Рішення № 70249016, 13.11.2017, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/2560/17

Провадження № 2/204/1106/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2017 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Черкез Д.Л.,

за участю: секретаря Старостенко Т.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2017 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди. В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що 07 жовтня 2016 року о 14.30 год. на пр. Пушкіна, 75/1 у м. Дніпрі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу - автомобіля марки «Nissan», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу - автомобіля марки « Mitsubishi ASX», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3 Транспортний засіб «Mitsubishi ASX» реєстраційний номер знак НОМЕР_2 належить позивачу на підставі права власності, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію серії САК № 943974 від 22.06.2012 року видане відділом PEP ДАЇ №3 ГУМВС України в Дніпропетровській області. ДТП відбувалася з вини водія ОСОБА_2, який порушив вимоги п. 10.9 ПДР України, а саме в'їжджаючи з місяця паркування не переконався в безпечності внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем позивача. Вина водія ОСОБА_2 у скоєні ДТП встановлена Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10.11.2016 року. ОСОБА_5 вказаної постанови, водій ОСОБА_2 був визнаний винним у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України та притягнутий до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. Внаслідок ДТП автомобіль марки «Miтsubishi ASX» отримав механічні пошкодження, перелік яких зазначено у Протоколі огляду колісного транспортного засобу від 20.10.2016 року, складеного судовим експертом ОСОБА_6 ОСОБА_5 висновку експертного дослідження по визначенню вартості матеріальної шкоди №3011/16/16 від 21.11.2016 року, вартість матеріальної шкоди склала 91 460,00 грн. За проведення даного експертного дослідження позивач понесла витрати у розмірі 1 500,00 грн., що підтверджується квитанцією від 21.11.2016 року. ОСОБА_5 страхування № АІ-0624240 цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «СК «ПРОВІДНА». 17 жовтня 2016 року у відповідності до вимог ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач звернулась до відповідача ОСОБА_7 «СК «ПРОВІДНА» з заявою про виплату страхового відшкодування у вищезазначеному розмірі. 20 січня 2017 року відповідач ОСОБА_7 «СК «ПРОВІДНА» виплатив їй страхове відшкодування частково - у розмірі 57 312,07 грн., залишок страхового відшкодування у розмірі 34 147,93 грн. так і не відшкодував. Вважає, що такими діями відповідач ОСОБА_7 «СК «ПРОВІДНА» порушила її права та законні інтереси, захист яких передбачений Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року №1961-IV. Посилаючись на ст.ст. 1187, 1192 ЦК України, ст.ст. 6, 22, 12.1, 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 1, 8 ЗУ «Про страхування», зазначила, що з урахуванням лімітів відповідальності передбачених ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з урахуванням розміру спричиненої матеріальної шкоди - 91 460,00 гри., з урахуванням суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 57 312,07 грн., відповідач - ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» повинен відшкодувати страхову виплату у розмірі 34 147,93 грн. Посилаючись на ст.ст. 32,56 Конституцію України, ст.23 ЦК України, зазначила, що діями відповідача ОСОБА_2 їй була спричинена моральна шкода. Вона зазнала значного обсягу душевних, моральних та психологічних страждань. Після ДТП у неї було відібрано душевний спокій, був порушений ритм її життя. Окрім позбавлення душевного покою, вона залишилися без автомобіля. Визначаючи розмір моральної шкоди, вона виходить з тих міркувань, що транспортний засіб для неї є засобом пересування, а його пошкодження призвело до того, що вона не мала можливості на протязі 2 тижнів пересуватися та вести нормальний спосіб життя. Розмір компенсації за перенесені моральні страждання вона оцінює у сумі 2 000,00 грн. Враховуючи викладене, позивач звертається до суду за захистом своїх порушених прав і просить суд стягнути з ОСОБА_4 Акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 34 147.93 грн. та судовий збір у розмірі 640,00 грн., а всього 34 787,93 грн.; стягнути з ОСОБА_2В на користь ОСОБА_3, моральну шкоду у розмірі 2 000,00 грн. та витрати на проведення експертного дослідження у розміру 1 500,00 грн., а всього 3 500,00 грн.

