Ухвала суду № 70244703, 14.11.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 червня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Державної служби України з безпеки на транспорті, 3-я особа: товариство з обмеженою відповідальністю „Алекх-М” про визнання бездіяльності протиправною, -

встановиЛА:

Позивач, звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, 3-я особа: товариство з обмеженою відповідальністю „Алекх-М” про визнання бездіяльності протиправною.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 червня 2017 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протравною бездіяльність Державної служби України з безпеки на транспорті в порушення вимог Закону України „Про звернення громадян” щодо строку розгляду заяви від 22.09.2016 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

ОСОБА_4 не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції від 06 червня 2017 року по справі № 815/1040/17 та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, позивач зазначає, що судом першої інстанції під час розгляду справи було неповно з’ясовано усі обставини справи.

Сторони по справі сповіщались належним чином про час, дату та місце проведення судового засідання, однак своїм правом на участь в розгляді апеляційної скарги не скористались та у судове засідання не з'явилися, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження згідно ст. 197 КАС України.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 звернувся до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області з заявою від 22.09.2016 року, в якому заявник, крім іншого, просив розглянути заяву та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства щодо усунення порушень та притягнення посадових осіб перевізника ТОВ „Алекх-М, ФОП ОСОБА_5 до відповідальності (а.с. 8).

12.12.2016 року №4513/20/31-16 Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області надано відповідь згідно якої ОСОБА_4 повідомлено, що 27.09.2016 року заява з додатками від 22.09.2016 року направлена до Державної служби України з безпеки на транспорті для прийняття відповідного рішення листом Управління Укртрансбезпеки в Одеській області від 27.09.2016 року №2792/20/59-16 (а.с.9).

Державною службою України з безпеки на транспорті Державній регуляторній службі Україні направлено лист від 20.03.2017 року №2268/03/15-17 згідно якого Державна служба з безпеки на транспорті згідно з вимогами частини десятої статті 19 Закону України „Про ліцензування видів господарської діяльності надсилає на розгляд заяву ОСОБА_4 для питань ліцензування, стосовно здійснення Укртрансбезпекою позапланової перевірки додержання ліцензіатами ТОВ „Алекх-М” та ФОП ОСОБА_5 вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, затверджених постановою Кабінетом ОСОБА_6 України від 02.12.2015 року №1001.

05.04.2017 року листом за № 2238/0/20-17 Державна регуляторна служба залишила без розгляду звернення Державної служби України з безпеки на транспорті від 20.03.2017 року № 2268/03/15-17 (а.с. 111).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що бездіяльність Державної служби України з безпеки на транспорті в порушення вимог Закону України „Про звернення громадян” щодо строку розгляду заяви від 22.09.2016 року є протиправною, однак вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності Державної служби України з безпеки на транспорті щодо не усунення порушень посадовими особами перевізника ТОВ „Алекх-М” та не притягнення їх до відповідальності щодо не проведення щозмінних перед рейсових медичних оглядів водіїв маршруту Височанське-Одеса АС „АВ Привоз” є передчасними. Колегія суддів погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України „Про звернення громадян” громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до частини 3 статті 3 вказаного Закону заява (клопотання) звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Згідно зі статтею 4 Закону України „Про звернення громадян” до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України „Про звернення громадян” органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідно до ч.3 ст.15 означеного Закону України відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Відповідно до статті 18 Закону України „Про звернення громадян” громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Згідно зі статтею 20 означеного Закону звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Як вибачається з матеріалів справи, звернення ОСОБА_4 від 22.09.2016 року Державною службою України з безпеки на транспорті було розглянуто з порушенням строків відповідно до Закону України „Про звернення громадян”.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність Державної служби України з безпеки на транспорті в порушенні вимог Закону України „Про звернення громадян щодо строку розгляду заяви від 22.09.2016 року підлягають задоволенню.

Разом з тим, позовні вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльність Державної служби України з безпеки на транспорті не усунення порушень посадовими особами перевізника ТОВ „Алекх-М” та не притягнення їх до відповідальності щодо не проведення щозмінних перед рейсових медичних оглядів водіїв маршруту Височанське-Одеса АС „АВ Привоз” задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 р. № 71-VIII, встановлено мораторій на перевірки для деяких суб'єктів господарювання. Так, п. 3 розділу «Прикінцеві положення» зазначеного вище закону встановлено, що 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб — підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік органами контролю здійснюються виключно з дозволу Кабінету ОСОБА_6 України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу.

З 01.01.2017р. дія мораторію на перевірки продовжено дією Закону від 03.11.2016р. № 1728-УІІІ "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

До 31 грудня 2017 року позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органами державного нагляду (контролю):

1) з підстави, передбаченої частиною другою цієї статті (за погодженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності (далі - Державна регуляторна служба);

2) за письмовою заявою суб'єкта господарювання до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

3) за рішенням суду;

4) у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Для погодження орган державного нагляду (контролю) подає Державній регуляторній службі копію відповідного звернення фізичної особи та обґрунтування необхідності проведення перевірки. Державна регуляторна служба розглядає подані документи та надає погодження або вмотивовану відмову у наданні погодження протягом п'яти робочих днів з дня надходження відповідних документів.

Як зазначалося вище, 05.04.2017 року листом за № 2238/0/20-17 Державна регуляторна служба залишила без розгляду звернення Державної служби України з безпеки на транспорті від 20.03.2017 року № 2268/03/15-17 (а.с. 111).

У зазначеному листі Державна служба України з безпеки на транспорті зазначила, що відповідно до положення частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, тобто вони поширюють свою дію на відносини після набуття законами та іншими нормативно-правовими актами чинності.

Звернення, що стали підставами для направлення листів, були отримані Державною службою України з безпеки на транспорті минулого року, до набрання чинності Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон) від 03.11.2016 № 1728-УІІІ (дата набрання чинності 01.01.2017 року).

Враховуючи зазначене, положення цього Закону не можуть бути застосовані до правовідносин, які виникли до набрання ним чинності.

Отже, вказане звернення ОСОБА_4 не було розглянуто по суті вимог.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності Державної служби України з безпеки на транспорті щодо не усунення порушень посадовими особами перевізника ТОВ „Алекх-М” та не притягнення їх до відповідальності щодо не проведення щозмінних перед рейсових медичних оглядів водіїв маршруту Височанське-Одеса АС „АВ Привоз” є передчасними, оскільки відповідачем не було проведено перевірку та не встановлено порушення посадовими особами перевізника ТОВ „Алекх-М.

Крім того, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний приймати рішення, а дії - вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх, дотримуючись встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративний суд, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Згідно Рекомендацій Комітету ОСОБА_6 Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_6 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

При цьому з огляду на положення ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які Конституцією України віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Враховуючи, що діючим законодавством передбачена виключна компетенція відповідача проведення перевірки, встановлення порушень за результатом проведення перевірки, притягнення до відповідальності за порушення законодавства, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність Державної служби України з безпеки на транспорті щодо не усунення порушень посадовими особами перевізника ТОВ „Алекх-М” та не притягнення їх до відповідальності щодо не проведення щозмінних перед рейсових медичних оглядів водіїв маршруту Височанське-Одеса АС „АВ Привоз”.

Згідно з ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами.

Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 про визнання бездіяльності протиправною підлягають задоволенню в частині визнання протиправною бездіяльність Державної служби України з безпеки на транспорті в порушенні вимог закону України „Про звернення громадян щодо строку розгляду заяви від 22.09.2016 року.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 червня 2017 року по справі № 815/1040/17, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.