Ухвала суду № 70212105, 07.11.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

07 листопада 2017 рокусправа № 804/5881/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Дурасової Ю.В.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання:Сонник А.В.

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промресурс Сталь" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 29.03.2016 року за №0001182203.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що наявні всі необхідні первинні документи, на підставі яких позивачем задекларовано грошові зобовязання з податку на додану вартість (договори, податкові накладні, платіжні доручення, акти прийому-здачі робіт тощо). Складені контрагентом податкові накладні відповідають вимогам законодавства України стосовно форми і порядку їх оформлення.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем (Державною податковою інспекцією у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області) подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що при перевірці встановлено відсутність платіжних документів та актів здачі-приймання робіт до відповідних податкових накладних. В порушення п. 198.3 ПКУ позивачем необґрунтовано відображено у складі податкового кредиту суми податку на додану вартість по контрагенту ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» по операціям з придбання послуг на розміщення вантажу брухту чорних металів. Крім того, дохід, який отримує позивач у вигляді комісійної винагороди, не покриває суму витрат на забезпечення продажу, зокрема, дані витрати не повязані з господарською діяльністю підприємства.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та в задоволенні позову відмовити. Надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Суду пояснив, що оплата за надані послуги підтверджується платіжними дорученнями. Факт придбання товару/послуг підтверджується документально.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Промресурс Сталь" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по проведеним фінансово-господарським операціям за період з 01.01.2013 р. по 24.11.2015 р.

Перевіркою встановлено порушення:

- п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198; п.200.1, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, завищено податковий кредит по операціях з придбання товарів/послуг на суму у розмірі ПДВ 435958 грн., у тому числі по періодам грудень 2014 р. на 413160 грн., січень 2015 р. на 4167 грн., лютий 2015 р. на 4167 грн., квітень 2015р. на 12894 грн., травень 2015 р. 1570 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у розмірі ПДВ 404824 грн., та завищено суми відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.24 декларації) на суму 31134 грн.

За результатами перевірки складено Акт № 868/04-63-22-04/37276791 від 09.03.2016 pоку, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 29.03.2016 року №0001182203, яким ТОВ "Промресурс Сталь" збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем 404824 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 101206 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Податкового кодексу України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

матеріалами справи підтверджено, що за період, який перевірявся податковим органом, позивач укладав договори з Публічним акціонерним товариством Судноплавна компанія Укррічфлот:

1. Договір оренди нерухомого майна №010714/283-НА від 01.07.2014 року між ТОВ Промресурс Сталь (орендар) та ПАТ Судноплавна компанія Укррічфлот (орендодавець), відповідно до якого орендодавець зобовязується передати, а орендар зобовязується прийняти в строкове оплатне користування обєкт оренди, а саме відкриту складську ємність площею 500 кв.м. для розміщення брухту чорних металів.

2. Договір про надання послуг №140814/316-КП від 14.08.2014 р., між ТОВ Промресурс Сталь (замовник) та ПАТ Судноплавна компанія Укррічфлот (виконавець), відповідно до якого виконавець зобовязується надати послуги замовнику по перевалці на внутрішній ринок та на експорт лому та відходів чорних металів, які відповідають вимогам ДСТУ 4121-2002, через/в філіал Дніпропетровській річний порт АСК Укррічфлот.

3. Договір про надання послуг по перевалці вантажу №191214/406-КП від 19.12.2014р., між ТОВ Промресур Сталь (замовник) та ПАТ Судноплавна компанія Укррічфлот (виконавець), відповідно до якого виконавець зобовязується надати замовнику послуги, перелік яких вказаний у договорі, а також додаткових послуг для вантажу, наданого замовником, а замовник зобовязується прийняти та своєчасно оплатити послуги, надані виконавцем.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що фактичне виконання договорів №191214/406-КП від 19.12.2014 р., та №140814/316-КП від 14.08.2014 р. підтверджується податковим накладними №127/1 від 20.08.2014 року, №77/1 від 14.08.2014 року, №255/1 від 29.10.2014 року, №181/1 від 25.12.2014 року, 190/1 від 26.12.2014 року, №165/1 від 24.12.2014 року, №155/1 від 23.12.2014 року, №141/1 від 22.12.2014 року, 169/1 від 25.05.2015 року, №176/1 від 31.01.2015 року, №153/1 від 28.02.2015 року, №10/1 від 02.04.2015 року, №168/1 від 28.04.2015 року, №21/1 від 06.05.2015 року, актами приймання-здачі робіт по перевалці вантажу брухт чорних металів №4311 від 03.10.14 р., №4375 від 13.10.14 р.,№4697 від 29.10.14р., №1089 від 31.03.15р., №1400 від 14.04.15р., №1746 від 29.04.15 р., №2381 від 25.05.15 р., та актами прийому-здачі робіт по розміщенню вантажу на складі порту №197 від 31.01.15р., №23 від 28.02.15 р., №92 від 29.04.15р., №49 від 31.03.15р., №134 від 25.05.15р, №80 від14.04.15р., №49 від 31.03.15р.

При цьому, оплата за надані послуги підтверджується платіжними дорученнями №7 від 22.12.2014 року на суму 478960 грн., №8 від 23.12.2014 року на суму 500000 грн., №10 від 24.12.2014 року на суму 500000 грн., №11 від 25.12.2014 року на суму 500000 грн., №12 від 26.12.2014 року на суму 500000 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно абз. 5 ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В силу ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення) первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Пунктом 2.4 цього Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Матеріалами справи підтверджується, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, на підставі яких позивачем задекларовано грошові зобовязання з податку на додану вартість (договори, податкові накладні, платіжні доручення, акти прийому-здачі робіт тощо). Складені контрагентом податкові накладні відповідають вимогам законодавства України стосовно форми і порядку їх оформлення.

Так, позивачем здійснено передплату за перевалку вантажу брухт чорних металів згідно договору №191214/406-КП від 19.12.2014 року, а акти здачі-прийому робіт ( надання послуг) складені контрагентом після фактично наданих послуг по перевалці вантажу, що підтверджується матеріалами справи.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, судом першої інстанції правильно зазначено, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Так, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий:Ю.В. Дурасова

Суддя:Л.А. Божко

Суддя:О.М. Лукманова