Відповідач - Приватне Акціонерне товариство «Страхова компанія «ПРОВІДНА» надала суду письмові заперечення в яких просила у задоволенні позову до ПАТ «Страхова компанія «ПРОВІДНА» відмовити у повному обсязі. Зазначивши, що між ОСОБА_2 (Страхувальник, відповідач 2) та ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» (Страховик) 29 березня 2016 року був укладений поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/9159184 (далі - ОСОБА_5), строком дії з 30.03.2016 року по 29.03.2017 року, відповідно до якого застраховано цивільну відповідальність осіб, які на законних підставах керують забезпеченим транспортним засобом «Ніссан», д.н.з. НОМЕР_3. 07 жовтня 2016 року на пр. Пушкіна, 75/1, у м. Дніпро сталося ДТП за участю забезпеченого ТЗ та автомобіля позивача - «Miтsubishi», реєстраційний знак НОМЕР_4. 17 жовтня 2016 року до ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» звернувся позивач з заявою про виплату страхового відшкодування №2300138249, стосовно дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 07 жовтня 2016 року за участю забезпеченого ТЗ та автомобіля позивача - «Miтsubishi», реєстраційний знак НОМЕР_4, в зв'язку з чим страховиком було зареєстровано страхову справу. На виконання вимог ст. 34 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в присутності позивача із застосуванням фотозйомки експертом автотоварознавцем - ОСОБА_8 було проведено огляд пошкоджень автомобіля «Miтsubishi», реєстраційний знак НОМЕР_4, за результатами якого складено протокол огляду транспортного засобу від 20.10.2016 року, який підписаний позивачем, заяв та зауважень від якого не надходило, що свідчить про те, що позивач погодився з даним протоколом, правильність та достовірність даних, викладений в цьому протоколі погодив своїм підписом. Відповідно до складеного експертом ОСОБА_8 Висновку № 4122 від 27.10.2016 року, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Miтsubishi», реєстраційний знак НОМЕР_4 з урахуванням фізичного зносу та без врахування ПДВ на запасні частини та малоцінні деталі, складає 57 312,07 грн. Оскільки, відповідно до поданої заяви про виплату страхового відшкодування позивач добровільно виявив бажання отримати страхове відшкодування на власний рахунок, а не шляхом перерахування страхового відшкодування на рахунок СТО на проведений ремонт пошкодженого транспортного засобу, тому сума оціненої шкоди повинна бути зменшена на суму визначеного податку на додану вартість. Посилаючись на п. 36.2. ст. 36 вищевказаного Закону, зазначили, що вказане положення встановлює обов'язок страхової компанії проводити вирахування ПДВ із встановленого розміру страхового відшкодування належного до виплаті потерпілій особі, у разі проведення такої виплати безпосередньо потерпілій особі, у разі коли остання особа не надала документів щодо сплати проведеного ремонту пошкодженого транспортного засобу, який був здійсненний особою, яка є платником податку на додану вартість. Враховуючи те, що позивачем не надано документів, що підтверджують проведення ремонтних робіт платником ПДВ, тому сума непідтвердженого податку на додану вартість при розрахунку страхового відшкодування повинна вираховуватись, відповідно до роз'яснень Податкової адміністрації України (лист ДПА від 18.01.2012 року № 