Бобриця у відповідності до вимог Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» безпосередньо стосуються позивача ОСОБА_1.

В даному випадку, посилання представника відповідача, що відсутні будь-які підстави вважати, що з боку відповідачів були порушені особисті права, свободи або інтереси позивача, є необґрунтованими.

Керуючись ст. ст. 9, 24 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст. ст. 5, 14, 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», керуючись ст. ст. 122, 159, 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_3 сільської ради Києво-Святошинського району Київської області щодо невстановлення правил утримання домашніх тварин в селі Бобриця Києво-Святошинського району Київської області.

Зобов’язати ОСОБА_3 сільську раду Києво-Святошинського району Київської області установити правила утримання домашніх тварин в селі Бобриця Києво-Святошинського району Київської області.

В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Києво-Святошинський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Ковальчук Л.М.