2573/К/15-3414-26). про що свідчить також і судова практика (ухвала ВССУ по справі №6-52978св12 від 29 травня 2013 p.). Вважають, що позивач незаконно посилається на розмір матеріальної шкоди у розмірі 91460,00 грн., та від цієї суми рахує різницю між виплаченим страховим відшкодуванням, при цьому не надає документів що підтверджують проведення ремонтних робіт платником ПДВ. 20.01.2017 року ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» склало страховий акт №2300138249 та здійснило виплату страхового відшкодування Позивачу у розмірі 57 312,07 грн. Факт виплати страхового відшкодування у зазначеному розмірі Позивачем не заперечується а тому даний факт не потребує доказуванню. ПрАТ СК «Провідна» не погоджується з Висновками експерта - ОСОБА_6 за №3011/16/16 від 21.11.2016року, виходячи з наступного: По-перше: Висновок складений оцінювачем ОСОБА_6 не є судовою експертизою оскільки він складався на замовлення Позивача в досудовому порядку, а не за ухвалою суду. ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» вважає що вищезазначений Висновок складений з порушенням Методики товарознавчих експертиз та оцінки дорожніх транспортних засобів входить до переліку рекомендованих джерел для експертів при розрахунку вартості відновлювального ремонту та Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» і не є належним доказом в розумінні ст. 59 ЦПК України, виходячи із наступного: В наданому Висновку по визначенню вартості матеріального збитку, завдану і власнику автомобіля «Miтsubishi», реєстраційний знак НОМЕР_4, експерт ОСОБА_6 з невідомих причин ставить в заміну та облицювання запасні частини: - 2208: Облицювання порога пр. - 10 476,00 грн. - 2583: Облицювання бампера зад. - 12 398,40 грн. Однак, вказані деталі згідно Протоколу огляду транспортного засобу від 20.10.2016 року, до Висновку № 4122 від 27.10.2016 року складеного експертом автотоварознавцем - ОСОБА_8, та даних заводу-виробника в програмному продукті Аудатекс підлягають ремонту і пофарбуванню. В зв'язку з тим, що експерт ОСОБА_6 в порушення Методики та з невідомих причин ставить в заміну та облицювання поріг правий та бампер задній, (кожна з яких деталь коштує більше десяти тисяч гривень,) замість ремонту цих агрегатів, відбулося штучне завишення вартості відновлювального ремонту та як наслідок розбіжність в результатах двох автотоварознавчих досліджень. ПрАТ «СК «Провідна» наголошує на тому, що Висновок № 4122 від 27.10.2016 року є законним, вірним та обґрунтованим, в той час як Звіт №3011/16/16 від 21.11.2016 року, складений з порушенням Методики товарознавчих експертиз. Також, зазначили, що оскільки фактичний розмір затрат на ремонт майна (відновлювальний ремонт автомобіля) позивача більший за суму отриманого страхового відшкодування, то необхідно прийняти рішення з урахуванням вимог ст. 1194 Цивільного кодексу України та Постанови ПВСУ № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди». Тобто, згідно чинного законодавства, відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою необхідно покласти на особу винну в настанні ДТП, а саме на ОСОБА_2 На зазначених вище підставах вважають позовні вимоги до ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» незаконними та необгрунтованими, а тому - такими, що не підлягають задоволенню.

Позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги і просила задовольнити у повному обсязі. Суду пояснила, що вона була присутня при обох експертних дослідженнях, які були проведенні 20 жовтня 2016 року, одночасно. Крім того, за її участю сталася ще одна ДТП, за якою також було проведено експертне дослідження за участю іншої страхової компанії «Княжа». Всі три експертні дослідження були проведенні одночасно 20 жовтня 2016 року. Вона залучила до участі експерта ОСОБА_6, щоб не було плутанини у зв’язку із кількістю ДТП. 13 жовтня 2016 року вона звернулася до експерта ОСОБА_6.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги і просила задовольнити їх у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позові.

Представник відповідача - ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» в судове засідання не з'явився, про день час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. У письмових запереченнях надісланих на адресу суд просив врахувати їх позицію при ухвалені рішення.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, не заперечував щодо стягнення з нього моральної шкоди у розмірі 200,00 грн., в задоволенні вимоги щодо стягнення з нього витрат на проведення експертизи у розмірі 1500 грн., просив відмовити, зазначивши, що він не був присутнім при проведенні вказаної експертизи і його підпис в експертизі відсутній. Суду пояснив, що після ДТП за його участю 07.10.2017 року, йому зателефонувала позивач і попросила прийти до автосалону «Аеліта» для проведення експертизи її пошкодженого автомобіля. Він прийшов і був присутній при приведенні огляду пошкодженого транспортного засобу позивача, на замовлення СК «Провідна». Наполягає, що він не був присутнім при проведенні огляду автомобіля позивача експертом ОСОБА_6 оскільки його ніхто не визивав, тому його підписи у документах складених експертом ОСОБА_6 відсутні. Крім того, в березні 2017 року йому зателефонувала позивач і повідомила, що оскільки сума сплачена їй страховою компанією недостатня, тому він повинен сплатити їй ще 30 000,00 грн. Щодо моральної шкоди у розмірі 2 000,00 грн. він визнає частково, оскільки ствердження позивача, що після ДТП вона, як лікар, якій для роботи потрібен автомобіль, була позбавлена права керувати своїм автомобілем не відповідає дійсності у зв’язку з тим, що після ДТП 07.10.2017 року, автомобіль позивача потрапив в інше ДТП -13 жовтня 2016 року, тобто позивач користувалася своїм автомобілем. Тому, він визнає суму за спричинену моральну шкоду у розмірі 200,00 грн. Свою провину у ДТП 07.10.2016 року він визнає.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що згідно постанови Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 листопада 2016 року, (яка набрала законної сили 22.11.2016 року), 07 жовтня 2016 року, о 14:30 год., у м. Дніпро на пр. Пушкіна, 75/1, водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Ніссан», державний номерний знак НОМЕР_1, виконуючи рух заднім ходом, виїжджаючи з місця паркування, не переконався в безпечності та допустив зіткнення з автомобілем «Мітсубісі», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, чим наніс механічні пошкодження вказаним автомобілям. При цьому, ОСОБА_2 порушив п.10.9 Правил дорожнього руху України (а.с.8).

Вказаною постановою водій ОСОБА_2 визнаний винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.

Відповідно до положень ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини; постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961 від 01.07.2004 року (надалі – Закон № 1961), у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Транспортний засіб «Mitsubishi ASX» реєстраційний номер знак НОМЕР_2, якому протиправними діями ОСОБА_2 були спричинені механічні пошкодження, належить позивачу ОСОБА_3 на підставі права власності, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію серії САК № 943974 від 22.06.2012 року видане відділом PEP ДАЇ №3 ГУМВС України в Дніпропетровській області (а.с.7).

Цивільна-правова відповідальність транспортного засобу «Ніссан Almera» державний номерний знак НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_2, на час скоєння ДТП була застрахована у ОСОБА_4 Акціонерному товаристві «Страхова компанія «ПРОВІДНА», що підтверджується полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/9159184, з терміном дії з 30.03.2016 року до 29.03.2017 року, страхова сума за шкоду заподіяну майну – 100 000,00 грн., розмір франшизи - 0 грн. (а.с.59).

17 жовтня 2016 року водій ОСОБА_3, діючи відповідно до ст. 35 Закону № 1961 подала до ОСОБА_4 Акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» заяву про страхове відшкодування щодо відшкодування витрат, пов’язаних з пошкодженням її автомобіля «Mitsubishi ASX», реєстраційний номер знак НОМЕР_2 внаслідок ДТП, що сталося 07 жовтня 2016 року, відповідальним за вчинення якої є ОСОБА_2 (а.с.9).

20 жовтня 2016 року експертом товарознавцем ОСОБА_8, в присутності ОСОБА_3 був складений протокол огляду транспортного засобу «Mitsubishi ASX», реєстраційний номер знак НОМЕР_2, в якому було зафіксовано характер та об'єм пошкодження вказаного транспортного засобу. Вказаний протокол був підписаний експертом ОСОБА_8 та ОСОБА_3, яка погодилася з переліком пошкоджень, зазначених експертом, підписавши протокол огляду транспортного засобу без зауважень (а.с.68-71).

ОСОБА_5 висновку №4122 експертного дослідження автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ від 27 жовтня 2016 року, складеного за заявою ПрАТ СК «Провідна», експертом-автотоварознавцем ОСОБА_8, вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля Mitsubishi ASX, державний реєстраційний номер знак НОМЕР_2, ідентифікаційний номер (VIN) JMBXTGA3WCZ005132, пошкодженого внаслідок від ДТП 07.10.2016 року становить: 64 818,23 грн. з урахуванням ПДВ в вартості запасних частин та малоцінних деталей , та 57 312,07 без урахування ПДВ в вартості запасних частин та малоцінних деталей (а.с.60-67).

Крім того, судом встановлено, що 20 жовтня 2016 року ОСОБА_3 особисто звернулася до судового експерта ОСОБА_6 та замовила проведення авто-товарознавчого дослідження.

20 жовтня 2016 року судовим експертом ОСОБА_6, в присутності ОСОБА_3, був складений протокол огляду колісного транспортного засобу «Mitsubishi ASX», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, в якому було зафіксовано характер та об'єм пошкодження вказаного транспортного засобу. Вказаний протокол був підписаний експертом ОСОБА_6, та власницею пошкодженого автомобіля ОСОБА_3, яка погодилася з переліком пошкоджень, зазначених експертом, підписавши протокол огляду транспортного засобу без зауважень (а.с.18-19).

ОСОБА_5 висновку №3011/16/16 експертного дослідження щодо визначення вартості матеріального збитку спричиненого власнику КТЗ від 21 листопада 2016 року, складеного на замовлення ОСОБА_3 судовим експертом ОСОБА_6 (свідоцтво про державну реєстрацію ФЛ-П №2 224 017 0000 010836), вартість відновлювального ремонту, з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу замінних складових частин (розрахованого в порядку, встановленого законодавством), колісного транспортного засобу - автомобіля Mitsubishi ASX, реєстраційний номер знак НОМЕР_2, пошкодженого внаслідок ДТП складає 91 460,64 грн. Вартість відновлювального ремонту, з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу замінних складових частин (розрахованого в порядку, встановленого законодавством), колісного транспортного засобу - автомобіля Mitsubishi ASX, реєстраційний номер знак НОМЕР_2, пошкодженого внаслідок ДТП складає 79 936,65 грн. (без урахування складової ПДВ). Величина матеріального збитку, спричиненого власнику колісного транспортного засобу - Mitsubishi ASX, реєстраційний номер знак НОМЕР_2, пошкодженого внаслідок ДТП складає 91460,64 грн. (а.с.12-17).

20 січня 2017 року Приватне Акціонерне товариство «Страхова компанія «ПРОВІДНА» здійснило виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_3 у розмірі 57 312,07 грн., що підтверджується випискою за рахунком № 26250915713804 від 11.04.2017 року (а.с.10). Вказані обставини визнавалися також і сторонами по справі.

Не погодившись із сумою сплаченого страхового відшкодування, позивач ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_4 акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Статтею 6 Закону № 1961 передбачено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

ОСОБА_5 ст. 22 Закону № 1961 при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди майну третіх осіб.

Відповідно до вимог ст. ст. 9.1, 9.2 Закону № 1961 страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого.

В судовому засіданні встановлено, що 20 січня 2017 року Приватне Акціонерне товариство «Страхова компанія «ПРОВІДНА» здійснило виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_3 у розмірі 57 312,07 грн., що підтверджується випискою за рахунком № 26250915713804 від 11.04.2017 року (а.с.10).

Крім того судом встановлено, що позивач фактично провела відновлювальний ремонт її пошкодженого автомобіля, та понесла на його відновлення реальні затрати у розмірі 61 169,48 грн., що підтверджується актом № 698 від 28.10.2016 року ТОВ «НІКО ДНІПРО»(а.с. 102), та копіями чеків про оплату на суму 31 169,48 грн. від 29.11.2016 року (а.с. 102)та нас суму 30 000,00 грн. від 31.10.2016 року (зворотний бік а.с. 102).

ОСОБА_5 з ч. 4 ст. 34 Закону № 1961 для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

Вказана виплата суми страхового відшкодування була здійснена на підставі висновку №4122 експертного дослідження автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ від 27 жовтня 2016 року, складеного за заявою ПрАТ СК «Провідна», експертом-автотоварознавцем ОСОБА_8, згідно якого вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля Mitsubishi ASX, державний реєстраційний номер знак НОМЕР_2, ідентифікаційний номер (VIN) JMBXTGA3WCZ005132, пошкодженого у наслідок від ДТП, 07.10.2016 року без урахування ПДВ в вартості запасних частин та малоцінних деталей становить 57 312,07 грн. Вказане дослідження було проведено на замовлення ОСОБА_4 Акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» (а.с.60-67).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

ОСОБА_5 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Таким чином, факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов'язане з виконанням цими особами обов'язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов'язання.

Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка її завдала. Сторонами деліктного зобов'язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди.

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.

До сфери обов'язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом № 1961.

Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності ст. 3 Закону № 1961 визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 цього Закону).

ОСОБА_5 зі статтею 6 Закону № 1961 страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону № 1961 (статті 9, 22 - 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

З огляду на зазначене сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому внаслідок ДТП шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов'язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов'язком боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.

Разом з тим зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок.

Неодержання потерпілим страхового відшкодування за договором (або його одержання, якщо страхового відшкодування недостатньо для повного покриття шкоди) не обов'язково припиняє деліктне зобов'язання, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною.

З огляду на зазначене право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні.

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права: а) шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди; б) шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування; в) шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1192 ЦК України підстав.

Таким чином, правовідносини, що виникли між позивачем та ОСОБА_4 акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна» не є деліктними, а тому Закон № 1961 має пріоритет і розмір страхового відшкодування визначається на підставі саме цього Закону та у порядку визначеному ним.

У п. 22.1 ст. 22 Закону № 1961 передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. З наведених приписів законодавства очевидним є висновок про те, що шкода, завдана транспортним засобам, визначається у порядку передбаченому саме Законом № 1961, який має пріоритет по відношенню до інших нормативно-правових актів. Про пріоритет Закону № 1961 по відношенню до інших нормативно правових актів зазначено також і у ст. 2 Закону, згідно положень якої визначено, якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Відповідно до положень ст. 29 Закону № 1961 у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Положенням п. 34.2 ст. 34 Закону № 1961передбачено, що протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

ОСОБА_5 із п. 34.3 ст. 34 Закону № 1961 якщо представник страховика (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.

Слід звернути особливу увагу на те, що право потерпілого самостійно визначити розмір завданої йому шкоди виникає виключно у випадку наявності однієї умови, а саме, якщо страховик протягом визначеного законом строку (10 днів з дня повідомлення йому про страховий випадок) не направить свого представника для визначення розміру збитків. Іншими словами, законодавець передбачив обов’язкову умову для виникнення у потерпілого права самостійно визначати розмір завданої йому шкоди, без настання якої, такого права у потерпілого не виникає.

З наведеного слід дійти висновку, що потерпіла особа має право вимагати виплати їй страхового відшкодування у розмірі визначеному експертом за замовленням самого потерпілого, виключно у тому випадку, якщо страховик протягом визначеного законом строку (10 днів) не направить свого представника для визначення розміру збитків завданих потерпілому. У іншому випадку, страхове відшкодування виплачується потерпілій особі у розмірі, визначеному та оціненому в порядку передбаченому Законом № 1961.

Таким чином, у випадку дотримання страховиком умов передбачених п. 34.2 ст. 34 Закону № 1961 страховик відшкодовує потерпілому шкоду, оцінену у порядку визначеному цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, керуючись вимогами законодавства, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна» 20 жовтня 2016 року в присутності позивача ОСОБА_3 провело огляд пошкодженого транспортного Mitsubishi ASX, державний реєстраційний номер знак НОМЕР_2, про що склало протокол огляду транспортного засобу в якому було зазначено виявлені пошкодження вказаного автомобіля внаслідок ДТП, для визначення розміру шкоди (а.с.68-71). Тобто, страховик виконав свій обов’язок, передбачений ст. 34 Закону № 1961 та направив свого представника для визначення розміру збитків у встановлений законом строк.

При цьому позивач погодився з переліком пошкоджень, зазначених експертом, підписавши акт огляду транспортного засобу.

Позивачу, як того вимагає Закон № 1961, на підставі висновку № 4122 експертного дослідження від 27 жовтня 2016 року ОСОБА_4 акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна», було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 57 312,07 грн. (а.с.10), який хоча і не перевищує ліміту відповідальності, проте визначений відповідно до зазначеного Закону та умов договору страхування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що страховиком – ПАТ «СК «ПРОВІДНА» було виконано усі умови Закону № 1961, направлено у встановлений законом строк свого представника для визначення розміру збитків, визначено та оцінено розмір завданих потерпілому збитків та виплачено суму страхового відшкодування, яке було визначено у порядку передбаченому цим Законом.

ОСОБА_5 зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Тобто, якщо позивачу недостатньо сплаченого страховиком відшкодування, він має право вимоги до винної у дорожньо-транспортній пригоді особи – ОСОБА_2, на різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням.

Крім того, якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість, що передбачено п. 36.2 ст. 36 Закону № 1961.

Підсумовуючи вищенаведене очевидним є висновок про те, що розмір шкоди, яку повинен відшкодувати страховик потерпілій особі, повинен визначатись на підставі Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та зменшуватись на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість (у випадку перерахування страхового відшкодування на рахунок потерпілої особи), а у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої шкоди потерпілому винною особою сплачується різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Оскільки під час розгляду справи судом було встановлено, що розмір шкоди завданої транспортному засобу позивача було визначено у відповідності до норм Закону № 1961, та виплачено відповідне страхове відшкодування, суд приходить до переконання, що у задоволені позовних вимог до ОСОБА_4 акціонерного товариство «Страхова компанія «Провідна» про стягнення 34 787,93 грн. на відшкодування матеріальної шкоди слід відмовити.

Суд вважає за необхідне роз’яснити позивачу положення ст. 1194 ЦК України та його право для відшкодування завданої йому шкоди у повному обсязі звернутися з вимогами безпосередньо до завдавача шкоди, який зобов'язаний сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача моральної шкоди у розмірі 2 000,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Частиною 2 статті 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає:1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з пошкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших, негативних наслідків.

Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням суті позовних вимог, характеру дій особи, яка спричинила шкоду, фізичних та моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

У статті 1167 ЦК України зазначені підстави відповідальності за завдану моральну шкоду: моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті; моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги щодо стягнення з нього моральної шкоди у розмірі 2000,00 грн. визнав частково і не заперечував про стягнення з нього моральної шкоди у розмірі 200,00 грн.

Стаття 23 ЦК України, передбачає можливість відшкодування моральної шкоди завданої особі внаслідок пошкодження її майна, тобто майна власником якого є ця особа.

Судом встановлено, що позивач є особою, яка потерпіла внаслідок винних дій відповідача ОСОБА_2, який скоїв дорожньо-транспортну пригоду та пошкодив майно позивача - автомобіль Mitsubishi ASX, реєстраційний номер знак НОМЕР_2, якому протиправними діями відповідача були спричинені механічні пошкодження. Вказаний автомобіль належить позивачу на праві приватної власності.

За таких обставин суд вважає, що позивач як власник пошкодженого майна має право на відшкодування завданої йому моральної шкоди, яка виразилася у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку із пошкодженням його автомобіля.

Визначаючи розмір заподіяної позивачу моральної шкоди суд враховує те, що ДТП, внаслідок якого майно позивача - автомобіль «Mitsubishi ASX, реєстраційний номер знак НОМЕР_2, був пошкоджений, сталось з вини відповідача, приймаючи до уваги той факт, що після ДТП позивач був вимушений докласти додаткових зусиль для відновлювального ремонту свого автомобіля, у зв’язку з чим змінився звичний уклад його життя, він зазнав вимушених змін, доклав зусилля для відновлення попереднього стану, зазнав негативних емоцій та стресу, які знаходяться в причинному зв’язку з подією ДТП та протиправними діями відповідача.

При цьому посилання позивача на те, що протягом двох тижнів вона була позбавлена можливості користуватися своїм автомобілем внаслідок його пошкодження, суд до уваги не бере, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме листом Департаменту патрульної поліції від 18.08.2017 року № 20133/41/19-01/2017 згідно якого встановлено, що позивач після ДТП, яка сталася 07.10.2016 року за участю відповідача ОСОБА_2, двічі на протязі одного тижня була учасницею інших ДТП, а саме 13.10.2016 року та 15.10.2017 року (а.с. 97). Вказане свідчить про те, що позивач продовжила використовувати свій автомобіль а тому її твердження про те, що вона була позбавлена можливості його використовувати, є надуманими та недостовірними.

Підсумовуючи все вищенаведене, виходячи з засад розумності, справедливості та об’єктивності суд вважає, що розмір завданої позивачу моральної шкоди пред’явлений до стягнення є завищеним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню зі стягненням з відповідача 500,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_2 понесених позивачем витрат на проведення експертного дослідження суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивачем для визначення розміру збитків, завданих йому внаслідок ДТП, було залучено судового експерта ОСОБА_6, який склав висновок автотоварознавчого дослідження (№3011/16/16) щодо визначення суми матеріальних збитків спричинених власнику колісного транспортного засобу-автомобіль Mitsubishi ASX, реєстраційний номер знак НОМЕР_2, пошкодженого внаслідок ДТП, у зв’язку з чим позивачем були понесені витрати на залучення спеціаліста у розмірі 1 500,00 грн., що підтверджується копією квитанції про сплату наданих експертних послуг від 21 листопада 2016 року (а.с. 33).

ОСОБА_5 приписів ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Враховуючи положення ст. 22 ЦК України та приймаючи до уваги те, що позивач для відновлення своїх порушених прав зазнав додаткових витрат, суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати, пов’язані з залученням експерта у розмірі 1 500,00 грн., у зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що у задоволені позовних вимог до ОСОБА_4 акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» відмовлено у повному обсязі, а позовні вимоги до ОСОБА_2 задоволені частково в частині вимог немайнового характеру (стягнення моральної шкоди) та вимог майнового характеру, за кожну з яких позивачем було сплачено судовий збір при зверненні до суду у розмір по 640,00 грн., тому з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1280,00 грн.

На підставі ст.ст. 22, 23, 1167, 1187,1194 ЦК України, ст.ст.1,9 Закону України «Про страхування», ст.ст. 12 ,22, 29, 34, 38, 41 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та керуючись ст.ст. 10, 11,58-61, 88, 169, 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, (яка зареєстрований за адресою: м. Дніпро, ж/м Тополя-3АДРЕСА_1) моральну шкоду у розмірі 500,00 грн. (п’ятсот гривень, 00 копійок), та витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 1 500,00 грн. (одна тисяча п’ятсот гривень, 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, (яка зареєстрований за адресою: м. Дніпро, ж/м Тополя-3АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 1 280,00 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят гривень, 00 копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Д.Л. Черкез